Урок української мови в 11 класі
СИНОНІМІКА СПОЛУЧНИКІВ І СПОЛУЧНИХ СЛІВ, ЩО З’ЄДНУЮТЬ СКЛАДНІ СПОЛУЧНИКОВІ РЕЧЕННЯ
Мета: повторити відомості про сполучники і сполучникові слова, що з’єднують складні речення; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою використання синонімічних відповідників сполучників і сполучних слів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.
Міжпредметні зв’язки: російська мова.
Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Два — чотири — усі разом
Поміркуйте та визначте, в яких реченнях слово що є сполучником, а в яких — сполучним словом.
1. Не сумуй, моя тополе, що дощ, не сумуй посеред поля уночі (Т. Петровська). 2. Ми працю любимо, що в творчість перейшла (М. Рильський). 3. Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями (С. Васильченко). 4. Треба показати, пояснити, що світ наш не замерзає і не згасає (О. Довженко).
IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок
Стилістичний експеримент
Замініть виділений сполучник (сполучне слово) будь-яким іншим, що підходить за змістом.
Зразок: Артисти помітили, як деякі глядачі посміхнулися. — Артисти помітили, що деякі глядачі посміхнулися. (Смислові відношення не змінилися. В обох реченнях підрядні частини є з’ясувальними).
1. Я пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів з раннім плугом (М. Стельмах). 2. Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик). 3. Я вхопив корзину, почимчикував у кінець городу, де сріблилася розлога, гілляста верба (В. Дрозд). 4. Над ставком, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушилися якісь пасма тонких золотих ниточок (І. Нечуй-Левицький). 5. Коли б сталась перемога, то це було б лише від Бога! (Олександр Олесь).
Мовна трансформація
Перекладіть, запишіть речення українською мовою, продовжуючи кожне з них так, щоб утворилися складні речення. За потреби для зв’язку частин складних речень, використайте сполучники та сполучні слова з довідки.
1. Городок вплотную* окружали сосновые леса. 2. Влажное утро с трудом пробивалось сквозь осенний туман. 3. Вверху шумел ветер и срывал листя с деревьев. 4. Мы с Павлом разожгли костер. 5. В Одессе любят и ценят шутку.
Довідка: коли, як, який, а, яка, але, бо, де, та.
Самостійна робота з таблицею
Опрацюйте теоретичний матеріал, поданий у таблиці. Випишіть нову для вас інформацію.
Сполучники підрядності
Сполучні слова
Сполучники належать до службових частин мови
Сполучні слова належать до самостійних частин мови. Серед них:
відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки);
прислівники (де, коли, куди, звідки як, доки, відколи, чому, навіщо)
На сполучники не падає логічний наголос: Брат повідомив, що приїде влітку
Сполучні слова часто логічно виділяються: Олег пригадував, що потрібно взяти із собою в похід.
Сполучники не бувають членами речення: Учитель записав у щоденник, що батько має прийти до школи.
Сполучні слова виконують роль членів речення: Учитель нагадав учням, хто поїде на олімпіаду з українознавства.
Сполучники можна замінити синонімічним сполучником: Одсіяють роки, мов (як, наче) хмарки над нами (В. Сосюра).
Сполучні слова можна замінити синонімічним словом: Ми попрямували
до лісу, що (який) виднівся за горою
У складнопідрядному реченні зі сполучником підрядну частину не можна перетворити на питальне речення: Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? (Народна творчість).
У складнопідрядному реченні зі сполучним словом часто підрядну час-
тину можна перетворити на питальне речення: Тоді Довженко спитав, звідки я, з якої сім’ї, скільки у нас дітей, яка в нас річка(М. Вінграновський).
Сполучники й сполучні слова можуть бути синонімічними. Наприклад: що — щоб — як; який — що; який — де.
Порівняйте: 1. Ніхто того не бачив, що хлопчик сумував. 2. Ніхто того не бачив, щоб хлопчик сумував. 3. Ніхто того не бачив, як хлопчик сумував.
