Embedded Files
Комплексна політика для реалізації реформи НУШ «Освіта для життя»
https://educationforlife.mon.gov.ua/#influence
Реформа «Нова українська школа» (НУШ) – це не просто зміна навчальних планів чи методик. Це фундаментальна трансформація освітньої парадигми, спрямована на формування компетентної, всебічно розвиненої особистості, здатної до успішної самореалізації протягом життя. Для її повної та ефективної реалізації необхідна комплексна політика, яка охоплює всі рівні та аспекти освітнього процесу.
Ключові напрямки комплексної політики:
Законодавче та нормативно-правове забезпечення:
Подальше вдосконалення законодавчої бази, що регулює впровадження НУШ на всіх рівнях освіти.
Розробка та затвердження чітких державних стандартів, навчальних програм та методичних рекомендацій, що відповідають принципам НУШ.
Забезпечення автономії закладів освіти та педагогічних працівників у межах, визначених законодавством.
Підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів:
Розробка та впровадження нових програм підготовки вчителів, орієнтованих на компетентнісний підхід, інтерактивні методи навчання та формування партнерських відносин з учнями.
Створення ефективної системи безперервного професійного розвитку педагогів, що включає тренінги, семінари, майстер-класи, стажування та обмін досвідом.
Забезпечення належної мотивації та підтримки педагогічних працівників.
Оновлення освітнього середовища:
Створення сучасного, інклюзивного та безпечного освітнього простору, що сприяє активному навчанню та розвитку учнів.
Забезпечення закладів освіти необхідним навчально-методичним обладнанням, цифровими ресурсами та інструментами.
Впровадження принципів дизайну, орієнтованого на потреби учнів та вчителів.
Забезпечення якісної освіти на всіх рівнях:
Розробка та впровадження ефективної системи оцінювання якості освіти, що враховує компетентності учнів, професійний розвиток педагогів та ефективність управління закладами освіти.
Підтримка та розвиток інклюзивної освіти, забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей.
Сприяння розвитку STEM-освіти, критичного мислення, креативності та інших компетентностей, необхідних для життя в XXI столітті.
Партнерство та співпраця:
Активна взаємодія між закладами освіти, органами державної влади, місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями, батьківською спільнотою та бізнесом.
Залучення батьків до освітнього процесу як рівноправних партнерів.
Сприяння міжнародній співпраці та обміну досвідом у сфері освіти.
Інформаційна кампанія та комунікація:
Проведення широкої інформаційної кампанії для роз'яснення цілей, завдань та переваг реформи НУШ серед усіх учасників освітнього процесу та громадськості.
Забезпечення відкритого та прозорого діалогу щодо впровадження реформи.
Використання різноманітних комунікаційних каналів для ефективного інформування та залучення стейкхолдерів.
Реалізація такої комплексної політики вимагає системного підходу, скоординованих дій на всіх рівнях управління, значних інвестицій та постійного моніторингу результатів. Однак, саме такий підхід дозволить повною мірою розкрити потенціал реформи НУШ та забезпечити якісну освіту для життя кожного українського громадянина.
https://sqe.gov.ua/rezultaty-sertyfikaciji-2024/
Завершено сертифікацію педагогічних працівників, якою цьогоріч охоплено чотири категорії вчителів. Комісії, утворені Державною службою якості освіти України, 3-4 грудня провели засідання з визначення порогового бала. Відтак успішно пройшли сертифікацію:
· 651 учитель початкових класів (пороговий бал — 120);
· 380 учителів української мови та літератури (пороговий бал — 109);
· 297 учителів історії та громадянських дисциплін (пороговий бал — 103);
· 150 вчителів математики (пороговий бал — 108).
Максимальну кількість балів за результатами вивчення практичного досвіду роботи отримали 34 вчителі початкових класів (140 балів), 9 учителів історії та громадянських дисциплін, 7 вчителів української мови та літератури і 5 учителів математики (по 125 балів).
МОН: Відповіді на запитання щодо оновленої Типової освітньої програми для 5–9 класів (НУШ)
1. Що саме змінилося в Типовій освітній програмі (далі — ТОП) для 5–9 класів і в чому полягає її гнучкість?
· Замість типового навчального плану з рекомендованою кількістю годин запропоновано формат навчального плану, у якому легко і зручно реалізувати академічну свободу, зокрема розробити річні навчальні плани для окремих класів однієї паралелі з урахуванням освітніх потреб учнівства.
