Український алфавіт складається з 33 літер: 10 голосних, 22 приголосних і 1 знак м'якшення.
Найдовше слово в українській мові — «дихлордифенілтрихлорметилметан» (хімічна сполука).
Найуживаніша літера — «о», а найрідше вживана — «ф».
Найбільше синонімів має слово «горизонт» (понад 12).
Літера «ґ» є в українському алфавіті з 1990 року, хоча використовувалась ще до реформи правопису 1933 року.
Порядок слів у реченні гнучкий, але базовий: підмет — присудок — додаток.
Українські діалекти поділяються на три основні групи: північні, південно-західні, південно-східні.
Перший словник української мови — «Лексикон словенороський» Памва Беринди (1627 рік).
Наголос в українській мові може падати на будь-який склад у слові, що робить її мелодійною.
Найпоширеніші слова в українській мові: «і», «в», «на», «не», «я».
Рідкісне слово «паляниця» стало символом ідентифікації завдяки складній вимові для іноземців.