Відсутність без поважних причин вважається прогулом. Відсутність через поважні причини має бути підтверджена письмово (батьки мають подати заяву не пізніше початку 1-го уроку) У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів. У випадку пропуску занять через хворобу учень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня

Поважними причинами відсутності учня в школі вважаються:

1. Персональна хвороба

2. Призначений візит до лікаря

3. Смерть близьких родичів

4. Участь в організованих школою заходах впродовж навчального часу

5. Непередбачена ситуація, що виходить за межі учнівського та батьківського контролю, яка створює перешкоди для прибуття і занять у школі

6. Сімейна подорож, якщо батьки заздалегідь узгодили її з адміністрацією, написавши заяву

Запізнення/ дочасне закінчення занять

Факт запізнення та дочасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь)

Телефонний зв’язок

Перед першим уроком учні вимикають (або ставлять на беззвучний сигнал) свої мобільні телефонии. Користуватися мобільними телефонами під час навчальних занять заборонено.

Пропажа особистих речей

Учні не повинні лишати у портфелях, кишенях курток телефони, гроші та інші цінні речі. Задля запобігання пропаж школа просить батьків обмежити суми виданих дітям грошей мінімальним запасом на кишенькові витрати. Крім того, всі особисті речі (одяг, взуття, спортивна форма, підручники) мають в належному місці бути промарковані інформацією про власника

Харчування в школі

Школа забезпечує учнів одноразовим гарячим харчуванням, яке надається під час обідньої перерви (10.35). Учні можуть додатково брати з собою бутерброди, сухе печиво тощо. Не дозволяється приносити до школи та споживати небезпечні для здоров’я продукти (суха вермишель, чіпси, сухарики, жувальні гумки, «Кока-кола» тощо).

Щоденник, зошити

Обов’язком учня є охайне і пунктуальне ведення щоденика (розклад уроків на тиждень, запис домашнього завдання, надання батькам для підпису в кінці тижня) Щоденик має бути обгорнутий в прозору обкладинку, не мати зайвих прикрас (наклійок, малюнків тощо). Щоденник має знаходитись на робочому місці учня протягом всього навчального дня

Зошити для роботи в класі і дома мають бути підписані, обгорнуті. Не допускається використання зошитів з претензійно-пафосними малюнками на обкладинках

Домашні завдання

Виконання домашніх завдань є обов’язковим. Контроль за їх виконанням є прерогативою батьків. Систематичне без поважних причин невиконання домашніх завдань є порушенням навчальної дисципліни.

Дитиною вважається кожна людська особа до досягнення нею 18-ти років. В різні епохи неоднаково дивилися на виховання і догляд за дітьми. Тільки у 17-18 ст. на дітей,

нарешті, починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику. “А хіба раніше діти не мали одягу, іграшок? – спитаєте ви”. Не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала – одяг, як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово дитина було синонімом слова “дурень”. Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які б оберігали їхнє життя. Тільки у 1924 р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини. А у 1959 р. розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини у 1989 р.

Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості батьки не намагалися розвивати в дитині, головне - будувати виховання на любові.Ною-Йорку всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини. В 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції. В 1993 р. в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства. Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження.

«Собачий кайф» - небезпечна гра підлітків, яким не вистачає яскравих емоцій. Дітям нудно, нічим зайнятися, а дитяча нетямущість і тяга до всього забороненого і небезпечного даються взнаки. Тому останнім часом вони все частіше «грають в гру» на задушення. Називається вона «На сьомому небі», «Клінічний сон» або частіше «Собачий кайф».

Шановні батьки! З метою запобігання дитячним самогубствам, просимо ознайомитися з нижче викладеною інформацією:

• МВС України. Дитяча забава привела до реанімації

• Освітній портал. Дитячі забавки іноді закінчуються трагічно

• Методичні рекомендації для батьків

Захистити комп'ютер і дитину. Шановні батьки, Ви напевно замислюєтеся, наскільки корисне і безпечне дозвілля Вашої дитини в Інтернеті.

• Пропонуємо Вам пройти спеціальний тест, результати якого покажуть, чи достатні міри, що вживаються Вами для забезпечення безпеки й розвитку Вашої дитини? Чи досить часу Ви проводите з дитиною? Чи стали Ви для дитини головним експертом з поводження в різних життєвих ситуаціях? Відповідайте, будь ласка, на питання, обравши один варіант відповіді. Пройти тест.

• 
  

• Чи контролюєте Ви своїх дітей під час роботи за комп'ютером? В цьому вам допоможуть безкоштовні програми сайту "Родительский контроль".

