Українська Церква в Браччано
Історія української міграції, яка бере свій початок ще в середині ХІХ століття, добре засвідчує, наскільки важливу роль у збереженні національної та культурної ідентичності відіграє Церква. Навіть упродовж трьох-чотирьох поколінь українські громади за кордоном зуміли зберегти свою мову, культуру, традиції та духовну спадщину.
Особливе місце у цьому процесі посідає Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ). Протягом десятиліть вона відіграє важливу роль у збереженні української ідентичності та залишається духовною опорою для українців, які живуть далеко від Батьківщини. Українські священники супроводжують наших людей у країнах поселення, допомагаючи їм не лише зберігати віру, але й залишатися частиною української спільноти.
Перші українські греко-католицькі парафії на території Італії виникли, зокрема, завдяки проханню українок, які прагнули мати можливість отримувати духовну та душпастирську опіку рідною українською мовою. Багато з цих жінок приїхали до Італії, щоб працювати у сфері догляду за людьми або як домашні працівниці. Спочатку їхній міграційний план часто передбачав лише тимчасове перебування: заробити необхідні кошти та повернутися додому.
Проте з часом ситуація змінилася. Українські парафії поступово стали не лише місцем молитви та зустрічі з Богом, але й важливими осередками людського спілкування, взаємодопомоги та підтримки. Тут новоприбулі українці могли зустріти своїх земляків, отримати необхідну інформацію, допомогу та відчути себе частиною спільноти.
Особливо важливим етапом став період після 2010 року, коли разом зі зростанням кількості українських сімей в Італії почали активно розвиватися недільні школи. Спочатку їхньою основною метою була катехизація дітей та духовне виховання, але поступово вони перетворилися також на важливі культурні осередки, де діти й молодь знайомляться з українською мовою, історією, традиціями та культурою.
Українська Греко-Католицька Церква й сьогодні продовжує свою історичну місію — супроводжувати своїх вірних всюди, куди веде їхнє життя. В Італії Церква прагне забезпечити українцям не лише духовну та душпастирську опіку, але й підтримку у соціальних та життєвих питаннях.
Особливо важливою ця місія стала в нинішній складний історичний момент, коли Україна бореться за свободу, мир і безпеку. Українські священники допомагають своїм громадам залишатися єдиними, підтримувати одне одного та відкривати серця до милосердя, благодійності й християнської любові.
Сьогодні священник у багатьох українських громадах в Італії є також своєрідним посередником між українською спільнотою та місцевим суспільством. У світлі Євангелія та християнських цінностей він допомагає громаді будувати добрі відносини та співпрацювати з органами місцевого самоврядування, державними установами та організаціями третього сектору.
Українська Церква в Італії сьогодні має добре сформовану та організовану структуру. Українські греко-католики візантійського обряду, які проживають на території Італії, об'єднані в Апостольський Екзархат для українців візантійського обряду в Італії.
Нині в Італії служать 82 священники, які здійснюють душпастирське служіння у 173 українських громадах. Апостольський Екзархат очолює Високопреосвященний владика Григорій Комар, Апостольський адміністратор Екзархату sede vacante et ad nutum Sanctae Sedis.
Для українців в Італії парафія — це не лише місце, де ми приходимо на Божественну Літургію. Це простір, де зберігається наша віра, мова, культура та ідентичність, де народжується взаємна підтримка і де українська громада може бути відкритою до італійського суспільства, несучи йому свідчення віри, надії та любові.
Саме тому життя української парафії в Італії — це не лише збереження того, що ми отримали від наших предків, але й відповідальність передати нашу віру, культуру та любов до України наступним поколінням.