Культура Японії

Культура Японії ґрунтується на повазі і шанобливому відношенню до дорослих і літніх людей. У всьому світі відома працьовитість японців, їх завзятість, дисциплінованість і дбайливе ставлення до природи. Тепер розглянемо історію виховання дітей в цій країні.

Люди, які приїжджають до Японії, дивуються з незвичайного взаєморозуміння між різними поколіннями японців. Діти слухняні і милі, дорослі адекватні, бабусі і дідусі люблять, але без звичного «сюсюкання». Причиною такої одностайності є особлива традиція виховання дітей, коріння якої відходять у далеке минуле.

Багато століть тому японські матері поєднували роботу з вихованням дітей. Але не було жодних дитячих садків або бабусь, які сиділи вдома і з якими можна було залишити дитину, доки не закінчиться робочий день. Тому малюк завжди був там же, де і його мати. Навіть якщо жінка йшла в поле, вона примотувала дитину до себе тканиною. При цьому вона постійно спілкувалася з малюком, розповідала, що вона робить, і чому. Недивно, що дитина швидше вчилася розмовляти, ніж ходити.

Що дає такий підхід? Малюк почуває себе залученим в усі життєві процеси (роботу, відпочинок, прогулянки), йому легше розвиватися і пізнавати світ. Недивно, що і зараз японки вважають за краще виховувати дітей згідно такої традиції. Куди б не йшла мама, чим би вона не займалася, малюк завжди поряд з нею – на руках, за спиною або потихеньку йде з нею за руку.