«Дропи: як не стати “грошовим мулом” для шахраїв». 

У світі, де більшість можливостей зосереджені в мережі, онлайн-пропозиції можуть бути справжнім порятунком, особливо для молоді, яка шукає спосіб заробити. Проте, саме тут приховуються небезпечні пастки, які можуть обернутися не тільки втратою грошей, а й серйозними проблемами із законом. Сьогодні ми поговоримо про так званих “дропів” або “грошових мулів”, і про те, як не потрапити в їхні тенета.

Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою: хто такі дропи і як не потрапити в пастку?

Уявіть собі ситуацію: вам пише незнайомець у соціальній мережі або надходить лист на електронну пошту. Він пропонує просту віддалену роботу, яка, здається, ідеально підходить для студента чи старшокласника. Все, що від вас вимагається, це приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — всього кілька хвилин на день, і, найголовніше, досвід не потрібен. Звучить заманливо, чи не так?

Насправді ж, це типова пастка. Саме так шахраї вербують дропів – людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.

Хто такий дроп?

Дроп – це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через її рахунки проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише зручний інструмент у їхніх руках. Вони є буфером, який відділяє шахраїв від джерела незаконних коштів, роблячи їх майже невловимими для правоохоронних органів.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди, які стають дропами, навіть не усвідомлюють, що вони стають співучасниками злочину. Вони вірять, що це легкий і невинний спосіб заробітку. Проте, закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”. Незнання закону не звільняє від відповідальності, і це правило працює бездоганно в цьому випадку.

Ось чому бути дропом – це надзвичайно небезпечно:

• Дроп не жертва, а співучасник. У очах закону ви є не потерпілим, а повноцінним учасником кримінальної схеми.

• Дропів затримують першими. Оскільки гроші проходять через ваші рахунки, ви є першою ланкою, яку можуть відстежити правоохоронні органи.

• За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув’язнення. Кримінальний кодекс України передбачає суворе покарання за відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. Ваше майбутнє може бути зруйноване заради мізерного заробітку, який пропонують шахраї.

Кого найчастіше вербують?

Шахраї майстерно користуються вразливістю людей і грають на їхніх фінансових потребах. У групі ризику опиняються ті, хто найбільше прагне додаткового заробітку або знаходиться у скрутному становищі:

• Молодь, студенти та учні. Вони часто шукають способи підзаробити, не маючи стабільного доходу, і можуть легко спокуситися на “легкі гроші”.

• Переселенці. Люди, які опинилися в нових умовах і потребують швидких коштів для облаштування, можуть стати легкою мішенню.

• Люди без стабільного доходу, безробітні та соціально вразливі групи. Їхня потреба в грошах робить їх особливо схильними до ризикованих пропозицій.

Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють “золоті гори” – саме тому ця схема настільки небезпечна і успішна для них.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

На щастя, розпізнати типові ознаки вербування дропа не так вже й складно. Ось на що варто звернути увагу:

• Потрібно лише “переказувати кошти” – без чітких обов’язків, посадових інструкцій або конкретних завдань, окрім фінансових операцій.

• Немає вимог до освіти або досвіду. Роботодавці, які шукають чесних працівників, завжди мають певні вимоги. Відсутність їх має викликати підозру.

• Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі. Шахраї уникають будь-якого особистого контакту, щоб уникнути викриття.

• Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою. Якщо обіцяють значні гроші за мінімальні зусилля, це майже завжди обман.

• Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити. Ніколи не надавайте таку конфіденційну інформацію незнайомцям. Це може бути використано не тільки для шахрайства, а й для крадіжки ваших персональних даних.

• “Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів (наприклад, Gmail, Ukr.net), а не з пошти офіційної компанії (наприклад, *@company.com.ua).

Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність значно складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?

Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом, не зволікайте:

1. Негайно припиніть співпрацю. Блокуйте всі контакти з шахраями і більше ніколи не виконуйте їхні вказівки.

2. Повідомте в кіберполіцію. Це можна зробити онлайн, залишивши звернення на офіційному сайті: https://cyberpolice.gov.ua. Чим швидше ви повідомите, тим більше шансів на розслідування і викриття злочинної схеми.

3. Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували. Повідомте їм про підозрілі операції, щоб вони могли заблокувати рахунок і запобігти подальшому використанню вашої картки в злочинних схемах. Банк може надати вам додаткові рекомендації та допомогти захистити ваші кошти.

Як себе захистити?

Захистити себе від залучення до таких схем нескладно, якщо бути пильним і дотримуватися простих правил:

• Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє. Шукайте інформацію про компанію в інтернеті, перевіряйте відгуки, офіційний сайт. Якщо компанія не має офіційного представництва в Україні або інформації про неї обмаль, це привід для тривоги.

• Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” – це вже привід для підозри. Жодна легальна компанія не буде платити вам за такі прості фінансові операції, не вимагаючи реальної роботи або кваліфікації.

• Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль – це майже завжди шахрайство. Справжня робота вимагає зусиль, знань і часу.

Після вчинення злочину, як доказ, палій зобов’язаний надіслати замовнику відео. За підпал авто замовники обіцяють від кількох сотень доларів до кількох тисяч. Але в результаті “роботодавці ” надсилають лише частину суми, або взагалі залишають виконавців без оплати. Замовники також переконують, що мета підпалів авто – боротьба з ТЦК. Вік потенційних виконавців для замовників не має значення. Навпаки, тих, кому немає 18, активно заохочують до такої злочинної співпраці, переконуючи, що за це “нічого не буде”. Але це не так.  

