Безпека в інтернеті

Безпека в соціальних  мережах

Cоціальні мережі все глибше проникають у життя користувачів. Сьогодні простіше розіслати запрошення друзям на День народження через Facebook, аніж запросити їх особисто, обдзвонити телефоном або розіслати запрошення поштою.

Саме через популярність та глибину проникнення в наше життя зловмисники все більше й більше звертають увагу на те, як і про що ми спілкуємося в соцмережах. Ми хочемо ділитися зі своїми друзями новинами про нову покупку, про майбутню відпустку з усією сім’єю, про отриману премію. Але якщо хтось просто порадіє за вас, то хтось може задуматися зовсім про інше: «Ага! Тут є чим поживитися!». Нижче наведемо кілька правил і простих порад, які допоможуть уникнути атак на вашу віртуальну особистість.

1. Вибір соціальної мережі. При реєстрації в новій соціальній мережі прочитайте її політику конфіденційності уважніше, а не просто ставте галочку «я згоден (на)». Практично всі соцмережі можуть збирати персональні дані про вас, про сайти, які ви відвідуєте, про ваші інтереси та вподобання. Основна мета збирання таких даних – розширення аудиторії соцмережі й пропозиція таргетованої реклами своїм користувачам. З одного боку, в цьому немає нічого поганого, адже соцмережі мають на чомусь заробляти. З іншого – вони можуть заробляти на продажу ваших конфіденційних даних іншим зацікавленим компаніям.

2. Заповнення профілю в мережі і його налаштування. На першому етапі соцмережа попросить вас заповнити ваш профіль. Які дані необхідні? Звісно ж, прізвище, ім’я, по батькові, рік народження. Де народилися, де вчилися. Фото, друзі, родина. А що ви вказуєте в полі «пароль» і «контрольнезапитання»? Свій день народження і дівоче прізвище матері? Так вони ж у вас на головній сторінці в профілі опубліковані! Фактично ви самі віддали їх зловмисникові. Які ще є стандартні контрольні питання? Кличка улюбленої тварини? Улюблене чоловіче (жіноче ) ім’я? Все це легко знайти у вашому профілі, якщо неуважно поставитися до цінності інформації, яку ви публікуєте. Тому пароль повинен бути досить складним, не містити жодних персональних даних, на зразок імені або дня народження, і відповідь на контрольне запитання повинні знати тільки ви.

3. Шлях до рідного дому. Коли ви створили всі необхідні акаунти, збережіть посилання на ваші сторінки в обраному, і при переході на сайт користуйтеся тільки ними. Так ви будете впевнені, що ввели адресу правильно і не потрапите на фішингові сайти, випадково або якщо вас туди заманили. 

4. Скажи мені, хто твій друг. Безумовно, друзі й послідовники – це добре. Але хто вони? Чи ті вони, за кого себе видають, і чи це люди взагалі, чи роботи? Якщо ви налаштували доступ до своєї сторінки лише для друзів, подумайте, навіщо людина просить додати себе в друзі? Поспілкуватися чи отримати доступ до закритої частини профілю? Чимало шахраїв використовують фальшиві акаунти, щоб побільше дізнатися про вас. І наступного разу, коли вона напише й надішле посилання, ви будете їй довіряти, адже це ваш «друг»! Навіть якщо до вас постукала людина, котру ви знаєте в реальному житті, не поспішайте її додавати, зв’яжіться з нею по телефону, електронною поштою чи будь-яким іншим перевіреним каналом зв’язку й запитайте, чи дійсно то вона до вас звернулася. Або, якщо це неможливо, запитайте в співрозмовника щось таке, про що може знати тільки ваш друг.

5. Сміттєвий бак не працює. Якщо ви вирішите видалити певну інформацію про себе, навряд чи це вийде. Соціальні мережі не зацікавлені в тому, щоб ви їх покинули, й максимально ускладнять процес видалення акаунта. Якщо ж ви знайшли заповітну червону кнопку, не поспішайте радіти. Деякі соцмережі зберігають інформацію про вас навіть при віддаленому обліковому записі (уважно читайте угоду користувача). Якщо у вас багато акаунтів у різних соцмережах, ви просто забудете, що й коли публікували, й видалите не все. Так само цю інформацію може зберегти ваш співбесідник у себе в профілі, або взагалі на домашньому комп’ютері, тоді у вас не буде доступу до неї. 

