2025-2026 н.рік
29 вересня 175-років від дня народження
Івана Карпенка-Карого (1845–1907),
письменника, драматурга, актора, режисера
Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, актор, режисер, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення.
Справжнє ім’я — Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля»).
Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. З початку 60-х років брав активну участь в українському театральномузичному житті. Протягом тривалого часу входив до різних театральних труп, на основі яких склався так званий театр корифеїв. Один із засновників цього театру. З театром корифеїв також пов’язані імена Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх.
У 1900-1904 рр. Іван Карпович Тобілевич створив власну трупу. Виконував переважно комедійні акторські ролі.
1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр. Заслуга швидкого розвитку театру належить видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен з них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером.
І. Карпенко-Карий — автор багатьох п’єс. Справжню популярність йому принесли комедійні твори «Мартин Боруля» (1886 р.), «Сто тисяч» (1889 р.), «Хазяїн» (1900 р.). У них автор виступив проникливим спостерігачем життєвих процесів, що зумовлювали суттєві зміни в українському суспільстві. Драматург звернув увагу на викривлення селянської психології, спричинені маніакальною жагою збагачення. Моральна деградація, руйнування родинних і людських взаємин, самодурство й тупе чванство — такі негативні риси побачив Карпенко-Карий в українському селянському середовищі.
І. Карпенкові-Карому належить кілька п’єс на історичні теми. Серед них певний інтерес становить трагедія «Сава Чалий» — не перша в українському письменстві драматургічна обробка відомої народної пісні. На драматургічній практиці Карпенка-Карого суттєво позначився його власний театральний, передусім акторський досвід, що диктував пошук тих сценічних засобів, які б сприяли формуванню масового українського глядача.
Помер Іван Карпенко-Карий 15 вересня 1907 р. у Берліні, похований на хуторі Надія.
Пропоную переглянути відео про засновника українського театру
І.Карпенко-Карий- драматург з унікальним талантом
29 серпня - День пам’яті захисників України
29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є обов’язком держави і суспільства.
Пропонуємо Інформаційні матеріали до цієї дати, представлені Українським інститутом національної пам’яті https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zahysnykiv-ukrayiny-yaki-zagynuly-v-borotbi-za-nezalezhnist-suverenitet-i-terytorialnu-cilisnist-ukrayiny1
2024-2025 н.рік
8 травня - Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у
Другій світовій війни
Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства.
“Пам’ятаємо! Перемагаємо!”
Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ.
Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність. День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Пропонуємо: Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни представлені Українським інститутом національної пам’яті
презентацію "Україна в Другій світовій війна"
День української жінки пропонують відзначати 25 лютого, на честь дня народження найвідомішої письменниці та громадської діячки Лесі Українки. Саме вона для багатьох українських жінок символізує силу, мудрість та незламність. Це свято вшановує внесок жінок у розвиток суспільства, культури, науки та боротьбу за незалежність.
Пропоную переглянути відео "Визначні жінки України 21 століття"
20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії.
Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.
Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2025 році вшановуємо під гаслом:
«Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває».
https://drive.google.com/file/d/1mp-13tntH0JULgpE41Vb-zovtSZwL30z/view
14 лютого - Міжнародний день дарування книг
14 лютого – день, який характеризується не валентинками єдиними. У світі ще відзначають Міжнародний день дарування книг. Це свято є наймолодшим, адже свій початок бере із 2012 року. Ініціатором відзначення такого дня став син американки Еммі Бродмур – засновниці сайту дитячої книги в США. Хлопчик запитав у матері, чому немає такого дня, коли люди дарують один одному книги?
До святкування Міжнародного дня дарування книг долучаються бібліотеки, письменники, видавці, книжкові магазини, громадські організації, люди, які просто полюбляють книги. Потім розповідають про це на своїх сайтах, у блогах, соціальних мережах з хештегом #bookgivingday.
Бібліотека КЗ СОР "Шосткинський фаховий медичний коледж" звертається із проханням до всіх охочих і бажаючих долучитися до акції з дарування книг протягом лютого 2025 р. Якщо ви маєте вдома книги, які вже прочитали, або маєте можливість придбати нову книгу, журнал, довідник –
ПОДАРУЙТЕ ЇХ НАШІЙ БІБЛІОТЕЦІ!
