Рух «Green library» розвивається в бібліотеках по всьому світі вже 20 років і пов'язаний з участю бібліотек у захисті довкілля. Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) у Стратегії 2019—2024 проголошує однією з ключових ініціатив — участь бібліотек у досягненні цілей сталого розвитку, має в складі спеціальну групу навколишнього середовища, сталого розвитку та бібліотек — ENSULIB. А також щорічно нагороджує зелені бібліотеки за екологічні ініціативи в рамках конкурсу IFLA Green Library Award.

Міжнародний рух Libraries4Future проголошує Декларацію принципів, яка визначає роль бібліотечних працівників та відвідувачів бібліотек як суб’єктів захисту клімату та сприяння сталому розвитку, та закликає бібліотеки у всьому світі брати активну участь у боротьбі зі світовою кліматичною кризою та приєднатися до Декларації.

Наскрізна екологічна освіта є одним з пріоритетних напрямів сучасних освітянських стандартів, яка повинна бути пов’язана з практичною складовою функціонування навчального закладу, що передбачає системне покращення його екологічної дієвості.

Заходи зі збереження енергії, тепла, води, роздільний збір твердих побутових відходів дозволять зекономити ресурси та кошти. Належне управління небезпечними відходами забезпечать дотримання вимог безпеки та зменшать навантаження на довкілля. Сталі закупівлі дозволять створити більш комфортну та здорову середу для навчання.

Саме ця ідея була закладена в основу розробленого технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» екологічного стандарту для навчальних та освітніх закладів СОУ ОЕМ 08.002.37.078:2013 Зелений клас. Екологічні критерії та метод оцінювання життєвого циклу (надалі – «Зелений клас»).

Цей стандарт розроблено на основі стандарту «Зелений офіс». Він встановлює критерії оцінювання показників впливів на довкілля та здоров’я людини, що пов’язані з функціонуванням закладів освіти. На відміну від «Зеленого офісу» одним з його критеріїв є інтеграція екологічної компоненти до системи освіти та виховання, спрямованої на формування екологічної компетентності на різних рівнях: від побутового до професійного.

Впровадження «Зеленого класу» доступно для закладів різного рівня: дитячих садків, шкіл, закладів позашкільної освіти, ВНЗ тощо. У якості об’єкта сертифікації може бути розглянута як окрема аудиторія (група, клас, кафедра), підрозділ закладу або заклад у цілому.

Процедура оцінки відповідності стандарту «Зелений клас» проводиться за схемою екологічної сертифікації згідно з ISO 14024 і дозволяє чітко зрозуміти, чи відповідає організація встановленим вимогам.

Екологічним називають друк за стандартом FSC. Це означає, що під час виробництва видання, окрім дотримання стандартів якості, не мають порушувати екологічні норми. Йдеться про те, що деревина має бути із лісу, який після вирубки, відновлять.

Також виробництво за стандартом FSC вимагає, щоб права людини були дотримані відповідно до трудового законодавства. В Україні книжку за цим стандартом вперше надрукували у 2018 році в харківській друкарні «Юнісофт» для італійського видавництва. Відтоді кілька таких книжок з’явилося і в портфелі українських видавців, зокрема «Рідної мови».

«Усі наші книжки на екотему надруковані за цією технологією: вони спеціально підготовлені, бо є свої нюанси друку. Також майже 80 % нашої художньої літератури мають блок (тобто все, крім обкладинки), надрукований за технологією FSC», — розповідає Катерина Молочко.

Попри успішний досвід «Рідної мови», в інших видавництвах розповідають, що запровадити стандарт FSC у свою роботу досить складно, а «Юнісофт» як була, так і залишилася єдиною друкарнею, яка його має. Причиною цього є те, що сертифікат дорого обходиться типографії, а видавців, що замовляють такий друк — мало, бо він коштує в середньому на 50 % більше.

«Ми б дуже хотіли запроваджувати проєкти з таким друком, але, на жаль, поки що не бачимо запит від самого суспільства. Собівартість книжки буде вищою, і я не впевнена, що люди будуть віддавати гроші за екологічність» — розповідає піар-менеджерка «Нашого Формату» Олена Позняк.

Директор видавництва «Ніка-Центр» Володимир Самойленко, погоджується, що для українського книжкового ринку FSC ще не на часі: «Технологію FSC ми не використовуємо. Головним критерієм для вибору поліграфічного підприємства і технології друку є якість книжки та, звичайно, ціна. Якщо вартість буде збільшена через технологію FSC, це унеможливить друк планових накладів, оскільки сама галузь перебуває на межі, а то й за межею рентабельності, і ми змушені виживати».

А у «Видавництві Старого Лева» звертають увагу на інші, не фінансові, труднощі, пов’язані із впровадженням стандарту. Зокрема, в умовах, коли більшість українських видавництв не має власних друкарень, гарантувати дотримання усіх вимог стандарту — складно.