Булінг у шкільному середовищі — це проблема, яка має серйозний вплив на розвиток дітей та їхній психоемоційний стан. Наслідки булінгу можуть бути відчутними протягом усього життя людини, тому важливо вчасно і правильно реагувати на ситуації, де є ознаки цькування дітей. Першими, хто може і має реагувати на прояви булінгу, це адміністративний, педагогічний та технічний персонал закладів освіти. Раніше МОН розповідало про алгоритм взаємодії щодо превенції та протидії булінгу в закладах освіти.

Ця інструкція містить практичні рекомендації для освітян щодо того, як ефективно виявляти, запобігати та реагувати на випадки булінгу в школах.

Що таке булінг?

Булінг — це агресивна поведінка, спрямована на приниження, залякування або завдання психологічної чи фізичної шкоди іншій людині, найчастіше в умовах, коли агресор має перевагу в силі чи статусі. Метою булінгу є домінування над іншою людиною та спричинення почуття страху або неповноцінності. Це явище може проявлятися в різних формах, зокрема через словесні образи, фізичне насильство, соціальну ізоляцію, поширення чуток та кібербулінг.

Основні характеристики булінгу: 

• повторюваність (систематичність);

• дисбаланс сил (є кривдник і є потерпілий); 

• дії або бездіяльність, які шкодять одній зі сторін.

Як реагувати на булінг в шкільному середовищі?

Найкраще для боротьби з булінгом використовувати превентивний загальношкільний підхід, а не звичний для багатьох точковий. Булінг — це проблема всієї школи, а не тільки окремих учнів, тому поза школою всі батьки та діти мають бути ознайомлені з інформаційними матеріалами щодо основних понять про булінг та способи реагування на нього, а також особливо важливо працювати з дітьми та пояснювати у зрозумілій формі, чому булінгу не місце в школі. Працювати зі цькуванням варто ще до того, як його помітили чи зафіксували перші випадки в колективі.

Головну відповідальність за превенцію й реагування на булінг має школа, а батьки — це союзники, щоб допомогти «достукатися» до дитини та разом допомогти розвʼязати конфліктну ситуацію.

Учителі мають відігравати роль довіреної особи, до якої дитина може звернутися не тільки в разі булінгу зі сторони однолітків, а й зі сторони дорослих. Вони також мають реагувати на будь-які підозри чи звернення від дітей, оскільки дуже часто школярі бояться розповісти про справжню серйозність ситуації через страх осуду чи погіршення ситуації.

Як працювати з новим інструментом швидкого подання скарги на АІКОМ?

Головним елементом програми є кнопка «Повідомити про булінг», яку МОН запустив минулого місяця. Цей інструмент дає можливість швидко повідомити про булінг анонімно чи відкрито для дітей, а також дає можливості для закладів освіти оперативно реагувати на такі звернення та підтримувати контакт із представниками поліції.

Кожен заклад освіти має обліковий запис на платформі АІКОМ, куди керівник/-ця закладу освіти має заходити щоденно. Зверніть увагу: поки що кнопка працює лише на АІКОМ і буде перенесена на АІКОМ 2 після офіційного запуску нової платформи.

▶️ Оберіть на платформі АІКОМ розділ «Заяви про булінг». 

▶️ Перегляньте, чи  є там нові заяви.

• Якщо є відкрита заява: ознайомтеся з текстом та відповідно до Порядку реагування на випадки булінгу потрібно скликати комісію. Використовуйте інформацію, зазначену дитиною або її батьками / іншими законними представниками, суто в інтересах дитини. Комісія ухвалює рішення, яких заходів ужити, щоб допомогти учнівству, а також, якщо потрібно, залучає шкільного психолога та поліцію. 

• Якщо є анонімна заява: ознайомтеся з текстом та дійте відповідно до наявної інформації. Якщо зазначено клас, у якому трапився булінг, то можна провести урок із психологом для цього класу та додатково обговорити з вчителями заходи щодо поліпшення атмосфери в класі. Якщо клас не зазначено, то можна провести антибулінгові заходи для всієї школи. Світова практика протидії булінгу показує, що саме заходи всередині школи дають найкращі результати в протидії цькуванню.

