Педагогічні знахідки
Розповідь про автора методу «Шість мислячих капелюхів"
Едвард де Боно (1933-2021 ) – популярний психолог, доктор медицини і філософії, номінант на Нобелівську премію у галузі економіки, викладач Кембриджського Університету, автор 45 книг, засновник техніки «мислення про мислення». У 1967 році ввів термін «латеральне мислення», під яким розумів специфічний процес обробки інформації, спрямований на зміну існуючої стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності, створення нових альтернативних підходів до розв'язання проблеми. Саме латеральне мислення Едвард де Боно вважав основою креативності.
Його методики широко використовуються як у дитячих садках, школах, так і в діяльності міжнародних організацій і найбільших корпорацій. Едвард де Боно вивчає мислення як навичку, яку можна і потрібно розвивати. Його вправи тренують і розвивають процес мислення і можуть застосовуватися на уроках в початковій школі як окремі інтерактивні методи.
Легенда про старого Капелюшника.
Охарактеризувати основні ідеї методу критичного мислення « 6 капелюхів» нам допоможе
Легенда про старого майстра.
Притча про старого майстра
Колись давно, а може, й недавно, жив на світі старий мудрий майстер. З усіх земних багатств був у нього лише кольоровий фетр. Але майстер мав золоті руки й прекрасну мудру душу. Він дарував людям щось більше, ніж головні убори ― капелюхи, кепки, панами й чепчики. Забравши своє замовлення, люди виходили з майстерні старого Капелюшника одухотвореними, рішучими і натхненними. Чи ж варто говорити, як славився своїм умінням Майстер, які вдячні були йому люди за капелюхи, які несли Великий секрет Великого Майстра?..
Минали роки. Настав час, коли Майстер покинув цей світ, залишивши своїм шістьом синам свою славу, майстерню, обрізки кольорового фетру й... шість різнокольорових капелюхів ― білий, чорний, жовтий, червоний, зелений і синій. Капелюхи були настільки вишукані, що, певно, мали б належати дуже багатій і успішній людині.
― Мабуть, основна батьківська спадщина ― це ті гроші, які нам заплатить замовник капелюхів, ― вирішили сини майстра. Безумовно, вони коштують дуже дорого і ми станемо багаті! Ми поділимо гроші порівну й помандруємо світом, щоб знайти свою долю, ― планували сини.
Але спливав час, а багатий замовник так і не з'явився.
― Дивно, ― міркували сини, ― останнє замовлення майстра мало бути найдорожчим. Але якщо ніхто за ним не приходить, може, ми залишимо ці капелюхи собі?
І сини вирішили поділити між собою батьківську спадщину.
Минуло чимало часу, перш ніж сини старого майстра знову зібралися разом під дахом батьківської майстерні. Сидячи біля вогню, кожний із них розповів свою історію, і всі були вражені тим, як спадщина Майстра вплинула на його долю.
Допоможіть мені, будь ласка. Зачитайте, ким став кожен з синів.
Син, який узяв собі Білий капелюх, став поважною людиною, посів високий пост радника в одній могутній країні, став чітким, послідовним і незворушним. Розповідаючи історію свого життя, він перелічував факти й події, опускаючи свої переживання. Брати дивувалися таким змінам, але слухали з великою повагою.
Володар Чорного капелюха став дотепним і в'їдливим. Розповідаючи про людей, з якими його звела доля, він влучно описував їхні слабкі сторони й недоліки, створюючи гротескові портрети. Здавалося, він живе в країні дріб'язкових і тупуватих людей, хоча було відомо, що мешканці міста, у якому оселився другий син майстра, були гідними громадянами. Отже, і цей син Капелюшника зробив непогану кар'єру, тому що вмів заздалегідь попереджувати місцевого бургомістра про помилкові рішення.
Жовтий капелюх зробив третього сина оптимістом. Виявилося, що він живе в найкращому місті, жителі якого ― чудові люди. Він радіє сонцю, вирощує квіти й займається благодійництвом.
Виявилося, що четвертий син Капелюшника став актором, сценічне ім'я якого всім п'ятьом було добре відоме! Хазяїн Червоного капелюха був актором без амплуа! Завдяки його емоційності й чутливості він геніально грав і драматичні, і комічні, й трагічні ролі. Як і хотів, він став дуже знаменитим. Але ― от лихо! ― у звичайному житті йому так і не вдалося навчитися стримувати свої почуття...
Хазяїн Зеленого капелюха був знаменитий, але скромний. Він прекрасно малював, складав вірші й писав музику. До всього, за що б не брався, він підходив по-своєму, нетрадиційно. Він мав чимало винаходів у різних галузях. Найбільші фірми запрошували його консультантом, його ідеї принесли успіх багатьом людям.
