В Шотландії росте верес – кущ, який має багатовікову історію.
Верес (вереск) вічнозелений низенький кущик із дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими або червоними квітками.
Вересовий ель (пиво), поза сумнівом, - найстаріша пивоварна спадщина Шотландії. Історія готування вересового трунку має стародавню традицію. Під час археологічних розкопок на шотландському острові Рум були виявлені черепки епохи неоліту, датовані приблизно 2 000 років до н.е., на яких були знайдені сліди пінного напою, що містять верес. Набагато пізніше, приблизно 100 років до н.е., було відомо, що кельти готували відвар із квітів вересу і меду, але найбагатша спадщина з виготовлення вересового елю стосується часів, коли Шотландія називалася Країною пиктів.
Цікаві факти про верес
Вересок, верест, вереск, верес, вересінь, підбрусничник, горобина гречуха — все це назви однієї рослини.
Відомий своїми лікарськими властивостями. Вересовий мед - чудовий засіб проти застуди.
Верес займає почесне місце у шотландській культурі. Ця квітка прикрашає герб одного із шотландських кланів.
У Шотландії, з листочків вересу видобувають жовтий фарбник для відомої тканини шотландки, з якої шили пледи та кілти — національне вбрання шотландців.
Чи вартий напій з вересового трунку, щоб за нього віддати життя?
Верес – це не просто напій, це традиція предків. Цей маленький народ виявився нездоланним в одному: в любові до рідного краю і своїх звичаїв. Автор доводить, що не можна перемогти націю, поки вона тісно пов’язана з краєм своїх пращурів.
Тут сенс твору виходить за межі шотландської проблематики. Кожен народ має право на самобутню історію, звичаї та традиції. І народ має за них боротися. Письменник возвеличує подвиг смертельної боротьби з ворогами заради цінностей самобутнього люду.