▶️ Заповніть розділ «Коментарі» в заяві, щоб повідомити поліцію про заплановані та реалізовані кроки щодо вирішення конкретної ситуації. 

Зверніть увагу, що через 24 години після створення заяви дитиною чи батьками / іншими представниками, її автоматично буде відправлено в обласне управління ювенальної поліції, яке залежно важкості ситуації відреагує згідно з чинним законодавством.

Відповіді на популярні питання

✔️ Чи може дитина анулювати свою заяву?

Так, дитина може це зробити, але керівнику/-ці закладу освіти рекомендовано в будь-якому разі повернутися до заяви та залишити коментар: які заходи було вжито, чи припинилися ситуації булінгу.

✔️ У якому вигляді залишати коментарі до заяви?

Коментарі можна залишати в довільній формі, адже головне, щоб працівники поліції могли бачити, що ви працюєте зі зверненням дитини.

✔️ Чи потрібно вживати додаткових заходів, окрім тих, що зазначено в цій інструкції?

Ні, керівники закладів освіти мають відреагувати на ситуацію згідно з чинним законодавством та зафіксувати всі свої дії, підтримати дитину та сприяти тому, щоб такі випадки не повторювалися знову в освітньому середовищі.

✔️ Чи потрібно дублювати в програму усні / письмові заяви батьків та дітей?

Ні, заяви подані в інших формах, не потрібно дублювати. Новий інструмент покликаний спростити взаємодію між закладами освіти та поліцією щодо розвʼязання проблеми булінгу, а також дати можливість дітям швидко повідомляти, а освітянам швидко реагувати на випадки булінгу.

✔️ Де можна знайти більше корисних матеріалів для роботи в напрямі протидії булінгу?

• Освітній серіал «Школа без цькувань» у Дії для освітян та батьків.

• Навчально-методичний посібник з психології «Як ти? Уроки для школярів (10-14 років)».

• Навчально-методичний посібник «Школа без цькувань для освітян».

• Уроки з психології для батьків та дітей.

Гра "Крок" дає змогу підліткам у ненав'язливий спосіб:

• навчитися ідентифікувати ситуації з проявами насильства;

• зрозуміти, як правильно діяти у випадках, коли такі прояви з'являються;

• усвідомити, що таке трапляється незалежно від дій та особистості дитини;

• пережити демостресову ситуацію у грі, щоби навчитися не оцінювати негативно себе та свої емоції та знати до кого та куди звертатися по допомогу.

Гра "Крок"  пограймо разом.

 ЮНІСЕФ створили навчально-методичний посібник з прикладами уроків з протидії булінгу в закладах освіти та відповідним системним підходом  «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти»  , ознайомитись можна за посиланням.

Алгоритм дій педагогів щодо виявлення та запобігання домашньому насильству

Спостереження за батьками учнів

Аби запобігти домашньому насильству педагогічним працівникам слід звертати увагу та аналізувати поведінку батьків. Зокрема про ймовірність виникнення ризиків для життя, здоров'я та розвитку дитини можна віднести ситуації, коли її законні представники:

• не цікавляться освітньою діяльністю учня (не відвідують батьківських зборів, не контактують з вчителями);

• під час відвідування закладу освіти перебувають у стані алкогольного сп’яніння або під дією наркотичних речовин; 

• наявні факти надмірного вживання алкоголю, наркотичних речовин, схильності до азартних ігор та відвідування ігрових клубів;

• систематично проявляють агресивну поведінку до працівників закладу освіти, батьків інших дітей;

• ігнорують рекомендації працівників закладу освіти щодо виховання дитини, що призводить або може призвести до затримки її розвитку, погіршення емоційного стану, здоров'я, соціальної ізоляції та інших несприятливих наслідків;

• не дотримуються санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки;

• мають ознаки пригніченого психоемоційного стану, розладів психічного здоров'я, суїцидальної поведінки;

• не забезпечують необхідного медичного догляду за дитиною;

• жорстоко поводяться з членами сім'ї чи домашніми тваринами;

• допускають перебування у помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб, схильних до вживання алкоголю, наркотичних речовин;

• не забезпечують дитину кишеньковими коштами;

• перекладають догляд за молодшими дітьми на інших.

