Якщо дивитися з космосу, Земля видається блакитною планетою, через те, що її вкриває велика кількість води.
Воду називають колискою життя, адже перші живі істоти мешкали у воді. Завдяки здатності розчиняти у собі інші речовини, вона створює форми рельєфу, формує русла рік, змінює форми берегів, створює печери, сприяє утворенню ярів.
Завдяки здатності води переходити із одного стану в інший відбувається кругообіг води в природі. Вода – невичерпне джерело енергії.
Протягом свого життя людина має справу з водою. Без неї людина не проживе і тижня. В організмі вода зволожує кисень для дихання, регулює температуру тіла, допомагає засвоювати життєво необхідні речовини, допомагає перетворити їжу у енергію, бере участь в обміні речовин. Добова потреба у воді дорослої людини – 30-40 грам на 1кг маси тіла. За життя людина випиває близько 25 тон води. Мозок людини на 89% складається із води, кров – на 80%, м’язи – на 70%, кістки – на 20%. Вода є одним з шести основних харчових елементів здорового харчування людини поряд з вуглеводами, білками, жирами, вітамінами і мінералами.
Гігієнічне значення води полягає у використанні її для підтримки чистоти тіла, приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прибирання житла та громадських приміщень, поливу вулиць та зелених насаджень
На Землі є чимало місць, де майже всюди живуть довгожителі. Вивчення їхнього способу життя показало, що своїм чудовим здоров’ям вони завдячують не якимось екзотичним рецептам, а звичайній воді, яку вживають щодня. Наші далекі предки недарма селилися біля джерел води, наділяли її чудодійними властивостями, поклонялися їй, вірили в її надприродну силу, що знайшло відображення в казках і народних легендах. Що глибше сучасна наука проникає в таємниці найзагадковішої речовини на планеті, то більше переконується, що «молодильні яблука», «жива» і «мертва» вода — не просто витвір людської фантазії…
Покровителька води – богиня Дана, культ якої був поширений у слов’ян ще з передісторичних часів. У скіфсько-сарматський період слово дана перестало бути ім’ям богині, а стало позначати просто річку. Перекази про богиню Дану записав ще Геродот. Їй приносили жертви, кидаючи коштовності у води рік та озер, криниць та джерел. Вірогідно, і слово данина походить від жертви богині Дані. Цей звичай і нині побутує в багатьох народів у вигляді кидання монет у воду, щоб знову повернутися до тих місць, де людина була щасливою.
Річка – природний водний потiк, що рухається в заглибленнi, створеному його рухом.
Витік річки - місце свого зародження (місце, де річка бере початок - джерело, озеро, болото, льодовик).
Гирло річки - місце (ділянка) впадіння в океан, море чи озеро або злиття з іншою річкою.
Рiчкова система - головна рiчка з притоками.
Річки, що безпосередньо впадають в океани, моря чи озера або зникають у пісках і болотах, називають головними.
Притоки річки - ті, що впадають у головні річки.
Русло - заглиблення у річковій долині, по якому постійно течуть води річки.
Рiчкова долина - пониження від витоку до гирла, по якому тече річка.
Басейн рiчки - територiя, з якої рiчка з притоками збирає поверхневi та пiдземнi води.
Вододiл - межа мiж басейнами сусiднiх рiчок.
Заплава – частина річкової долини, яка затоплюється під час повені.
Тераси – східцеподібні уступи на берегах річки, які колись були заплавами.
Дельта – рівнина в пониззях річки, створена наносами річки та порізана протоками.
Меа́ндр - плавні, колоподібні вигини річища річки, іноді на 180°.
Режим рiчки - змiна рiвня води в рiчцi протягом року.
Повiнь - тривале перiодичне пiдняття рiвня води в рiчцi.
Паводок - короткочасне пiдняття рiвня води в рiчцi.
Межень - найнижчий рiвень води в рiчцi.
Льодостав - час, коли рiчка покрита льодом.
Льодохiд - схiд льоду з рiчки.
Живлення рiчки - постiйне поповнення рiчки водами (залежить від типу клімату).
Типи живлення річок:
Снігове
Дощове
Льодовикове
Підземними водами
Змішане
За характером течії:
Гірські (мають пряме русло, вузьку долину та швидку течію)
Рівнинні (мають русло з вигинами, широку долину та плавну течію).
Поріг - мілководна скеляста ділянка в руслі річки.
Водоспад - круте падіння води з прямовисного уступу в русло річки.
Основні показники річки похил, падіння, річний стік, витрати води – залежать від рельєфу та клімату.
Падіння річки – це різниця між висотами поверхні води біля витоку і гирла.
Похил обчислюється за формулою:
Похил=П/Д, де П – падіння річки, Д – довжина річки.
Витрати води в річці – це кількість води, яка протікає через поперечний переріз ріки за 1 секунду:
W=S.v,
де W - витрати води, S - поперечний переріз річки, v - швидкість течії. Вимірюється у м³/с.
Поперечний переріз ріки – це частина русла, яку займає вода. Щоб його визначити, треба знати ширину і глибину ріки. При простих підрахунках береться середня глибина, а при точних – глибини треба міряти через кожні 2-3 м і брати середні глибини кожної ділянки ріки.
Річний стік – це кількість води, яка проходить через поперечний переріз ріки за рік.
Відношення величини стоку до кількості опадів, які випали на дану територію за цей же час, називають коефіцієнтом стоку.