Внутрішня система забезпечення якості освіти

2023-2024 н.р.

№361 від 02.11.2023 Про проведення самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти за напрямом «Управлінські процеси закладу освіти» 

2022-2023 н.р.

№ 245 від 07.09.2022 Про  проведення самооцінювання педагоічної діяльності

№ 9 від 06.01.2023  Про проведення самооцінювання освітнього середовища

№ 188 від 16.06.2023  Про підсумки проведення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Освітнє середовище»

2021-2022 н.р.

№ 86 від  31.03.2022 Про проведення комплексного самооцінювання

№157  від 10.08.2022 Про результати  комплексного САМООЦІНЮВАННЯ за чотирьма напрямками

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» особа має право здобувати загальну середню освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття загальної середньої освіти є інституційна та індивідуальна форми.

- Інституційна форма навчання

- Індивідуальна форма навчання

Індивідуальна форма навчання – спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком, забезпечується педагогічними працівниками за місцем проживання учнів (удома) та організується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти. 

Хто має право на індивідуальне навчання?

Відповідно до пункту 1.6 «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки від 12.1.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2016 року за № 184/28314, індивідуальна форма навчання може запроваджуватися для осіб, які:

• за станом здоров'я (у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, з інвалідністю та тих, кому необхідно пройти медичне лікування в закладі охорони здоров’я більше одного місяця) не можуть відвідувати навчальний заклад;

• проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5-ти осіб);

• проживають у зоні збройного конфлікту, на тимчасово окупованій території України або в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження тощо, та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру (з використанням дистанційної форми навчання) відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

• мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу;

• є іноземцями або особами без громадянства (діти-біженці, діти, чиї батьки подали заяву про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового чи тимчасового захисту, діти іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства).

Що є підставою для організації індивідуальної форми навчання?

Відповідно до пункту 1.5 «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», підставою для організації навчання за індивідуальною формою навчання є:

• заява одного з батьків або їх законних представників (для повнолітніх – їх особиста заява) про зарахування на індивідуальну форму навчання;

• наказ керівника навчального закладу;

• узгодження відповідного органу управління освіти.

- Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)

Екстернат – одна з форм здобуття повної загальної середньої освіти, що передбачає самостійне опанування екстерном програмового матеріалу в обсязі, визначеному Державним стандартом початкової загальної освіти, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, або знань згідно з вимогами програмового матеріалу за певний клас чи з окремих навчальних предметів для отримання документа про відповідний рівень освіти ( табель, свідоцтво, атестат).

Екстерн – особа, яка самостійно опановує програмовий матеріал і якій надається можливість проходження річного оцінювання навчальних досягнень

Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти Наказ МОН України 12 січня 2016 року N 8 (у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року N 955) Переглянути (Прочитайте 2 розділ. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат))

- Сімейна (домашня) форма здобуття освіти

Сімейна або домашня форма освіти чи хоумскулінг (homeschooling) — це дистанційна форма навчання, яка передбачає, що весь освітній процес для учня самостійно організовують його батьки.

Навчатися за такою формою можуть учні, чиї батьки бажають та готові самостійно організовувати освітній процес в домашніх умовах. Разом з тим учень має бути зарахованим до певного освітнього закладу, який буде відстежувати його прогрес у навчанні. Сімейне навчання в Україні можливо у будь-якому регіоні. 

Під час сімейного навчання важливим є рівень знань дитини, щоб вона не відставала від однолітків, а її знання відповідали рівню Держстандарту. Для цього учні проходять оцінювання 4 рази на рік. У випадку поганих результатів педагогічна рада може:

• рекомендувати батькам перевести дитину на очну форму (для учнів 1-4 класів);

• своїм рішенням перевести учня на очну форму (для учнів 5-11 (12) класів).

До того ж, школа сприяє організації процесу навчання. Учні на сімейній формі навчання отримуватимуть шкільні підручники, консультації та допомогу вчителів. Вчителі допоможуть скласти індивідуальний план навчання для дитини та нададуть рекомендації щодо подальшого навчання.

- Педагогічний патронаж

Педагогічний патронаж – це індивідуальне навчання, до якого вчителі, на відміну від інших форм, залучені на всіх етапах. Найчастіше такий різновид навчання підходить дітям, які за станом здоров’я не можуть щодня відвідувати школу й навчатися в колективі.

Особливість цієї форми в тому, що дитина не лише регулярно займається з учителями, але й періодично долучається до учнівського колективу для соціалізації (наприклад, під час класних і загальношкільних заходів), має право користуватися всією шкільною інфраструктурою (бібліотекою, спортзалом, їдальнею тощо), може розраховувати на психологічний супровід.

Педагогічний патронаж також організовують для:

осіб до 18 років, які проживають у населених пунктах (або перебувають під вартою чи засуджені до позбавлення волі), де кількість учнів не дозволяє утворити клас, – тобто, менше п‘яти осіб;

дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні;

дітей-біженців, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування.

Кількість навчальних годин на тиждень для учнів на педагогічному патронажі така:

• 10 годин для учнів 1–4 класів;

• 14 годин для учнів 5–9 класів;

• 16 годин для учнів 10–11 класів.

Документи, які потрібно надати навчальному закладу для організації педагогічного патронажу:

• заява від одного з батьків;

• довідка (висновок) лікарсько-консультаційної комісії про стан здоров’я.

Якщо до переведення на педагогічний патронаж дитина навчалася в школі за місцем проживання, то вчителі приходитимуть до неї додому за розкладом, узгодженим із батьками. Якщо ж школа розташована далеко (а переходити в іншу, ближчу, не хочеться), то тут уже як домовитесь: дитина може приїжджати у визначені дні, аби займатися очно, а також можна використовувати засоби для онлайн-навчання.

Варто додати, що положення про індивідуальне навчання також передбачає можливість поєднувати різні форми (наприклад, екстернат у поєднанні з однією з інституційних форм, сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем). Це може бути виходом, якщо учень чи учениця хоче самостійно вивчати тільки певні предмети, а не всі.

Ця можливість реалізується через індивідуальний навчальний план, який формують для учня в школі, обов’язково консультуючись хоча б з одним із батьків. Про поєднання різних форм навчання батькам треба також зазначати в заяві.

Індивідуальна форма навчання залишається безоплатною для батьків, а вчителі, залучені до занять із дитиною, отримуватимуть доплату відповідно з доданими годинами навантаження.