Сучасні діти живуть в умовах постійного впливу подразників, які викликають стресову реакцію організму. Цей стрес може бути, як "позитивним" ( у невеликій кількості), мотивуючим фактором, так і "токсичним" (при надмірному стресі), негативно впливаючи на поведінку дитини, її працездатність, здоров'я, взаємини з оточенням і в родині.
Причини стресу у дитини: патологічні спадкові фактори; особливості особистості; вік; особливі періоди життя; тяжкі «удари долі» (смерть чи розлучення); негативні потрясіння; стихійні лиха; нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням; низький рівень чи відсутність соціальної підтримки; фізичні та емоційні перенапруження під час навчання; великі зміни в сім'ї (розлучення, переїзд або навіть народження нового члена сім'ї); надмірно щільний графік (навчання, зайняття спортом, відвідування гуртків тощо) та мало часу для відпочинку між різними видами зайнятості; психологічний тиск на самого себе (людина - «приклад», страх робити помилки); шкільний стрес (страх покарання та отримання незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час навчальних занять).
Дослідження свідчать про те, що діти до 10 років більш схильні до негативного впливу стресу.
24.05.2024
Однозначно! Бо це не лише про секс.
Насамперед, це про здоровʼя, безпеку і емоції. І починати слід вже у 3 роки, коли дитина усвідомлює свою стать і цікавиться власними статевими органами.
Нащо так рано? Щоб ще до школи вона знала своє тіло і те, що чужим людям не можна торкатися її інтимних місць, а також не боялась говорити з вами про це.
А коли про секс? Приблизно з 12 років, коли підлітки відчувають перший еротичний потяг.
Нащо так рано?! Щоб дитина розуміла, що з нею відбувається, і вміла ставитися до своєї сексуальності відповідально.
А як про все це говорити з дітьми? Розповідаємо детально у брошурі «Сексуальне виховання дітей»!
27.10.2023
Чули цю фразу в дитинстві: «Чому ти не такий як…»? Згадайте про свої відчуття.
Тож в такі моменти треба зупинитися, подумати та замість приниження показати дитині свою підтримку.
Якщо ви готові позбавитися від деяких виразів і почати спілкуватися зі своєю дитиною словами любові, ваші діти точно будуть рости щасливими.
24.10.2023
Від початку жовтня у Києві сталося 6 випадків підліткового суїциду.
2 жовтня з вікна 24 поверху багатоповерхівки вистрибнули зведені брат і сестра, які жили в прийомній родині. 9 жовтня у Деснянському районі знайшли двох дівчат-подруг. 15 жовтня на Мінському масиві виявили тіло 12-річної дівчинки, а вже наступного дня ввечері знайшли тіло 16-річного юнака у Деснянському районі.
Самогубство — це друга найпоширеніша причина смерті серед підлітків віком від 15 до 19 років в Україні. За даними МОЗ, щороку фіксується 120 дитячих смертей в країні. Важливо підходити до цієї теми з чуйністю та співпереживанням.
Фактори, які можуть сприяти самогубству серед підлітків:
🔹 Депресія, тривожні розлади та інші психічні захворювання.
🔹 Вживання алкоголю та наркотиків.
🔹 Знущання та насильство з боку однолітків чи дорослих.
🔹 Глибока невпевненість у собі.
🔹 Переїзд, розлучення батьків, смерть близької людини та інші стресові ситуації.
🔹 Проблеми в школі, конфлікти з вчителями й ровесниками.
🔹 Нерозділене кохання.
🔹 Легкий доступ до смертоносних засобів.
Повномасштабна війна тільки загострила ці проблеми. До них додалися вимушене переселення, втрата роботи батьків, зниження рівня життя, розлука з друзями та родичами. І часто навіть дорослі не в змозі впоратися з цими проблемами, а що говорити тоді про дітей.
