Село Воронівка розташовано на обох берегах річки Вільшанка, 22 км від райцентру м. Городище та за 5 км на схід від шосейної дороги Звенигородка – Городище.
Село дуже красиве, мальовниче, весною і влітку потопає в зелені, виблискує синьооким плесом ставків , джерел і річок. Згадка про село Воронівку зусрічається в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” /1841, “Вже минули Воронівку, Вербівку й Вільшану…”, де відбулося повстання проти польської шляхти на правобережні Україні у 1768 році, відоме під назвою Коліївщина.
В історичній літературі згадується І.Л.Полихевичем ”Вороновка, село ниже Вербовки, при впадении реки Толсты,,, Получило название по преданию от множества ворон водившихся на високих тополях, коими обсажены сельские улицы”.
До 1917 року село і земля належали графині М.Браницькій. В історичній літературі про це є такий запис:”В селе Вороновка числится земли 2850 десятин, из них принадлежит помещикам 1075 десятин, церковных 33 десятины и крестьянам 1742 десятины. Село принадлежит помещице, графине Марие Евстафьевне Браницкой. В селе имеется одна церковно-приходская школа, 15 крестьянских ветряных мельниц, 3 кузнеца…»
У церковно-приходській школі навчав дітей священик, він викладав закон Божий, а дві його дочки,викладали математику,українську мову та російську мову.
Після 1917 року у селі було відкрито Воронівську семирічну школу.
Після закінчення війни 1941 – 1945 років відновила роботу Воронівська школа.Основний тягар педагогічнох роботи ліг на жіночі плечі, оскільки багато педагогів-чоловіків не повернулися з фронтів Другої світової війни, серед них: Кучменко Григорій Григорович, Іщенко Макар Купріянович. Очолив педагогічний колектив Нечитайло Григорій Захарович.
Оскільки приміщення школи було невеликим , то заняття проходили у дві зміни. У школі навчалося понад 400 учнів, були паралельні класи з наповнюваністю 30 і більше учнів.
У 1954 році в село приїхала молода подружня пара педагогів : Новосад Дмитро Максимович і Ганна Павлівна. Саме Дмитру Максимовичу довелось очолювати педагогічний колектив Воронівськох школи з 1952 по 1975 роки .
Разом з початком демографічної кризи на селі почала зменшуватись кількість учнів. 1970 року в школі навчалося 238 учнів: розпочався масовий від”їзд сільських жителів у міста.
Разом з тим , у Воронівці було збудовано нову загальноосвітню школу. 1 вересня 1975 року новозбудована школа відчинила свої двері У цей час педагогічний колектив очолив молодий і енергійний Микола Миколайович Мазурик. Весь педагогічний колектив разом з учнями і технічним персоналом розпочав благоустрій території школи. Пройшов певний час і зараз жителям села дуже приємно проходити повз подвір”я школи, де шумлять каштани, берези, ялини і тополі. Разом із зміною дирекції пройшли зміни в колективі.
Понад два десятки років очолював педколектив Карпенко Микола Григорович – з 1979 по 2000 рік. Багато було зроблено за ці роки: школа набула хорошого естетичного вигляду, випускники школи ставали студентами вузів і технікумів, відмінними майстрами своєї справи
У 1993 році школа була реорганізована у середню, кількість учнів становила 143 особи. Однак , у зв”язку з кризовим станом економіки України та малою наповнюваністю класів, у 1997 році Вороронівська загальноосвітня школа була реорганізована з І-ІІІ ступенів у І-ІІ ступенів.
З 2000 по 2005 рік року директором школи працював Панчишин Микола Васильович. За час директорування Миколи Васильовича було оновлено приміщення школи, педагогічний колектив запрацював по-новому, ефективніше.
Школа гордиться своїми випускниками, які є гідними громадянами України.: це Герой Радянського Союзу Штанько Пилип Теофанович, відомий архітектор Штанько Максим Дем”янович, голова профспілок освіти Черкаської області Шевченко Петро Васильович, Федоренків Сергій─ сержант роти почесної варти при Президенті України, який 24 серпня 2001 року піднімав прапор на честь параду військ до 10-ї річниці Незалежності України.
У 2005 році Воронівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів стала Воронівським НВК “загальноосвітня школа І-ІІ ст. – дошкільний навчальний заклад”.
З грудня 2005 року по червень 2013 року директором школи працює Старик Олександр Іванович.
З вересня 2013 року призначений новий керівник – Дацків Тетяна Михайлівна, випускниця Воронівської школи.
Педагогічний колектив береже кращі традиції закладу.
Основною проблемою, над якою працюють педагоги, є “Підвищення ефективності уроку шляхом впровадження інноваційних методів навчання»”,─ це постійний пошук ефективних новітніх технологій, виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до рідного краю, бережливого ставлення до минулого.