2024-2025 н.р.

Шановні друзі, запрошуємо ознайомитися з книжковою виставкою "Героїчна Україна", яка присвячується мужнім воїнам-захисникам нашого краю, Шосткинщини, котрі віддали життя за Україну.

                                                                               Герої такі не вмирають,

                                                                       Вони будуть вічно живі.

                                                                              Героїв завжди пам'ятають 

                                                                      На небі, на рідній землі.

Читання як життєва стратегія 

Історичні книги, які варто прочитати

Читання історичних творів має чимало переваг . Вони допомагають розуміти взаємозв'язок  між історіями минулого та сьогодення , можливо, навіть  передбачати тендеції  розвитку майбутнього. Сьогодні говоримо про історичні книги, які варто прочитати людям, зацікавленим якісним нонфікшном. Я постаралася виділити найцікавішу ліературу, написану доступною мовою, повну цікавих фактів та аналітики від об'єктивних та  компетентних дослідників.

До вашої уваги - топ історичних книг, що розповідають про історію України в європейському контексті. У добірці знайдуться й праці про історію європейських країн, чимало з них присвячені подіям минулого століття. І, звісно, книги зі свіової історії, варті уваги. 

Я, сподіваюсь, що ця добірка стане  хорошим приводом, щоб швидше ознайомитися  з ними.

21 листопада - День Гідності та Свободи

Віртуальна виставка "Україна - теріторія гідності"

  19 листопада - 1000 днів від початку повномаштабного  вторгнення

 російської федерації в Україну. 

19  листопада ми згадуємо 24 лютого – чорну дату, яка назавжди закарбується в нашій пам’яті. Це той день, коли всі ми почули страшне – почалася війна. Це найдовший день нашого життя. Найважчий день нашої новітньої історії. Ми прокинулися рано й відтоді не засинаємо. 

Рівно тисяча днів повномасштабної війни: руйнування культурного спадку, деколонізаційні процеси та розвиток волонтерського руху. 

Страшна війна  у цифрах для культури.

457 культурних об'єктів в Україні пошкоджено за даними ЮНЕСКО. З них: 143 релігійні об'єкти, 231 будівля, що представляє історичний та/або художній інтерес, 32 музеї, 33 пам'ятники, 17 бібліотек, 1 архів — станом на 21 жовтня 2024 року.

• Щонайменше в 35 мільйонів гривень оцінювали пошкодження будівлі Історико-краєзнавчого музею у селі Іванків Київської області, в якому перебувала найбільша кількість робіт Марії Примаченко. Пошкодження сталося 25 лютого 2022 року.

• Близько 300 людей загинули у Маріупольському драматичному театрі 16 березня 2022 року. Від Маріупольського драматичного театру лишився лише фундамент. Російські окупанти проводили розкопки розбомбленого драмтеатру в Маріуполі — про це свідчили супутникові знімки американської компанії Maxar Technologies. На руїнах російські пропагандисти зібрали концерт Чайковського. Центр просторових технологій (CST) запустив "Просторовий архів", де зібрав тисячі фотографій, відео, супутникових знімків та публікацій у соціальних мережах. Крім того, вони записали понад 100 годин розмов зі свідками знищення росіянами Маріупольського драматичного театру. А 11 березня 2023 року в кінотеатрі "Жовтень" відбувся допрем'єрний показ короткометражного дослідницького фільму "Російський авіаудар по Маріупольському драмтеатру. Частина 1: Місто в театрі", наразі команда працює над другою частиною проєкту. Львівська студія Skeiron запустила проєкт #SaveMariupolHeritage, де першою робою став 3D-тур Маріупольським драмтеатром. Читайте історії свідків бомбардування маріупольського Драмтеатру.

• 10 тисяч музейних експонатів вкрадено російськими військовими з Херсонського художнього музею. З них наразі ідентифіковано 125 творів мистецтва. Про опір херсонців, їхню боротьбу за свою спадщину та як Україна повертатиме колекцію — дивіться у четвертому випуску спецсезону програми "Ідемо в музей. Неокуповані. Херсон".