6. Спілкування без конкретики. Обдумуйте, що ви публікуєте на своїй сторінці соцмереж, на форумах; що пишете, коли спілкуєтеся в месенджерах або використовуєте будь-які інші засоби для спілкування. Це важливо, оскільки допоможе уникнути втрати ваших особистих даних, а також дозволить запобігти будь-якій іншій шкідливій діяльності, яка може вам погрожувати. Наприклад, дані про ваше повне ім’я, дівоче прізвище матері, номери ваших телефонів, адреси, дата народження тощо можуть нести потенційну небезпеку, адже ви не можете бути впевнені, що дані не стануть загальнодоступними. При листуванні не використовуйте конкретних даних, намагайтеся застосовувати тільки загальні формулювання, так зловмисник не зможе скористатися вашою інформацією проти вас. Коли робите фотографії, звертайте увагу на задній план: номери машин, адресу будинку чи ресторану, де ви постійно обідаєте, або місце розташування сигналізації в будинку. Вимкніть GPS-мітки в смартфоні або фотоапараті, інакше зловмисники знатимуть ваш розпорядок дня з точністю до хвилин.

7. І ти, Брут? В інтернеті ваш найкращий друг – скептицизм. Хоча в соціальних мережах тонни корисної інформації, ставтеся до неї з неабиякою часткою недовіри – людям властиво брехати. Хочуть перебільшити свої заслуги або ж отримати якусь пряму вигоду – не важливо. Це можуть бути зловмисники, які пишуть вам від імені чарівної блондинки, щоб вивідати номер кредитки. А можуть бути люди, що хочуть підняти свою самооцінку шляхом образи і провокування інших людей. Не годуйте тролів – не піддавайтеся на провокації з боку неадекватних користувачів (але й не уподібнюйтеся до них). Не втрачайте пильності за жодних умов. Суть у тому, що інтернет дозволяє представитися ким завгодно, хоч Папою Римським. Тому намагайтеся перевіряти інформацію, яку вам пропонують; з іншого боку, ніколи не діліться своєю персональною інформацією, яку може бути використано проти вас чи ваших близьких. Ніколи не відкривайте посилання, не перевіривши їх, навіть якщо їх надіслали друзі, хакери можуть зламати їхній обліковий запис і розсилати спам і фішингові посилання від імені людей, яким ви довіряєте. Перевірте посилання антивірусом, перш ніж відкрити його, або, якщо це скорочене посилання, подивіться, куди воно веде насправді, за допомогою адреси http://preview.tinyurl.com/XYZ замість http://tinyurl.com/XYZ. Так само слід ставитися до листів із пропозицією зареєструватися в іншій соцмережі, вступити в групу або просто переглянути смішний ролик. Часто зловмисники розсилають спам від імені соцмереж із вимогою надати логін і пароль нібито для розблокування акаунта. Не вірте їм.

8. У що б пограти? Багато соцмереж пропонують величезну кількість ігор, додатків, доповнень та інших «булочок». Однак чимало з них несуть приховані загрози, вони можуть бути спрямовані на крадіжку особистих даних, розсилати спам або показувати вам непотрібну рекламу. Не всі програми розробляють самі автори соцмережі, вони просто додають ті чи інші ігри сторонніх розробників у свій магазин. Зважаючи на величезну кількість таких програм, адміністрація мережі, зазвичай, здійснює лишень поверхову перевірку – на предмет відповідності законодавству і наявності широковідомих загроз. Решта ж залишається на совісті розробників. Тому перш ніж поставити вподобану гру, погляньте на її рейтинг, скільки осіб її використовують, які відгуки про неї пишуть в інтернеті. Особливу увагу слід звернути на відгуки на сайтах антивірусних компаній. Так само не варто встановлювати різні програми для накрутки голосів, автоматичного залучення друзів або для перегляду прихованих альбомів: переважно безкоштовний сир буває в мишоловці.