Тому в цей період дорослим важливо бути обережними зі своїми дітьми, потрібно поспостерігати за ними. Зверніть увагу, чи не проявляє ваша дитина:
🔸 бажання замкнутися в собі, апатію, агресивність, відмову спілкуватися зі старшими;
🔸 зміни в харчуванні чи сні;
🔸 зниження успішності в школі;
🔸 відмову від улюблених занять та від будь-якої активності;
🔸 пригнічений стан, ознаки душевної травми.
Частіше говоріть зі своїми підлітками. Не бійтеся говорити з ними відкрито і чесно. Створіть вдома безпечне та довірливе середовище. Дайте своїм підліткам знати, що ви тут, щоб їх слухати та підтримувати. Уважно вислухайте дитину, про її проблеми та переживання, не звинувачуйте, не оцінюйте, не засуджуйте, не знецінюйте труднощі, які вона переживає. Запевніть дитину, що ви її любите. Заохочуйте своїх підлітків звертатися за професійною допомогою, якщо вони її потребують.
24.10.2023
Діти сьогодні дуже рано стають активними користувачами та користувачками соціальних мереж, і часто обізнані про онлайн світ краще за своїх батьків
Водночас інтернет може містити багато загроз для дитини, однією з яких є цькування.
Онлайн-булінг або ж кібербулінг не варто недооцінювати, це не дрібниці. Він має серйозні наслідки, як і цькування в реальному житті.
Наприклад:
ризики стати жертвою сексуального насильства або шахрайства,
переживання травматичного досвіду,
втрата віри у свою самоцінність,
шантажування з боку однолітків чи дорослих.
Як проявляється булінг в соціальних мережах? Ділимося з вами ключовими маркерами онлайн-цькування.
24.10.2023
Для дитини втрата не обмежується лише втратою близького дорослого, для дитини втрата — дуже широке поняття. Втратою може бути втрата житла, звичного способу життя, тварини, емоційна втрата. Наша роль як дорослих пояснити світ, дати відчуття безпеки, пояснити, що в цьому світі може бути щось небезпечне.
Краще, щоби повідомляли дитині про смерть близьких близькі люди. Ті, з якими вона має право бути будь-якою. Тому що реакція дитини теж буде залежати від її віку. Якщо такої можливості немає — ми би рекомендували попросити звернутися до людини, яка має бодай якийсь досвід в цьому (шкільні психологи і т. д.).
Комунікація про втрату має свої вікові особливості:
Якщо ми дивимося на дошкільнят — ці діти ще не розуміють невідворотність смерті. Сьогодні буде повідомлено про смерть, а завтра дитина запитає, коли повернеться тато. Це нормальна реакція для цього віку. У випадку з такими дітками найважливіше для них — повідомляти, не замовчувати.
Друга вікова категорія 6-12 років. У цьому віці вже є усвідомлення кінцевості життя. Ми можемо говорити трохи більше. Важливо на рівні дитини пояснити деталі про смерть. Дитина має право ставити ці питання. Це можливість дізнатися деталі, зрозуміти, що сталося, дає дитині внутрішнє відчуття, що «якось я з цим справляюсь». Може бути гнів, біль, кошмар, регресія поведінки, з’явитися страх за інших членів сім’ї, що ще хтось не повернеться, ще хтось зникне. Важливо дітям проговорювати, куди ви йдете.
Щодо підлітків: для них реакції дуже подібні до дорослих, єдине, що вони з ними не вміють настільки справлятися, як дорослі. Дуже часто дитина такого віку може злитися на померлого: «Як він міг так зі мною вчинити». Дуже важливо дати дитині позлитися, висловити ці почуття, тому що якщо вони не підуть назовні, то підуть всередину.
Не варто зволікати з повідомленням про смерть.
Не варто використовувати різні евфемізми: «пішов за веселку», «заснув». Часто у маленьких дітей, яким говорять, що хтось «заснув» і не прокинувся, з’являються проблеми зі сном, бо вони бояться не прокинутись. Найкраще використовувати загальноприйняті слова: «помер» або «загинув».
З матеріалу для Громадського радіо, інтерв’ю з Ольгою Золотар.