· Увідповіднено співвідношення між інтегрованими й розінтегрованими курсами.
· Уведено освітні компоненти, актуальні в умовах воєнного часу, зокрема «Безпековий практикум».
· Визначено мінімальну кількість годин на міжгалузеві інтегровані курси.
· Вилучено предмети й курси, які втратили актуальність у зв’язку з вимогами інших нормативно-правових актів та об’єктивною реальністю, зокрема російську та молдовську мови в усіх інтегрованих та предметних варіантах.
· Уточнено перелік модельних навчальних програм (далі — МНП) (Додаток 5), визначено вимоги до модельних навчальних і навчальних програм (Додаток 6).
2. Які переваги ТОП цього року порівняно з попередньою?
· Замість подвійної роботи: скорочення годин між рекомендованим і мінімальним показниками та подальшим перерозподілом їх на інші освітні компоненти, тепер можна одразу скористатися “резервом” годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (навчальними предметами / інтегрованими курсами, міжгалузевими інтегрованими курсами, курсами за вибором) з урахуванням освітньої траєкторії закладу освіти.
· Зручно створювати гнучкі й варіативні навчальні плани, поєднуючи інтегровані та розінтегровані рішення.
3. На скільки розробляють і хто схвалює освітню програму? Яка структура освітньої програми? Хто розробляє освітню програму? Який пакет документів для розроблення власної програми?
У статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» йдеться про те, що заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти.
Освітні програми закладів освіти (далі — ОПЗО) можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми (ТОП) або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
Рішення про використання закладом освіти ОПЗО, розробленої на основі ТОП або іншої освітньої програми, ухвалює педагогічна рада закладу освіти.
ОПЗО схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
ОПЗО, розроблені на основі типових освітніх програм, мають:
· відповідати структурі ТОП та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за ОПЗО;
· визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною ТОП) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
· містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної ТОП і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
· містити перелік МНП, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними МНП;
· містити опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
ОПЗО може містити інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.
ОПЗО, розроблена не на основі ТОП, підлягає затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
4. Хто визначив мінімальну й максимальну кількість годин?
Показники мінімальної та максимальної кількості годин у ТОП відповідають Державному стандарту базової середньої освіти (далі — ДСБСО).
5. За яким принципом робити перерозподіл годин між освітніми галузями?
За принципом урахування потреб і запитів усіх учасників освітнього процесу: учнівства, батьківства, педагогічного колективу, а також зважаючи на наявне кадрове та матеріально-технічне забезпечення, безпекові умови тощо.
Умови перерозподілу годин:
· збільшення годин на обов’язкові освітні компоненти відбувається в межах максимального показника для галузі;
· години, визначені в навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включають до кількості годин відповідної освітньої галузі.
6. Чи можна обрати одночасно кілька міжгалузевих інтегрованих курсів? Чи ліпше обрати один, а решту годин віддати на вивчення освітніх предметів?
Можна. Вибір курсів чи предметів є винятково рішенням закладу освіти, виявом його автономії. Понад те, у різних класах це можуть бути різні курси або поєднання їх.
7. Які класи навчатимуться за оновленою ТОП?
Освітню програму на основі викладених у наказі №1120 вимог складають для класів, які у 2024/2025 навчальному році навчатимуться за ДСБСО, затвердженим 2020 року. Це 5–7-мі класи закладів загальної середньої освіти та 8-мі класи, які є учасниками Всеукраїнського експерименту – «Пілоту НУШ».
8. Чи є обмеження щодо кількості годин на предмети варіативної частини навчального плану?
Обмеженням є показник гранично допустимого тижневого навчального навантаження і раціональний розподіл навчального часу. Чи варто, до прикладу, усі години з резерву витрачати на один або кілька варіативних курсів, не маючи чіткої стратегії, як ці курси допомагають досягти закладених у ДСБСО результатів навчання? Водночас, якщо програма такого курсу істотно розширює і доповнює основний курс, тоді такий курс може бути навіть не один.
9. Чи діє ТОП від 2021 року для розподілу годин? Чи школи повинні здійснювати розподіл тільки на основі програми зі змінами від 09.08.2024?
Для складання навчальних планів для 5-7-х класів і 8-х пілотних класів на 2024/2025 навчальний рік потрібно використовувати оновлену Типову освітню програму, затверджену наказом Міністерства освіти і науки України №1120 від 09.08.2024 р.
