Цікаво...
Сидяча на дроті високовольтної ЛЕП птах не страждає від струму, тому що її тіло – поганий провідник струму. У місцях дотику пташиних лап до дроту створюється паралельне з'єднання, а так як провід набагато краще проводить електрику, по самому птаху біжить дуже малий струм, який не може заподіяти шкоди. Однак варто птаху на дроті торкнутися ще якого-небудь заземленого предмета, наприклад металевої частини опори, вона відразу гине, адже тоді вже опір повітря в порівнянні з опором тіла занадто великий, і весь струм йде по птиці.
Хоча багатобарвний спектр веселки безперервний, за традицією в ньому виділяють 7 кольорів. Вважають, що першим вибрав це число Ісаак Ньютон. Причому спочатку він розрізняв тільки п'ять кольорів – червоний, жовтий, зелений, блакитний і фіолетовий, про що і написав у своїй «Оптиці». Але згодом, прагнучи створити відповідність між числом кольорів спектру і числом основних тонів музичної гами, Ньютон додав ще два кольори.
Чому світить Сонце?
Майже кожної зими, коли на вулиці мороз на вікнах зявляються красиві зображення. Для утворення інію на вікнах, як і на деревах, траві, потрібні певні умови. Іній утворюється з маленьких кристалів замерзлої води. Коли повітря, що містить багато вологи, що охолоджується до точки замерзання, починає утворюватися іній. Точка замерзання 0° C на рівні моря. Коли повітря охолоджується, вміст вологи в ньому зменшується. Надлишок води конденсується на таких об’єктах, як скло. Коли температура опускається нижче 0° С, вода кристалізується. Іншими словами, кристали льоду покривають поверхню води. Чому ж в мороз з’являються малюнки на шибці? Самі кристали мають свою структуру, яка визначає малюнок. Крім того, подряпини на поверхні скла, частинки пилу, повітряні потоки допомагають створювати красиві узори на вікнах.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-z-fiziki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Сонячні промені, проходячи через краплі дощу в повітрі, розкладаються в спектр, так як різні кольори спектру переломлюються в краплях під різними кутами. В результаті формується окружність – веселка, частину якої ми бачимо з землі у формі дуги, а центр окружності лежить на прямій «Сонце – око спостерігача». Якщо світло у краплі відбивається два рази, то можна побачити дві веселки.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-z-fiziki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Як вони бачать? Світ очима тварин.
Протягом століть люди навіть не здогадувались, як бачать світ інші тварини. Але сьогодні останні наукові дослідження дають нам змогу зазирнути у дивовижний світ зорової різноманітності. Взяти хоча б бабку - її мозок працює так швидко, що вона бачить рух неначе в сповільненій зйомці. Або голуб, який здатний розрізняти більш тонкі градації кольору, ніж передові комп'ютерні програми. Або змія, яка може бачити в інфрачервоному спектрі. Читайте далі, щоб дізнатись, яким тварини бачать світ.
Кінь
Кінь, як і людина, сприймає окремо зображення від правого та від лівого ока. Як картинки з двох різних моніторів. Ми не помічаємо цього, тому що зображення, отримані кожним оком підсвідомо об'єднуються у зоровому аналізаторі (корі головного мозку) в єдиний образ. Нашарування двох картин, які мало чим відрізняються одна від одної, дає зір у трьох вимірах, який називається «бінокулярним» або «стереоскопічним». Але очі у коня розташовані по різні сторони голови, дві картинки не нашаровуються, і вони не бачать рельєфно. До того ж по центру виникає «сліпа зона» - те що не «засікає» ні праве, ні ліве око.
Мавпа
Мавпи бачать практично як люди. Схоплюють картинку через червоний, зелений та синій кольори. Але єдиного видового бачення світу у мавп немає. В одній і тій же мавпячій родині може бути до шести різних типів дальтонізму. Як і у їх родичів людей, серед приматів-самців дальтоніки зустрічаються частіше, ніж серед самок.
