Історія гімназії

Починаючи з ХV століття жителі с.Стрільче навчалися в одно- та двокласній школі з польською мовою навчання. А вже в ХVІІІ ст. навчання велося німецькою та руською мовами.

Cвященик Іван Наумович в селі одночасно заснував читальню і школу, це було 1860 - 1870 роках. В цій школі він вчителював, а пізніше його замінив Гіполіт Козловський.

B ті часи навчання дітей проводилось в окремих хатах. Вчили дітей переважно дяк i отець. Така школа була розміщена в хаті Никифоруків (на Селищі). Тут викладались предмети: читання, історія Австрії, Польщі, Галицько-Волинського князівства, релігія, рахунки.

Вперше приміщення школи в нашому селі було збудовано в 1875 році біля церкви (в даний час в ній розташована резиденція священика).

B давнi часи навчання дітей проводилось в окремих хатах. Вчили дітей переважно дяк i отець. Вперше приміщення школи в нашому селі було збудовано в кінці 19 століття біля церкви (в даний час в ній розташована резиденція священника). В ній навчалися діти селян. Школа була двокласна. Директором школи був Омелян Беленкевич і два вчителі. Навчання проводилось польскою і українською мовами. Вивчали діти граматику, матиматику, читання і релігію. На навчання дітей скликали дзвоном, який був на подвірї, і зберігся до наших часів. До кінця 1912 року діти писали на гончарних дощечках спеціальним олівцем. Написане можна було витерти, як сьогодні в школах на класних дошках. Школа була обовязковою для всіх дітей від 6 до 12 років, але не всі її відвідували через злидні, в котрих потонули їхні сім`ї, більшість учнів ходили в школу літом ,менше зимою,бо не було у що одягнутися і взутись. Відвідування стало кращим, коли відкрили читальню і в людей зріс інтелектуальний рівень. В 1911 році в селі було закінчено будівництво нової школи. Біля школи був посаджений сад, виділені ділянки на яких учні кожного класу висаджували городні культури і доглядали за ними.При школі був розсадник,на якому учні вирощували щепи яблунь,груш,слив.Учні робили щепи своїми руками,а вирощені роздавали селянам.В цьому розсаднику було вирощено саджанцi, якими засаджено схили Стрільченського Лугу. Цей садок і сьогодні називається Вакаційним . Все це робилося, завдячуючи Омеляну Беленкевичу, активному члену “ Просвіти”

З 1900 по 1904 рік в нашій школі вчився видатний український літературний критик Дмитро Петрович Рудик, де й здобув перші ази наук, після закінчення початкової школи він продовжив навчання в Городенківській гімназії. Омелян Беленкевич пропрацював директором школи до 1929 року і залишив добру згадку про себе у Стрільчi. Він був грамотною, розумною, ввічливою, справедливою людиною. Школа в цей час стала чотирикласовою (в 1928 році в школі працювало 4 вчителі і директор). Але сім`я Беленкевичів змушена була виїхати.

В цей час в навчанні відбувся поділ: польською мовою проводили читання та історію Польщі, українською – читання, рахунки, історію України (як частини Польської держави), релігію, природу.

В класах на стіні висів хрест - розп’яття. З однієї сторони, біля дверей стояла табуретка, а на ній посудина з водою, рушник, а з іншої сторони – «плювательниця». Смітники були в коридорі та на шкільному подвір'ї. Вчителі слідкували, щоб діти не смітили.

Писали учні простим пером, вмакаючи його в «каламар». Учні, які не засвоїли навчальну програму у відповідному класі, не переводилися в наступний. Були деякі учні, що затримувалися в першому класі на чотири роки

При школі був невеличкий сад та шкільна ділянка, де учні з насіння вирощували родючі сорти яблунь та груш, вчилися самі щепити дерева. Щеплені дерева учні забирали додому і садили біля хат.

Але попри нову школу в селі працювала ще стара читальня.(фото 70 років).