10. Чи можна години для перерозподілу використовувати тільки на підсилення вивчення предметів і не обирати міжгалузеві інтегровані курси (це більше стосується 6–7 класів).
Так. Водночас умовою перерозподілу годин є така: збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти відбувається в межах максимального показника для галузі.
11. Чи потрібно погоджувати освітню програму закладу в управлінні освіти та відповідно до яких нормативних документів закладам освіти треба інформувати та надавати програму?
Заклад освіти розробляє освітню програму, керуючись статтею 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на основі ТОП, затвердженої МОН.
ОПЗО схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник.
ОПЗО, розроблена не на основі ТОП, підлягає затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти (ДСЯО – Державна служба якості освіти) в установленому порядку.
Інших способів схвалення та затвердження ОПЗО чинне законодавство не передбачає.
12. Як використовувати додаткові години та записувати в класні журнали?
Так само, як і в попередні роки, керуючись наказом Міністерства освіти і науки України № 496 від 03.06.2008 “Про затвердження інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів”, а також методичними рекомендаціями щодо викладання окремих навчальних предметів у 2024-2025 навчальному році.
13. Чи може заклад освіти не використовувати години навчального навантаження для перерозподілу?
Ні. Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми
компонентами потрібно використовувати для збільшення кількості
годин до максимальних на обов’язкові освітні компоненти (навчальні предмети / інтегровані курси) або перерозподіляти їх на вибіркові освітні компоненти та/або для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.
14. Міжгалузеві інтегровані курси, наприклад «Драматургія і театр», належать до вибіркового освітнього компонента. Чи мають учні писати заяви про зарахування? Чи всі учні мають їх відвідувати? Чи оцінюють учнів? Чи задають домашні завдання? Години вибіркового освітнього компонента заносять у розклад чи це позаурочна діяльність?
Навчальний план складає заклад освіти, педагогічна рада ухвалює рішення про вибір тих чи тих вибіркових предметів і курсів.
· учням не потрібно писати заяви;
· може бути гнучкий навчальний план, у якому міжгалузеві інтегровані курси відвідуватимуть міжкласні групи;
· рішення про оцінювання учнів ухвалює педрада;
· рішення про домашні завдання ухвалює педагог, який веде курс;
· години для вибіркових освітніх компонентів мають бути в розкладі.
15. Як грамотно розподілити години громадянської та історичної галузі?
Під час визначення кількості годин для вивчення освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі рекомендовано дотримуватися максимального показника, визначеного для цієї освітньої галузі в Додатках 1 і 2:
· 5 клас — 2 години;
· 6-7 класи — 3 години на тиждень.
У 7 класі години можна розподілити в такий спосіб:
· історія України — 2 години;
· всесвітня історія — 1 година.
Питання громадянської освіти можуть бути інтегровані в курс історії України.
16. Що робити з громадянською освітою в 7 класі, якщо плануємо вивчати окремо історію України та всесвітню?
У цьому навчальному році в 7 класі пропонуємо два варіанти:
· Інтегрувати питання громадянської освіти в курс історії України, відобразивши це в навчальній програмі, яку затверджує педагогічна рада закладу освіти (додаючи визначені для громадянської освіти години до історії України). Теми для інтегрування МОН надішле окремим листом на початку навчального року.
· Упровадити піврічний курс у другому семестрі. МНП до нього має бути розроблено.
17. Який предмет ставити в 6 класі: інтегрований курс історії чи окремо (історія України та всесвітня історія)? Яку програму обирати?
Вибір МНП — це рішення педагогічного колективу.
18. Чи передбачає наказ №1120 зміни в навчальних планах для учнів 6 і 7 класів? Якщо так, то як бути з громадянською освітою, яку не вивчали 5 класи минулого року?
У 5-му класі у 2023/2024 н.р. згідно з типовим навчальним планом мав вивчатися інтегрований курс «Вступ до історії України та громадянської освіти».
Громадянську освіту в 6-7-х класах у цьому навчальному році має бути інтегровано в історію України. Або школи зможуть упровадити піврічний курс громадянської освіти з другого семестру.
19. Чи відповідає оновлена ТОП Концептуальним засадам реформування історичної освіти?
Концептуальні засади реформування історичної освіти не буде імплементовано цього навчального року. Відповідні зміни — задекларований подальший поступ, що передбачає низку системних змін і потребує, зокрема, розроблення відповідних програм, які реалізуватимуть кількість годин, зазначену в концептуальних засадах.