• Проводииться активне розповсюдження посібника, що містить перелік онлайн-загроз та засоби їх уникнення, загальну інформацію о мережі та практичні рекомендації, як забезпечити безпеку дитини в мережі та навчити її піклуватися про безпеку: власну та всієї сім‘ї. По

• сібник розміщено у вільному доступі на нашо

• му спеціальному ресурсі www.online-bezpeka.kyivstar.ua .

• Дивитись презентацію "Безпека дітей в Інтернеті"

• СІМ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ

• Не вважайте дитину своєю власністю — вона Божа.

• Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.

• Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, — допоможіть їй стати собою.

• 3апам'ятайте: найголовніший ваш обов'язок — розуміти й втішати. Ви — не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і у п'ять, і в п'ятдесят років.

• Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

• Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

• Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

• РЕКОМЕНДУЄМО БАТЬКАМ

• Радійте вашому сину, дочці.

• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорливим тоном.

• Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи.

• Встановіть чітко визначені вимоги до дитини.

• У розмові з дитиною називайте якнайбільше предметів, їхніх ознак, дій з ними.

• Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими.

• Говоріть чітко, ясно.

• Будьте терплячі.

• Спочатку запитуйте "Що", а потім "Навіщо і чому".

• Щодня читайте дитині й обговорюйте прочитане.

• Заохочуйте в дитині прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, допитливість і уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом із вами щось робила вдома.

• Збирайте платівки, касети, диски із записами улюблених пісеньок, віршів, казок та мультфільмів дитини: нехай вона слухає і дивиться їх знову і знову.

• Намагайтеся виявити цікавість до того, що їй подобається робити (колекціонувати, малювати та ін.)

• Регулярно водіть дитину в бібліотеку.

• Будьте прикладом для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви одержуєте від читання газет, журналів, книг.

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Чимось займайтеся разом усією родиною.

• Допоможіть дитині вивчити її ім'я, прізвище, адресу

• НЕ РЕКОМЕНДУЄМО

• Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не закінчила розповідати, — іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить.

• Не ставте занадто багато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не змушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена.

• Не вимагайте занадто багато — пройде чимало часу, перш ніж дитина привчиться самостійно прибирати за собою іграшки чи упорядковувати свою кімнату.

• Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: "Не так, перероби".

• Не говоріть: "Ні, вона не червона", краще скажіть: "Вона синя".

• Не треба критикувати дитину віч-на-віч, тим більше не слід цього робити в присутності інших людей.

• Не треба встановлювати для дитини безліч правил: вона перестане звертати на них увагу.

• Не очікуйте від дитини розуміння:

• усіх логічних правил;

• усіх ваших почуттів;

• абстрактних міркувань і пояснень.

• • Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині вперед чи деякого регресу.

• • Не порівнюйте дитину ні з якими іншими дітьми: ні з її братом (сестрою), ні із сусідами, ані з її приятелями чи родичами.

• • Частіше радьтеся з фахівцями, іншими батьками, читайте книги з питань виховання.

• ДЕСЯТЬ ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ ДЛЯ БАТЬКІВ

• Поради американського психолога доктора Віктора Клайна

• Не марнуйте часу дитини

• У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.

• Формуйте самоповагу

• Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час вибору друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомлювати, що успіх і майбутній добробут залежать від них самих.

• Навчіть дитину спілкуватися

• Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до навколишніх, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, учителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

• Пильнуйте, щоб дитина не стала телеманом

• Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. Телемани швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлена осмисленості, не завжди корисна.

• Виховуйте відповідальність, порядність

• Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має служити добра поведінка батьків.

• Навчайте дитину шанувати сім'ю

• Добрі стосунки, любов і повага до сім'ї, виховують краще за будь-які лекції.

• Подбайте про гарне оточення

• Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку людини. Тому уважно стежте, з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.

• Будьте вимогливими

• Діти з почуттям власної гідності, високою самооцінкою, вмінням робити щось краще за інших виховуються в сім'ях з високими вимогами, та не будьте занадто жорстокими.

• Привчайте дитину до праці

• Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий шлях дитини на успіх. Не слід сильно опікати своїх синів і дочок, нехай вони знають, що шлях до успіху нелегкий і тернистий.

• Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі

• Нехай вони все перепробують, нехай навчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше слідкуйте за дітьми.

• На цій стоінці ви зможете ознайомитись з корисними порадами та правилами.

Зауваження та пропозиції щодо роботи сайту подавайте на e-mail: skolaostrikovka@gmail.com

Про обмеження перебування неповнолітніх дітей у вечірній час на вулицях міста та в розважальних закладах без супроводу дорослих

Шановні БАТЬКИ!

З метою збереження життя та здоров`я дітей, просимо Вас обмежити їх контактне спілкування з іншими людьми.