• 50 тисяч книжок згоріло у харківській типографії "Фактор-друк", яку обстріляли росіяни 23 травня 2024 року. Внаслідок обстрілу на підприємстві загинули семеро працівників друкарні, ще двадцять двоє зазнали поранень. Найбільших фінансових збитків через це зазнало видавництво Vivat, яке належить до того ж холдингу, що й постраждала друкарня. Читачі та партнери видавництва згуртувалися, щоб підтримати Vivat і "Фактор-друк" — так кількість замовлень на сайті видавництва зросла в 4,5 раза, а "Нова пошта" зголосилася до 30 червня доставляти їх власним коштом. 

• 132 діячі культури загинули внаслідок повномасштабної війни в Україні.

Пропоную переглянути  документальний фільм, знятий під час війни, який став лауреатом фестивалю документальних фільмів Cinema for Victory 2024 

2023-2024 н.р.

"Читач рекомендує"

Пропонуємо переглянути відео-огляд творів сучасних українських письменників, деякі з них були запропоновані  читачами в ході акції "Моя улюблена українська книжка"

Книги, як і люди, мають свій рік народження. Рік 2024 багатий на ювілейні книжкові дати.

Швидкоплинний час залишив нам чимало книжкових цінностей. Довголіття книги залежить від її читачів. У кожної книги свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Це книги, які читають і перечитують. Ними захоплюються, над ними розмірковують, у них вчаться життєвій мудрості. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі. 

Тож пропонуэмо до Вашій увазі інформаційну добірку  ювілейних книг 2024 року. 

У виставці-презентації представлені  твори української та зарубіжної літератури. 

"Читач рекомендує"

Продовжуємо огляд творів українських письменників, які були запропоновані  нашими читачами в ході акції "Моя улюблена українська книжка"

На виконання операційного плану реалізації Стратегії розвитку читання на період до 2032 року  "Читання як життєва стратегія" у сфері освіти у бібліотеці нашого закладу проходять масові заходи.  Бібліотечний квілт став одним із них.  В акції взяли участь більше 40 осіб, які запропонувли свою улюблену книгу. Приємно відмітити, що   студенти,  викладачі та співробітники нашого закладу читають і знають українську книгу.  Смаки читачів різнопланові:  хтось любить читати класиків - Лесю Українку, Т. Шевченка, І.Франка, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського, М.Старицького, а комусь до вподоби сучасні українські автори - І.Карпа, Люко Дашвар, І.Роздобудько, А.Чех, Л.Дереш, Ю.Андрухович, Л.Костенко, Н.Гурницька, С.Пономаренко тощо. Є пошановувачі творчості І.Багряного, М.Хвильового, В.Підмогильного, В.Винниченка.

Тож, якщо ви ще не визначилися що прочитати, пропонуємо поради інших читачів.

Слідкуйте за нашою рубрикою  "Читач рекомендує"

"Національний тиждень читання"

Бібліотека, викладачі та студенти взяли активну участь у акції "Національний тиждень читання", що проводив Український інститут книги з 4 до 10 грудня.

 У рамках акції був  проведений  вернісаж ювілейних дат українських письменників "О слово! Будь моїм мечем" та круглий стіл "Микола Хвильовий - талант, що прагнув до зір" (до 130 - річниці  від дня народження письменника). 

Пропонуємо відео з читацького онлайн-марафону "З книгою до Перемоги".  У ньому взяли участь викладач Єрохова Л.В. та студенти третього курсу Мороз Валерія   і Жидченко Марк.

Всеукраїнський день бібліотек 30.09.23 

30  вересня Указом Президента України Л.Кучми від 14 травня 1998 року оголошено Всеукраїнським днем бібліотек, метою якого є підвищення ролі книги у суспільстві.

