КІБЕРБУЛІНГ,
ГРУМІНГ, ШКІДЛИВИЙ КОНТЕНТ

КІБЕРБУЛІНГ

Кібербулінг — це використання онлайн-контенту або онлайн-спілкування, щоб принизити, переслідувати, залякувати або погрожувати дитині.  

Як зрозуміти, що дитина піддається кібербулінгу?

• Дитина стала більш замкнутою, тривожною, сумною або злою. 

• Здається, що дитина стала самотньою або засмученою.

• Коло спілкування дитини в школі різко змінилося або вона повністю ізолювалась від колективу.

• Дитина менш активна у школі, прогулює уроки, не виконує домашні завдання.

Вам здається, що учень/учениця стали жертвою кібербулінгу? Ось простий алгоритм дій:

• Зберігайте спокій та спробуйте поговорити 

ПОРАДИ :

• Підтримайте 

Допоможіть зміцнити впевненість учня/учениці. Хваліть на уроках, коли учень/учениця робить навіть незначні успіхи в навчанні. 

• Повідомте батькам 

Розкажіть батькам про свої підозри, що учень/учениця піддається кібербулінгу. Поясніть, що дитина не винна у цьому. Пам’ятайте, що дитині потрібна допомога та підтримка, а не стрес і сварки через оцінки.

• Підтримуйте зв’язок 

Будьте відкритими до спілкування та час від часу запитуйте про справи. Це допоможе налагодити контакт і довіру між вами.

• Допоможіть зібрати докази та повідомити про порушення 

Якщо ваші підозри справдилися,  допоможіть учню/учениця захиститися від подальших образ. Разом зробіть скріншоти негативних коментарів чи погроз, заблокуйте кривдників та повідомте в службу підтримки соцмережі, де відбувалося спілкування. 

Безпека аккаунту в соцмережах

Шахрайство, злами акаунтів — це поширені проблеми не лише серед дітей, але й дорослих. Тому, якщо ми хочемо, щоб наші дані належали нам і наша приватність залишалася тільки нашою, перше, що варто зробити, — потурбуватися про безпеку акаунтів у соціальних мережах. Учні часто несерйозно ставляться до цього.
Під час навчання онлайн важливо, щоб доступ до комп'ютера та акаунтів у застосунках і месенджерах мала лише дитина.
РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо базових правил онлайн-безпеки:
1. Пароль має містити не менше ніж 16 знаків — великі та малі літери, цифри та знаки.  
2. Не використовувати акаунт Gmail, Facebook, Instagram для реєстрації нових акаунтів на сайтах чи в застосунках, включно з тими, які знадобляться на уроках. Для того, щоб не забути паролі до кожного акаунта в різних сервісах і платформах, краще звернутися до менеджера паролів.  
3. Двофакторна аутентифікація — метод контролю доступу до комп'ютера чи гаджета, який вимагає більше ніж одного доказу, що це саме Ви хочете зайти на пошту чи в соціальну мережу.
4. Використовуйте ліцензійне програмне забезпечення та вчасно оновлюйте його. ​​У разі використання неліцензованих продуктів, ваші дані і комп'ютер можуть бути вразливими, а комп’ютер легше зламати. Під час навчального процесу звертайте особливу увагу на застосунки й програми, якими Ви користуєтеся (вони мають бути ліцензійними).  
5.Не відкривати сумнівні листи й переходити за незнайомими посиланнями. Після повномасштабного вторгнення збільшилась кількість фішингових атак і зловмисників, які прагнуть дестабілізувати освітній процес в Україні. Тому час від часу рекомендовано робити для учнів перевірки — надсилати невідоме для них, але безпечне посилання, і спостерігати за їхньою реакцією. Після експерименту обговоріть результати з учнями індивідуально.  
6. В умовах онлайн-навчання можна пропонувати учням долучатися до онлайн-уроку щоразу за новим паролем, а не створювати єдиний для всіх занять.

Грумінг

Грумінг — це встановлення дорослими дружніх і довірливих стосунків з неповнолітніми особами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування. 

Як запобігти грумінгу? 

Найголовніше завдання — це запобігати грумінгу через розуміння небажаних контактів і того, як їх уникнути. 

• Поясніть дітям, чому важливо мати приватний акаунт. Тільки так вони зможуть визначати, з ким спілкуватися і хто буде стежити за ними. Поясніть, як налаштувати приватність акаунту в різних соціальних мережах. 

• Заохочуйте учнів видаляти контакти людей, яких вони не знають особисто. Попросіть їх переглянути всіх, хто підписався на них або з ким вони є друзями в інтернеті, і перевірити, чи знають вони їх. Якщо ні, можливо, варто видалити таких людей.

• Якщо учні отримують будь-який небажаний контакт від когось, кого вони знають, або незнайомої людини, заохочуйте їх повідомити про цю особу вам або батькам та заблокувати її.  Якщо контакт продовжується або стає агресивним чи погрозливим, зверніться до поліції.

• Видалення запитів від незнайомців. Заохочуйте учнів видаляти друзів або не схвалювати запити в друзі від людей, яких вони не знають. Хороша порада — перевірити, чи є них спільні друзі з людиною, яка надіслала запит. 

Шкідливий контент

Шкідливий (небажаний контент) — матеріали (зображення, відео, аудіо, тексти), що містять зображення насильства, порнографію, пропаганду наркотичних засобів, азартних ігор. Також це різноманітні комп'ютерні віруси та шпигунські програми.
Є два аспекти шкідливого контенту.
Перший стосується шкільного середовища. До нього належить наявність безпечної шкільної мережі, політики школи щодо онлайн-безпеки дітей і безпечного використання мережі Інтернет.

Другий аспект стосується постійної комунікації вчителів з учнями про те, що вони побачили в інтернеті. Якщо дитина стикається з труднощами під час онлайн-навчання, важливо, щоб вона не боялася розповісти про них і знала, що може отримати допомогу в будь-якій ситуації.
Заради безпеки дітей онлайн важливо вжити елементарні правила:

Встановіть у школі правила використання гаджетів. Ці правила мають бути закріплені в шкільній політиці щодо онлайн-безпеки. Така політика повинна встановлювати ще й порядок реагування на інциденти, пов’язані з безпекою дітей, зокрема в цифровому середовищі. Так, у школі може бути призначений спеціальний координатор для обліку та реєстрації порушень, пов’язаних з онлайн-безпекою, задля формування цілісного уявлення про наявні в школі проблеми та тенденції, що вимагають уваги.
Забезпечте фільтрацію й моніторинг даних, які передаються через шкільну мережу, встановивши необхідні програми. Інтернет-провайдери можуть допомогти їх встановити. Учні не повинні отримувати доступ до шкідливого або неприйнятного контенту через шкільну мережу. Такі системи фільтрування та контролю контенту допоможуть звести до мінімуму передавання неприйнятного (наприклад, насильницького чи порнографічного) контенту в шкільній мережі. А системи фільтрування даних допоможуть відстежувати, хто, що, коли й на якому пристрої завантажує. Такий механізм є одним зі способів запобігання кібербулінгу.

Приватність дітей в Інтернеті

Приватність — це цінність, розуміти яку повинна кожна дитина незалежно від середовища, в якому вона перебуває, і того, як відбувається онлайн-процес.