Інтернет-безпека 🧱

Етап 1
Поясніть учням принципи створення надійних паролів:

• пароль має містити близько 12 символів, щонайменше 8;

• необхідно використовувати і маленькі, і великі літери;

• слід використовувати різні символи, цифри, розділові знаки, а також верхній і нижній регістр (@, #, $, _, – тощо);

• варто уникати використання реальних слів із будь-якої мови, а також легких паролів на кшталт «12345», «QWERTY» тощо;

• не можна передавати пароль третім особам; не можна надсилати паролі електронною поштою, в SMS або іншим електронним способом;

• не варто записувати та зберігати паролі в місцях, де їх легко знайти та прочитати (наліпка на моніторі, папірець під клавіатурою тощо);

• пароль не повинен збігатися з найменуванням облікового запису;

• не можна використовувати один і той самий пароль для різних облікових записів; слід перевірити сайт, перш аніж ввести логін і пароль.

Мета пояснити учням поняття «кібербулінг», «тролінг», «секстинг», «мобінг», «фішинг», «кардинг», «грумінг» (див. картки вище).

Хід проведення

Етап 1
Презентуйте учням значення понять «кібербулінг», «тролінг», «секстинг», «мобінг», «фішинг», «кардинг», «грумінг».

Етап 2
Запропонуйте учням визначити вид онлайн-насильства за описом ситуації:

• Катя розмістила фотографію свого однокласника Макса в соціальній мережі й написала до неї образливий коментар. Інші почали глузувати з Макса (кібербулінг).

• Влад надіслав своїй дівчині Ані інтимні світлини, а згодом вони потрапили до рук інших людей (секстинг).

• Олексій створив фейковий профіль у соціальних мережах і почав публікувати образливі коментарі на сторінці відомої спортсменки, спричинивши конфлікт та спровокувавши обурення її прихильників (тролінг).

• Група учнів створила чат, у якому поширювала образливі чутки про нового учня Макса. Усі припинили спілкуватися з хлопцем (мобінг).

• Ліза отримала електронного листа, який був схожий на лист від банку і в якому просили вказати особисту інформацію, зокрема пароль від облікового запису (фішинг).

• Іван купив інтернет-послуги від невідомого продавця в мережі, але після оплати виявив, що послугу не надали і його гроші були вкрадені (кардинг).

• Оля познайомилася з хлопцем в інтернеті, він почав спонукати її розміщувати світлини та розкривати особисту інформацію за допомогою шантажу (грумінг).

Запитання для обговорення

1. Які, на вашу думку, існують наслідки кібербулінгу, секстингу, тролінгу й інших негативних онлайн-ситуацій?

2. Як би ви вчинили в ситуації, подібній до описаних прикладів? Як ви реагували б на кібербулінг, секстинг, тролінг чи на інші загрози в інтернеті?

3. Що можна зробити, щоб уникнути таких ситуацій або захистити себе від них?

4. Які заходи безпеки в інтернеті ви вважаєте найважливішими? Які поради ви дали б іншим, щоб захистити свою онлайн-приватність?

5. Як ви вважаєте, чому люди можуть потрапити в ситуації, які описані в завданнях? Які мотиви можуть їх привести до цього?

6. Як ми можемо допомогти іншим уникнути негативних ситуацій у цифровому світі?

Мета пояснити учням, що є порушенням академічної доброчесності.

Хід проведення

Етап 1
Презентуйте учням пункт 4 статті 42 Закону України «Про освіту», згідно з яким порушенням академічної доброчесності вважають:

• академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, які отримали інші особи, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикацію — вигадування даних чи фактів, які використовують в освітньому процесі або в наукових дослідженнях;

• фальсифікацію — свідому зміну чи модифікацію вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• необ‘єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання учнів;

• надання учням під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

• вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника для здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

Етап 2
Проаналізуйте ситуації та визначте, які з них є прикладом порушення академічної доброчесності:

1. Настя скопіювала реферат з інтернету і прочитала на уроці.

2. Сашко скопіював реферат з інтернету й додав покликання на джерела.

3. Дмитро додав у презентацію фото з інтернету без покликання, адже всі картинки, опубліковані в інтернеті, можна публічно використовувати.

4. Аня та Марічка додали у презентацію фотографію і нижче прикріпили покликання на джерело.

5. Ліза додала у твір цитату письменника, не взяла її в лапки та не вказала автора.

6. Учні підготували проєкт і написали зону відповідальності всіх із команди.

7. Учитель зменшив бал учня, аби додати йому мотивації більше старатися.

8. Директор просить підвищити оцінку учневі.

9. Учитель просить колегу підвищити оцінку своїй доньці, яку вона навчає.

Примітка: прикладами порушення академічної доброчесності є номери 1, 3, 5, 7, 8, 9.

Підсумок. Згідно з пунктом 4 статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності вважають академічний плагіат, самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, надання учням під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника, аби він необ‘єктивно оцінив результати навчання.