Рекомендації класним керівникам, вчителям-предметникам по результатам діагностики адаптаційних процесів учнів 10 класів 2020- 2021 рік.
Перша група-емоційно дезадаптовані учні.
при роботі з учнями слід враховувати що постійні окрики , зауваження, покарання не поліпшують поведінку дитини;
використовувати фізкультхвилинки;
бути артистичним, експресивним педагогом;
знизити вимоги до акуратності на початку роботи , щоб сформувати почуття успіху;
давати короткі, чіткі й конкретні інструкції;
використовувати гнучку систему заохочень та покарань;
заохочувати дитину одразу не відкладаючи це на майбутнє;
залишатися спокійним;
заохочувати цілеспрямованість та енергійність;
формувати адекватну самооцінку;
ураховувати позитивне ставлення до всього нового;
формувати впевненість у собі;
ураховувати глибину та тривалість емоційних переживань;
уточнення основного напрямку індивідуальної роботи, застосовуючи в її динамиці найбільш раціональних прийомів;
уникнення порівняння ;
в окремих ситуаціях учителю не слід повідомляти всьому класу отриману учнем оцінку;
навчання самовладання;
навчання ввічливості, тактовності, умінню дотримуватись слова
Друга група — з симптомами тривожності
Рекомендації педагогам:
-підвищення самооцінки дитини, сприяти формуванню мотивації;
-навчання основних прийомів навчальної діяльності;
-не ставити учнів у ситуацію миттєвого вибора;
-використовувати опорні схеми, складання алгоритмів;
-не слід використовувати авторитарний стиль;
-створювати ситуацію успіху на уроці;
робота з батьками;
оберігати від перевтоми, оскільки вона призводить до зниження самоконтролю;
формувати впевненість у собі;
спиратися на доброзичливість і м’якість;
можливість вибору завдання для виконання;
заохочувати особистісні рекорди учнів не тільки в навчальній діяльності;
розвиток здатності більше довіряти власному самосприйняттю при самооцінці;
навчати вмінню будувати стосунки з однокласниками , враховуючи особливості їхньої особистості;
заохочення довіри, прохання про допомогу, підтримка.
переконання на прикладі;
-якщо виникають проблеми –аналізувати їх у спокійній довірливій обстановці, не допускаючи різкої категоричної критики, засуджень;
встановлення довірливого контакту з учнем, увічлива, тактовна взаємодія;
уникати залучення тривожного учня до навчальної діяльності , яка передбачає змагальність, порівняння;
-при взаємодії із тривожним учне педагогові бажано давати йому час на обміркування завдання, підготовку, не вимагати відповідати за новим , щойно засвоєним матеріалом, давати часдля перевірки викананого завдання перед відповіддю;
не бажано давати доручення , що вимагають від підлітка рішучості, відповідальності, ініціативи;
Третя група — учні з симптомами агресії
Рекомендації педагогам:
— переведення деструктивних дій у вербальний план («зупинись і подумай , що ти хочеш зробити»;
— запровадження правила : »Порахуй до 10 раніше , ніж перейдеш до дії»;
-відпрацювання навичок позитивної взаємодії ;
— допомога батькам у виробленні єдиних вимог та правил виховання;
— аналіз разом з учнями наслідків різних поведінкових реакцій на проблемну ситуацію;
— залишатися спокійним;
— умови для виявлення ініціативи в чітко визначених межах дозволеного в поведінці.
— підкреслена повага у спілкуванні з учнем , що поєднується з розумовою і послідовною вимогливістю;
— сприяння загальнокультурному й інтелектуальному розвитку;
-украй небажене пряме негативне порівняння з успішними однокласниками.
— підкріплення соціально-адаптивної поведінки та блокування спроб за допомогою істероїдної реакції маніпулювати людьми;
— навчання доводити справи до кінця;
Рекомендації педагогам—предметникам щодо ефективного формування ключових життєвих компетентностей учнів
Найкращий ефект з формування компетентностей має така форма навчання, за якої учень навчає інших того, чого хоче навчитися сам. На відміну від наукових знань, компетентності можна набути тільки через діяльність та ситуацію.