Дії педагогічного колективу для профілактики та у разі виявлення ознак домашнього насильства

Організація роботи закладу освіти у цьому напрямі здійснюється відповідно до Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого Постановою КМУ від 22.08.2018 № 658.

Система шкільних заходів у сфері запобігання та протидії насильству має включати:

1. Призначення уповноваженого працівника закладу освіти для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб.

2. Проведення інформаційно-просвітницьких заходів з учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей. Особливу увагу слід приділяти формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до відповідних кол-центрів.

3. Соціально-психологічний супровід постраждалих.

4. Розміщення на інформаційному стенді та на офіційному веб-сайті контактної інформації уповноваженої особи закладу, організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися y випадку домашнього насильства, зокрема:

• Національна поліція за номером 102;

• Урядовий контактний центр 15-47. Тут цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації людям, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства;

• національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).

5. Взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У разі виявлення ознак чи факторів, що вказують на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення, кожний працівник школи має передати інформацію про такого учня уповноваженій особі закладу освіти (у разі її відсутності - безпосередньо директору школи чи його заступнику). 

Уповноважена особа має зустрітися з цією дитиною,  встановити з нею довірливий контакт і надати емоційну підтримку. Якщо учень підтвердив факт жорстокого поводження чи насильства щодо нього, уповноваженій особі необхідно, дотримуючись принципу конфіденційності, провести таку роботу:

• забезпечити надання медичної допомоги (у разі потреби);

• з'ясувати терміни подій, які відбулися з дитиною, та за можливості отримати їхній опис; 

• протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти проінформувати уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (якщо постраждала особа та/або кривдник є неповнолітньою особою);

• зафіксувати відповідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (закладу освіти) за формою згідно з додатком 3 до Порядку;

• повідомити  працівників психологічної служби закладу освіти, які за потреби мають скласти план корекційної роботи, здійснити соціально-педагогічний супровід дитини чи направити її до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо).

Домашнє насильство – це вкрай небезпечне явище, яке має тривалі негативні наслідки. Травмування дитячої психіки може призвести до того, що у дорослому житті дитина може стати агресором у вже у своїй родині та вважати цю модель поведінки нормою. Тож на педагогів покладається виконання особливої місії - налагодження комфортної взаємодії з учасниками освітнього процесу та перетворення закладу освіти на острівець стабільності та емоційної безпеки.

Як виявити кібербулінг

Ключ до своєчасної реакції — уважне спостереження за поведінкою учнів. Насторожити повинні такі ознаки: раптова замкненість, небажання брати участь в онлайн-уроках, зниження оцінок, уникання гаджетів, сльози або роздратування після спілкування в мережі.

Рекомендується впровадити прості анонімні опитування у класі раз на місяць із запитаннями на кшталт: «Чи стикався ти з агресією в інтернеті останнім часом?», «Чи почувався ти пригнічено після онлайн-уроку?»

Ще один дієвий інструмент — «щоденники емоцій», де діти коротко позначають свій настрій перед і після навчання. Такі щоденники допомагають виявити тривожні сигнали на ранніх етапах. Корисно також проводити рольові ігри з моделюванням ситуацій, щоб діти вчилися впізнавати приховану агресію в чатах, коментарях і реакціях. Під час таких ігор також важливо аналізувати поведінку дітей у випадках кібербулінгу, їх розуміння ситуацій та поведінку під час імпровізованого булінгу.

Профілактика кібербулінгу

Профілактика починається зі знань. Перш за все, потрібно ввести уроки цифрової грамотності, під час яких учні дізнаються:

• як працюють алгоритми соцмереж і як це впливає на поширення контенту;

• чим небезпечне оприлюднення особистих фото, адреси, справжнього імені, чи іншої особистої інформації;

• як зберігати приватність і налаштовувати безпечні профілі.

Додатково в класі можна проводити тематичні тижні, наприклад, «Тиждень безпечного інтернету», під час яких організовують:

• конкурси на найкраще правило онлайн-спілкування;

• флешмоби на підтримку взаємоповаги;

• майстер-класи з фахівцями в галузі кібербезпеки, таких експертів легко залучити дистанційно завдяки можливостям сучасних інтерактивних панелей.