15.06.2023
ЗА ПОСИЛАННЯМ
12.06.2023
Стресові ситуації спричиняють страх, паніку та розгубленість у будь-якої людини. А найбільш вразливі у такі моменти саме діти, адже вони ще не вміють регулювати емоційний стан самостійно.
Перебуваючи у таких умовах, дитині важливо мати поруч людину, яка зможе її підтримати. Неабияку роль відіграють батьки або інші близькі дорослі. Нам варто пам'ятати про важливість підтримки психологічного стану тих, хто потребує цього найбільше.
Психологи «Підтримай дитину» пропонують прості поради щодо того, як допомогти дітям під час евакуації:
Зберігайте спокій, чесно відповідайте на запитання дітей, прихильно реагуйте на їхні прохання. Пам'ятайте: навіть найменші відчувають занепокоєння дорослих та реагують на їхній стан. Діти можуть переймати реакцію та поведінку дорослої людини і брати за приклад, як піклуватися про себе. Тому будьте спокійні та зібрані.
Надавайте дітям, особливо підліткам, максимально вичерпну інформацію (із урахуванням їхнього віку та стану). Водночас намагайтеся це робити дозовано та спокійно.
Не змушуйте дітей обговорювати те, що відбувається, якщо вони самі цього не хочуть. Пізніше ви можете почати розмову про ситуацію та переживання дитини, якщо вона буде готова.
Під час евакуації дозвольте дитині взяти улюблену іграшку (або іншу річ, яка має емоційну цінність), це дозволить їй зберегти відчуття безпеки та надалі зменшить переживання від втрати речей та іграшок.
Попіклуйтеся про власний емоційний стан. Адже він впливає на стан дитини, тому знайдіть можливість виділити хвилинку для себе, висловити почуття, визнати, що це може бути страшна або невідома ситуація, і знайти власну стратегію її подолання.
08.06.2023
08.06.2023
05.06.2023
05.06.2023
05.06.2023
Червень в Україні (і не тільки) зазвичай сповнений дощами, які час від часу перериваються гуркотом грому. І такі несподівані «вибухи» без оголошення тривоги можуть лякати, як дітей, так і дорослих.
Особливо зараз, коли обстріли почастішали і їх можна чути не тільки вночі, але і вдень.
Враховуючи це, ми маємо завчасно попереджати дітей і разом готуватись до гучних звуків, які може влаштовувати нам природа.
Психологиня Світлана Ройз пропонує наступні дії, які можуть стати у нагоді в таких ситуаціях:
Нагадати собі і дітям, що це не вибухи. Що ми в безпеці.
Показувати діточкам на небо і говорити: «Дивись, бачиш хмари, вони не просто дощові, може бути сильна злива. Пам'ятаєш, що буває під час зливи? Грім та блискавка.
Це точно не вибухи. Вони можуть нагадувати вибух, але це грім. Ми точно в безпеці».
Рахувати разом, скільки секунд від блискавки до грому.
Під кожний грім вітати його, плескаючи в долоні.
Грати в "ловців блискавок" і плескаючи в долоні, наввипередки ловити їх та уявляти, що ви складаєте їх в банку, чи коробку.
Варіант «ловців блискавок» - ловити і перенаправляти їх в уяві на техніку ворога;
Дивитись на інтерактивну мапу блискавок і контролювати їх переміщення.
Логіка така: процес потрібно взяти під свій контроль, перехопити активністю префронтальної кори активність лімбічної системи.
А саме - рахувати, свідомо робити рухи, вигукувати обрані фрази.
Наведені приклади і вправи орієнтовані більше на дітей, але ти можеш переробити їх і під свою «внутрішню дитину». Обрати або придумати, що саме для тебе буде стабілізуючим і заспокійливим.
І нехай літні зливи будуть очищуючими і зцілюющими, а не лякаючим.