У зв’язку з цим висуваються і нові вимоги до професійної підготовки вчителя. Він повинен:
Працювати в команді;
Приймати самостійні рішення;
Мобільно перебудовуватися;
Ставити і вирішувати нові професійні задачі:
Самостійно вивчати і запроваджувати професійні новації.
Якості, необхідні для ефективної роботи вчителя щодо розвитку життєвих компетентностей учнів:
Прийняття кожного учня, визнання і пошана його як особистості, всебічний розвиток його компетентностей.
Благополучний психоемоційний стан, врівноваженість, впевненість.
Позитивне самоприйняття.
Особистісно орієнтоване викладання матеріалу, гнучкість поведінки.
Відповідальність.
Вплив особистості вчителя на формування життєвої компетентності учнів особливий. Тому учитель повинен ефективно працювати, професійно вдосконалюватися та творчо зростати, адже педагог не тільки той, хто все життя вчить, а й той, хто все життя вчиться.
З метою ефективного формування основних груп компетентностей учнів, педагогам рекомендується дотримуватись таких принципів:
Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.
На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.
Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно.
Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.
Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.
Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку
Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
Заохочуйте дослідницьку роботу .
Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
Пояснюйте учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.
Рекомендації класним керівникам 10 класів
щодо зниження рівня шкільної тривожності та сприяння адаптації учнів 10 класів
З метою створення умов емоційного та психологічного комфорту та уникнення явища дезадаптації учнів рекомендовано:
підвищувати самооцінку учнів з ознаками тривожності за допомогою створення ситуації успіху, сприяння реалізації їх можливостей;
розвивати в учнів впевненість у власних силах, здатність відстоювати власну думку, шляхом заохочень висловлення ними своєї позиції, позитивних підкріплень проявів ініціативи;
розвивати в учнів переконання щодо цінності отримання знань, як таких, не акцентуючи уваги виключно на позитивних оцінках, що дасть змогу зменшити страхи у відносинах з вчителями та страх перевірки знань;
сприяти згуртуванню групи шляхом залучення учнів до колективної роботи та організації і участі в колективних виховних заходах;
формувати навички мобілізації внутрішніх ресурсів та можливостей організму в стресових ситуаціях;
проводити індивідуальні та групові бесіди з учнями з підвищеним рівнем тривожності, в ході яких акцентувати увагу ліцеїстів на можливих способах покращення власного емоційного стану та підвищення соціального статусу в групі, зокрема:
першому проявляти власне доброзичливе відношення до однолітків;
знайти друзів за інтересами;
знайти заняття, в якому є можливості реалізувати себе;
чергувати розумову, фізичну діяльність та відпочинок.
підвищення психологічної компетентності педагогічних працівників, їх креативності на основі реалізації принципів особистісно зорієнтованого підходу у навчально-виховному процесі;
формування в учнів якостей та умінь інноваційної особистості, а саме:
відкритість новому досвіду, уміння швидко адаптуватися у повсякденному житті;
критичне, творче, позитивне мислення;
емоційна стабільність та стресостійкість (розвиток емоційного інтелекту, вміння керувати власними емоціями),
комунікабельність, толерантність;
внутрішня свобода;
здатність до прийняття нестандартних рішень, вибору альтернатив, стратегій власного життя;
самореалізація, уміння виробляти стратегію власного життя.
Рекомендації педагогам-предметникам учнів 10 класів щодо розвитку фасилітаторських якостей в структурі власної особистості задля сприяння полегшенню професійного самовизначення учнів та вирішення проблем профільного навчання
Щоб конструктивно допомогти учню у вирішенні проблем профільного навчання та професійного самовизначення, педагогу необхідно дотримуватися ряду положень, зокрема:
1) пріоритетним для вчителя повинен бути оптимістичний погляд на учня, опора при роботі з ним на позитив, який притаманний кожній дитині;
2) педагог повинен усвідомлювати, які чинники стимулюють особистісне зростання учня, а які гальмують, та уникати впливу негативних чинників;
3) вчитель має бути відкритим до діалогу, прагнути побачити світ очима дитини, зрозуміти його, намагатися підтримати розвиток дитини;
4) варто бути творчою особистістю, креативність якої постійно зростає, здатною захоплювати, що допомагає досягнути взаєморозуміння, співтворчості з вихованцями;
5) володіти вмінням стимулювати розвиток в учнів психологічних характеристик, які є передумовами успішного професійного навчання і діяльності в найближчому майбутньому;
6) потрібно, спираючись на пізнавальні інтереси учнів до відповідної професії, знаючи здібності і нахили учнів до деяких предметів навчально-виховного циклу, рекомендувати їм відповідний профіль, а в подальшому і саму професію;
7) необхідно допомогти кожному школяреві у самовизначенні, в умінні здійснювати свідомий власний вибір, приймати самостійне відповідальне рішення;
8) педагогу варто не стільки передавати знання, скільки створювати для дитини умови для самостійного їх відкриття і виявлення.