9. Це таки сталося... Якщо, незважаючи на всі намагання, вашу сторінку все ж зламали або ви необачно перейшли за шкідливим посиланням, не варто засмучуватися передчасно. По-перше, якщо ви тільки-но перейшли за підозрілим посиланням, у жодному разі не виконуйте інструкцій на ньому, не вводьте своїх даних, не встановлюйте додатків, не натискайте кнопок. Просто закрийте браузер. Після чого змініть пароль облікового запису і перевірте ПК антивірусом, можливо, шкідливий код вже оселився у вас. Якщо ви вже не маєте доступу до сторінки (пароль уже неправильний) або вона заблокована, розсилає спам – зверніться до адміністрації ресурсу наявним на сайті засобом, а також повідомте своїх друзів про те, що вас зламали й повідомлення від вашого імені вам не належать. Не довіряйте нікому, хто пропонує розморозити ваш акаунт за гроші, нехай навіть представившись адміністрацією ресурсу або листами на кшталт «для відновлення акаунта натисніть тут» – пам’ятайте, що такі операції уповноважена робити тільки адміністрація і тільки у спосіб, описаний на сторінці підтримки користувачів.

10. Сім разів відміряй – один раз відріж. Попри те, що інтернет певною мірою можна вважати анонімним і безкарним, ви ніколи не знаєте, якого удару в спину можна отримати. Це може бути все що завгодно, образа когось на форумі або в соцмережі, необдумані заяви, давній компромат. Будьте завжди розважливі, подумайте, перш ніж щось написати. Спілкуйтеся з людьми по інтернету так, як ніби вони в одній кімнаті з вами, тоді ви не лише збережете своє обличчя, але й дозволите співрозмовнику скласти про вас правильну думку.

Правила безпеки в  інтернеті

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно повідомте про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Потреби в Інтернеті дітей різних вікових групп

Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо – у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Яким би іграм не надавала перевагу дитина – віртуальним, чи іграм з батьками та іншими дітьми, – все буде корисно для його розвитку, зрозуміло, якщо дотримувати часових обмежень. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками – 3-4 години.

З 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається так зване соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога та просто увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. В цьому випадку батьки зможуть дати йому практичні поради щодо встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватись міри, і тоді Інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування, партнером по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто – музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.

Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.

Дитина старше 14 років – уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі його інтересів і спілкуйтеся з ним про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи з цього віку з дитиною можна говорити і про вибір майбутньої професії. А в Інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам – контролювати та, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.

Інтернет-ризики для дітей

• “Дорослий” контент: еротика, азартні ігри, реклама тютюну та алкоголю.

• Незаконний контент: порнографія.

• Он-лайн насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцидальної поведінки, сексуальної експлуатації тощо.

• Розголошення приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин.

• Контент, що може задати фінансових збитків – короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються окремо, різного роду лотереї, тощо.

• Інтернет-залежність

Комп’ютер перестав бути просто засобом для зберігання й передачі надвеликих обсягів інформації, він перетворився на сферу життя величезної кількості людей. Комп’ютер полегшує наше існування, допомагає знайти необхідну інформацію, не виходячи навіть за межі власної кімнати. Але, як і кожне явище, кожна річ – це єдність протилежностей, тому його вплив на людину має як позитивні, так і негативні наслідки:

• положення сидячи протягом тривалого часу;

• електромагнітне випромінювання;

• перевантаження суглобів кистей рук;

• підвищене навантаження на зір;

• стрес у разі втрати інформації;

• порушення мовлення;

• імпульсивність;

• ситуативність поведінки;

• відсутність ініціативи;

• несамостійність;

• стереотипність мислення;

• слабка орієнтованість на майбутнє.

Для ефективної роботи з дітьми хочеться запропонувати кілька порад, що стануть вам у пригоді:

• обмежувати час гри: для дітей 13-17 років – до 30 хв., після чого треба змінити вид діяльності;

• установити закон відстані (30-40 см) при обов’язковому застосуванні захисного фільтра для зниження дії високочастотних коливань; також послабити шкідливу дію комп’ютера допоможуть кімнатні рослини;

• установити часовий закон: не грати перед сном, після їжі й поки не виконані уроки;

• контролювати зміст ігор, не допускаючи сюжетів насилля, жорстокості, з елементами культових ритуальних обрядів та образами нечисті;

• не дозволяти відвідувати відеозали, де дитина без вашого контролю, найімовірніше, входитиме в світ агресії;

• більше спілкуватися з дитиною, щоб комп’ютер був витіснений повноцінним та змістовним спілкуванням із вами.