Останній із синів Капелюшника зняв свій Синій капелюх, і всі брати побачили, скільки мудрості й любові випромінюють його очі. Він став Учителем, багато хто звертався до нього за порадою, а король довірив йому виховувати спадкоємця...
Сини старого Майстра зрозуміли, яку дивовижну спадщину залишив їм батько. І захотілося кожному з них зняти свій капелюх, адже він вже багато чого навчив, і приміряти капелюхи іншого кольору. Так брати розвинули в собі нові якості, що дозволило їм стати щасливими.
З тих пір минуло багато, а може, і небагато часу, але різнокольорові капелюхи живуть серед людей і дозволяють себе одягати тим, хто прагне навчитися чогось нового...
VІ. Теоретичні основи методу.
-Метод « 6 капелюхів»- це психологічна рольова гра. Учень, одягаючи певний капелюх, подумки або вголос мислить так, як вимагає колір цього капелюха. Учні вчаться мислити про одне й те ж саме з різних позицій, а в результаті отримуємо одну картину. Це простий практичний спосіб розділення процесу на 6 етапів. Метод розвиває в учнів творче, критичне мислення і толерантність.
Білий капелюх – інформація
Білий капелюх символізує нейтральну інформацію. Учень у білому капелюсі ставить питання такого роду:
- Яка інформація у мене є?
- Яка інформація мені потрібна?
- Якої інформації мені не вистачає?
- Як мені одержати відсутню інформацію?
Тобто, міркуючи з білим капелюхом на голові, учень пригадує особисті знання і вміння, пробує визначити, якої інформації недостатньо, які прогалини є в знаннях, окреслює джерела, де можна знайти і доповнити потрібну інформацію, користуючись словниками, енциклопедіями, довідниками, картами, таблицями, схемами.
Білий капелюх використовується для того, щоб спрямувати увагу на наявну відсутню інформацію.
На цьому етапі ефективно використовувати інтерактивні вправи «мозковий штурм», «асоціативний кущ».
Червоний капелюх – емоції
Червоний колір наводить на думку про вогонь і тепло. Він пов’язаний з почуттями, емоціями. Це формування свого ставлення до подій і їх учасників.
В учня з червоним капелюхом з’являється можливість відкрито виразити чи описати свої почуття й інтуїцію.
Варто використовувати вправи «скажи по-іншому», «група слів».
Жовтий капелюх – позитив
Жовтий колір наводить на думку про сонце й оптимізм. Мета мислення учня під жовтим капелюхом – довести здійснення ідей. Учень робить пряме зусилля знайти достоїнства й переваги. Ставить запитання:
- Що в цьому гарного?
- Які переваги?
- Яка перспектива?
Навіть якщо ідея нікому не подобається, Жовтий Капелюх просить знайти в ній гарні сторони. Отже, Жовтий Капелюх – це простеження позитивних сторін явища, переваг та досягнень.
Чорний капелюх – критика
Чорний колір нагадує про мантію судді. Чорний означає обережність.
Чорний Капелюх застерігає і змушує думати критично:
- Що може статися поганого або піти не так?
Дозволяє дати волю критичним оцінкам, побоюванням й обережності. Він застерігає нас від нерозважливості дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безсумнівна, якщо нею не зловживати.
Жовтий і Чорний Капелюхи можуть брати слово одночасно, вести діалог між собою.
Варто використовувати ігри «Судді – адвокати», «Добре – погано», вправу «дискусія».
Зелений капелюх – креатив
Мета Зеленого Капелюха – розширити діапазон можливих варіантів.
Зелений колір нагадує про рослини, ріст, енергію, життя. Під зеленим капелюхом учень вносить пропозиції й обговорює нові ідеї та альтернативи, говорить про варіанти існуючих ідей. Коли використовується зелений капелюх, учень прикладає творчі зусилля.
Використовуються вправи «логічний ланцюжок», «передбачення».
Синій капелюх – узагальнення
З синім кольором згадується небо, море, вода. Синій капелюх – символізує знання, роздуми про мислення. Це – контроль, підбиття підсумків, висловлення спостережень та коментарів. Під синім капелюхом учень упорядковує послідовність застосування капелюхів і підсумовує досягнення.
Використовуються вправи «ситуація», «взаємне навчання», «інтрига», «сенкан».
Метод « 6 капелюхів» можна використовувати на різних уроках в початковій школі.
Послідовність приміряння капелюшків є такою: перше слово надається білому капелюшку (щоб ознайомитись з інформацією), останнім слід вислухати синій капелюшок та підсумувати роботу. Які капелюшки одягати далі нам підкаже тема уроку. Але невеличке застереження: у початкових класах після чорного капелюшка треба вислухати жовтий – це урівноважить думки і не дозволить сконцентруватись на негативі.
Це може бути як індивідуальна форма роботи, так і групова.
