Гра зі смертю в підлітковому віці здається способом довести сміливість, мужність, везіння, винятковість та власну обраність (у чому впевнені майже всі діти в цьому віці). Як же спрямувати цю енергію на цікаві та безпечні справи? Як вберегти синів і доньок? Читайте нижче.
Чи існує гра саме з такою назвою, про яку кілька тижнів тому заговорили в пресі, чи це фейк? Хай там як уявляли собі це тінейджери, але чимало водіїв свідчать, що діти свідомо чекають, коли авто наблизиться, та перебігають дорогу. Навряд чи раптом всі ці школярі просто стали недбало ставитися до правил поведінки на дорозі. Не важливо, чи є це змаганням, варіантом завоювати авторитет або челенджем, який знімає на відео одноліток. Адже гра ця смертельно небезпечна. Аварії та наїзди — перша за рівнем поширеності причина смерті молоді 15–24 років, за даними МОЗ.
Якщо тінейджер із друзями обговорює якісь відео, про які не хоче згадувати, це можуть бути зовсім не ті дорослі фільми, які першими спадають на думку. Тож варто насторожитися. Тривожні дзвіночки: підлітки обговорюють або роздивляються в інтернеті аварії, проблеми друзів з дорожньою поліцією, якісь суперечки та парі, сутність яких вони не хочуть розкривати. Їх непокоять теми ризику, везіння, інтернет-популярності, «що людина здатна зробити на слабо?».
Якщо з’явилися сумніви, варто про всяк випадок поговорити про перебігання. Але не намагайтеся приголомшити дитину ризиком загинути або тим, як ви страждатимете, якщо її втратите. Ці аргументи гаснуть поряд з бажанням завоювати авторитет ровесників в інтернеті. Краще розповісти про травми: втрату кінцівок, ризик бути прикутим до ліжка до кінця життя. Можна навіть сходити разом до лікарні у відділення травматології.
Ця смертельно небезпечна «розвага» полягає в тому, щоб освоювати дахи висотних будівель. Підлітки знаходять ті, де на горищі ненадійно замкнені виходи, або ж зламують замки. Руфери теж викладають відео зі своїми «пригодами» або ж просто проводять там час компаніями. Ті, хто зовсім не цінує своє життя, розпивають на даху пиво та інші алкогольні напої (після чого координація погіршується і шансів на безпечний спуск значно менше). Хтось проводить час із гаджетами, фотографує. Є й такі, хто грає у квача на даху, злазить згори на криті балкони.
Найстрашніше в цих небезпечних справах те, що руфери намагаються навчати новачків, як правильно поводитися. В інтернеті можна знайти відео на цю тему. Вони підтримують контакти в соцмережах, навіть влаштовують самодіяльні конкурси, приз у яких… бази будинків, у яких легко потрапити на дах. Старші горе-наставники дають завдання молодшим підліткам 11–13 років зробити певну кількість кроків карнизом, перелізти на сусідній балкон. Певно, інколи діти й самі знаходять інформацію про це та влаштовують такі собі «челенджі».
Щоб це практикувати, необхідно чимало часу, тож підліток має по кілька годин проводити без контролю дорослих. Частіше це трапляється в родинах, де не заведено знати подробиці життя сина чи доньки, мовляв, дитина десь із друзями гуляє. Краще дізнаватися більше про друзів та де саме вони проводять час. Якщо дитина бреше, це можна помітити. А цікавість до відео про руферів, перегляд відео чи фото, знятого з великої висоти — ознака того, що треба поговорити про небезпеку прогулянок дахами. Проникнення на більшість — ще й порушення закону, яке змусить мати справу з поліцією.
Це дуже давній спосіб досягти ейфорії, про який розповідають одне одному школярі. А ще він відомий як «собачий кайф». Але є свідчення, що він усе ще не втратив своєї популярності. Назва пішла через застосування собачих повідців або через те, що на початку підліток довго дуже швидко хекає, немов цуценя в спеку, присідає. Це підвищує тиск, серцебиття, прилив крові до голови. Після чого перекривають доступ кисню до мозку: легко здавлюють сонну артерію чи надавлюють на сонячне сплетіння. Коли мотузку, повідець чи рушник ослаблюють, дитина відчуває різкий перепад кровонаповнення, а з ним — відчуття, що нагадують результат вживання наркотиків. Це і називають «космічними мандрами».
У підлітка є величезний ризик дістати серцевий напад, інсульт, втратити відчуття тіла, замість послабити мотузку — випадково затягти. Його друзі можуть «перетримати» занадто довго так, що «гра» закінчиться летальним результатом. У поліції підозрюють, що частина самогубств через повішання підлітків, у яких на це не було жодних відомих причин, — якраз наслідки жахливих експериментів.
Виявити ознаки гри із задушенням можна, якщо в домі з’являються нові шарфики, повідки, краватки. Підліток може виглядати сонним, з почервонілими очима, починає страждати від головного болю, роздратування, проблем з пам’яттю. А сліди на шиї — вже яскраве свідчення біди. Знов-таки розмови про ризик загинути вразять тінейджера менше, ніж яскрава розповідь про наслідок інсульту в молодому віці або тривалого кисневого голодування мозку .
Ця красива назва маскує звичайнісінькі крадіжки. Завдання — щось винести із супермаркету повз касу і не бути впійманим. Щоправда, мета — не збагачення чи отримання конкретної речі, а все те саме, підліткове: перемога в змаганні, доказ, що «не слабак», авторитет однолітків. Причому вдаються до цього, за відгуками в соцмережах, не асоціали, яких п’яні батьки залишили напівголодними, а нормальні учні з нормальних, а інколи навіть престижних шкіл. Адже саме для них це — екзотика.
Заморожені продукти проносять «на тілі», шоколадні батончики, шкарпетки та інший дріб’язок проносять у кишенях, спиртне переливають у пляшки з-під кока-коли тощо. Інколи дітям здається, що мета розважитися або зробити на спір захищає їх від суду. Тож розповідь про те, що за крадіжку кримінальна відповідальність настає з 14 років і один з її варіантів — позбавлення волі строком до 3 років, може стати для них відкриттям. Якщо дитина дивиться відео про шопліфтинг, модифікує одяг (пришиває потаємні кишені, пояси, розпорює підкладки тощо), якщо в домі з’являються нові невеличкі речі або снеки, а тим паче якщо дитину вже запідозрили вчителі чи знайомі в крадіжках, краще відверто поговорити. Сподівання, що ваша дитина на таке не здатна — це рожеві окуляри.
Одна з нових горе-ігор, яку підлітки в соцмережах можуть кодувати словами «запалити не по-дитячому», «прикурити цигарку», «гра в пожежників». Ця жахлива забава захопила і США, і країни Європи, і віднедавна Україну. Тінейджери підпалюють одне одного та знімають на відео. Найчастіше йдеться про волосся або жаростійкий одяг. При цьому, як їм здається, вживають усіх заходів безпеки: поруч ванна з водою, друг з відром води чи навіть вогнегасником.
Утім, після таких експериментів діти з важкими опіками регулярно потрапляють до лікарень або навіть гинуть. Вогнегасник може не спрацювати або випасти з рук розгубленого приятеля, друг просто може впасти в ступор, синтетичний одяг може миттєво зайнятися, а від болю й жаху той, на кому палають речі, здатен втратити свідомість або через дезорієнтацію рухатися в іншому напрямку від ванної.
Зазвичай діти спочатку тренуються, тож привернути увагу батьків має підвищена цікавість до запальничок, сірників, прохання купити термостійкий одяг, запити в інтернеті та обговорення в соцмережах тем із кодовими словами.