20. Як записувати в журналі назву предмета (Історія України та додавати у зміст уроку теми з громадянської освіти чи якимось іншим способом)?
Назва навчального предмета має відповідати вказаній в обраній МНП (наприклад, «Історія України»).
21. У ТОП зазначено, що перерозподіл годин між галузями не повинен перевищувати максимум певної галузі. У мовно-літературній галузі максимум — 13 годин. Ліцей навчає за програмою DSD-шкіл. Перша мова — німецька (5 годин). Друга іноземна, англійська, виходить за межі максимуму. У попередні роки нам дозволяли мати у мовно-літературній галузі 15 годин.
Другу іноземну мову (не менше ніж 2 години на тиждень) можна включити в навчальний план ОПЗО за вибором закладу освіти як вибірковий освітній компонент завдяки годинам навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами.
Кількість навчальних годин, визначену в навчальному плані закладу освіти на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не зараховують до максимального показника кількості годин, визначеного на ту чи іншу освітню галузь.
22. Чи можна на вивчення зарубіжної літератури до мінімуму 1 години додати ще 1 годину? Або виділити не 1,5 год, а 2 год?
Так, використавши години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, за умови, що сума годин на всі освітні компоненти галузі не перевищуватиме максимальної кількості годин для мовно-літературної освітньої галузі.
23. У додатку 5 у переліку програм зазначено: «Природознавство. 5-6 клас». Це помилка чи маються на увазі всі інтегровані курси «Пізнаємо природу», «Природничі науки», «Довкілля»?
У додатку 5 до наказу №1120 у переліку програм у п. 45 для окремих циклів є інтегрований курс природничої освітньої галузі (5-6 класи). Його вивчають за однією з МНП («Пізнаємо природу», «Довкілля», «Природничі науки»), яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».
24. У типовому навчальному плані на природничу галузь у 6 класі мінімальна кількість — 2 години на тиждень, тобто 1 година на інтегрований курс, 1 — на географію. Як бути, якщо адміністрація закладу освіти не зможе додати на вивчення цих предметів по 1 годині? МНП інтегрованого курсу й географії були написані з розрахунку 2 години на тиждень.
Задля розвантаження вчительства зараз триває розроблення навчальних програм на основі чинних МНП, розрахованих саме на мінімальну кількість годин. На початку навчального року ці навчальні програми буде оприлюднено на сайті МОН.
25. На вивчення математики відведено мінімально 4, а максимально — 6 годин. Рекомендованих 5 вже немає. Окрім того, чи можливо здійснити перерозподіл годин між алгеброю і геометрією 2 на 2?
Керуючись пунктом 26 Державного стандарту базової середньої освіти, заклад освіти визначає:
· кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах кількості годин, визначених ТОП для відповідної освітньої галузі (додатки 1, 2);
· кількість навчальних годин на вивчення окремих освітніх компонентів галузі в межах навчальних годин, визначених освітньою програмою закладу для відповідної освітньої галузі;
· кількість навчальних годин на вивчення вибіркових освітніх компонентів у межах годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами.
Тобто, якщо в ТОП для математичної освітньої галузі в додатку 1 визначено мінімальну кількість годин (4 години на тиждень), то в навчальному плані заклад освіти може розподілити їх між предметами галузі на свій розсуд (2,5 і 1,5, як в типовому навчальному плані або 2 і 2). Окрім того, заклад освіти може передбачити для вивчення математичної освітньої галузі 4, 5, 5,5 або 6 годин і розподілити їх між предметами на свій розсуд.
26. Як викладати музичне та образотворче мистецтво? Інтегровано чи як окремі предмети?
ТОП передбачає можливість обрати інтегрований курс мистецтва або розінтегровані предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» з 5-го до 9-го класу.
27. Чи можна і варто збільшувати кількість годин на вивчення курсу «Підприємництво і фінансова грамотність» завдяки годинам для перерозподілу?
Під час вивчення курсу «Підприємництво і фінансова грамотність» МОН рекомендує дотримуватися не мінімального показника, а показника, визначеного у відповідній МНП, – 0,5 години у 8 класі й 1 година в 9 класі.
28. У разі виділення годин для подолання освітніх втрат до цього залучають усіх учнів класу?
