Перші відомості про Гімназію датуються кінцем 19 століття .
Гімназія знаходилалась біля церкви (на даний час - резиденція священика)
Гімназія знаходилалась біля церкви (на даний час - резиденція священика)
Add Headings and they will appear in your table of contents.
Починаючи з ХV століття жителі с.Стрільче навчалися в одно- та двокласній школі з польською мовою навчання. А вже в ХVІІІ ст. навчання велося німецькою та руською мовами.
Cвященик Іван Наумович в селі одночасно заснував читальню і школу, це було 1860 - 1870 роках. В цій школі він вчителював, а пізніше його замінив Гіполіт Козловський.
B ті часи навчання дітей проводилось в окремих хатах. Вчили дітей переважно дяк i отець. Така школа була розміщена в хаті Никифоруків (на Селищі). Тут викладались предмети: читання, історія Австрії, Польщі, Галицько-Волинського князівства, релігія, рахунки.
Вперше приміщення школи в нашому селі було збудовано в 1875 році біля церкви (в даний час в ній розташована резиденція священика).
Відкриття школи 1905 рік.
В ній навчалися діти селян. Школа була двокласна. Директором школи був Омелян Беленкевич і два вчителі. Навчання проводилось польською і українською мовами.
На навчання дітей скликали дзвоном, який був на подвір’ї, і зберігся до наших часів. Діти вчилися з пізньої осені і до ранньої весни. Весь інший час вони працювали на полі, пасли худобу і коні, молотили зерно машиною, наймитували в пана Криштифовича, зимою пряли куделю.
До кінця 1900 року діти писали на гончарних дощечках спеціальним олівцем. Написане можна було витерти, як сьогодні в школах на класних дошках. Школа була обов’язковою для всіх дітей від 6 до 12 років, але не всі її відвідували через злидні.
Омелян Беленкевич по центру.
B давнi часи навчання дітей проводилось в окремих хатах. Вчили дітей переважно дяк i отець. Вперше приміщення школи в нашому селі було збудовано в кінці 19 століття біля церкви (в даний час в ній розташована резиденція священника). В ній навчалися діти селян. Школа була двокласна. Директором школи був Омелян Беленкевич і два вчителі. Навчання проводилось польскою і українською мовами. Вивчали діти граматику, матиматику, читання і релігію. На навчання дітей скликали дзвоном, який був на подвірї, і зберігся до наших часів. До кінця 1912 року діти писали на гончарних дощечках спеціальним олівцем. Написане можна було витерти, як сьогодні в школах на класних дошках. Школа була обовязковою для всіх дітей від 6 до 12 років, але не всі її відвідували через злидні, в котрих потонули їхні сім`ї, більшість учнів ходили в школу літом ,менше зимою,бо не було у що одягнутися і взутись. Відвідування стало кращим, коли відкрили читальню і в людей зріс інтелектуальний рівень. В 1911 році в селі було закінчено будівництво нової школи. Біля школи був посаджений сад, виділені ділянки на яких учні кожного класу висаджували городні культури і доглядали за ними.При школі був розсадник,на якому учні вирощували щепи яблунь,груш,слив.Учні робили щепи своїми руками,а вирощені роздавали селянам.В цьому розсаднику було вирощено саджанцi, якими засаджено схили Стрільченського Лугу. Цей садок і сьогодні називається Вакаційним . Все це робилося, завдячуючи Омеляну Беленкевичу, активному члену “ Просвіти”
З 1900 по 1904 рік в нашій школі вчився видатний український літературний критик Дмитро Петрович Рудик, де й здобув перші ази наук, після закінчення початкової школи він продовжив навчання в Городенківській гімназії. Омелян Беленкевич пропрацював директором школи до 1929 року і залишив добру згадку про себе у Стрільчi. Він був грамотною, розумною, ввічливою, справедливою людиною. Школа в цей час стала чотирикласовою (в 1928 році в школі працювало 4 вчителі і директор). Але сім`я Беленкевичів змушена була виїхати.
В цей час в навчанні відбувся поділ: польською мовою проводили читання та історію Польщі, українською – читання, рахунки, історію України (як частини Польської держави), релігію, природу.
В класах на стіні висів хрест - розп’яття. З однієї сторони, біля дверей стояла табуретка, а на ній посудина з водою, рушник, а з іншої сторони – «плювательниця». Смітники були в коридорі та на шкільному подвір'ї. Вчителі слідкували, щоб діти не смітили.
Писали учні простим пером, вмакаючи його в «каламар». Учні, які не засвоїли навчальну програму у відповідному класі, не переводилися в наступний. Були деякі учні, що затримувалися в першому класі на чотири роки
При школі був невеличкий сад та шкільна ділянка, де учні з насіння вирощували родючі сорти яблунь та груш, вчилися самі щепити дерева. Щеплені дерева учні забирали додому і садили біля хат.
На шкільній ділянці діти вирощували городні культури.
На уроках природи проводилися лабораторні роботи: визначали кислотність грунтів, їх склад; скільки в зерні міститься крохмалю, цукру та інших речовин.
Ремонтом в школі, завезенням палива та іншими проблемами, що не відносилися до навчального процесу, займалася гміна (сільрада). Бідним дітям давали в школі сніданок: білий хліб з маслом та солодку каву. Учнів один раз на тиждень водили до лазні. Були екскурсії в ліс, до Дністра і т.д.
Починаючи з 1929 року директором школи був Крупа, якого в 1939 році заарештували і він пропав в НКВД.
Посади директора школи займали:
- Чайковський Андрій Михайлович, вчитель німецької мови (1939-1940; 1942-1943 рр.)
- Михайлів Петро (1940-1941; 1946-1948 рр.). Директора Михайлiва П. прислали з сім`єю з Східної України. Після польської школи відчувався подих українського духу. В магазин завезли багато підручників, зошитів, шкільного приладдя по дешевих цінах. З 1942 по 1943 знову Чайковський став директором.
- Гелемей Юлія Андріївна (1944-1945 рр.)
- Шлемкевич Іван Миколайович (1945-1946 рр.)
-
Кальченко Андрій Терентійович (1949-1957 рр.) Кальченко А.Т. очолює вже семирічну школу. В школі працюють вчителі-предметники. Навчання велося українською мовою. Діти вивчали такі предмети: математику, мову, літературу, фізику, хімію, географію. історію і інші предмети.
- Вережак Богдан Васильович (1957-1969 рр.) В 1960 році школа перейшла на восьмирічне навчання. У цьому ж році була відкрита вечірня школа, в яку вступали активісти села, радгоспу, спеціалісти сільського господарства.
В 1974 році було збудоване теперішнє приміщення школи. А засновником виступив директор радгоспу "Зоря" Гайдаш Василь Дмитрович. Директором школи в той час був Яківчик Василь Михайлович з 1969 по 1982 роки. В школі працювало 24 вчителі і навчалось 296 учнів. В той час було 46 першокласників і 51 випусник.
Відкриття школи - 1974 рік.
Але попри нову школу в селі працювала ще стара читальня.(фото 70 років).
З 1969 по 1982 років працював директором
Яківчик Василь Михайлович.
З 1982 року на чолі школи став Стельмах Богдан Федорович
до 2000 року.
Протягом 2000- 2016 років школу очолювала Остапик Галина Ярославівна.
В 2004 році школа відсвяткувала своє тридцятиріччя. В школі навчалось 229 учнів. В одному типовому приміщенні було 12 класних кімнат, навчальні кабінети, бібліотека, майстерня, спортивний зал, медичний пункт.
З вересня 2016 року директором школи було обрано Блащук С.М.