Як придбати ліки та заощадити: зручний сервіс для онлайн-замовлень

     Дедалі більше українських споживачів віддають перевагу купівлі онлайн. За даними групи компаній EVO  майже 10 млн українців у 2023 році придбали в інтернеті  товарів та послуг на суму понад 182 млрд грн., що на 21 % перевищує обсяг онлайн-продажів 2022 року. Лікарські засоби не є виключенням. Близько 16% роздрібних покупців ліків сьогодні замовляють їх онлайн і це на 7% більше, ніж до 2022 р. 

https://www.rap.in.ua/yak-pridbati-liki-ta-zaoshhaditi-zruchnij-servis-dlya-onlajn-zamovlen/

Аптечні заклади, які розташовані в приміщенні або на території лікувально-профілактичного закладу, мають укласти договір про реімбурсацію.

     Кабінетом Міністрів України 22 грудня 2023 року прийнято постанову № 1362 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 929 і від 27 лютого 2019 р. № 136», якою внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).

     Ліцензійні умови доповнено положенням, згідно з яким у разі розміщення аптеки та/або аптечного пункту ліцензіата в приміщенні та/або на території лікувально-профілактичного закладу ліцензіат укладає договір про реімбурсацію відповідно до Порядку укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію та за формою, що затверджені постановою Кабміну від 27.02.2019 N 136 “Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію”.

     Суб’єкти господарювання, аптеки та/або аптечні пункти яких розміщені у приміщенні та/або на території лікувально-профілактичного закладу, зобов’язані укласти договір з НСЗУ з метою забезпечення в таких аптечних закладах відпуску споживачам лікарських засобів та/або медичних виробів згідно з умовами укладеного договору 

В Україні затверджено нові переліки ліків та медичних виробів, що підлягають реімбурсації

   Відповідний наказ МОЗ України від 20.02.2024 № 279 "Про затвердження Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 12 лютого 2024 року" опубліковано на сайті МОЗ.

      Документ набирає чинності з 27 лютого 2024 року. 

Подивитись новий перелік ліків і новий перелік медичних виробів можна за посиланнями. 

https://moz.gov.ua/uploads/10/53743-dn_279_20022024_dod_1.pdf

https://moz.gov.ua/uploads/10/53742-dn_279_20022024_dod_2.pdf

В Україні хочуть масштабувати пілотний проєкт з фармацевтичного страхування

 Що відомо про пілотний проєкт з фармацевтичного страхування?

 Проєкт стартував у грудні 2021 року: українцям пропонували сплачувати щомісячний платіж за страховий поліс, сімейний лікар призначає препарати, пацієнт сплачує в аптеці 20% від їхньої вартості.

 Через війну проєкт був призупинений, але у лютому 2023 році знову почав працювати. Наразі в рамках пілотного проєкту розширено географію (з 6 міст до 22) та знижено вартість страхового полюса – до 60-200 грн на місяць залежно від віку пацієнта.

“Наш Комітет підтримує впровадження фармацевтичного страхування, адже воно дозволить зменшити витрати громадян на медичні препарати та закласти фундамент для подальшого впровадження медичного страхування”, – написав М. Радуцький. 

   Закон «Про екстрену медичну допомогу» зобов’язує будь-яку людину надати першу (домедичну) допомогу, і фармацевти автоматично входять до цього переліку. А ось медична допомога потребує медичних послуг, які надають тільки медичні працівники. Фармацевти до цієї категорії не належать.

   Тому, якщо в аптеці людині стало погано, фармацевт може викликати швидку телефоном, підтримати постраждалого до приїзду бригади лікарів (посадити на стілець, дати води, поміряти тиск).

    Якщо людина послизнулася на сходах аптеки, фармацевт можете оглянути травму, охолодити місце забиття та проконтролювати стан відвідувача до прибуття швидкої.

   Різке погіршення самопочуття клієнта аптеки може статися як у літніх людей (через задуху, фізичну втому, стрибок артеріального тиску), так і в молодих (астматичний, епілептичний напад тощо). Рідко, але допомоги може потребувати вагітна жінка. Що робити? Адже проблема зі здоров’ям може виявитися надто серйозною, і тоді простого поплескування по щоках чи нашатирного спирту буде замало.

  Тут немає готових рецептів. Кожна ситуація унікальна – вона потребує окремого рішення та швидкого реагування. Наприклад, під час епілептичного нападу важливо уникнути травми голови. Тому людину треба відразу покласти на бік і утримувати голову (трохи припіднявши для безперешкодного дихання), допоки людина не отямиться.

  Якщо відвідувачеві аптеки стало погано і він скаржиться на біль у ділянці грудної клітки, найкращим рішенням стане виклик швидкої допомоги. При цьому пацієнта треба вмовити залишитися в аптеці до приїзду бригади лікарів.

   Хочеться побажати працівникам аптек, щоб вони якомога рідше у своїй практиці мали справу з такими випадками.  Але якщо позаштатна ситуація все ж таки сталася, то головне – взяти себе в руки та діяти швидко, не панікуючи в приміщенні аптеки. 

                                Як змінилась аптека під час війни

    На щастя, війна не має влади зупинити ринок фармацевтики. Аптеки використовують будь-які варіанти, щоб забезпечувати людей ліками. Хоч і важко, але відкриваються нові торгові точки, частково або повністю відновлюються зруйновані заклади. 

   У період воєнного часу Постанова Кабінету Міністрів України № 542 від 7 травня 2022 року трохи спростила діяльність аптечних закладів та виробників. 

   І аптека змінилася, вона стала сильнішою. Тепер фармацевти добре вміють виходити з будь-якої ситуації. І генератор підключити, і ліки реалізувати безготівково через LiqPay за повної відсутності електроенергії. Життя триває.

Більше інформації за посиланням:

https://www.rap.in.ua/yak-zminilas-apteka-pid-chas-vijni/