Цю потребу визначає заклад освіти. Формулювання «Години для перерозподілу між освітніми компонентами можуть бути використані, зокрема, й для проведення індивідуальних консультацій чи групових занять» засвідчує, що в таких активностях можуть брати участь окремі учні, групи учнів або всі учні класу.
29. Як реалізовувати міжгалузеві курси в закладі освіти, який працює дистанційно?
Упровадження міжгалузевих курсів здійснюється відповідно до навчального плану закладу освіти, а організація дистанційного навчання з дотриманням вимог чинних відповідних нормативно-правових актів, які регулюють цю діяльність.
30. Чи можна виділяти години на факультативи?
Години для перерозподілу між освітніми компонентами можна використати, зокрема, й для вибіркових освітніх компонентів (курсів за вибором, факультативних курсів тощо).
31. Чи є обов’язковим викладання курсу «Культура добросусідства»?
Ні. Цей курс, як й інші курси соціального, емоційного та етичного спрямування, є вибірковим.
32. Ми користувалися однією з програм із грифом МОН з профорієнтації. А тепер цієї програми немає серед запропонованих у ТОП. Чи можна нам працювати за цією програмою, якщо вона цікава й корисна учням та батькам? Чи вибирати можна лише програми з Додатка №5?
Заклад освіти може додавати в навчальний план вибіркові освітні компоненти, що не зазначені в ТОП. Для цих освітніх компонентів заклад освіти використовує МНП, які отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» / «Схвалено для використання в освітньому процесі».
Ви можете включити в навчальний план курс за вибором, якщо гриф, наданий цій програмі, чинний у 2024/2025 навчальному році.
Поданий у додатку 5 до ТОП перелік МНП є базовим і може бути доповнений іншими МНП, яким буде надано гриф «Рекомендовано МОН України»
Річний план роботи закладу освіти на 2024/2025 навчальний рік:
підготовка та важливі аспекти
Річний план роботи – документ, що регламентує діяльність закладу освіти на весь навчальний рік, зокрема літні канікули (з 1 вересня поточного року по 31 серпня наступного року). Він має відбивати всі аспекти життя закладу освіти та координувати роботу всіх учасників освітнього процесу.
Принципи створення річного плану роботи закладу освіти на навчальний рік:
– дотримання нормативних вимог,
– ясність перспектив,
– актуальність та врахування реалій,
– чіткий розподіл обов'язків,
– конкретність поставлених завдань,
– оперативне координування роботи.
Процес створення річного плану можна розбити на чотири етапи:
1. Підготовка до планування
2. Підготовка проектів плану за основними напрямами
3. Оцінка плану з точки зору його здійсненності
4. Затвердження річного плану на засіданні педради
Акценти для директора школи про закінчення
Акценти для директора школи про закінчення
2023/2024 навчального року
2023/2024 навчального року
https://sqe.gov.ua/akcenti-dlya-direktora-shkoli-pro-zakin/
Документ Microsoft Word (2).docxОсвіта під час війни: презентація результатів дослідження
Про дослідження
Дослідження проведене у грудні 2022 – січні 2023 років Державною службою якості освіти України за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується кампанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
Методом онлайн-анкетування охоплено вибірку зі 150 шкіл з усіх областей України. У дослідженні взяли участь 150 директорів шкіл, 6532 вчителів, 10 899 батьків учнів початкової, базової та старшої школи та 4324 учнів (переважно десятикласники).
«Розвиток освіти прогнозується на десятиліття наперед. І особливо зараз, в умовах повномасштабної війни, наша країна має чітко розуміти, яким буде світ, аби відповідно реагувати і розробляти освітні стратегії на глобальному й локальному рівнях. Втім, є ще один, чи не найкритичніший, виклик, — це людський ресурс… Щоб ефективно працювати з усіма викликами, які постали перед освітою, необхідно отримувати вичерпні та об’єктивні аналітичні дані», — зауважив Оксен ЛІСОВИЙ, Міністр освіти і науки України, у вступному слові під час презентації дослідження.
«Пандемія, а тепер війна спричинили зміни в організації освітнього процесу. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність зв’язку — все це, безумовно, вплинуло на загальну середню освіту. Сьогодні ми бачимо, що війна призвела до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, — у якості освіти. Це дослідження нам допомогло виявити чинники цих втрат і виробити рекомендації щодо плану дій з боку держави, громади та безпосередньо школи, аби подолати ці втрати», — зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.
