Дистанційне навчання

Особливості дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами

Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:

Принцип інтерактивності. Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп’ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя.

Принцип диференціації. Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.

Принцип індивідуального підходу. Обов’язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.

Принцип пластичності. Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі – це все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати темп учня.

Особливості дистанційного навчання:

• Перехід із прямої моделі навчання на тренерську.Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через батьків може продовжити навчання.

• Синхронне й асинхронне навчання.Синхронне навчання – коли відбувається онлайн-урок. Асинхронне – коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад, мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.

• Наочний матеріал– це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети, які можна знайти вдома.

• Сталість навчання.Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з ООП режим.

• Насамперед безпека та здоров’я дитини з ООП.Діти з порушеннями зору, не можуть довго сидіти за онлайн-уроками й навчатися за комп’ютером. На це потрібно звертати увагу. Якщо дитина тривожиться, емоційно вибухає або агресує й не може впоратися із собою, не може проконтролювати свої емоції й почуття, то ми не можемо її змусити продовжити навчання. Ми будемо підбирати інші способи, як будемо її навчати.

ЯК ВИЗНАЧИТИ НАВАНТАЖЕННЯ

Пропоную починати дистанційне навчання з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:

• Адаптація до нового режиму дня/ тижня/ місяця.Чи швидко дитина адаптувалася до нового режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?

• Рівень тривожності та емоційних спалахів.Чи тривожиться дитина, чи стала більш або менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають спалахи в дитини?

• Який емоційний стан за тиждень переважає:чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна, чи особливо обережна?

• Чи бере участь у дистанційному навчанні.

• Поведінка дитини.

• Улюблена діяльність удома.

Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання:

• Як вчити дитину (дистанційно, відправляти завдання та консультувати батьків, телефонувати батькам дітей з ООП).Чи будемо вчити дитину дистанційно, якщо є інтернет, ґаджети, якщо дитина може навчатися і вона не тривожиться. Якщо інтернету або ґаджетів немає, ми домовляємось командою про те, що будемо відправляти певні завдання батькам, обов’язково консультувати їх, як потрібно виконувати завдання, і залишатися з ними на зв’язку для того, щоби розуміти, чи виконують батьки наші рекомендації і як саме виконують. Можливо, інколи ми будемо телефонувати самій дитині якщо вона може з нами поспілкуватися. Або телефонувати батькам, щоби підтримувати їх, казати, що їм усе вдасться.

• Обов’язково потрібно визначити навантаження для дитини й розробити новий режим дня на тиждень. Цей режим дня потрібно разом із батьками візуалізувати із дитиною, тому що дитині легше сприймати саме візуальну інформацію. Так вона буде розуміти, що буде в понеділок, які будуть уроки у вівторок.

• Програма та теми, за якими мають працювати діти.Відправити індивідуальну програму розвитку й переглянуті теми, які будуть опрацьовані. Визначити ті теми, які будуть засвоюватися дітьми в період карантину.

• Консультації з батьками дитини з ООП.Треба визначити розклад консультацій, прописати його на тиждень.

• Як задавати домашнє завдання.Чи будемо його задавати? Усе це вирішує команда, адже діти різні й індивідуальний підхід до дітей теж різний.

Напишіть труднощі, з якими стикається дитина, чого вона не може зробити, а також сильні сторони – що вона може зробити. Наприклад, у нас є учень, який не може сидіти біля комп’ютера, але може стоячи займатися 15 хвилин і ми йому дозволяємо стояти. Ви такожу своїй роботі спирайтеся на сильні сторони.

Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.

Приблизне навантаження для дітей з ООП:

1–2 класи – 1–2 онлайн-уроки на день;

3–4 класи – 2–3 онлайн-уроки на день.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЮ

– Зібрати всіх дітей на онлайн-заняття та залучити до спільної діяльності.

– Розробити уроки, з огляду на індивідуальні можливості кожної дитини.

– Створити презентацію для візуальної підтримки в засвоєнні матеріалу.

