Для гостей 

Славське доволі зручне в плані дороги – через селище за день проходить кілька поїздів. Приміром, з Києва прямим нічним поїздом їхати близько 13 годин – приїхавши вранці, ще матимете весь день попереду. Якщо дуже обмежені в часі – навіть можна приїхати просто на уїк-енд, адже зворотній поїзд виїжджає щоденно ввечері. А вже з 24 серпня "Укрзалізниця" повертає поїзд "Інтерсіті+" №745/746 "Київ – Славське".

Також до Славського зручно добиратися поїздом з Вінниці, Тернополя, Львова та Ужгорода.

Крім того, до Славського можна доїхати автомобілем – маршрут з Києва трасою Е40/М06 займе близько 9 годин, якщо їхати без суттєвих зупинок та заторів.

Загалом у Славському виділено шість гірських вершин, які підходять як для катання на лижах, так і для піших походів. На три з них можна піднятися крісельним підйомником.

• Високий Верх (ТК "Захар Беркут", 1243 метри, є крісельний підйомник)

• Тростян (1232 метри, є крісельний підйомник)

• Менчил / Варшава (1072 метри)

• Ільза (1065 метрів)

• Погар (857 метрів, є крісельний підйомник)

• Кремінь / Політехник (180 метрів)

Загалом, кожна вершина доволі легка, тож якщо любите піші походи в гори і погода дозволяє, можна легко підкорювати по одній на день. Ми встигли на три, і зараз розповімо про особливості кожної з них.
Погар. Це, напевно, найперша вершина у Славському, куди вирушають піші туристи. По-перше, тому що це найближчий до центру міста підйомник – трохи більше 1 кілометра. Тут доволі невеликий набір висоти, без різких перепадів – довжина маршруту на гору становить близько 2,8 кілометрів дугою з набором висоти до 300 метрів. Пішки можна піднятися трохи більше ніж за годину, на підйомнику – хвилин за 15. Хтось з туристів піднімається та спускаються пішки, хтось робить це на підйомнику, а хтось – комбінує маршрут. Також тут прокладений маршрут на спуск для гірських велосипедів.На вершині Погару варіантів для дозвілля не так вже й багато – там є невеличка колиба та парочка торговців їжею та напоями, інколи пропонують покататися на конях.З вершини відкриваються красиві краєвиди, але загалом люди тут проводять не так вже й багато часу. Також на вершині та на шляху вниз росте чимало лісової малини та ожини – якщо приїжджати у серпні-вересні, то нею цілком можна поласувати прямо з куща. І, повірте, лісові ягоди набагато смачніші за магазинні.

Високий Верх. Це чи не найпопулярніша вершина у Славському, хоча формально підйомник на гору від туркомплексу "Захар Беркут" розташований вже у курортному селі Волосянка в 6 кілометрах від центр Славського.Відстань до вершини гори дещо довша, ніж на Погар – підйомник їде близько 30 хвилин. З іншого боку, якщо на Погар піший маршрут обхідний, то тут можна пройти фактично по прямій – трохи більше 3 кілометрів до вершини. Але й набір висоти тут більший – близько 550 метрів, тож йти буде трохи довше та важче. Також є велосипедний маршрут на спуск. На верхній станцій підйомника доволі активне туристичне життя, в тому числі з дуже приємними атрибутами у вигляді джипів, якими місцеві катають туристів на гору. Також на Високому Верху можна прокотитися на зіп-лайні, покататися на конях посидіти в ресторані, поїсти шашлики на фуд-корті, скористатися пристойним туалетом та навіть заночувати у будиночку. А ще тут на вершині росте багато дикої лохини .На відвідування Високого Верху можна сміливо виділяти цілий день, причому стартувати якомога раніше.