29 січня – День пам’яті героїв Крут -
саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
Тоді українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час у Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.
Більш як 100 років історії ворог не змінний, Україні знову доводиться збройним шляхом відстоювати своє право на власний вибір державного розвитку. На Чернігівщині, на місці славнозвісного бою під Крутами 1918 року, знову відбувся бій із російськими загарбниками. Українські військові разом із силами тероборони знищили близько 200 ворогів. Бій відбувся між селами Пам’ятне та Хороше Озеро 1 березня. Через 104 роки українці і росіяни билися знову.
Цього разу російська армія зазнала тут приголомшливої поразки.
За свідченням жителів громади, після бою трупи майже 200 загиблих російських солдатів та офіцерів збирали по всій окрузі. Потім на двох КАМАЗах повезли у бік Сумщини, через село Плиски. Перед боєм росіяни обстріляли Меморіал пам’яті Героям Крут і фотографувалися на його фоні.
Корисні інтернет-посилання:
«Завдяки Крутам УНР визнали державою»: інтерв’ю з професором Володимиром Сергійчуком
Михайло Ковальчук. «Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки»
Ярослав Тинченко. «Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою»
Михайло Михайлик. День 29 січня 1918 року (спогади учасника)
Файзулін Ярослав. «Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу»
Інтерв’ю з Ярославом Файзуліним. «Що спільного між героями Крут та «кіборгами»
Друзі!
Щороку 22 січня українці відзначають День Соборності. Цього дня у 1919 році, з проголошенням Акту Злуки Української та Західноукраїнської Народних Республік, відбулося символічне об’єднання українських земель в одній державі. Цей день став основоположною подією для українського державотворення, а Акт Злуки, попри свою декларативність, увійшов до нашої історії як надважливий крок на шляху до проголошення незалежності України у 1991 році.
В українській мові «соборність» означає всеєдність, цілісність, неподільність. Тож нехай цей урочистий день утвердить нас у єдності та патріотизмі, додасть кожному наснаги працювати задля блага нашої країни та добробуту наших людей.
Міцного здоров'я, миру та злагоди кожній родині!
Слава Україні!
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.
Пропоную ознайомитись з тематичними матеріалами Українського інституту національної пам'яті
Відеоролик «Разом з власної волі з 1919 році» https://mega.nz/folder/pwQ0kZJa#w1qzRCHl4eT0BC5_45SYBQ
Інформаційні матеріали до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки:
Відеоісторія “Українська революція 1917–1921. Як творилася держава”:
Аудіо-альбом “Пісні Української революції”:
https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/audioalbom-pisni-ukrayinskoyi-revolyuciyi1
Виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917–1921”:
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-100-rokiv-borotby-ukrayinska-revolyuciya-1917-1921
До 90-річчя від дня народження одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття – Василя Симоненка викладачем української літератури Рябець Л.М. разом із бібліотекарем Нечистик О.В. для здобувачів освіти першого курсу був проведений літературний онлайн вечір «Життя мов спалах блискавки».
На заході студенти згадали творчість митця, сповнену людяності і патріотизму, обговорили його роль в українській літературі. Лунали на зустрічі вірші поета-бунтаря, який не терпів несправедливості, прагнув не тільки свободи, але й визнання України самобутньою державою. Поет горів для українського народу, і полум’я його творчості осяяло мільйони сердець.
В читальній залі бібліотеки мажна ознайомитись з виставкою , присвяченою життю і творчості В.Симоненку "Народ мій є! Народ мій завжди буде".
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.
Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Дивись віртуальну виставку "Україна - територія гідності" на сторінці "Масова робота" .
21 листопада День Гідності та свободи
19 листопада - 1000 днів від початку повномаштабного вторгнення
російської федерації в Україну.
Тисячний день великої війни. Багато хто сьогодні намагається оглянутися назад і побачити, як ми прожили ці тисячу днів. Це тисяча днів крові, смерті, болю, руйнувань і нищення. 24 лютого 2022 року несправедливий російський агресор приніс на українську землю смерть і розруху. Але й у ту драматичну хвилину, і тепер ми не перестаємо вірити, що Бог з нами. В Бозі наша надія, і від Нього буде наша перемога.