• Книгозбірні відіграли важливу роль у розвитку цивізізації. Сьогодні - це інформаційні, культурні, освітні заклади, великий внесок яких у розвиток вітчизняного державотворення освіти, науки  і культури - безцінний.

• Напередодні свята був проведений онлайн урок спільно з викладачем культури Сліпкань Ю.В. "Бібліотека-ворота в майбутнє". Студенти  групи 2Лб дізналися про історію створення бібліотек, про  відомі, незвичайні бібліотеки світу  і України, а також почули  цікавинки про книги.

• Пропоную переглянути матеріали презентації, які були підготовлені до Всеукраїнського дня бібліотек.

25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів в Україні. 

На знак вшанування пам'яті  жертв Голодоморів  в Україні в Шосткинському фаховому медичному  коледжі був проведений урок памʼяті "Голодомор - біль серця всієї України" зі студентами  1 курсу. Цьогоріч відзначення  пам'ятної дати було особливо важливим, адже наш народ знову бореться за право  на власне життя, по суті, з тим же ворогом, нащадком тоталітарного  режиму, через якого у 1933 р. в Україні  помирали мільйони  людей. В своїх виступах студенти передали весь біль і розпач, всю правду про страшні часи Голодомору, переглянули відео "Дух голоду", вшанували пам'ять  жертв Голодоморів  хвилиною мовчання.

Була проведена  виставка плакатів "Голодомор  1932-1933 рр. - геноцид українського народу", що  підготовили  студенти коледжу та ілюстративно-книжкова виставка "Не погасити  пам'яті  вогонь".

Виставка-хобі "Чарівна Україна"

Життєвий та творчий шлях Василя Стуса

6 січня 1938 Народився в селянській багатодітній родині в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області

1940 Сім’я Стусів переїхала в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути примусової колективізації.

1944-1954 Навчався у Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю.

1954 Вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту м. Сталіно. Починає писати перші вірші

1959 Закінчив інститут, вчителює в селі Таужня Кіровоградскої області (три місяці), після чого два роки служив в армії. Переклав близько сотні віршів Гете і Рільке, ін німецьких поетів. Ці переклади було згодом конфісковано і втрачено.

1959 Опублікував свої перші вірші.

1960 Працював учителем української мови та літератури у середній школі № 23 м. Горлівки. Згодом був підземним плитовим на шахті “Октябрьська” в Донецьку

1963 Вступив до аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР у Києві.

Вереснь 1965 Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” в Києві взяв участь в акції протесту проти арештів серед української інтелігенції, за що Стуса звільнили з інституту. Після цього змушений працювати на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро. Продовжував багато писати. Одружився з Валентиною Василівною Попелюх (згодом у них народився син).

1965 Пропозицію Стуса опублікувати свою першу збірку віршів “Круговерть” відхилило видавництво, як і його другу збірку – “Зимові дерева”. Однак її опублікували в самвидаві, а пізніше вона потрапила до Бельгії й 1970 була видана в Брюсселі.

Початок 1970-х Приєднався до групи захисту прав людини. Вийшла збірка “Зимові дерева”

1971 Збірка “Веселий цвинтар”

1972 Збірка “Час творчості”

Восени 1972 Заарештований і засуджений на 5 років примусової праці і три роки заслання за “антирадянську агітацію і пропаганду”. Ув’язнення відбував у концтаборах Мордовії. Більшість віршів, що Стус писав у концтаборі, вилучалася і знищувалась.

1977 “Палімпсести”

1977-1979 По закінченню строку в концтаборі Стуса вислали в Матросове Магаданської області, де він працював на золотих копальнях.

Восени 1979 Повертається до Києва, приєднався до гельсинської групи захисту прав людини. Стус заробляв на життя, працюючи робітником на заводі. Відмовився від радянського громадянства

Травень 1980 Знову заарештований і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука, намагаючись самому здійснити свій захист.

