Методична тема

Соціальний педагог - це одна із головних фігур у школі, яка покликана об’єднати зусилля  сім’ї, школи , громадськості для надання допомоги дитині.

Головна проблема, над якою працюю «Профілактика та розвиток життєвих компетентностей учнів для успішної її самореалізації».

Формування життєвої компетентності особистості сьогодні виступає однією з ключових задач сучасної освіти, яка орієнтована на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, на формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, на виховання і соціалізацію особистості, яка була б здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, прагнула самовдосконалення і навчання впродовж життя, була б готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації.

Важливе місце у становленні особистості учня, формуванні його життєвої компетентності займає освітній заклад, який виступає платформою й потужним стратегічним ресурсом, покликаним забезпечити якісно новий за змістом і формою рівень розвитку та освіти особистості дитини. Ключовою фігурою у школі, яка забезпечує соціально-педагогічний супровід та патронаж учнів, всебічний розвиток дітей та формування їх життєвої компетентності виступає соціальний педагог. Його професійним завданням є організація постійного соціального діалогу та координація взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу задля забезпечення комфортних умов здобуття освіти й особистісного розвитку учнів. Соціальний педагог покликаний сприяти розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей учнів, формуванню їх мотивації до освітньої діяльності; сприяти успішній адаптації до умов навчання і життєдіяльності; консультувати й допомагати у вирішенні проблем щодо розвитку, виховання, навчання; формувати ключові компетентності для життя .

Випускник закладу освіти має не тільки володіти академічними знаннями, а й бути гармонійною, творчою, успішною особистістю, соціально активною, соціально мобільною, уміти діяти в будь-якій життєвій ситуації. Ефективний розвиток життєвої компетентності учня можливий саме на засадах співдіяльності та співтворчості дітей, їхніх батьків психологічної служби та педагогічного колективу.

Працюючи з дітьми, провідну ідею вбачаю:

• у прагненні зробити дитину щасливою в родинному, професійному, громадському та державному житті;

• розвитку гармонійної, творчої та успішної особистості, її життєвої компетентності засобами взаємодії школи, кожної сім’ї, батьківської громади, позашкільних установ, гуртків, громадськості.

Отже, поставивши  мету -  вбачаю розвиток гармонійної, творчої та успішної особистості, її життєвої компетентності, спрямовую свої зусилля на виховання учня — високодуховної особистості, здорової, інтелектуальної, сім’янина і професіонала.

 Завдання:

1. Здійснення соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу.

2. Формування морально зрілої особистості, соціально-значущих орієнтацій і установок у життєвому самовизначенні учнів.

3. Створення сприятливих умов для розвитку здібностей та реалізації можливостей особистості, її пристосованості до життя.

4. Профілактика негативних явищ (моральних, фізичних, соціального характеру) й пропаганда здорового способу життя.

5. Попередження жорстокості (буллінгу) щодо особистості в учнівському середовищі.

6. Соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами,  дітей пільгового контингенту, сімей у СЖО.

7. Відстоювання прав та інтересів учнів відповідно до державних та міждержавних документів з метою забезпечення для неповнолітніх гарантованих їм прав та умов життєдіяльності.

8. Формування навичок правомірної поведінки і навчання діяти в різноманітних життєвих ситуаціях у відповідності з нормами права.

9. Психолого-педагогічна підтримка, діагностика, консультування усіх учасників освітнього процесу.