В.О. Сухомлинський увiйшов в iсторiю української педагогiки як педагог – гуманiст, творець педагогiчної системи, в центрi якої перебуває дитина як унiкальна особистiсть.

   «Людина, — любив повторювати педагог, — народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ці проникливі слова можна і треба віднести й до самого Василя Олександровича, адже саме вони були тим категоричним імперативом, якому завжди і всюди слідував він у своєму недовгому, але яскравому й напрочуд плідному житті Педагога. Все найцінніше, створене ним, назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури

   Константи Василя Олександровича не втрачають свого значення, не розмиваються з плином часу.

 Любов до дитини, ствердження добра, виховання красою — це «три кити» гуманної педагогічної системи Сухомлинського.

     Спадщина Василя Олександровича  надзвичайно багатогранна та в центрі його уваги передусім – дитина, особистість, її духовний світ та моральні цінності.

  Ідеї В.О.Сухомлинського активно впроваджуються в освітньому  процесі   і  педагогами нашого закладу позашкільної освіти.

До 105-ї річниці з дня народження Великого Добротворя на засіданні  творчої групи «Пошук»  були розглянуті  питання розвитку творчих компетентностей вихованців та впровадження особистісно-орієнтованого навчання за Сухомлинським.

  Керівники гуртків проводили різноманітні заходи, у ході яких знайомили дітей з життєвим і творчим шляхом великого педагога, запрошували дітей на уроки під голубим небом та в кімнату казки, читали його оповідання, обговорювали вчинки героїв.

Брали участь у  педагогічних читаннях «В.О.Сухомлинський – педагог на всі часи», у ході яких були розглянуті найбільш актуальні аспекти педагогічної діяльності за книгою В.О.Сухомлинського «Сто порад учителеві».

На засіданні серпневої педагогічної рекреації «На перехресті часів і поглядів", присвяченій 105-й річниці з дня народження  В.Сухомлинського керівники гуртків закладу і члени творчої групи зокрема  ділилися досвідом використання педагогічної спадщини видатного педагога, власними знахідками та «рецептами» виховання і навчання підростаючого покоління.

Змінився час, змінюються і вимоги до людини, її освіченості.

Кожне покоління по-новому сприймає В. Сухомлинського.

Тож і ми, педагоги ХХІ ст., відкриваємо для себе нові грані педагогічної праці великого педагога. Ми не лише навчаємо дітей, а й прищеплюємо їм найкращі людські якості. Виховуємо у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

Даючи базові знання учням, треба навчити дітей вчитися упродовж  життя, використовувати здобуті знання на практиці.