Небезпека вербування ворогом: що потрібно знати кожному учню

У сучасному світі війна ведеться не тільки на полі бою, а й у цифровому просторі, у соціальних мережах, навіть серед повсякденних розмов. Ворог намагається знайти тих, кого можна використати для своїх цілей. І часто їхньою мішенню стають саме підлітки та молодь.

Що таке вербування?

Вербування — це процес, під час якого людина або організація намагається переконати когось співпрацювати з ними. В умовах війни це може означати допомогу ворогу: збір інформації, розповсюдження паніки, поширення неправдивих новин або навіть участь у шкідливих акціях.

Вербування може відбуватися через:

Спілкування у соцмережах.

Дружні або романтичні знайомства.

Обіцянки легких заробітків або допомоги.

Погрози або шантаж.

Як розпізнати спробу вербування?

Ознаки того, що тебе намагаються завербувати:

Хтось настирливо випитує інформацію про військові об'єкти, пересування техніки, знайомих військових тощо.

Тобі пропонують гроші за фотографії чи відео військових частин, доріг, мостів.

Тебе підштовхують поширювати панічні чутки або неправдиву інформацію.

Співрозмовник хоче, щоб ти виконував завдання та обіцяє за це винагороду.

Відчуття тиску або страху після спілкування з цією людиною.

Що робити, якщо підозрюєш спробу вербування?

1. Не погоджуйся ні на що — навіть якщо все здається безпечним або вигідним.

2. Припини спілкування — не відповідай на повідомлення, заблокуй співрозмовника.3. Повідом дорослим — розкажи батькам, вчителям або іншим довіреним дорослим.

4. Звернися до правоохоронців — повідом про підозрілу активність до поліції або СБУ.

Чому це важливо?Навіть маленька інформація, яка здається безпечною, може допомогти ворогу планувати атаки, руйнувати інфраструктуру чи шкодити людям. Вербування — це не лише злочин, а й велика небезпека для твоєї безпеки і безпеки всієї країни.Пам'ятай: кожен з нас може зробити свій внесок у перемогу — бути уважним, відповідальним і берегти Україну!

Сексторшен – це шантаж публікацією сексуального контенту (зображень, відео) для залякування, примусу та здирництва.

Жертвою сексторшену можна стати, використовуючи будь-яку програму з можливістю надсилати фото та відео.

22% опитаних дітей, що навчаються у старшій школі, отримували прохання від злочинців надіслати оголені фото за останній рік.

Згідно з дослідженням, що було проведено Proinsight Lab на замовлення МБО Служба порятунку дітей у партнерстві з уповноваженим Президента України з прав дитини серед 4700 українських школярів.

Простими словами, Сексторшн — це коли хтось намагається маніпулювати вами, використовуючи ваші особисті фото або відео як “заручника”. Якщо ви не виконаєте певні вимоги (зазвичай це гроші), ці матеріали можуть бути оприлюднені.

Уявіть, що хтось має ваше фото, на якому ви не в найкращому світлі, і погрожує показати його всім вашим друзям, якщо ви не дасте йому, скажімо, 100 доларів. Схоже на вимогу викупу, правда? Саме такий характер і має сексторшн, тільки в цифровому світі. Тому завжди будьте обережні із тим, кому ви довіряєте в інтернеті та яку інформацію надаєте.

Психологічні аспекти:

На глибшому рівні Сексторшн також виявляє певні психологічні особливості. Жертви такого шантажу часто відчувають глибоке почуття вини, сорому і безпорадності. Це пов’язано не лише зі страхом перед публічним осудом, а й з внутрішнім страхом перед втратою контролю над власним життям та особистою інформацією.

Сумуючи вищесказане, можна зрозуміти, що Сексторшн — це не просто новий термін для старого явища. Це складний продукт взаємодії соціальних, технологічних і психологічних чинників, який потребує глибокого дослідження та аналізу.

Наслідки для особистості та суспільне сприйняття:

Сліди таких випадків сексторшну можна відстежити не лише на особистому рівні, але і в ширшому суспільному контексті. Жертви часто стикаються з осудом, дискримінацією та відчуттям власної безпорадності. Це підкреслює важливість зміни підходу суспільства до таких випадків, а також необхідність просвітницької роботи.