Відповідальність за підпал військового авто українське законодавство передбачає для всіх, в тому числі, неповнолітніх. Злочин можуть кваліфікувати за 5-ма статтями Кримінального кодексу: державна зрада, диверсія, терористичний акт, а також пошкодження майна і перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

Діти віком від 14 до 16 років можуть і вже притягаються до відповідальності лише за окремими статтями. З 16-ти настає повна кримінальна відповідальність. Наслідки будуть і для тих, кому менше 14 років  – це від трьох до семи років позбавлення волі. 

  Москальські спецслужби намагаються завербувати підлітків для підпалу, теракту чи мінування? «Спали» ворога сам – здай його до СБУ!

Для цього Служба безпеки України запускає офіційний чатбот «Спали ФСБешника». Його створено в telegram, оскільки цей месенджер окупанти найчастіше використовують для вербування молоді та неповнолітніх.

Якщо тобі або твоїм знайомим пропонують підпалити авто ЗСУ чи адмінбудівлю, влаштувати теракт чи мінування – одразу пиши нам! Не допомагай ворогу руйнувати оборону твоєї країни!

Хвилюєшся про свою безпеку?

Ми гарантуємо конфіденційність. Кожне повідомлення буде ретельно опрацьоване співробітниками СБУ.

Не пали своїх! «Спали» ворога! Разом зруйнуємо москальські плани!

«Проект Кіберполіції «StopRussia|MRIYA!»

Проект MRIYA – це ініціатива з протидії російським окупантам в медіа-просторі, блокуванню ресурсів шахраїв та ресурсів, за допомогою яких здійснюється збут наркотичних речовин.

На сьогодні, це найбільша спільнота, яка успішно блокує та протидіє російській агресії в Інтернеті. Екосистема «МРІЯ» створена для об’єднання проектів, які розроблені у синергії Кіберполіції України та волонтерів, зокрема:

 Канал «StopRussia | MRIYA» https://t.me/+rPL5V0CMx0NlOTky

Канал - це головна інструкція та засіб комунікації з підписниками щодо блокування, а також платформа, де щоденно та систематично надаються онлайн-завдання для підписників, актуальні новини та свіжа інформація, у тому числі навчальні матеріали по кібергігієні та протидії шахрайству.

Бот «StopRussia | MRIYA» https://t.me/stopdrugsbot

Приймає інформацію про фейкові ресурси, котрі перевіряються модераторами та відправляються на блокування в Телеграм-канал. У розділі «Надіслати скаргу на ресурс» - кожен може долучитися до блокування ресурсів окупанта.

Проєкт «МРІЯ» - став сильною ініціативою протидії російській пропаганді в медіа-просторі.

Проте війна все ще триває. І це стосується кожного з нас.

Саме ти можеш пришвидшити спільну перемогу!

Скануй QR-код та долучайся до ініціативи!

Платіжна безпека: основні поради від Кіберполіції

Не розголошуйте всі реквізити платіжної картки та контролюйте рух коштів на рахунку Банк по телефону може запитати перші 6 та останні 4 цифри платіжної картки. Для отримання платежу на картку достатньо повідомити лише16-значний номер картки.

•  Тримайте в секреті три цифри на звороті картки (CVV/CVC код), коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів, пін-код до картки.

•  Підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою.

•  Установіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.

•  Використовуйте віртуальну картку для розрахунків в Інтернет.

Перераховуйте необхідну суму з основної картки на віртуальну перед здійсненням покупки. Віртуальну картку також можливо додати і до гаманців Apple Pay, Google Pay. Не переходьте за посиланнями від незнайомців! Шахраї розсилають шкідливі посилання в месенджери, смс, e-mail для зараження пристроїв вірусом, викрадення персональних даних, секретних карткових реквізитів, для переходу на фішингові або інші шахрайські ресурси.

Отримали посилання від друга – не поспішайте на нього клікати. Шахраї могли отримати доступ до акаунта друга. Спершу зателефонуйте другу та запитайте, чи справді посилання від нього.

Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах

• Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн

• банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті.

• Якщо необхідно перейти на сайт компанії, адресу якого ви отримали в посиланні, введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.

Звертайте увагу на протокол сайту http – це ненадійний протокол, це означає, що сайтом користуватися не можна https – потрібно продовжити перевірку сайту Також рекомендується додатково перевірити посилання сумнівних сайтів:

• на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд". Також у цьому розділі можна перевірити на шахрайство номер телефону та банківську картку;

•  через сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink ВАЖЛИВО!

Схема шахрайства може бути абсолютно новою або добре прихованою. Тому, крім перевірки сайту на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд" та сервісі Асоціації "ЄМА" CheckMyLink, проводьте також власну перевірку. Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки на підозрілому сайті, негайно телефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки. Якщо ви стали жертвою шахраїв, напишіть заяву до Кіберполіції за цим посиланням або повідомте про ваш випадок за номером телефону – 0 800 505 170. Захистіть свої акаунти двічі

1. Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернетбанкінгу. Складний пароль може містити:

•  8 і більше символів,

•  Великі та малі літери,

•  Цифри та спеціальні знаки/символи. Створюйте унікальний пароль для кожного інтернет-банкінгу, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Під час створення пароля не використовуйте:  особисту персональну інформацію (дата народження, адреса, номер телефону тощо);

•  загальновідомі комбінації паролів (наприклад, Qwerty12, Password123456, Admin1234 тощо);

•  послідовне/зворотне написання символів або цифр.

2. Установіть багатофакторну автентифікацію.

Багатофакторна автентифікація – це, коли для входу до акаунта, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток. Налаштування багатофакторної автентифікації на прикладі інстаграму за посиланням.

Надійно зберігайте та не розголошуйте свій пін-код! Змінюйте пін-код до картки:

•  регулярно: 1 раз на 3 місяці,

•  ситуативно: якщо виникла підозра, що ще хтось його може знати.