Голуб
Голуби можуть розрізняти буквально мільйони різних відтінків, і вони, голуби, вважаються власниками найпотужніших очей по параметру розрізнення кольорів і відтінків нашого світу. Вони мають набагато більше колбочок (один з двох типів фоторецепторів, периферичних відростків світлочутливих клітин сітківки ока, названий так через свою конічну форму), ніж люди, чим пояснюється здатність цих птахів бачити принаймні в п'яти спектральних діапазонах.
Кіт
Коти не можуть похвалитись гострим зором. Вони більше покладаються на нюх і слух. І хоча коти вміють розрізняти кольори, в порівнянні з людиною сприйняття кольору у них слабше - менш контрастне і яскраве. У колбочках кішок (як і у більшості інших ссавців, крім приматів) відсутній пігмент, чутливий до червоного кольору, тому їх колірний зір нагадує людський зір при протанопії (різновид дальтонізму). Паличок в сітківці котячого ока в 25 разів більше, ніж колбочок, оскільки кішка є нічним хижаком, тому здатність бачити при слабкому освітленні (за яку відповідають саме палички в сітківці) є для неї пріоритетною. Також помічено, що нерухомі предмети кішка сприймає гірше, ніж рухомі, що допомагає їй при полюванні.
Змія
Змії бачать в двох режимах. В першому режимі вони бачать як люди, при чому досить добре розрізняють всі кольори. В другому режимі змії бачать світ немов інфрачервоний датчик, розрізняючи тепло, яке випромінюють живі істоти. Якщо ви настільки невезучий, що зустріли змію, коли вона дивиться на світ в другому режимі, то вам вже не врятуватися і не втекти. На щастя, більшість змій швидше відступить ніж атакуватиме людину.
Бабка
Комахи мають унікальну сегментовану структуру очей - більше 30 000 очних кришталиків на кожному оці. Це дає їм унікальні сенсорні можливості. Але зоровий механізм бабки, ймовірно, найцікавіший серед всіх комах. Мозок бабки працює так швидко, що дозволяє сприймати навколишній світ як би в «уповільненому режимі», що допомагає швидко реагувати на зовнішні загрози. Комахи розрізняють кольори, але, звичайно, не так ясно, як інші тварини.
З сайту http://www.eco-live.com.ua
Що важить більше - їжа, яку людина споживає за добу, чи повітря, яке вона вдихає за цей же період часу?
Вагу повітря, що вдихається і видихається людиною протягом доби, підрахувати нескладно. При кожному вдиху людина вводить в свої легені близько півлітра повітря. Робиться це в середньому 16 разів на хвилину. Значить, за одну хвилину в тілі людини встигає побувати близько 8 літрів повітря. У годину це складає приблизно 480 літрів, а в добу — 11 500 літрів. Такий об’єм повітря при нормальному тиску важить близько 14 кілограмів.
Хто і як вперше переконав, що повітря має вагу?
Першим це зробив великий італійський фізик, механік і астроном Галілео Галілей (1564—1642), причому двома способами. У першому, якісному, експерименті Галілей, досягнувши термічним шляхом розрідження повітря в колбі з довгою шийкою, ретельно закритою пробкою, переконався, що якщо пустити цю посудину плавати у воді, то вона занурюється менше, ніж у тому випадку, коли повітря не було розріджене. У інших, кількісних, експериментах Галілей за допомогою насоса закачував у флягу повітря і вимірював збільшення ваги фляги. За допомогою дотепних прийомів Галілей зміряв об’єм повітря, накачаного у флягу, і на підставі цього результату визначив відношення питомої ваги повітря до питомої ваги води. Він отримав значення 1:400. Якщо зіставити це значення з істинним (1:773) і врахувати, які засоби тоді мав в своєму розпорядженні Галілей, то точність його вимірювань є чудовою.