28 серпня 1985 Стуса відправили в карцер. Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів Стуса. На знак протесту він оголосив голодування. В ніч 3 на 4 вересня він помер, можливо, від переохолодження. Його поховали на табірному цвинтарі. Прохання родини перевести тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення.

У листопаді 1989, завдяки клопотанням рідних і однодумців, поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

У 1990 році Постановою Пленуму Верховного Суду УРСР, і Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду УРСР Василь Стус був посмертно реабілітований.

1991 року Василя Стуса посмертно відзначили Державною премією ім. Т. Шевченка за збірку поезій «Дорога болю».

25 грудня 1997 року Указом Президента України нагороджено відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня (посмертно).

26 листопада 2005 року Василеві Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Твори Василя Стуса з фонду бібліотеки:      

1. Стус В. Вибране / Василь Стус ; передм. Д. Стуса ; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. – Харків : Фоліо, 2017. – 221 с. – (Шкільна б-ка укр. та світ. літ-ри).

До книги ввійшли вірші зі збірок «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971) та «Палімпсести» (1977).

2. Стус В. Дорога болю : поезії / Василь Стус ; упоряд. та післямова М. Х. Коцюбинської. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 222 с. : іл.

Книгу складено з уцілілих рукописів і списків поезій В. Стуса, які збереглися в рідних та друзів поета.

3. Стус В. Золотокоса красуня : вірші /Василь Стус ; упордя. Д. Стус. – Київ : Слово і час, 1992. – 48 с.

До цієї збірки увійшли найкращі на думку упорядника вірші відомого українського поета Василя Стуса. Щонайменше половина цих віршів не друкувалася до недавнього часу, бо знаходилася в архівах КДБ.

Мико́ла Микола́йович Арка́с —7 січня 2023 року виповнюється 170 років від дня народження Миколи Миколайовича Аркаса (1853-1909) – видатного українського композитора, історика, поета, засновника миколаївської «Просвіти», громадського діяча, дитячі та юнацькі роки якого пройшли на території Миколаївщини.

У студентські роки зростає інтерес Аркаса до історичного минулого України. Він вивчає народні пісні, кобзарське мистецтво. Записав близько 400 народних пісень, романси «Я не можу тобі розказать про любов», «Не співай нам тепер, бандуристе» та ін. У 1879 та 1890 роках видав два випуски «Збірок українських пісень з музикою».

Аркас пише оперу «Катерина» за однойменним твором Т.Г. Шевченка, постановку якої в 1899 р. здійснив його товариш – видатний митець українського театру М. Кропивницький. Ця опера, яка лишилась єдиною в творчому доробку Миколи Миколайовича, не сходила зі сцени впродовж 4-х років. 

1908 р. була видана книга М.М. Аркаса «Історія України-Русі». Тираж – 7000. Це був дуже великий тираж для тих часів, але він повністю розійшовся впродовж кількох місяців. «Історія України-Русі» приваблює надзвичайною простотою викладу, гарною українською мовою, розповідь автора посилюється уривками літописів, легенд, билин, народних пісень. За словами сучасника М. Аркаса, історика В. Біднова, «Ні одна українська книжка, крім «Кобзаря», не мала такого успіху, який випав на долю труда М. Аркаса; його купували, читали; читали з захопленням і щиро дякували авторові за його книгу, надсилаючи до нього листи. Видно було, що М. Аркас зрозумів ту велику потребу в популярній Історії України, котра почувалася в широких колах нашого громадянства...».

Рідній Сумщині - 84!

Архівісти нашої області підготували пізнавальну онлайн-виставку до річниці утворення Сумщини. До експозиції увійшли документи із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Сумської області про процес утворення області у 1939 році та перспективи її розвитку. Пропонуємо переглянути її за посиланням https://cutt.ly/32ITZUi

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи.

 Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.  

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.  За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися  позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії,  очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького  комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.