– Підібрати онлайн-інструменти для закріплення навчального матеріалу.

– Створити наочний матеріал для показу в онлайн-форматі.

– Запис відеозаняття для всіх дітей. Або відеозаняття для окремої дитини, якій треба пояснити простіше чи дати певну інструкцію або алгоритм.

– Домашні завдання.

Найголовніше – турбуйтеся про себе. Від вас залежить, як будуть сприймати дистанційне навчання батьки, як вони будуть вірити у свою дитину, як вони будуть виконувати з нею всі домашні завдання, підтримувати її, сидіти поруч на онлайн-уроках.

Пам’ятайте, що кожен ваш урок має відповісти на питання: “Чим я сьогодні зможу здивувати дитину або учнів у своєму класі?”.

Пам’ятайте, що вчитель – це наставник не тільки для учня, у період карантину вчитель є наставником для всієї сім’ї.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Рекомендації батькам дітей з ООП:

Спокійний емоційний стан. Часто батьки свій тривожний стан віддають дітям з ООП, тому ми, як учителі, маємо підтримати батьків, щоби вони натомість підтримали дітей з ООП.

Допомога та підтримка дитини з ООП.

Допомога з онлайн- та офлайн-заняттями. Є діти з ООП, які будуть сидіти самостійно і виконувати завдання, але здебільшого самостійно не можуть, їм потрібна допомога дорослого. Тож потрібно знайти момент, коли батьки можуть сісти поруч із дитиною й допомогти виконати завдання.

Підготовка матеріалів та наочності на уроки. Вчителі попередньо погоджують матеріали й наочність, які необхідні на онлайн-уроці, і батьки все це готують.

Батьки є каналом комунікації між учителем і дитиною з ООП та між дитиною з ООП і іншими дітьми в класі. Важливо, щоби батьки стали нашими партнерами в навчанні. Вчителям потрібно витратити більше часу, щоби налагодити співпрацю з батьками. Але це потрібно зробити, адже безпосередньо батьки вдома поруч із дитиною й можуть їй допомогти.

РЕКОМЕНДАЦІЇ АСИСТЕНТАМ УЧИТЕЛЯ І ДИТИНИ

1. Допомога та підтримка батькам дитини з ООП: попередні консультації, допомога під час виконання домашнього завдання й онлайн-занять.

2. Командна робота з учителем під час підготовки до занять.

3. Запис офлайн-занять (відеозанять) для всіх дітей.

4. Спостереження за роботою дітей та подальший аналіз їхньої роботи.

5. Модератор онлайн-занять. Наприклад, у ZOOM-конференції необхідна людина, яка буде підключати всіх до відеоконференції, вимикати мікрофони, коли говорить учитель, або вмикати мікрофон тільки тій дитині, яка буде зараз відповідати. Модератором може бути і вчитель, вони можуть мінятися, але працювати, знову ж таки, у команді.

6. Консультації батьків щодо методів та прийомів роботи. Батьки якихось прийомів можуть не знати, потрібно допомогти їм дізнатися.

7. Ведення документації: індивідуальної картки на дитину, індивідуальної програми розвитку.

8. Адаптація завдань для дитини з ООП разом з учителем. Тому що командою працювати краще.

ВИДИ ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:

1. Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці завдання.

2. Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із дорослим.

3. З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.

Коли ви сформуєте три списки, ви будете знати, які завдання вам треба давати на онлайн-уроках, а які не потрібно давати в жодному разі, тому що дитина з ними впоратися не зможе.

Підтримка дитини може бути різною:

Фізична підтримка – повна чи часткова. Наприклад, якщо дитина може самостійно малювати, то підтримка від дорослого не потрібна. Якщо в дитини порушення опорно-рухового апарату і взяти ручку або фломастер вона сама не може, їй потрібна допомога, – це буде часткова допомога, бо малювати вона може. Повна підтримка – якщо дитина з порушенням опорно-рухового апарату не рухає руками, то батьки мають сідати поруч, брати фломастер у її руку й починати малювати разом із нею.