Саме тому цей період є водночас періодом великої надії для українського народу. Тисяча днів надії!
Пропроную перегляну презентацію "1000 днів незламності"
27 жовтня Україна святкує надзвичайно важливе свято - День української писемності та мови
Це свято було встановлене указом презедента України в 1997 р. і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з Преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.
Бібліотека закладу приєдналась до святкування знаменної дати і протягом 21-25 жовтня провела заходи, присвячені Дню української писемності і мови. (Інформацію дивиться на сторінці "Масові заходи").
29 серпня Україна відзначає День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.
Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.
Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні захисників України у боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Адже Україна для кожного із загиблих воїнів — це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім.
29 серпня 2014 року сотні наших захисників у соняшникових полях під Іловайськом поклали свої життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. За даними Українського інституту національної пам’яті 366 українських воїнів полягли там, 429 — зазнали поранень, 158 — зникли безвісти, 300 — опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він — не просто символ історичної мужності українських воїнів, це — символ життя України.
У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Безперечно, це не єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Однак це нагода для всього суспільства разом зробити усе можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на багато поколінь вперед.
Пам’ять про борців і їхні подвиги є найвищою цінністю у шкалі нашої національної ідентичності. А віра і впевненість, що в разі загибелі на полі бою жертовність воїна буде пошанована на державному рівні, є дуже важливою для підняття морального духу військовослужбовців.
Пропонуємо і переглянути відео, присвячені трагічним подіям в Іловайську та початку російсько-української війни.
24 серпня Україна святкує свій 33-й День Незалежності -
день гідності, сили та віри у себе.
День незалежності України – державне свято України, яке відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України». Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України».
Бажаємо всім здобувачам освіти та працівникам коледжу процвітання, здоров'я, міцного духу, завжди відчувати себе гідним громадянином нашої країни, бути прикладом патріотизму для інших. Нехай ваші добрі справи примножать славу рідної України. Зі святом вас! Слава Україні!
2023-2024 н.р.
Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – творців слов’янської писемності.
У День слов'янської писемності публікуємо маловідомі факти про слов'янські мови, які вас здивують:
багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною праслов'янською мовою, є «Веллесова книга», однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-х років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.
ймовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено;
у ІХ столітті Кирило Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка була заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували;
у старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові;серед лінгвістів немає єдиної думки, чи були Кирило й Мефодій творцями глаголиці і кирилиці. Найбільш поширена думка, що брати розробили глаголицю, а кириличну абетку створили пізніше їхні учні. Глаголиця в сучасних мовах не використовується
З нагоди свята студенти нашого коледжу підготували відеосюжет, яким продемонстрували шану до мови, що є душею кожної нації, її найціннішим скарбом.
З нагоди свята студенти нашого коледжу підготували відеосюжет, яким продемонстрували шану до мови, що є душею кожної нації, її найціннішим скарбом.
Міжнародний день медичної сестри відзначається у всьому світі щороку 12 травня, в день народження Флоренс Найтінгейл. Саме ця знаменита англійка започаткувала освіту та організувала перші у світі бригади медичних сестер.
День медичної сестри відзначається з моменту об’єднання сестер милосердя з 141 країни в професійну громадську організацію - міжнародну раду медичних сестер.
Вперше служба сестер милосердя була організована під час Кримської війни англійкою Флоренс Найнтінгейл (12.05.1820 - 13.8.1910). Всесвітній день медичних сестер за рішенням Міжнародної організації Червоного хреста є саме в її честь, в день її народження - 12 травня. Тоді й сформувався стійкий стереотип: медсестра - це санітарка, яка виносить з поля бою поранених або стоїть біля операційного столу.
Цікаві факти: найбільше число медсестер в Фінляндії - на 100 000 осіб припадає 2162 медсестри. Для порівняння, на Гаїті на 100 000 осіб припадає 5 медсестер.
12 травня ДЕНЬ МАТЕРІ
У травні, коли розцвітають яскраві квіти, і дзвенить пташиний спів, коли оновлюється природа, теплий і весняний вітер приносить нам свято Матері. День матері - це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов.
