Тема проблеми над якою я працюю: "Організація самоосвітньої діяльності педагога у контексті формування професійної самоефективності "
Самоосвіта та підвищення кваліфікації - невід’ємні складові педагогічної діяльності.
Наразі дуже часто педагоги потребують інформації, яка допоможе визначити правові засади підвищення кваліфікації.
Ця добірка містить перелік основних документів, а також посилання на важливі пункти і статті, що допоможуть педагогам розібратися в питаннях, що регламентують процес підвищення кваліфікації
Документ визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови
підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів
освіти і установ усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати,
умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації
Лист містить роз’яснення щодо суб’єктів підвищення кваліфікації, процедуру затвердження результатів навчання, визначає ключові вимоги до типових документів, що засвідчують підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Стаття 59. Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково педагогічних працівників.
1. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.
2. Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).
Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної (вченої) ради. Умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів
визначаються відповідно до частини шостої цієї статті.
Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педагогічний (науково педагогічний) працівник.
Лист містить розяснення щодо
3.1. Безперервний професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Безперервний професійний розвиток може здійснюватися шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти, а його результати накопичуватися в електронному портфоліо педагогічного працівника, що розміщується на веб-сайті закладу освіти (роботодавця педагогічного працівника), або його засновника. Здобуті у формальній освіті кваліфікації зараховуються як підвищення кваліфікації і не
потребують окремого визнання чи підтвердження.
Накопичення визнаних результатів навчання у формальній, неформальній та/або інформальній освіті може бути підставою для присвоєння професійних (зокрема, часткових) та здобуття повних освітніх кваліфікацій
Документ визначає перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників
Документ містить примірний перелік інформації, яка повинна міститися в документі про підвищення кваліфікації.