Ільза. Ще одна цікава вершина Славського, куди зможе піднятися практично кожен. Тут немає крісельного підйомника, є лише бугель, який працює взимку від села Тернавка (близько 9 кілометрів від центру Славського). Підйом на Ільзу розпочинається приблизно в 2 кілометрах від центра Славського – орієнтиром будуть церква та міський цвинтар. З цієї точки маршрут до вершини гори тягнеться 5 кілометрів з набором висоти близько 400 метрів. Там усюди є покажчики, тож не загубитеся – завжди треба слідувати біло-червоним маршрутом 5001. На шлях туди піде близько 2 годин, донизу – 1,5 години. Загалом маршрут доволі легкий, але є кілька неприємних ділянок з крутими підйомами, слизьким камінням та глиною. Останні 300 метрів до вершини взагалі йдуть через густі хащі. Але краєвид того вартий, щоб їх здолати. Взимку на вершині Ільзи, вочевидь, вирує життя, коли активно триває лижний сезон. Навіть якісь точки з напоями працюють. Але влітку тут майже немає людей, тож вся ця краса тільки ваша. Ми прозвали цей маршрут "малиновим", адже більша частина його проходить через ліс, де росте дуже багато малини. Напевно, саме через неї наше сходження зайняло на годину більше, ніж очікувалося.

Гора Тростян (1232 м) — одна з найвідоміших вершин Сколівських Бескидів у Львівській області, поруч із курортом Славське. Вона приваблює туристів як взимку, так і влітку.На Тростян веде однокрісельний підйомник довжиною 2,75 км з перепадом висот близько 550 м. Це один з найстаріших підйомників в Україні, збудований ще у 1976 році. Він працює щодня в зимовий сезон та у вихідні дні влітку. Крім того, на схилах є ще близько 7 бугельних витягів довжиною від 600 до 1300 м.
Піднятися на Тростян можна:
пішки з Славського (приблизно 2 км),
на старому позашляховику (УАЗ або ГАЗ-66) — такі транспортні засоби легко знайти біля вокзалу,
або на самому підйомнику, що займає 25–30 хвилин у підйом.
Під час підйому відкриваються мальовничі краєвиди, а на вершині працюють затишні колиби з чаєм, глінтвейном, традиційною кухнею та сувенірами.Туристи можуть обрати маршрути за рівнем складності — від «синіх» трас для новачків до крутих «чорних» для професіоналів. Загальна протяжність трас — понад 22 км. Північні та східні схили — найкрутіші, тут навіть проводяться всеукраїнські та міжнародні змагання.Історія Тростяна як гірськолижного курорту починається ще з 1960-х років, коли тут встановили перші бугельні витяги. У радянські часи гора була важливою базою для тренувань спортсменів. Влітку гора також цікава: сюди йдуть по гриби, чорниці, лікарські трави, насолоджуються гірським повітрям і спокоєм. По дорозі на вершину можна зустріти пастухів з вівцями, карпатські квіти, дерев’яні хатки.

Підсумок: Тростян — це місце, де поєднується карпатський колорит, спортивна інфраструктура, гірські краєвиди та атмосферний відпочинок. Ідеально для активного туриста в будь-яку пору року.

Менчил (іноді «Менчіл») — висотою 1072 м, розташована неподалік села Грабовець в інфраструктурі курорту Славське, і носить також назву «Варшава» Це популярна локація серед досвідчених лижників: тут працюють два бугельні підйомники — один у урочищі Варшава (~1000 м), інший у селі Грабовець (старий ВЛ‑1000, активується при достатньому попиті) Загалом є 4 червоні та 2 чорні траси довжиною до 1200–2000 м, одна має звивистий «тюбінг», а нижня частина — більш полога, придатна для початківців Спорядження можна взяти напрокат біля нижньої станції підйомника Варшава, навколо також розташовано кілька кафе та місць відпочинку Проживання доступне у Славському — ближче до інфраструктури, але із потребою організувати переїзд (наприклад, УАЗ‑таксі) до трас. Під’їзд простий власним авто або таксі — дорога складніша, тому варто планувати заздалегідь Як піднятися: Під’їхати до нижньої станції Варшава (або Грабовець).
Пройти реєстрацію та придбати скіпас.
Піднятися бугелем (~1200 м траса, 900 чол/год).
Спуститися трасами: круговий спуск або між деревами (дикі маршрути).
Ідеально для досвідчених лижників, які хочуть уникнути черг і насолодитися складнішими трасами серед мальовничих Карпат. Для новачків нижня ділянка може підійти, але краще почати з Кременя або Погару.Влітку місцина — чудова для походів: клуб черниці, гриби, трави та водоспади поруч (Гуркало, Кам’янка, Шипот); є джип‑тавантаж, кінні прогулянки, спелеотури. Менчил — це баланс активної зими та спокійного літа, з красою Тростяна і можливістю урізноманітнитися активним відпочинком.