Можливості та переваги використання віртуальних музеїв 

Представлені віртуальні музеї можна використовувати як на уроках (історії, правознавства, громадянської освіти), так і в позаурочній діяльності (виховні години, заняття гуртків, тематичні позаурочні заняття тощо); як фрагментарно, так і серію занять з певної тематики.

Використання віртуальних музеїв в позаурочній діяльності в умовах дистанційного навчання надає ряд можливостей та переваг:

1) Можливість систематизувати необхідний матеріал. Сьогодні в інтернет-просторі кожен учитель може знайти багато цікавих та корисних матеріалів для освіти, але головний недолік цих матеріалів – безсистемність. У віртуальних музеях зібрано багато матеріалів: відео, презентації, інфографіка, інтерактивні вправи, тести, карти тощо. Весь матеріал тематично систематизовано. Наявність гіперпосилань сприяє формуванню логічних зв'язків. 

2) Ігровий характер. Враховуючи те, що найбільш ефективним способом навчання в будь-якому віці є гра, в кожному віртуальному музеї наявні інтерактивні ігрові вправи. Ігровий елемент віртуальних екскурсій в поєднанні з ілюстративністю підвищують пізнавальний інтерес учнів, робить процес навчання цікавим та легким. 

3) Формування ключових компетентностей та розвиток наскрізних вмінь.  Віртуальна екскурсія створює атмосферу творчого пошуку та допомагає розкрити здібності особистості. Учні працюють з різними джерелами інформації, вчаться критично мислити, аналізувати, узагальнювати, систематизувати, перетворювати джерельну інформацію з однієї форми на іншу (текст, графіка, таблиця, схема тощо) та використовувати її у поясненнях, встановлювати змістові зв’язки між фрагментами даних та джерелами різних видів. Здобувачі освіти отримують досвід впевненого та водночас критичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Організовуючи роботу з віртуальним музеєм в позаурочній діяльності, вчитель історії водночас розвиває медіаграмотність учнів, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеки. Самостійна робота передбачає побудову алгоритму діяльності та застосування набутих знань. Таким чином, відбувається формування ключових компетентностей та розвиток наскрізних умінь.

4) Створення позитивної атмосфери у віртуальному просторі.  Крім здібностей, рівня інтелекту учня, його навчання, розвиток і успіх залежить від того, у якій психологічній атмосфері відбувається освітній процес. В умовах воєнного стану це особливо актуально. Залучення до навчання за допомогою віртуального музею дає вчителю  можливість створити ситуацію успіху, позитивне ставлення до предмету, налагодити плідну комунікацію. Формування позитивних емоцій надає впевненості учням та є своєрідною психоемоційною підтримкою дітей в умовах дії правового режиму воєнного стану.

5) Зацікавлення різних цільових груп. Різноманітність підібраного матеріалу забезпечить зацікавленість різних цільових та вікових груп. «Відвідувати» віртуальні музеї учні можуть не лише з вчителем, але і з батьками, рідними, друзями. Це чудова нагода побути разом, дізнатися щось нове та обговорити це. 

6) Перспективи для реалізації проєктних технологій. Запропоновані матеріали можуть бути ідеєю чи основою проєктної позаурочної діяльності учнів. Для прикладу, в музеї топоніміки «Вулиці м. Черкаси, названі іменами сучасних героїв» представлені проєктні роботи учнів-переможців однойменного творчого шкільного конкурсу.

7) Можливість повторного перегляду. Усі матеріали віртуальних музеїв знаходяться у вільному доступі. Учні мають можливість не виходячи з кімнати, у будь-який час здійснити віртуальну екскурсію.

8) Наочність, ілюстративність.  Візуалізація сприяє розвитку уяви, пам'яті та мови, побудові асоціативних зв'язків, збільшує можливість реалізації діяльнісного підходу. Ілюстративність не лише допомагає учням уявляти предмет розмови, але й створює сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації та партнерської співпраці. 

9) Можливість застосовувати на різних заняттях, як фрагментарно, так і як серію занять із певної тематики. Враховуючи рівень знань учнів, вікові особливості, вчитель може самостійно організовувати маршрути та “об'єми” віртуальних екскурсів, здійснюючи індивідуальний та диференційований підходи. Робота з віртуальним музеєм дає можливість вибудовувати індивідуальну траєкторію навчання.

10) Доступність. Не потрібно реєструватися чи встановлювати додаткове програмне забезпечення – достатньо звичайного інтернет-браузера та будь-якого гаджета. Ресурс має безкоштовний функціонал.

11) Можливість залучення значної кількості учнів. В умовах організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання віртуальний музей дає можливість організувати як індивідуальну, так і групову роботу. Варто зазначити, що кількість учнів, яких одночасно можна залучити до роботи, не є обмеженою. 

Представлені Віртуальні музеї легко використовувати, оскільки вчитель історії може:

• поділитися ними в соціальних мережах;

• опублікувати на власному сайті, блозі;

• додати в Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams;

• покликання на перегляд можна відправити електронною поштою, Whatsapp, Messenger, Telegram.

Таким чином, віртуальний музей як форма позаурочної діяльності при вивченні історії в умовах дистанційного навчання може не лише покращити  якість освіти, але й  забезпечити умови для розвитку, самоствердження, самореалізації особистості впродовж усього життя , активізацію творчої та пізнавальної активності особистості, формування світогляду та загальнолюдських цінностей, розвитку креативності, комунікативної та інформаційної компетентностей.