«Жоден подарунок для матері не буде рівний подарунку, який вона подарувала нам, - це життя.» Пропоную подивитися відіо до Дня матері
23 квітня
Міжнародний День книги
Інформаційна хвилинка
Найбiльше диво на свiтi — це книга. Тiльки подумай: ти читаєш про країну, в якiй нiколи не був, i нiби сам опиняєшся в цiй незнанiй країнi. Розгортаєш книжку про рицарiв, якi жили колись давно, декiлька столiть тому, — й ось вони перед тобою; чується передзвiн шабель, iржання бойових коней. Ти нiби стаєш незримим учасником усiх подiй, якимось дивом у минулому або майбутньому, мандруючи сторiнками фантастичних творiв, вiдкриваючи неземнi свiти, невiдкритi ще галактики.
Найперша в iсторiї людства книжка — це кам’яна книга наскельних зображень. А далi були книжки на берестi, глинi, пергаментi, паперi.
Найдавнiшою рукописною книгою, яка збереглася до наших днiв, є Остромирове Євангеліє. Написане воно було в 1050—1057 роках дяком Григорiєм. Саме на цiй книзi президенти України присягають українському народу при iнавгурацiї.
Виникнення книгодрукування у східнослов’янських народiв пов’язане з iменами трьох видатних першодрукарiв — Швайпольда Фiоля, Франциска Скорини, Iвана Федорова.
Цікаві факти про книги
Найтовстіша у світі книга – англійський словник, що містить 8600 сторінок.
Найбільшою книгою у світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, “Суперкнига”, розмір якої становить 274х307 см, вага – 252кг 600г, яка налічує 300 сторінок.
Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка “Кобзар”, який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 мм². Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він народився.
Найбільше видання у світі – це багатотомна збірка “Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати, потрібно понад 6 років.
Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120 кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170х110 см.
Найдорожчою книгою у світі є Массачусетська книга псалмів. Надрукована у 1640 році, вона була продана на аукціоні у 2013 році за 14,2 мільйона доларів.
Перша друкована книга “Львівський Апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних майстрів, адже винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами одночасно.
“Німецький словник” вважається найбільшим в світі. Складати його почали брати Грімм в 1854 році, далі роботу продовжили інші, менш відомі автори. Праця була закінчена тільки в 1971 році. Словник налічує 34519 сторінок і виданий в 33 томах.
У в’язницях Бразилії створена спеціальна програма, яка стимулює ув’язнених читати. Кожна прочитана книга зменшує термін на 4 дні, максимально можна скоротити собі термін на 48 днів на рік. Погодьтеся, ідея геніальна, а головне, небезкорисна!
Нацією, що найбільше часу проводить за книгою вважається Індія. Здивовані? Але саме середньостатистичний індієць проводить по 10,7 годин на тиждень, просто читаючи книгу.
Двадцять шостий президент США Теодор Рузвельт прочитував по одній книзі кожного дня!
Люди проводять близько 14 годин на тиждень за переглядом телевізора, напротивагу читають вони лише 6,5 годин.
Перша рукописна Біблія (з моменту винаходу друкарського верстата) була написана за 12 років і коштує зараз 8 млн доларів.
Найбільш популярною книгою залишається Біблія. Друге місце займає «Книга рекордів Гіннесса».
Першим романом в історії вважається японська «Повість про Ґендзі» (близько 1007 року), авторство якої приписується Мурасакі Сікібу, дамі при дворі імператриці Сьосі.
Найбільше творів написав іспанський драматург Лопе де Вега. Його перу належить 1800 п»єс.
Дванадцять найменших книг світу вміщаються в одній столовій ложці. Серед них є мініатюрне видання Корану, словник англійської мови на 12 000 слів і Конституція Франції.
Одна з найбільш незвичайних у світі книг – «Божественна комедія» Данте – була написана на аркуші паперу розміром 80х60 см ченцем Габріелем Чепані. Вона містить 14 000 віршів. Якщо подивитися на лист з деякої відстані, то можна побачити барвисту карту Італії. На цю працю Чепані витратив чотири роки.