02.06.2023
02.06.2023
02.06.2023
30.05.2023
Що можна дати найцінніше своїм дітям, своїм найближчим людям, які прийшли, щоб зробити Ваше життя глибшим, багатшим? Можна дати їм своє тепло, тепло свого серця, свого голосу, свого тіла, своїх рук.
⠀
Не потрібно чекати особливого приводу, щоб обійняти свою дитину. Цей привід є завжди, просто тому що вона живе поруч з Вами, тому що є у Вашому житті. Не важливо народився у Вас син або донька. Просто обіймайте свою дитину, завжди, кожен день. Без причини, без приводу, без особливого випадку.
⠀
Не важливо якого віку ваша дитина. Просто обіймайте її і говоріть, що любите її. Просто тому, що вона є на Землі!
Якщо Ви думаєте, що таким чином можна щось зіпсувати, Ви дуже помиляєтеся. Неможливо перебільшити віддачу тепла свого серця. Обійми захищають людину, дають їй любов, прийняття, тепло, радість, енергію, любов до себе, прийняття свого тіла, своєї сутності, розуміння і відчуття любові, Вашої участь в її долі. Це формує її ставлення до себе в тому числі і її стійкість і силу для майбутнього дорослого життя. Так, прості обійми роблять так багато. Ви просто передаєте через свій дотик свою любов до неї, стверджуєте її силу.
⠀
Я не пишу про жалість до дитини через обійми або нав'язливість до своєї дитини, я пишу про важливий спосіб ДАТИ свою любов дитині. Тіло - це дуже важливо. А так, як зв'язок між тілом, почуттями і свідомістю нерозривний - Даруйте свою любов через обійми.
⠀
Якщо у Вас є бар'єр на таке спілкування зі своєю дитиною, запитайте себе: Як я зупиняю свій потік любові в цьому прояві, якими словами? Якими думками? Ці ідеї йдуть з голови. З серця йде тепло і обійми.
⠀
Іноді не потрібно навіть багато говорити або розпитувати свого сина чи доньку, досить просто обійняти.
⠀
Багато батьків недооцінюють тілесний контакт зі своєю дитиною. А він дуже важливий. Деякі клієнти в дорослому житті говорять про те, що найбільше не вистачало тепла в дитинстві від своїх батьків через обійми. Обійми - це цілющий еліксир для людини!
⠀
Зверніть увагу на цю доступну Вам щодня і щохвилини можливість, для зміцнення відносин зі своєю дитиною.
26.05.2023
Я пропоную вам зробити письмову вправу, за допомогою якої, ви зможете подивитися на себе очима вашої дитини.
Якщо у вас двоє дітей, вправу потрібно буде зробити 2 рази, якщо троє - 3, і т.д. Адже, з кожною дитиною Ви ведете себе по-різному.
Уявіть, що ви - дитина того віку, скільки років вашій дитині зараз. ⠀
Уявіть, що ваша мама веде себе по відношенню до вас так, як ви дорослий ставитеся до своєї реальної дитини.
Напишіть від імені дитини лист про свого батька/маму. Лист можна почати так, як ви б писали будь-який лист, з вітання. Завершити лист, відповідно, потрібно словами прощання. Писати потрібно ручкою на папері!
Коли будете писати, намагайтеся це робити, не аналізуючи дії батьків, просто пишіть так, як це робили б ваші діти.
У листі напишіть, що вам подобається найбільше в вашому батьку/мамі, і що вас засмучує? Що б ви хотіли як дитина, щоб батьки змінили у своїй поведінці? Обов'язково напишіть слова подяки своєму творцеві. Можливо, вам захочеться зробити йому якийсь подарунок, тоді опишіть, що це за подарунок.
Завершивши лист, прочитайте його і дайте собі відповідь на питання: Чи хотіли б ви мати такого батька/маму, як ви самі? Якщо, Так - прекрасно. Якщо, Ні, постарайтеся проаналізувати, що саме вам не подобається? Як можна щось поліпшити?
