Темперамент і пам"ять

За визначенням І. Павлова, в основі людської психіки лежить вроджена властивість нервової системи — темперамент. Темперамент — виявлення в житті й діяльності людини типу її нервової системи.

Термін «темперамент» належить Гіппократу й означає в перекладі «співвідношення частин». Гіппократ вважав, що темперамент визначається порушенням у співвідношенні чотирьох головних рідин у тілі людини: крові («сангвініс»), лімфи («флегма»), жовчі («холе») і чорної жовчі («мелане холе»). Так і виникли назви чотирьох типів темпераменту, які збереглися до нашого часу: сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік.

Холерика відрізняє підвищена збудливість, неврівноваженість поведінки. Він запальний, прямолінійний. Може бути агресивним. Холерик схильний до бурхливих емоційних спалахів, різких змін настрою. Він енергійний, наполегливий, рішучий, безстрашний. Любить ризик, захоплюючі пригоди й історії. Холерик важко іде на компроміс, не прислухається до думки інших, занадто самостійний. Спить мало, прокидається рано. У їжі невибагливий, може їсти великими шматками. Холерик здатний на необдумані вчинки. Він галасливий і задерикуватий. Але періоди активності змінюються періодами млявості.

Флегматик повільний, мовчазний, спокійний. Фантазує мало, грається спокійно, негаласливо. Не любить ігри, у яких потрібна швидкість, спритність. Розмовляє повільно, з паузами. Не любить нове. Мало рухається, любить поспати, засинає легко, прокидається пізно. Має гарний апетит, у їжі невибагливий. Любить порядок: п'є лише зі своєї чашки, їсть лише своєю ложкою, грається лише своєю іграшкою. Флегматик наполегливий, дисциплінований, слухняний і пунктуальний. Самостійно приймати рішення йому складно, тому він спокійно надає право вибору іншому.

Меланхолік має багатий внутрішній світ, тому часто буває задумливим і сумним. Якщо засмутиться, плаче довго й гірко. Насторожено ставиться до чужих людей, однолітків. Але з тими, кого любить, відкритий, довірливий і добрий. Меланхолікові подобається бути на самоті. Він швидко втомлюється, важко переключається з одного виду діяльності на інший. Засинає пізно, багато фантазує, розмірковує. Зранку прокидається в похмурому настрої. Любить тепло, не любить спорт. Такій дитині потрібно, щоб у родині була людина, якій можна довіритися й отримати розуміння й увагу.

Сангвінік рухливий. Сльози з'являються миттєво, але він швидко заспокоюється. Легко переключається з однієї справи на іншу. Батьків дитини-сангвініка непокоїть її неакуратність, незібраність, несерйозність. Зате такі діти приємні у спілкуванні, фантазери. Сангвінік легко засинає й прокидається, встає рано. Любить рухливі ігри. Бути непостійним — властивість цього темпераменту. Діти-сангвініки миролюбні, не пам'ятають образи, не жадібні.

Немає поганих і гарних темпераментів. У чистому вигляді темперамент проявляється рідко. Людей з яскравим темпераментом не так багато, але вони все ж таки зустрічаються.

Темперамент впливає на обробку та сприйняття інформації, отже, і на основні пізнавальні процеси, зокрема на пам'ять.

Сангвінікові потрібно 5—8 повторень, щоб запам'ятати інформацію, але зберігається вона недовго.

Флегматик потребує 12—13 повторень і запам'ятовує інформацію на все життя.

Холерикові достатньо 4—5 повторень, але він зберігає інформацію дуже довго.

Що стосується меланхоліка, то 17—20 повторів допомагають запам'ятати інформацію, але вона швидко забувається.

Звідси випливає принцип індивідуального підходу до дітей при їх навчанні. Отож, необхідно обов'язково враховувати індивідуальні особливості дитини. Нещодавно у психологічній науці з'явився новий термін — статевий диморфізм. Він означає диференційований підхід до виховання і навчання дітей різної статі. Тобто виявляється, що хлопчики і дівчатка потребують неоднакових підходів у вихованні та навчанні. У перші роки навчання в школі здатність запам'ятовувати краще розвинена у дівчаток через їхній більш інтенсивний розвиток. Тому кількість повторень для заучування навчального матеріалу хлопчиками цього віку має бути більшою. Дівчатка краще запам'ятовують вірші, їм легше даються предмети, що потребують запам'ятовування значної кількості фактів.

· Ніколи не порівнюйте хлопчиків та дівчаток, не ставте одних за приклад іншим, вони різні за біологічним віком.

· Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають дотик, по-різному сприймають простір, орієнтується в ньому, а головне, по-різному осмислюють усе, з чим зустрічаються в цьому світі. І, звичайно, не так, як ми — дорослі.

· Коли жінка навчає та виховує хлопчиків (а чоловік — дівчаток), їй мало знадобиться власний дитячий досвід. Порівнювати себе в дитинстві з ними — неправильно і марно.

· Майте на увазі, що дорослий, який сварить дитину за те, що вона чогось не знає або не вміє, подібний до лікаря, який лає людину, що захворіла.

За матеріалами: www.mama-tato.com.ua