Найдорожчою книгою, що належить державі, вважають унікальний «Апокаліпсис», виданий французом Жозефом Форе. Вона оцінена в 100 млн. старих франків та виставлена в музеї сучасного мистецтва в Парижі.
Найдорожчою книгою, що знаходиться в приватних руках, є так званий «Лестерський кодекс». Інша її назва – «Трактат про воду, землю і небесні тіла», створений Леонардо да Вінчі. У 1994 році її купив за 24 млн. доларів знаменитий засновник компаніі Microsoft Білл Гейтс. Книга являє собою збірник думок, знахідок і висновків Леонардо да Вінчі на різні теми. Сама книга – це всього 18 пергаментних сторінок, скріплених між собою, причому прочитати таку книгу можна тільки за допомогою дзеркала.
Письменник витрачає на написання свого роману приблизно 500 годин. Цікаво, за скільки таку книгу прочитає читач?
19 березня відмітить свій 94 день народження славетна українська поетеса Ліна Василівна Костенко
Ліна Костенко – найяскравіша зірка на небі сучасного письменництва. Вона не просто геніальний поет – це складна, щедра на добро, спрагла до щастя і волі душа. Ліну Костенко знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні і в світі. Слухаючи її поезії, не можливо приховати захоплення красою і вишуканістю її поетичного слова.
Українській літературі поталанило, що в ній є постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. У символічному двобої світла і темряви, життя і смерті, тимчасовості і вічності, представленого її поезіями, завжди звучить настрій неминучої перемоги.
Ліну Костенко знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні і в світі. Слухаючи її поезії, не можливо приховати захоплення красою і вишуканістю її поетичного слова.
Поезія – це свято, як любов,
О, то не є промовка побутова!
І то не є дзвінкий асортимент –
Метафор, слів – на користь чи в догоду.
А що не знаю. Я лиш інструмент,
В якому плачуть сни мого народу.
Книги Л. Костенко “Над берегами вічної ріки” (1977), “Маруся Чурай” (1979), “Неповторність” (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток. Так, як вона подивилася на проблему жіноцтва, її одвічні болі, так ніхто й ніколи не наважувався говорити про стереотипність думок і традицій. “Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі!” – обман, жорстокість буденності – усе це пролунало в “Марусі Чурай”. Ліна Костенко була великим знавцем жіночої натури, незламним воїном за честь жінки, такий собі лицар у залізних обладунках під якими ховається чутлива, ніжна, красива жінка. За це її називають феміністкою середини ХХ століття.
У поезіях Ліни Костенко дзвенить безконечна пісня життя. Так добре і затишно всім, хто переступить поріг її творчості. Бо, переступивши раз, кожен з нас там залишаються назавжди!
9 березня особлива дата для українців – День народження
Тараса Григоровича Шевченка.
Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив
кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.
"Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть...."
У бібліотеці були проведені заходи щодо вшанування пам'яті великого Кобзаря:
презентовано тематичну виставку "Україна словом і пензлем Т.Шевченка";
літературний вечір "Тарас Шевченко - феномен доби та геній української нації";
онлан-марафон "Єднаймо душі словом Кобзаря"
29 січня минає 106-та річниця бою під Крутами.
Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священиків; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту. Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ.
Саме цим подіям була присвячена бібліотечна година "Під Крутами пішли в безсмертя", яка пройшла в групі 1Л. Здобувачі освіти переглянули фільм "Недооціненний урок історії. Герої Крут", прослухали доповіді про героїчну битву 1918 року та визначили роль молоді як рушійної сили на шляху народу до свободи.
“Наша єдність – наша зброя”
Щороку, 22 січня, у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Акт Злуки, прийнятий 105 років тому на Софійському майдані в Києві, став історичною подією, коли українські землі обєдналися в одній державі. Ідея соборності залишається базовою національною цінністю українців.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Українці з різних регіонів разом працюють, воюють і на полі бою, і в тилу з окупантами заради демократичної соборної України.
Здобувачі освіти першого курсу спеціальностей "Лікувальна справа" і "Сестринська справа" разом з бібліотекарем і класними керівниками склали карту єдності України, зясували чим славиться кожна із областей нашої країни.