У цих реченнях з’ясувальні підрядні частини пов’язані з головними частинами синонімічними сполучниками. Вони мають одне значення: доповнюють головну частину. Проте кожна підрядна містить певний відтінок значення (зі сполучником щоб — непевність; зі сполучником як — спосіб дії).
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Які синтаксичні засоби зв’язку можуть вступати у синонімічні відносини?
Чим відрізняються сполучники від сполучних слів?
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Складіть лінгвістичну казку з темою уроку.
Урок української мови у 8 класі
ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ПРОТОКОЛ
Мета: ознайомити восьмикласників з основними вимогами до оформлення протоколу як документа офіційно-ділового стилю (його структурою і мовним оформленням); розвивати мовленнєво-комунікативні вміння складати протоколи відповідно до комунікативного завдання.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку за допомогою поезії Дмитра Білоуса
ПРОТОКОЛ
Хай думок не кожен порух,
та чи єдність чи розкол, —
все, що відбулось на зборах,
вам розкаже протокол.
Склад президії. Присутні
(кількість їх). Порядок дня.
Основні думки присутні —
план, конкретні завдання.
Що зробив наш осередок
(все важливе, непросте).
Слухали: про те-то й то-то,
Ухвалили: те-то й те…
Протоколи ще бувають
дещо схожими на акт,
документ, який складають
про подію, певний факт.
Між державами угоди
про кордон чи про футбол, —
підписали на нараді
і складали — Протокол.
(Д. Білоус)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів з теми
Експрес-опитування
Пригадати особливості офіційно-ділового стилю і продовжити вислови:
1. Основна функція офіційно-ділового стилю — … .
2. Обставини мовлення — … .
3. Сфера вживання офіційно-ділового стилю — … .
4. Загальні ознаки — офіційність, … .
5. Мовні ознаки, притаманні текстам офіційно-ділового стилю — … .
ІV. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності школярів
Робота у мікрогрупах
Ø Об’єднатися в шість мікрогруп і вибрати назви документів визначеного виду: 1 мікрогрупа — документи особового складу; 2 — довідковоінформаційні; 3 — обліково-фінансові; 4 — господарсько-договірні; 5 — організаційні; 6 — розпорядчі.
Наказ, доручення, положення, вказівка, телеграма, розпорядження, характеристика, автобіографія, довідка, заява, анотація, план, протокол, статут, положення, розписка, постанова, трудова угода, акт, доручення, договір, список, правила, доповідна записка, скарга, пояснювальна записка, телефонограма, оголошення.
Ø Назви яких документів для вас є новими? Використовуючи додаткову літературу з сучасного діловодства, визначити, з якою метою вони створюються і за яких обставин. Яку сферу діяльності людини обслуговують?
Матеріал для вчителя. 1 — автобіографія, заява, пропозиція, скарга, характеристика; 2— анотація, довідка, доповідна записка, пояснювальна записка, план, протокол, оголошення, телеграма, телефонограма; 3 — акт, доручення, розписка, список; 4 —договір, трудова угода; 5 — положення, правила, статут; 6 — вказівка, наказ, постанова, розпорядження.
V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Протокол — це документ, у якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань, зборів тощо. У протоколі відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, прийняті в результаті обговорення.
За обсягом інформації протоколи бувають трьох видів:
1) стислі (записуються питання, які обговорюються, прізвища доповідачів і виступаючих, прийняті рішення);
2) повні (стисло записуються виступи доповідачів, інших осіб, що беруть участь в обговоренні питання);
3) стенографічні (дослівно фіксується весь хід засідання).
Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. За великої кількості присутніх (більше 10 осіб) робиться позначка цифрою. У цій частині подається порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить такі частини: «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «УХВАЛИЛИ». Ці слова треба писати великими літерами з нового рядка. Після них ставлять двокрапку. Кожний розділ пишеться з абзацу.