Паралелі з іншими кіберзлочинами:

Сексторшн, попри свою особливість, є лише частиною глобальної проблеми кіберзлочинності. Це вказує на те, що цілеспрямовані атаки на приватність особистості та використання інтимної інформації для шантажу можуть йти поруч з такими злочинами як кібершпигунство, фішинг чи зломи аккаунтів. Вони всі базуються на використанні технологічних досягнень для завдання шкоди іншим.

Вивчаючи реальні випадки сексторшну, ми можемо глибше зрозуміти його природу та знайти шляхи протидії цьому явищу, яке, на жаль, стало реальністю сучасного суспільства.

https://www.instagram.com/reel/CydJnsetEJ8/

мульфільм на дану тематику

Онлайн-грумінг — це процес комунікації із дитиною в інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки із дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн: змушують дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування із дитиною таким чином, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати що дитина цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо. Згідно з міжнародними експериментами, щонайменше за 18 хвилин злочинець може отримати інтимні фото від дитини.

Грумери приділяють багато часу, щоб побудувати довірливі стосунки з дитиною, дуже часто роблять це під чужим обліковим записом, наприклад, реєструються під виглядом підлітків. Зазвичай грумери підтримують з дитиною спілкування на основі того, що подобається дитині: відповідають на її потреби – дарують подарунки, говорять компліменти, проводять час в онлайн-іграх, можуть надсилати кошти. Діти навіть можуть не здогадуватись з ким спілкуються по справжньому, або дитина знає що спілкується з дорослим і через це відчуває себе особливою, адже на неї звернули увагу. Після встановлення контакту грумер просить дитину надіслати інтимні фото або відео, наступний крок – наполегливо домагається зустрічі з дитиною. Якщо дитина відмовляється, починає її залякувати або шантажувати тим, що оприлюднить фото та відео які має. Насильство може відбутись як онлайн: через спонукання дитини до сексуальної активності з використанням вебкамери або надсилання оголених частин тіла через фото або відео, так і в реальному житті злочинець може влаштувати зустріч з дитиною з метою скоєння сексуального насильства та виготовлення фото- та відеоматеріалу.

Куди звертатися за допомогою, якщо дитина натрапила на грумера в інтернеті?

Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті 1545 (3)

Вже третій рік в Україні працює урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті – 1545 (далі обрати 3). За цей час спеціалісти опрацювали близько 600 звернень українців.

Лінія була створена із метою підвищення рівня обізнаності дітей, батьків та спеціалістів, які працюють у контакті із дітьми про попередження та реагування на ризики, із якими діти можуть зіткнутися в інтернеті.

Звернутися на лінію можна анонімно, цілодобово та безкоштовно.

Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків https://stop-sexting.in.ua/

Цього року розпочала роботу консультаційна психологічна лінія підтримки #stop_sexтинг для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.

У якому випадку варто звернутися за консультацією?

• Якщо дитина зіштовхнулась в інтернеті з погрозами чи шантажем;

• вимаганням інтимних фото у дітей та підлітків;

• розповсюдженням приватних фото та відео неповнолітніх іншими користувачами;

• кібербулінгом.

Діти та батьки можуть напряму звернутися за допомогою на сайті https://stop-sexting.in.ua/adult/psykholoh/, заповнити анкету та отримати психологічну підтримку спеціаліста #stop_sexтинг. Консультації є конфіденційними та безкоштовними. Разом з психологом ви знайдете рішення кризової ситуації, а також створити алгоритм протидії схожих ризиків та захисту дитини в інтернеті.

https://www.youtube.com/watch?v=b-gaa9ZI2JE&t=4s

відео ролик про онлайн грумінг

Від соціальних мереж – до онлайн-банкінгу: сьогодні Інтернет проник у наше життя і діяльність. Окрім комп’ютерів та ноутбуків, ми підключаємо до Інтернету все – мобільні телефони, планшети, холодильники, телевізори й багато інших портативних пристроїв. Саме тому дуже важливо знати якомога більше про безпеку у Всесвітній мережі.