Основною метою вчителя-предметника при профорієнтаційній роботі з учнями в будь-якому профілі навчання повинні бути:
— ознайомлення учнів з різними видами професій;
— вивчення їх нахилів, здібностей, професійних інтересів, формування у них суспільно-значущих мотивів вибору професії;
— забезпечення участі учнів в конференціях, екскурсій на підприємства, виставки, зустрічей із спеціалістами, проведення тематичних, літературно-художніх вечорів.
Після дев’ятого класу найчастіше залишаються учні, інтелектуальний рівень яких вищий за середній, але колишній відмінник може перетвориться на середнячка, а «твердий хорошист» — на трієчника.
Батьки, наполягаючи на престижному навчанні, не розуміють, чому їхня дитина стає похмурою, млявою, розгубленою, або, навпаки: дратівливою, агресивною чи зухвалою, злою тощо.
Річ у тім, що змінились критерії оцінювання, втрата звичного статусу в групі, зміна самооцінки, ставлення до себе. Відбувається різка зміна у сфері самосприйняття і самоусвідомлення. Це призводить до розвитку механізмів захисту, неадекватної, неконструктивної поведінки, виникнення афективних реакцій, депресії тощо. Тобто виникає проблема: соціально-психологічна дезадаптація.
Друга проблема — установка на продовження мораторію дитинства. Багато батьків саме тому бажають, щоб їхня дитина перейшла до десятого класу. Вони перед завершенням освіти та вступом до вищого навчального закладу, «дозволяють» дитинці «розслабитися»: провокують інтерес до всього, що не навчання і не робота-спорт: до спілкування (як у підлітків), досвід «дорослого життя» тощо. Це можна зрозуміти: цей досвід, не пов’язаний тільки з навчанням, має величезне значення для подальшого життя та розвитку 15—16-річної людини.
Зазвичай необхідність адаптації виникає у зв’язку з кардинальною зміною діяльності людини і її соціального оточення. У десятикласників змінюється соціальне оточення (новий склад класу та вчителів) і система діяльності (нова навчальна ситуація нового ступеня освіти). Ситуація новизни є для будь-якої людини певною мірою тривожною. А якщо для старшокласника це ще й пов’язано з вибором навчального профілю, то ризики підвищеної тривожності та виникнення шкільної і навіть соціальної дезадаптації збільшуються. Тому зміст адаптаційного періоду в профільних ЗНЗ полягає в тому, щоб зробити природний процес адаптації більш інтенсивним.
Мета адаптаційного періоду учнів 10 класів до умов профільного навчання — допомогти учням швидше познайомитися одне з одним, з новими вчителями та з новою навчальною ситуацією.
У юності особливо зростає необхідність у визнанні та захищеності, як ніколи стають актуальними потреби в спілкуванні й одночасно у відособленні. Спілкуючись один з одним, юнаки відчувають необхідність знайти своє «Я», зрозуміти свої життєві перспективи. Тому через весь адаптаційний період проходить ідея самопізнання і самовизначення в життєвих цінностях, в уявленні образу «Я» як власними очима, так і очима інших.
Тому варто навчати дітей відповідного віку засобів самопізнання, самосприйняття і саморозвитку в контексті взаємодії з оточуючими людьми і в умовах культурних, соціальних, економічних реалій суспільства.
