Розлоге й квітуче у вербах

Вкраїнське "Свободне" село,

Де школа і юність у веснах

Минули, мов річне зело.

На зустріч з тобою крокую,

Святиня дитячих подій,

А в загадках я чомусь мандрую

У рік сімдесятий, мерщій.

Там дзвоник школярський спадає

Крізь кроки на думку мою

І серце бентежить, мов грає,

І пісню співає свою.

Про килим в серпанках вранішній

І герці хлопчачі, ще ті,

І вечір у школі тодішній,

Часи, що були золоті.

У вирій злетіли, мов птиці,

Літа молодії в житті,

А юність, як крапля з криниці,

Солодить ще душу в бутті.

Випускник школи 1970 року Олег Максименко