Увага! Текст протоколу має бути точним, зрозумілим. Він складається з розділів, згідно з питаннями порядку денного. Розміщення розділів у тексті протоколу має відповідати послідовності відповідних питань у порядку денному.
VІ. Колективна робота з текстом-зразком
Ø Прочитати текст протоколу й зробити висновок про зміст і оформлення цього виду документа.
ПРОТОКОЛ
засідання членів гуртка «Живе слово»
Херсонської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 41
№ 4 від 18.04.08
Присутні: 13 членів гуртка, керівник.
Голова засідання — Нестерович О.
Секретар — Стадник І.
Порядок денний:
1. Про роботу гуртка «Живе слово» у ІІ семестрі (доповідач Клиганівська В.).
2. Про підготовку до підсумкових заходів гуртка за звітний період (доповідач Зорін А.).
І. СЛУХАЛИ:
Старосту гуртка Клиганівську В., яка відзначила позитивну роботу членів гуртка протягом навчального року. Звернула особливу увагу на активних членів колективу. Розказала про великий обсяг роботи, зроблений у ІІ семестрі.
ВИСТУПИЛИ:
1. Олексин С., який запропонував клопотати перед адміністрацією школи про нагородження активних членів гуртка грамотами директора школа.
2. Карасевич В. внесла пропозицію випустити стінну газету, яка б висвітлила роботу гуртка «Живе слово» у поточному році.
УХВАЛИЛИ:
1. Підтримати пропозицію щодо нагородження активних членів гуртка на Святі останнього дзвоника.
2. Доручити членам редколегії випустити стінну газету.
ІІ. СЛУХАЛИ:
Зоріна А., який доповів про заплановані підсумкові заходи гуртка «Живе слово». Зазначив, що всі члени гуртка мають провести індивідуальну пошукову роботу та взяти активну участь щодо підготовки до зустрічей, виступів і свята.
ВИСТУПИЛИ:
Деремешко І. запропонувала залучити до роботи щодо підготовки заходів гуртка актив школи, однокласників та шкільний ансамбль.
УХВАЛИЛИ:
1. Розподілити обов’язки між членами гуртка щодо підготовки до підсумкових заходів на наступному занятті.
2. Підтримати пропозицію Деремешко І.
Голова засідання (підпис) О. Нестерович
Секретар (підпис) І. Стадник
Навчальне редагування
Проаналізувати фрагменти протоколів. Зредагувати речення, пояснивши характер помилок.
1. Така огорожа не забезпечувала випадків крадіжок. Це було виявлено охоронцями і прийняті міри. 2. Розглядалися учні Книш та Петренко, які несвоєчасно з’являються на заняття у неохайному вигляді. 3. Силами активу був придбаний тенісний стіл. Його відремонтували і при допомозі адміністрації він працює непогано. 4. Слухали: Про виконання плану ремонта школи, так як літо на носу, а графік ремонту сорван. 5. Ухвалили: Заборонити всім курцям палити у приміщенні школи і брати приклад з Котика С., який постійно курить у відведеному місці. 6. Для утримання нормальної температури у всіх класних кімнатах школи поставити ртутні градусники.
VІІ. Робота над складанням протоколу
Ø Уважно прочитати пам’ятку «Як оформляти протокол».
Як оформляти протокол
Протокол повинен містити такі реквізити:
1) назву виду документа;
2) порядковий номер протоколу;
3) назва заходу, який протоколюється (нарада, засідання, збори);
4) назва організації, де проводиться захід;
5) дата проведення заходу;
6) місце проведення заходу;
7) кількісний склад учасників;
8) порядок денний;
9) текст протоколу;
10) перелік додатків (якщо вони є) із зазначенням кількості сторінок;
11) підписи керівників зборів (засідання, наради тощо) - голови і секретаря.
Ø Дотримуючись основних вимог цієї пам’ятки, скласти протоколи за варіантами відповідно до порядку денного.
