На допомогу батькам

Донедавна більшість людей вважали депресію вигадкою. Підрахунок даних Всесвітньою організацією охорони здоров’я показує, що депресією страждає більше 300 млн людей у світі – і це вже не здається видумкою.

Сучасний шалений ритм життя не оминає нікого. Втома, поганий настрій, безсоння – трапляються з кожним. Але тут є різниця. Якщо після відпочинку, сну, прогулянки, занять спортом – негативні симптоми зникають, то наявність депресії малоймовірна. Якщо ж Вас постійно турбує втома і Ви не знаєте, як розпізнати симптоми прихованої депресії – читайте далі.

Чому з’являється депресія?

Точну причину депресії встановити важко. Однак існують фактори, що відіграють роль у виникненні депресії, серед яких:

1. Життєві травматичні події:
   великі зміни у житті, травматичні події, з якими людина не здатна впоратись сама можуть викликати епізод депресії.

2. Гормони:
   гормональні зміни або дисбаланс гормонів в організмі провокують стрес і збільшують ризики розвитку депресії. Поширеним видом депресивного стану у жінок через гормональні зміни – є післяпологова депресія.

3. Генетична спадковість:
   якщо хтось з близьких родичів мав депресивний стан, то збільшується ймовірність виникнення депресії.

4. Риси особистості:
   самокритика, що межує з саморуйнуванням, низька самооцінка, песимізм підвищують ризик депресії.

5. Біологічні та хімічні процеси у мозку:
   лікарські препарати, наркотичні речовини, постійні стреси спричиняють дисбаланси в мозку та можуть сприяти розвитку депресії.

6. Наявність захворювань:
   інколи людина не здатна прийняти факт наявності серйозної хвороби, картає себе за несвоєчасне звернення до лікарів. Це може спричинити погіршення психічного стану здоров’я. Також прийом певних ліків збільшує ризик депресії.

Які симптоми вказують на приховану депресію?

Загострення болю та погіршення стану здоров’я

При депресії, окрім психічного здоров’я, погіршується стан нашого фізичного здоров’я, загострюються прояви хвороб. Слід звернути увагу на такі фізичні симптоми прихованої депресії:

• постійні болі в спині;

• загострення хронічних хвороб;

• проблеми з травленням;

• головний біль.

Дослідження виявили, що люди, у яких є перелічені нижче захворювання, частіше піддаються впливу депресивних станів:

• артрит;

• аутоімунні захворювання;

• онкологія;

• хвороби серця;

• діабет другого типу.

Втома

Відчуття надмірної втоми, відсутність сил після відпочинку – широко поширений симптом депресії. За статистикою понад 90% людей з депресією відчувають втому та не в змозі дотримуватись звичного життєвого ритму.

Так, звісно, всі ми відчуваємо втому, особливо під кінець дня. Проте саме хронічна втома, яку не знімає ні сон, ні відпочинок – може приховувати депресію

Нездатність сконцентруватись

Чи помічали Ви під час розмови, що загубили суть або порядок думок співрозмовника? Коли це стається рідко, не варто хвилюватись. Проте, якщо Ви більшість часу губитесь під час розмов, забуваєте, що робили, та не можете впорядкувати хід своїх думок – це може вказувати на проблеми з пам’яттю та зосередженістю, що є загальним симптомом депресії.

Злість та дратівливість без причин

Гнів, дратівливість та зміни настрою є звичними симптомами під час депресії.

Для того, щоб приховати свій депресивний стан та не виглядати пригніченими, люди з прихованою депресією можуть маскувати це дратівливістю, безпідставним гнівом та перепадами настрою.

Песимістичні погляди на реальність

Люди з депресією більш песимістично відносяться до того, що відбувається навколо них. Незважаючи на радісні події, депресія змушує людину дивитись на все в негативному руслі. У людини зникає радість життя, зникає бажання розвиватись, спілкуватись з близькими та взагалі з’являтись у компаніях друзів.

Втрата інтересу до звичних занять

Під час прихованої депресії людина втрачає інтерес і не отримує задоволення від звичайних занять, таких як фізичні вправи, ігри та навіть секс. У всіх нас є випадки, коли ми не відчуваємо зацікавленості в буденних справах, коли просто хочемо відпочити після важкого робочого дня або виснажливої поїздки. Але коли йдеться про приховану депресію, людина повністю втрачає відчуття задоволення, яке вона отримувала раніше від улюблених занять або від спілкування з іншими. Це бажання ізолюватись від навколишнього світу і не спілкуватись ні з ким. Якщо Ви помітили бажання постійної ізоляції у близькою людини та інші симптоми, можливо їй потрібна допомога.

Філософські роздуми

При спілкуванні з людиною, яка перебуває в депресивному стані, Ви можете почути наступні фрази: “Не розумію сенсу життя”, “Можливо, мені потрібно шукати кращого шляху у житті”, та дуже часто це можуть бути завуальовані розмови про смерть “Моя місія у цьому житті виконана”. Інколи людина з прихованою депресією може настільки відкритись співрозмовнику, що визнає випадкові думки про те, що хоче нашкодити собі.

Подумайте, чи не з’явились у ваших розмовах теми про пошук щастя, сенсу життя або кращого шляху в житті. Адже такі види тем можуть бути ознакою того, що людина всередині бореться з більш темними думками, якими не наважується поділитися.

Стан вимушеного щастя

Часто люди називають приховану депресію «усміхненою депресією». Це тому, що люди, які приховують симптоми депресії, часто одягають маску “щасливого обличчя”, коли вони знаходяться серед людей.