Вербальна підтримка – повна чи часткова. Може бути похвала від батьків, інших дорослих. Або, можливо, батьки сидітимуть на онлайн-уроці разом із дитиною: вчитель задає завдання, батьки його повністю дублюють дитині й та його може виконати. Або батьки ставлять додаткові запитання, щоби дитина зрозуміла.

Підказки – жести, рухи тіла, вказівки, використання міміки, які були сформовані ще до карантину.

Візуальний стимул – картинки, фотографії, піктограми, символи, письмові слова.

Моделювання – демонстрація виконання завдання. Те, що вербально озвучує дорослий, його треба моделювати візуально – або намалювати, або представити у вигляді схеми.

Маніпуляція символами – розташування об’єктів у визначеному порядку. Можна маніпулювати розташовуючи в порядку, що буде зараз, що буде потім, а що буде після.

На початку дистанційного навчання багато батьків та учнів висловлювали невдоволення та активно критикували як систему освіти в цілому, так і організацію онлайн-навчання. На це існують зрозумілі причини.

Більшість шкіл виявились неготовими до дистанційного навчання. За рідкісним винятком, керівництво шкіл та інших навчальних закладів проводили спеціальну підготовку та інструктаж вчителів по організації дистанційного навчання. Так само далеко не у всіх навчальних закладах існували спеціальні програмні платформи для ефективного дистанційного навчання. Багатьом викладачам довелося в терміновому порядку розбиратися з безкоштовними програмами, які могли б вирішити поставлену задачу. У більшості випадків їм ніхто не міг допомогти і кваліфіковано проконсультувати в цьому питанні.

Так само не підготовленими виявились й батьки. Адже організація дистанційного навчання дітей вдома також потребує деяких знань. Про них ми й поговоримо нижче.

Нижче ми опишемо ситуації, з якими найчастіше зустрічаються батьки під час дистанційного навчання, а також спробуємо знайти шляхи їх вирішення:

Ситуація 1. «Дитина не надто вмотивована онлайн-навчанням».

У дистанційному навчанні є свої нюанси. Дитина не може порівняти свої досягнення з успіхами інших дітей. Вона ніби замкнена в своєму онлайн-просторі.

Як же мотивувати дитину до онлайн-навчання, тим більше, якщо раніше вона його не практикувала? Тут потрібно чітко поговорити з дитиною, пояснити важливість подальшого навчання, його серйозність та деякі особливості. У розмові використовуйте внутрішні мотиватори такі, як:

• Отримання знань потрібно для здійснення мрії.

• Отримання знань робить тебе самостійним/ою.

• Отримання знань допоможе тобі знайти своє місце в житті, своє покликання тощо.

Навіть якщо у вашої дитини раніше не виникало проблем з дисципліною і навчанням, в нових умовах, до яких вона не готова – вони можуть виникнути. Тож не залишайте дитину наодинці з проблемою, допоможіть їй розібратися, як все працює.

Ситуація 2. «Дитина не має свого місця для навчання вдома».

Постарайтеся організувати для дитини повноцінне, бажано ізольоване, навчальне місце, де їй буде зручно. Дитина не повинна вчитися, лежачи в ліжку або розвалившись у кріслі. Це формує у неї легковажне ставлення до навчання і впливає на результативність. По можливості, приберіть з поля зору все, що може відволікати від навчання: іграшки, гаджети, домашніх тварин тощо.

Це складно зробити, якщо у вас невелика квартира, але, в будь-якому випадку, стіл і стілець, а також тишу на час занять можна буде забезпечити.

Якщо це можливо, надайте дитині окремий пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон) для навчання. Небажано, щоб вона користувалась гаджетами своїх батьків, особливо якщо вони використовуються для роботи або на них зберігається фінансова чи особиста інформація. Дитина може випадково порушити працездатність програм вашого пристрою, побачити або навіть поділитися з іншими небажаною інформацією. Тим більше деякі програмні комплекси, які використовуються для навчання, погано захищені від злому.