Також для цього підійдуть рольові ігри у класі. Вони дуже ефективні. Ось приклад такої гри:  один учень відіграє роль жертви, другий — агресора, третій — друга або спостерігача. Після гри обговорюється, хто що відчув, і як можна було змінити ситуацію.

У школі обов’язково має бути «Цифровий кодекс поведінки», погоджений з учнями, батьками й адміністрацією. Важливо, щоб кожен школяр мав уявлення, як користуватись функціями «поскаржитись», «заблокувати», «приховати сторінку» тощо. Для цього варто відводити час на уроці, або цілі уроки, щоб на практиці засвоїти навички та розібратись зі всіма можливими опціями приватності чи блокування у популярних месенджерах, соціальних мережах чи інших платформах.

Під час таких занять важливо дати дитині чітко усвідомити, яка поведінка є неприпустимою та може називатись кібербулінгом, а головне дати поради, щодо оперативної реакції та інформування дорослих. Важливо виховати у дитини звичку та продемонструвати інструменти, щодо збору доказів під час неетичної поведінки в інтернеті. Фіксування неприпустимих переписок чи дій за допомогою скриншотів, а також пошук іншої інформації про кіберагресора це не лише важлива  навичка на майбутнє, а й допомога дитині розібратися з класифікацією поведінки під час спілкування.

Реагування та дії під час кібербулінгу

1. Підтримайте дитину. Без паніки і звинувачень. Вислухайте. Запитайте: «Що б ти хотів, аби сталося далі?»

2. Зберіть докази. Скриншоти чатів, коментарів, фейкових акаунтів. Збереження цих матеріалів є ключовим для подальшого розгляду.

3. Повідомте класного керівника або адміністрацію. Не зволікайте — що раніше втручання, то менше шкоди.

4. Розмова з агресором. Має бути спокійною, без публічного засудження. Поясніть дитині, як її дії впливають на інших.

5. Психологічна підтримка. Шкільний психолог повинен працювати з обома сторонами. Мета — допомогти жертві відновити впевненість, а агресору — зрозуміти причини своєї поведінки.

Додатково важливо залучити батьків до бесіди, показати їм скриншот, пояснити можливі наслідки і домовитися про спільну стратегію.

Якщо визначення агресора є неможливим, важливо приділити більше уваги дитині. Поясніть, що факти кібербулінгу хоча і засуджуються, але продовжують існувати в такому разі важливо захистити себе за допомогою технічних засобів, більш ретельному вибору спільноти для спілкування та власні реакції на такі події. Для цього не зайвим буде залучити психолога чи навіть технічних спеціалістів.

Більше матеріалів на  https://prometheanworld.com.ua/kiberbuling-u-shkoli-yak-vyyavyty-ta-zapobigty/?utm_source=sendpulse&utm_medium=email&utm_campaign=explain2 

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у 2022/2023 навчальному році

Заходи щодо попередження булінгу серед учнів в КЗ «Вінницький НВК»

1. Поновлення стенду «Інформаційний вісник»

2. Опрацьовування листів з «Скриньки довіри»

3. Проведення заняття батьківського всеобучу «Захистимо дітей від булінгу»

Лютий, 2019

4. Система тренінгів «Профілактика булінгу в учнівському середовищі»

Протягом року,

5. Година спілкування «Попередження конфліктів у соціальних мережах»

Березень 2019, класні керівники

6. Тиждень «Стоп булінг»

Березень 2019

7. Цикл бесід та консультацій щодо попередження булінгу

Лютий-травень 2019, вчителі права

8. Впровадження в шкільне життя проект «Особиста гідність. Безпека життя. Громадська позиція»(7-8 класи)

2018-2019 н.р., класні керівники 7-8 класів

9. Проведення системи занять, бесід «Спілкування між однолітками»

2018-2019 н.р., класні керівники 5-9 класів

10. Перегляд та обговорення фільму  «Така ж як вона»

5-9 класи, класні керівники, соціальний педагог

11. Конкурс малюнків «Ні - насиллю»

12. Анкетне дослідження щодо прояву випадків булінгу в закладі

13. Виступи, зустрічі учнів з працівниками поліції та ювенальної превенції з попередження боулінгу.

2018-2019 н.р.