Однак завжди показувати вимушену радість важко, маска може сповзти і без неї людина проявить ознаки смутку, безнадійності та самотності.

Зміни апетиту та ваги

Важливою ознакою прихованої депресії є зміна апетиту та ваги.

Якщо людина в один період може з’їсти і три порції за раз, а в інший період у неї днями не буває апетиту – це може говорити про наявність депресії. Деякі люди заїдають їжею дискомфорт та поганий настрій, а інші втрачають апетит або споживають менше їжі через відсутність настрою.

Такі зміни в прийомах їжі спричиняють набір або втрату ваги.

Зміна ваги – один з чинників посилення депресивного стану, адже суттєво впливає на самооцінку людини.

Безсоння

Існує нерозривна взаємодія між настроєм та сном. Нестача сну сприяє розвитку депресії, а депресія провокує безсоння.

За даними Національного фонду сну, люди з безсонням в 10 разів частіше схильні до депресії, ніж люди, які мають здоровий сон.

Якщо сну занадто багато (від 10-ти годин і більше) це також може бути ознакою того, що у людини депресія.

Потяг до алкоголю чи наркотиків

Для деяких людей одним з виходів при поганому настрої – є вживання алкоголю, а в деяких випадках і наркотиків. Саме це, на їхню думку, допомагає впоратися з почуттям смутку, самотності чи безнадії.

Що робити, якщо у Вас є симптоми прихованої депресії?

Якщо Ви вважаєте, що багато симптомів вказують на приховану депресію, зверніться до сімейного лікаря. Він не лікує депресії, але може визначити стадію захворювання і направить до потрібного спеціаліста. При легкій формі депресії Вам допоможе розібратись з проблемою психолог. Якщо форма депресії середня або важка, – потрібна консультація психотерапевта – саме він призначить курс лікування.

Ваші кроки при лікуванні депресії можуть включати:

• зменшіть вплив стресу за допомогою медитації, глибоких дихальних вправ або йоги;

• підвищуйте рівень самооцінки за допомогою позитивних афірмацій;

• спілкуйтесь з іншими (попри те, що це може бути складною проблемою при депресії)

• знайдіть собі нове хобі, якщо попередні заняття навіюють Вам смуток;

• додайте в Ваш денний розпорядок фізичні вправи;

• зробіть свій раціон збалансованим: включіть улюблені фрукти, овочі, цільнозернові продукти;

• зверніться за підтримкою родини чи друзів;

• приєднайтесь до групи підтримки – де такі шукати Вам порекомендує лікар.

Що робити, якщо близька людина страждає від депресії, але приховує це?

Якщо Ви розпізнали у близької людини ознаки прихованої депресії, спробуйте спершу поговорити з нею про це, та запропонуйте свою підтримку.

Як допомогти:

• спонукайте звернутися до спеціаліста;

• запропонуйте супроводжувати її до медичного центру;

• заплануйте спільні приємні заняття – це може бути малювання, фотографія, приготування десертів або просто перегляд фільмів;

• проводьте більше часу разом та заохочуйте до спілкування з друзями та рідними.

Не забувайте, депресія – не те, чого потрібно соромитись. За статистикою, кожна 20-та людина у світі страждає від такого стану. Якби до лікарів звертались усі, хто приховує симптоми депресії, – то цифра була б інша.

Чим швидше Ви виявите симптоми депресії у себе або близької людини – тим легшим і швидшим буде лікування. У медичному центрі Medialt Ви можете звернутись за допомогою до спеціаліста і бути впевненим, що Ваша історія залишиться між Вами та лікарем.

1. Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною;

2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень;

3. Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх;

4. Дайте відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі;

5. Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми;

6. Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини/підлітка людей (близьких родичів, вчителя, ювенального поліцейського, тощо);

7. Зверніться разом із підлітком до дитячого чи підліткового психолога/психіатра.

Ніколи не варто забувати

Дорослі мають пам’ятати, що суїцидальні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку.

Варто звернути увагу на основні мотиви підліткових самогубств.

Суїцідальні реакції можуть виникати:

• за мотивом «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду. Кохання, як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15-17 років;

• за мотивом «крик про допомогу» – індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєнні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо);

• за мотивом «синдром Вертера» – кількість суїцидів різко збільшується після публікації по телебаченню, в інтернеті, на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство.

Важливо пам’ятати: суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження!

Більшість підлітків, які роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути. Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.

Дорослі, звернуть увагу:

• Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка;

• Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою;

Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості;

• Думки про самогубство можуть минути, людина здатна повністю їх позбутися;

• Суїцидальні думки – не вирок;

• Відкрите обговорення з підлітком проблем і відчуттів може врятувати життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити;

• Нерідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Один з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною.

Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам).

Батьки, будьте уважними та чутливими до своїх дітей! Поговоріть з ними! Поясніть, до яких непоправних наслідків можуть призвести спроби самоушкодити собі. Бережіть дітей!

Варто знати!

Що необхідно знати про підлітковий суїцид аби вчасно надати допомогу!

Тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори:

• розмови дитини про самогубство або про суїцидільні думки в однолітків, подруг, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо);

• надмірна самокритика і переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низька самооцінка підлітка; захоплення кумирами, які вчинили самогубство;

• прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше, торкаються теми суїциду;

• дарування важливих для дитини речей друзями або близькими;

• соціальна ізоляція; депресивний стан;

• виникнення на тілі поранень чи ушкоджень;

• відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.