Обмежений доступ до освітнього процесу
З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу в першому півріччі 2022/2023 навчального року не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі: 15% закладів освіти працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — змішано. На Сході та Півдні України переважало дистанційне навчання.
При цьому третина дітей в умовах війни не мали повноцінного доступу до освітнього процесу. Ситуація з доступом до освіти в містах краща, ніж у селах. Але з числа дітей із малозабезпечених сімей у містах 32% та майже половина (46%) у селах не мали доступу до освітнього процесу. Серед внутрішньо переміщених доступ до навчання мали 86% дітей у містах та 80% у селах.
Недостатня гнучкість в організації освітнього процесу
Ключовими викликами в умовах війни вчителі назвали:
· нестабільні умови навчання;
· обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності;
· зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць та вчителів.
Втім, і самі педагоги й керівництво шкіл не завжди проявляли гнучкість та адаптивність, плануючи освітній процес:
· третина директорів у містах та половина у селах не змінювали розкладу занять при змінах режимів навчання;
· 40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування при переході від дистанційного до очного режиму навчання і навпаки.
Втрати у навчальному часі
Директори шкіл не зафіксували втрати у навчальному часі. За результатами дослідження, не менше 92% шкіл постійно здійснювали освітній процес (в синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Однак лише 40% батьків зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході України цей відсоток найнижчий: про те, що їхні діти постійно вчилися, вказало 32% батьків учнів/учениць початкової школи, тоді як на Сході — 50%.
Зміни у контингенті учнів та вчителів
Найбільші переміщення учнів відбулися на Сході та Півдні країни. Зі Сходу в інші населені пункти України переїхали 27% учнів/учениць початкової школи та 23% базової і старшої. За кордон виїхали 16% та 14% здобувачів освіти відповідно. З Півдня в інші населені пункти України перемістилися 16% учнів/учениць початкової школи та 14% базової і старшої, за кордон — 17% та 14% відповідно.
Серед учителів лише у 45% шкіл не було змін у педагогічному складі закладу. Найбільше — на Півночі, де лише 30% керівників вказали, що змін у педагогічному складі не було. Серед причин — звільнення за власним бажанням (40%), призов на військову службу (21%), неоплачувана відпустка (14%) та призупинення трудового договору (9%).
Втрати у матеріально-технічному забезпеченні
Лише половина учнів мали комп’ютер/ноутбук/планшет, 74% учнів використовували для навчання смартфони. Учні/учениці початкової школи меншою мірою забезпечені технікою для навчання: про наявність у дітей смартфона зазначили 48% батьків, комп’ютера/ноутбука/планшета — 39%.
40% батьків учнів/учениць початкової школи та 23% батьків учнів/учениць базової та старшої школи зазначили, що дитина має один гаджет, який ділить з іншими членами сім’ї.
Серед педагогів, попри війну, кількість учителів, які забезпечені робочим комп’ютером, зросла порівняно з 2021/2022 навчальним роком. У селах робочі комп’ютери мають 71% вчителів, а в містах 76%. Втім досі 25% педагогів не забезпечені робочим комп’ютером, а 20 % — доступом до інтернету в школі. За словами вчителів, ця потреба компенсується наявністю особистого комп’ютера (мають не менше 90% педагогів) та можливістю працювати віддалено (вдома забезпечені інтернетом не менше 91% вчителів).
Зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу
За останній рік в умовах війни психологічний стан учнів погіршився. Майже вдвічі, порівняно з початком лютого 2022 року, збільшилася кількість дітей, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази більше дітей вказували на відчуття втоми.
На 20% зменшилася кількість дітей, які почуваються в безпеці, спокійно, енергійно та щасливими.
Зміни в результатах навчання
Зміна форми навчання, перехід на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) вплинули на результати навчання учнів/учениць.
За спостереженнями вчителів початкових класів, погіршилися результати навчання дітей з української мови, іноземної мови, математики, літературного читання. При цьому у селах про погіршення результатів навчання учнів зазначає більше вчителів, ніж у містах. Про зниження успішності учнів з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах — 44%, з іноземної мови — 52% та 47% відповідно, з математики — 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25%.
Як розробити освітню програму для 5-х класів на основі типової освітньої програми.pdfОрієнтовна циклограма діяльності заступника директора ЗЗСО на вересень.docxДобрі практики.pdfОКРЕМІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗЗСО в 2021-2022 н.р..pdfPage updated
Google Sites
Report abuse