Варіант 1
1. Робота редколегій класних стінних газет у ІІ семестрі поточного навчального року.
2. Затвердження графіка літньої практики.
Варіант 2
1. Проведення у школі конкурсу естрадної пісні.
2. Учнівське самоврядування: стан і перспективи.
VІІІ. Підсумок уроку
ІХ. Домашнє завдання
Продовжити розпочату на уроці роботу над складанням протоколів.
Урок української мови в 6 класі
ТЕМА УРОКУ: «СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ, ЇХ ТВОРЕННЯ»
Мета: ознайомити шестикласників з відомостями про ступені порівняння прикметників та їх творення; формувати вміння правильно утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за збереження краси природи.
Культура мовлення і стилістика: правильне вживання в мовленні вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників.
Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів з прикметниками.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної діяльності шестикласників
Спостереження над мовним матеріалом
• Прочитати подані форми прикметників.
• З’ясувати, чи змінюється значення прикметників при утворенні нової форми.
Легкий — легший — найлегший; більш (менш) легкий — найбільш легкий; короткий — коротший — найкоротший; більш (менш) короткий — найбільш короткий.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Коментар учителя.
Якісні прикметники виражають ознаку, яка може виявлятися більшою або меншою мірою, тому їм властиві ступені по¬рівняння — вищий і найвищий.
Прикметники, які показують, що в предметі більше тієї самої якості, ніж в іншому, є формами вищого ступеня порівняння:
Берізка стрункіша за тополю.
Прикметники, які показують, що в предметі найбільше тієї самої якості, порівняно з іншими предметами, є формами найвищого ступеня порівняння:
Ірина — моя найкраща подруга.
Робота з таблицею «Ступені порівняння прикметників»
Розтлумачити фразеологічні звороти (див. довідку).
Довідка: ледарювати, боягуз, охоче, з великим задоволенням, викрити кого-небудь у нечесних діях, дуже бідний, пропагувати відоме, часто хиб¬не, нікудишній, бігати без передишки, занадто пізно, запам’ятати надовго, нічого путнього не виходить, вигадувати, говорити неправду, пусте.
Творча робота (у групах)
Уявити ситуацію: вам випала нагода виступити перед своїми ровесниками з темою «Майбутнє у наших руках». Скласти усний твір-міркування, використовуючи прикметники різних ступенів порівняння.
Вибіркова робота
З наведених прикметників виписати ті, що не утворюють ступенів порівняння. Свій вибір аргументувати.
Старезний, зеленавий, старуватий, маленький, охайний, свіжий, прекрасний, крутий, рідкуватий, дрібнесенький, талановитий, пахучий, видний, синій, милий, здоровенний, кривий.
Пояснювальний диктант
Записати текст під диктовку. Знайти прикметники, у яких ознака може виявлятися більшою або меншою мірою.
Не раз приходили ми на це місце і восени, і взимку, і напровесні. І кожного разу нам відкривалась усе нова й нова краса. Наступного року лан залило біле цвітіння гречки. Блакить неба заграла новими відтінками, а смарагдові крони дерев у байраці стали ніжнішими, ласкавішими
(За В. Сухомлинським).
Гра «Хто швидше?»
Від поданих слів утворити вищий ступінь порівняння прикметників, записати в одну колонку форми з суфіксом -ш-, а в другу — з суфіксом -іш-.
Далекий, широкий, дешевий, новий, старий, рідкий, гіркий, тонкий, товстий, гладкий, глибокий, мілкий, зелений, тихий, вигідний.
VI. Систематизація й узагальнення знань
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Як утворюється проста форма прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння?
2. Як утворюється складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння?
3. Які прикметники не утворюють ступені порівняння? Чому?
4. Яку роль відіграють у мовленні прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
Із художньої літератури виписати 3–5 речень, у яких уживаються прикметники, які виражають ознаку, що може виявлятися більшою або меншою мірою. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.
>�lmn