Нагадуємо Вам, що під час карантину відповідальність за життя та здоров’я дітей покладена на батьків. Звертаємо Вашу увагу на те, що у вечірній час діти мають бути вдома під Вашим контролем!

Сам удома – мрія багатьох школярів, вони завжди знайдуть, чим зайнятися, окрім виконання уроків і домашніх обов’язків. Тут і телевізор, і комп’ютер, і планшет тощо.

Найголовніше, коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин.

Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами. Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири.

Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що вона (дитина) зараз сама вдома, а мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми. Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: “Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину”. У цьому випадку ви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама.

Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще не підходити і не визирати на вулицю. На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, що їх дитина не зможе самостійно відкрити.

Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою.

Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куди їй телефонувати. І обов’язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу.

Розплануйте разом із дитиною її день. Зазначте час, коли вона має пообідати, коли зробити домашні завдання, коли гратиме в комп’ютерні ігри, і що саме має обов’язково виконати по дому. Так ви зможете навчити дитину планувати свій час і любити порядок. Десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь їхній кар’єрі.

Нагадуємо, що дистанційне навчання – це НАВЧАННЯ, а не відпочинок дітей протягом дня, тому просимо ВАС, шановні батьки, контролювати процес навчання: своєчасне включення в онлайн-консультацію, скайп, тощо

Та головне, НЕ ЗАБУВАЙТЕ основні правила поведінки під час карантину у зв’язку з епідемією грипу:

1. Намагатись менше ходити в гості, не відвідувати громадських місць та уникати великого скупчення людей.

2. Частіше перебувати на свіжому повітрі.

3. Одягатись відповідно до погоди на вулиці та оберігати себе від переохолодження.

4. Частіше провітрювати кімнату.

5. Завжди мити руки з милом.

6. Щоденно їсти свіжі овочі й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.

7. Якщо буваєте у місцях великого скупчення людей, то не забувати одяти маску.

Деякі матеріали використано із сайту «Освітній портал».

Шляхи підвищення педагогічних знань батьків

Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи — єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури.

На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології.

Організовуючи навчання батьків, враховують рівень їх підготовки до сприймання головних теоретичних положень методики виховання дітей у сім'ї та визначають рівень популярності викладання цього матеріалу. Турбота школи про виховання дітей у сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків, залучення їх до виховної роботи з учнями у школі. Передусім педагоги мають можливість впливати на батьків через їхніх дітей, які навчаються в школі. А. Макаренко вважав, що це найдоступніший спосіб зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому, що він оперативний, а й у тому, що учень, який засвоїв певні вимоги вчителя, доводить ці вимоги до відома батьків, переконує в необхідності дотримуватися їх.

Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей.

Роботу з педагогічне неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї.

Із сім'ями педагогічне пасивними працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад.

У роботі з антипедагогічними сім'ями с

пираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими. З ними обговорюють упущення у вихованні дітей, накреслюють шляхи усунення їх, зміни сімейних стосунків. З батьками цієї групи працювати важко, і не слід сподіватися на швидкі наслідки, але важливо посіяти в них сумніви у правильності їхньої системи виховання, змусити їх замислитися над її результатами.

Батькам, яких поглинула бізнесова діяльність, необхідно довести, що такий стиль виховання дитини в сім'ї робить ЇЇ самотньою, емоційно нестійкою та ін. Таким дітям і в дорослому житті, напевне, буде непросто. Тому батькам варто подумати про адаптацію їх до реального життя, про недоцільність перекладання відповідальності за виховання дітей на вчителів, репетиторів. Дитині більше потрібен емоційний зв'язок саме з батьками, їхня безпосередня участь у житті дитини важливіша, ніж машина, охорона і прислуга. Діти мають відчувати, що для батька і матері вони не менш важливі, ніж робота. У таких сім'ях слід заохочувати інтерес дітей до навчання, а не переконувати їх у тому, що вищий навчальний заклад і робота їм забезпечені незалежно від шкільних успіхів. Треба також вести розмову про те, що відгородження дитини від однолітків звужує коло її спілкування, вона не навчиться будувати свої стосунки з різними людьми, дружити й любити за покликом душі.

Пам'ятка для батьків

У спілкуванні зі своїми дітьми:

Радійте вашому синові, доньці.

Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терпелячими.

Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

• Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

• Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приво ду тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стриб ків у розвитку дитини чи деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Батьківський контроль

Питання про те, чи потрібен дітям смартфон або планшет, комп'ютер та інтернет-підключення сьогодні не стоїть. З юних років діти є активними користувачами Інтернету, вони знають про Мережу часто більше, ніж їхні батьки. Однак всі ми знаємо, що в Інтернеті є не тільки цікаве і корисне. У глобальній Мережі безліч контенту, від якого хотілося б захистити юні розуми. А деякий взагалі варто було б заборонити. Тому контроль того, що робить дитина в Інтернеті, – не просто бажаний, він обов'язковий, особливо якщо мова йде про молодших школярів і підлітків.