Пам'ятайте, що все, що роблять батьки, вони роблять, люблячи свою дитину. А помилки роблять, найчастіше, через незнання. Не коріть себе, якщо щось не так, в цьому немає сенсу. Краще попросіть у дитини пробачення, якщо є за що вибачатися, і міняйтеся на краще.
24.05.2023
22.05.2023
22.05.2023
15.05.2023
15.05.2023
15.05.2023
12.05.2023
12.05.2023
10.05.2023
08.05.2023
08.05.2023
01.05.2023
01.05.2023
📍Чи може сексуальна освіта стати бронею від вчинення соціально неприпустимих речей дитиною у майбутньому?
📍На які ранні прояви жорстокості дитини варто звернути увагу батькам?
📍З чим пов’язане зневажливе ставлення чоловіків до жінок?
📍Чому чимало дівчат виправдовує кривдників?
Майже кожен із нас звик чути про важливість відстоювання власних кордонів та цілком чітко усвідомлює табуйованість сексистських проявів у сучасному суспільстві. Але навіть попри таку обізнаність та усвідомленість, у сучасному суспільстві все ще залишається місце для неприпустимих і навіть диких ситуацій. Чому так відбувається? І через що деякі люди знаходять їм виправдання? Не пропустіть відповіді на ці та інші запитання, а також відкрийте для себе багато корисної інформації на тему сексуальної освіти у новому випуску «Запитання? Відповідь». Бажаємо приємного перегляду!
❗Відео має освітній характер та спрямоване на підтримку людей.
02:05 Як не виховати аб’юзера?
07:47 Як формується зневажливе ставлення до жінок?
09:27 Вебкам-моделі – жертви?
13:34 Чому діти, виховані в одній родині, можуть бути кардинально різними?
17:03 Чи можуть матері-одиначки виховати достойну людину?
19:23 Як батькам вчасно розпізнати тривожні сигнали в поведінці дитини?
22:17 Ранні прояви жорстокості або неконтрольованої агресії
25:43 Чи треба вчити дитину поважати особисті кордони інших?
28:03 Як формується ексгібіціонізм?
30:45 «Дівчата самі винні»: чому в чоловіків формуються такі стереотипи?
38:23 Чому жінки виправдовують хлопців-кривдників?
52:05 З якого віку потрібно говорити з дитиною про те, що називається статевим вихованням?
01:08:38 Як комунікувати з дитиною про жорстокість світу, щоб застерегти, але не налякати?
01:13:52 Чому діти схильні приховувати, що стали жертвами насильства?
01:20:17 Яких дітей імовірніше не чіпатимуть потенційні кривдники?
01:47:28 Чому дівчата-підлітки закохуються у поганців?
19.04.2023
Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу. Але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність. А нам усе ще треба дбати про близьких та працювати на перемогу. Хотілося б, щоб українці звернули увагу на свій емоційний стан і взяли відповідальність за нього. А “Ти як?” допоможе знаходити в собі сили щодня, навчитися піклуватися про себе, опановувати стрес, тривогу, гнів тощо.
06.04.2023
06.04.2023
– навмисне пошкодження свого тіла через внутрішні чинники без суїцидальних намірів. Самоушкодження зустрічається як симптом багатьох психічних розладів. Найбільш часта форма самопошкодження – порізи і роздряпування шкіри за допомогою гострих предметів.
Що ж робити батькам, у цій ситуації розберемось нижче 👇
🔗 Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
🔗 Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
🔗 Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах.
🔗 Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася.
🔗 «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
🔗 Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
🔗 Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
🔗 Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
❗️ ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється.
Vasyl Bohdan Національна поліція України МВС України
ВІТАЄМО!
Хочемо поділитися з вами новим анімаційним відео «Як підтримати свою дитину під час війни?» створеним у співпраці МБО Служби порятунку дітей та Wonder Media.
У ньому розповідається про прості дієві поради, що допоможуть відновити почуття безпеки у наших дітей та зберегти з ними емоційний зв’язок у цей непростий час.
Дане відео буде корисне батькам та усім фахівцям, які співпрацюють із сім’ями.