Рекомендації вчителям-предметникам щодо навчання, виховання 10-класників:
-При визначенні профілю навчання враховуйте не лише здібності, а й професійні наміри учнів.
-Будуйте навчальний процес так, щоб учні сприймали профільне навчання як можливий у майбутньому вид діяльності.
-Щоб допомогти учням краще познайомитись один з одним, або щоб змінити статус «неприйнятих» до колективу, плануйте урочну та позаурочну діяльність учнів у динамічних групах, застосовуйте інтерактивні методи взаємодії, заохочуйте учнів до участі у всіх заходах класного керівника та вчителів-предметників.
-Важливо знати очікування дітей щодо профільного навчання, їх мотивацію, стимулюйте у них бажання вчитись.
-Переконуйте, що успішність навчання залежить лише від самих учнів, їх готовності брати на себе відповідальність за своє майбутнє.
-Організовуйте спільні завдання для хлопців та дівчат, щоб вони мали змогу пізнавати особливості протилежної статті та набувати досвіду статево-рольової взаємодії.
-Для підвищення згуртованості класу, формування навичок групової взаємодії, пропонуйте учням розв’язувати спільно проблемні ситуації та обов’язково аналізувати результати своєї роботи, визначати причини невдач та успіхів.
-Мало бажаних учнів залучайте до різних заходів, що проводяться у школі, підкреслюйте їх достоїнства перед класом, хваліть за найменші успіхи.
-Порівнюйте роботу учня з його попередніми роботами, а не з роботами інших.
-Уникайте критики учнів при свідках.
-Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.
-Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об’єднуйте їх у групи.
-Надавайте можливість учням висловлювати свої думки, формуючи їх індивідуальність та впевненість.
-Проводьте класні виховні години, на яких:
навчайте самоаналізу, самопізнання, самокритики;
-Розвивайте комунікативні здібності учнів:
-Навчайте культури поводження у колективі;
здійснюйте гендерне виховання, пояснюйте особливості чоловічої та жіночої психіки;
здійснюйте профорієнтаційну діяльність;
виховуйте такі якості як толерантність, відповідальність, самостійність.
Рекомендації батькам учнів 10 класів:
-Сприймайте свою дитину, як дорослу людину, яка вже може взяти на себе відповідальність за свої вчинки, є досить самостійною, має свої інтереси, свої погляди на життя, які можуть не збігатися з вашими.
-Обов’язково радьтеся з дітьми, коли приймаєте важливі рішення. І не просто вислуховуйте їх думку, а враховуйте її на ділі.
-Давайте дитині можливість побути наодинці, забезпечте їй окрему кімнату.
-Дозволяйте дитині виявляти самостійність.
-Не критикуйте дитину при свідках.
-Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
-Вислухайте свою дитину, якщо вона бажає з вами чимось поділитися, щиро підтримуйте її.
-Поважайте особисте життя дитини, без її відома не нишпорте у її речах, питайте дозволу, коли заходите до кімнати.
-Не виконуйте за дитину те, що вона може зробити сама (прибрати у будинку, здійснити покупку одягу чи продуктів, приготувати обід тощо).
-Будьте вдячними за допомогу по господарству.
-Допоможіть дитині влаштуватись на якусь неважку роботу, яка не заважатиме її навчанню, н-д, після уроків, на вихідних, на канікулах. Це дасть відчуття дорослості, самостійності, відповідальності, впевненості, а також змогу вчитись розподіляти самостійно зароблені кошти.
-Допоможіть дитині обрати майбутню професію, але не робіть це за неї, не тисніть на її вибір.
-Діліться власним досвідом, не забувайте, що Ви колись теж були старшокласниками.
-Якщо дитина робить щось неправильно, не кричіть і не вказуйте що робити, а намагайтеся пояснити можливі варіанти вирішення проблеми і нехай дитина сама обере той варіант, який підходить їй найбільше.
-Пам’ятайте, виховуючи старшокласника, не потрібно робити все за нього або навпаки залишити один на один зі своїми проблемами, а будьте готовими йти з ними разом, йти поруч, іноді – трішки попереду, якщо треба пояснити можливі шляхи, спрямувати у потрібному напрямку.