Загальна назва для заходів контролю з боку батьків за тим, що дитина робить в Інтернеті, називається батьківським контролем. Іншими словами, батьківський контроль – це одночасно і спеціальні додатки, і встановлені в родині правила використання Інтернету.

У деяких випадках установка спеціальних додатків, які будуть стежити за тим, що робить дитина в Інтернеті, зовсім не обов'язкова. Досить просто дотримуватися деяких правил батьківського контролю за гаджетами і використанням Інтернету.

Інтернету – годину

Найголовніше правило батьківського контролю щодо Інтернету – обмеження часу, який діти витрачають на онлайн. У будні молодшим школярам досить півгодини на день, у вихідні – однієї години онлайн-часу. Звичайно, якщо у вашої дитини є планшет або смартфон, а в будинку є власний Wi-Fi, то обмежити його онлайн-час складно, але і це можна. В ідеалі комп'ютер, за яким дитина підключається до Інтернету, повинен стояти у вітальні, і батьки повинні бачити, що дитина робить онлайн. У разі користування планшетом і смартфоном це зробити проблематичніше. Однак і цю проблему можна вирішити – досить, наприклад, не зберігати пароль доступу до Wi-Fi-мережі або періодично його змінювати.

Не кажіть цього школярам

Усі знають, що зі словами завжди треба бути обережними, зокрема якщо ці слова ви адресуєте своїй дитині-школяреві. Психологи стверджують, що ваші різкі висловлювання можуть призвести до того, що у дитини з’являться проблеми з успішністю, труднощі в стосунках з учителями й однокласниками.

Будьте уважні, намагайтеся не вимовляти цих фраз:

1. Ти можеш вчити всі предмети на “відмінно”…

Безперечно, вам приємно похвалитися перед знайомими дитиною-відмінником. Але задумайтеся, чи варті надзусилля вашої дитини навчатися “на відмінно”, якщо їй даються лише точні науки? Такими висловлюваннями ви зашкодите природному розвиткові вашого школяра.

2. Усі діти скаржаться, що їм нудно навчатися, ти не єдиний…

Якщо дитина скаржиться, що їй нудно, не варто відмахуватися від неї подібними фразами. Краще розберіться, в чому причина нудьги? Можливо, вашій дитині просто треба піти на курси англійської, зайнятися музикою, малюванням або танцями, щоб урізноманітнити заняття?

3. Швидко і добре зробити уроки просто неможливо…

Якщо ваша дитина впоралася з уроками за годину і біжить гуляти, ви зазвичай починаєте їй дорікати. Облиште! Якщо вашій дитині дали завдання з двох предметів, вона справді могла виконати їх за годину. Пам’ятайте, довге сидіння над уроками не свідчить про те, що дитина впорається з усіма уроками якісно, ​​це, навпаки, показник того, що вона не встигає з деяких предметів.

4. Легкі завдання робити необов’язково, рутина нічого не навчить…

Навіть якщо ви і справді так вважаєте, ніколи не кажіть цього дитині. Запам’ятайте, вона повинна виконувати всі завдання. Адже всі вони корисні для неї. Навіть найнудніші завдання здатні розвинути терпіння і посидючість.

5. Нехай пропустить один день і не піде до школи, в житті ще дістанеться…

Не варто жаліти свого школяра! Причиною невідвідування уроків може бути хвороба або серйозні сімейні обставини. Якщо ви бачите, що ваша дитина дуже втомлюється, запропонуйте їй раніше лягати спати, перегляньте денний розпорядок.

6. А ти, двієчнику, не змушуй мене більше червоніти перед вчителем…

Приймайте свою дитину такою, якою вона є, не наголошуйте на її невдачах, краще допоможіть їй із ними впоратися.

7. Навіщо ходити на шкільні збори, все одно нічого нового я на них не почую…

Не відвідуючи батьківські збори, ви насамперед ображаєте не вчителів, а свою дитину, бо не приділяєте їй належної уваги. Решта батьки прийде, а ви – ні, дитину це може образити. Також це вказує швидше на ваші лінощі, ніж на здоровий глузд.

І запам’ятайте: все, що пов’язане зі школою, завжди має бути важливим і обов’язковим у вашому домі для всіх. Адже як ваша дитина зможе відповідально ставитися до прохань вчителя, якщо ви також не звертаєте на них уваги.