Необхідно віднайти правильні способи захисту нашого приватного життя, коли ми перебуваємо онлайн.

Багато хто думає, що безпека в Інтернеті – це ілюзія, і бути захищеним зараз неможливо, адже веб-сайти збирають конфіденційну інформацію так тонко, що ми навіть не знаємо що саме їм відомо. Це, можливо, й так, але ця невпевненість – ще одна причина, щоб зберегти свою приватність та уникнути витоку персональних даних в Інтернет.

Чи є щось, що ми можемо зробити, аби бути більш захищеним коли займаємося серфінгом в Інеті, крім того, що не показувати свої паролі, або не надавати забагато особистої інформації?

Ось декілька непоганих способів, які можна використовувати для збереження вашої персональної інформації.

Оновлення програмного забезпечення 

Найкращим захистом від вірусів є не антивірусний захист, своєчасне оновлення програмного забезпечення. Адже його розробники слідкують за можливими загрозами і намагаються захистити свої продукти нововведеннями. Тому, коли ваш пристрій пропонує вам оновлення – не ігноруйте це!

Перевірка сайтів

Наполегливо рекомендуємо не вводити персональну інформацію (логін, пароль, номер телефону чи платіжної карти) на запити неперевірених сайтів.

Такі дані можна надавати лише тим ресурсам, які вже пройшли вашу перевірку, або відомим мережам (наприклад, Google, Facebook, Rozetka, ваші блоги на інформаційних ресурсах тощо).

І ще – обов’язково перевіряйте назву сайту в адресному рядку браузера (www.google.com.ua а не www.goolge.com.ua).

Вводити ж інформацію з платіжних карток чи паролі від них можна лише на сайтах зі значком «замочка» в адресному рядку. Таке з’єднання вважається захищеним, а ваші дані не потраплять до рук сторонніх осіб.

Фішинг – виловлювання інформації 

Останнім часом став популярним такий різновид шахрайства як фішинг. Мета фішингу – отримання доступу до конфіденційної інформації користувача (логінів, паролів, даних платіжних карток).

Фішингові повідомлення, зазвичай, приходять на електронну пошту і спонукають до негайних дій, не залишаючи часу на роздуми. Шахрайські повідомлення найчастіше надходять від імені відомих брендів, знайомих, друзів чи банків та впливають на емоційне сприйняття інформації. Вони можуть:

– викликати тривогу за стан своїх банківських рахунків;

– обіцяти грошові вигоди з докладанням мінімальних зусиль (лотереї, повідомлення про можливий неочікуваний спадок тощо);

– пропонувати фінансові угоди з неймовірно вигідними умовами;

– закликати до пожертв після новин про стихійні лиха чи ще щось або ж звертатися до вашого милосердя, пропонуючи допомогти хворим дітям.

Фішинг може використовувати не лише розсилку листів на електронні адреси, але й онлайн-оголошення, результати пошукових систем, імітацію «випливаючих» вікон із системними повідомленнями, смс-повідомлення розповсюдження інформації у соціальних мережах.

Не натискайте на подібні оголошення. Перевірте їх. Задля простої і швидкої перевірки – рідним чи друзям можна зателефонувати, благодійні фонди чи банки мають офіційні контакти, через які можна уточнити будь-яку інформацію, а якщо листи від незнайомих вам осіб чи джерел – просто ігнорувати її.

Увага! Пароль!

Безпечний пароль – це перша гарантія того, що ваша особиста інформація перебуває під надійним «замком». 

Пароль має бути складним (букви й цифри, великі й малі, не менше ніж 8 символів). Паролі до різних ресурсів мають бути різними.

Запам’ятайте, пароль не має містити особистих даних (наприклад, прізвище чи дату народження).

Паролі до важливих ресурсів (електронна пошта, сторінка в соціальній мережі) потрібно змінювати хоча б раз у 3 місяці. Якщо ж у вас багато паролів до різних ресурсів записуйте їх або використовуйте програми зберігання паролів, наприклад, KeePass. 

Для надійнішого захисту використовуйте двохфакторну автентифікацію, де це можливо!