Якщо у вас немає можливості дати дитині окремий пристрій – створіть для неї окремі акаунти, виключіть доступ до решти вмісту пристрою і налаштуйте відповідні параметри безпеки. Регулярно перевіряйте пристрій, який дитина використовує для навчання онлайн, щоб вчасно припинити небажані дії. Встановіть на нього необхідне захисне програмне забезпечення.

Ситуація 3. «У дитини погана дисципліна під час онлайн-навчання».

На жаль, є багато випадків, коли діти активно порушують дисципліну, не виконують вказівки вчителя, заважають проведенню занять, відволікаючи інших учнів. Трапляються ситуації, коли діти, будучи впевненими у своїй безкарності, відверто ображають і принижують вчителів.

Деколи така поведінка може бути проявом стресу у дитини, його страхів від ситуації, що склалася, дискомфортом від нової, незвичної і незрозумілої системи освіти. Особливо, якщо раніше така поведінка за дитиною не спостерігалась.

Тому, як ми вже зазначали вище, слід говорити з дитиною, пояснювати їй серйозність та важливість навчання, хоч і в такій формі. Дитина повинна сама зрозуміти, що дистанційне навчання – це та ж школа, тільки в інших умовах.

У домашніх умовах дитині важче зосередиться, у неї більше відволікаючих чинників, а у багатьох комп’ютер або смартфон асоціюється тільки з розвагами. Тому тут важливо дотримуватися звичного розпорядку дня: час сну і неспання, час початку уроків, перерви тощо. Різкі зміни в режимі дня можуть привести до зайвої напруги і стресу.

Також ненав’язливо контролюйте навчальний процес. Деякі діти можуть ухилятися від навчання або виконання завдань, користуючись недостатньою компетенцією батьків. Вони можуть пояснювати це технічними неполадками, особливостями програм тощо.

Ситуація 4. «Дитина не знає, як себе поводити перед камерою».

Розкажіть дитині про основи онлайн-етикету та онлайн-спілкування. Поясніть дитині, що перед камерою потрібно сидіти так само, як і в школі за партою на уроці, адже її всі бачать.

Також підберіть для дитини відповідний одяг для таких занять. Не варто займатися в піжамі чи домашньому одязі. Разом із дитиною підберіть зручний і відповідний для занять варіант. Після закінчення уроків дитина назад може переодягнутися в улюблену футболку.

Ви також не забувайте, що ваша дитина знаходиться на зв’язку онлайн і тому все, що відбувається в квартирі чути, а в деяких випадках – навіть видно всім. Тому не допускайте з’ясування відносин, сварок, розмов на підвищених тонах або з використанням образливих виразів, навіть жартома. Не ходіть перед камерою в білизні, піжамі чи іншому вигляді, який може збентежити вашу дитину і її однокласників. Не критикуйте вчителів або систему так, щоб це чули інші.

Також будьте уважні до того, що потрапляє в кадр камери, яку використовує ваша дитина. Вкрай небажано, щоб інші люди бачили елементи побуту та інтер’єру вашої квартири (дорогу техніку, меблі, прикраси тощо), оскільки ця інформація від дітей може потрапити до зловмисників. Особливо з огляду на той факт, що деякі трансляції та відеозйомки уроку погано або зовсім не захищені і можуть виявитися у відкритому доступі.

Ситуація 5. «Ви не впевнені в кібербезпеці вашої дитини».

Продовжуючи тему кібербезпеки, розпитайте вчителя і проконтролюйте, яким чином передається інформація, в тому числі персональні дані вашої дитини; як зберігається інформація про навчальний процес, хто до неї має доступ і як вона захищена тощо. На жаль, особливо на перших етапах початку навчання онлайн, інформація передавалася по відкритих джерелах і зберігалася у вільному доступі.

Також варто дізнатися, як захистити дитину від кіберзлочинців. Адже, як показує статистика, кількість кіберзлочинів за час карантину тільки зросла.