Підлітковий вік

«Особливості соціально- психологічного розвитку підлітка.»

1.Триває розвиток і становлення психіки. Постійно включати у нові види навчальної і поза навчальної діяльності.

2. Формуються моральні переконання. Цілеспрямовано працювати над формуванням почуттів і переконань, усвідомлення духовно- моральних якостей.

3.Відчуття дорослості. Коли говорять, що дитина дорослішає, мають на увазі становлення його готовності до життя в суспільстві дорослих людей, причому як рівноправного учасника цього життя. Із зовнішнього боку у підлітка нічого не міняється: вчиться в тій же школі (якщо, звичайно, батьки раптом не перевели в іншу), живе в тій же сім’ї. Все так само в сім’ї до дитини відносяться як до “маленького”. Багато що він не робить сам, багато що -  вирішують батьки, яких все так само доводиться слухатися. Батьки годують, поять, одягають своє чадо, а за хорошу (із їхньої точки зору) поведінку можуть навіть і “нагородити» (знову таки, по своєму розумінню - кишенькові гроші, поїздка на море, похід в кіно, нова річ).

До реальної дорослості далеко - і фізично, і психологічно, і соціально, але так хочеться! Він об’єктивно не може включитися в доросле життя, але прагнути до неї і претендує на рівні з дорослими має рацію. Змінити вони поки нічого не можуть, але зовні наслідують дорослим. Звідси і з’являються атрибути “псевдодорослості”: куріння сигарет, тусовки біля під’їзду, поїздки за місто (зовнішній прояв “я теж маю своє особисте життя”). Копіюють будь- які відносини.

На формування почуття дорослості суттєвий вплив справляє система відносин, у який включений підліток –

 визнання( або невизнання) його дорослості батьками, вчителями,друзями

4.Прагнення до самостійності. Стосунки з дорослими, зокрема з батьками й педагогами, стають складнішими, особливо, коли старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини.

Нерозуміння цього часто створює складні ситуації. Частішими стають, порівняно з молодим шкільним віком, прояви негативізму, неслухняності та інші порушення норм поведінки.

  Треба враховувати вразливість, емоційність, суперечності отроцтва. Скажімо, з одного боку підлітки непримиренні до зла, прагнуть справедливості, “готові вступати в боротьбу з найменшим відхиленням від істини, а з другого боку—не вміють ще розібратись у складностях життя, не знають, у чому ж істина. Друга суперечність полягає у прагненні підлітка бути нехорошим і небажанні, щоб його виховували; третя—у прагненні показати себе, самоутвердитись і невмінні це зробити; є глибока потреба в пораді, допомозі—і водночас небажання звернутись до старшого. Ці та інші суперечності підліткового віку не є чимось фатальним. Умілою виховною роботою вони згладжуються, послаблюються, а невмілою — загострюються, приводять до конфліктів.

У підлітка з’являється своя позиція. Він рахує себе вже досить дорослим і відноситься до себе як до дорослого.

 Прагнення до самостійності виражається в тому, що контроль і допомога відкидаються. Все частіше від підлітка можна чути: “Я сам все знаю!” І батькам доведеться тільки змиритися і постаратися привчити своїх чад відповідати за свої вчинки. Це їм стане в нагоді по життю. На жаль, подібна “самостійність” - ще один з основних конфліктів між батьками і дітьми в цьому віці. З’являються власні смаки і погляди, оцінки, лінії поведінки. Найяскравіше - це поява пристрасті до музики певного типу.

 

5.Провідна діяльність- інтимно- особистісне спілкування з ровесниками. Емоційне спілкування пронизує все життя, воно накладає відбиток і на навчання, і на заняття поза уроками, і на взаємини з батьками, вчителями.. Будь-який підліток мріє про нерозлучного друга. При чому про таке, якому можна було б довіряти «на все 100», як самому собі, який буде зраджений і вірний, не дивлячись ні на що. У другу шукають схожості, розуміння, ухвалення. Друг задовольняє потребу в саморозумінні. Практично, друг є аналогом психотерапевта. Дружба носить виборчий характер, зрада не прощаться.

6. Джерело конфліктів- зовнішній вигляд. Зовнішній вигляд підлітка - ще одне джерело конфлікту. Змінюється хода, манери, зовнішній вигляд. Ще зовсім недавно вільно, хлопчик, що легко рухався, починає ходити перевалюючись, опустивши руки глибоко в кишені і спльовуючи через плече. У нього з’являються нові вирази. Дівчинка починає ревно порівнювати свій одяг і зачіску із зразками, які вона бачить на вулиці і обкладинках журналів, випліскуючи на маму емоції з приводу наявних розбіжностей.

   Зовнішній вигляд підлітка часто стає джерелом постійних непорозумінь і навіть конфліктів в сім’ї. Батьків не влаштовує ні молодіжна мода, ні ціни на речі, такі потрібні їх дитині. А підліток, вважаючи себе унікальною особою, в той же час прагне нічим не відрізнятися від однолітків. Він може переживати відсутність куртки - такий же, як у всіх в його компанії, - як трагедію

   Одна із небезпек цього періоду – це нудьга і лінощі. Підлітки прагнуть гострих відчуттів, тікають від нудьги за будь- яку ціну.Ми повинні виявити розуміння і тактовність щодо всіх змін, що відбуваються із підлітком. Необхідно розвивати вольову поведіну, навчити планувати свій час, розвивати позитивне мислення.