18 січня День тлумачного словника
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський
6 грудня виповнюється 110 років з дня народження видатного лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка Миколи Михайловича Амосова.
Видатний український вчений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов. За результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний «великим українцем всіх часів», другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєною такого почесного звання. Микола Михайлович є одним з основоположників легеневої та серцевої хірургії. Розробив нові методи операцій на легенях, хірургічного лікування вад серця. Створив і вперше у світі почав впроваджувати в практику антитромботичні протези серцевих клапанів. Автор оригінальних апаратів штучного кровообігу. Основоположник української школи біомедичної та психологічної кібернетики.
За роки своєї кардіохірургічної практики Амосов провів понад 6 тисяч операцій на серці. Лікар, який врятував тисячі життів і до 80 років не випускав скальпеля з рук.
Створював евристичні моделі особистості та моделі суспільства. В похилому віці він кинув виклик старінню і розробив власну систему навантажень та обмежень. Амосов писав книги, за що отримав визнання не лише в Україні, а й за кордоном. Його найвідоміші твори - «Роздуми про здоров’я», «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «Книга про щастя та нещастя», «Записки воєнного хірурга».
Академік Амосов – геній світової медицини, новатор, людина-епоха - прожив велике сповнене сенсу життя на користь людству і дожив майже до 90 років.
Лікар-хірург є засновником Національного інституту серцево-судинної хірургії, який зараз носить його ім'я і продовжує розвивати його справу– розбудову кардіохірургії України. У стінах, заснованого ним закладу, врятовано понад 250 тисяч життів.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні. Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
З нагоди Дня Гідності та Свободи студенти групи 1Л прослухали інформацію бібліотекаря та ознайомились із матеріалами інформаційного стенду "Заряджені гідністю та жагою Свободи"
Справжній зорепад ювілейних дат українських письменників очікує на нас у листопаді-грудні 2023 року
25 листопада – 185 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького (справж. – Левицький; 1838–1918), українського письменника, етнографа, фольклориста, перекладача, педагога. Кращі твори письменника увійшли в золотий фонд класичної спадщини української і світової літератури.
• 145 років від часу видання соціально-побутової повісті Івана НечуяЛевицького «Микола Джеря», яка присвячена Миколі Лисенку. Твір було написано у 1876 році та видано в 1878 році. Повість оповідає про поневіряння кріпака Миколи Джері, який, виступаючи проти несправедливості, тікає зі свого села, покинувши родину.
• 145 років від часу видання створення реалістичної соціально-побутової повісті Івана Семеновича Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я́», яка написана 1878 року та вперше надрукована 1879 року у львівському журналі «Правда»
27 листопада – 160 років від дня народження Ольги Кобилянської (1863– 1942), письменниці, громадської діячки.
Серед письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття одне з перших місць належить Ользі Юліанівні Кобилянській. В 1896 році вийшла в світ її повість «Царівна», яка засвідчила непересічний талант авторки і провістила нове ім’я в історії української літератури.
• 115 років від часу створення поетичної повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» (1908). Твір розпочинається піснею «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», яка передає сюжетну колізію, навколо якої відбувається сама повість: дівоча помста за зраджене кохання. Повість співзвучна новітнім неоромантичним пошукам в світовій літературі початку ХХ століття, і поряд із «Лісовою піснею» Лесі Українки, «Тінями забутих предків» Михайла Коцюбинського є визначним надбанням української літератури
29 листопада – 200 років від дня народження Матвія Номиса (справжнє прізвище – Симонов; 1823-1901), етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця. Найвизначніша праця М. Номиса – «Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М. Номис». Мета написання цієї збірки – «зберегти для нащадків розповіді бувалих, старосвітських людей, цікаві факти з минулого різних українських станів і тим самим сприяти розвитку національної самосвідомості».
9 грудня – 160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863–1910), громадського діяча, письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, упорядника і видавця чотиритомного тлумачного «Словника української мови». Словник було видано у 1907-1909 роках у Киє
13 грудня – 130 років від дня народження Миколи Хвильового (справжнє прізвище – Фітільов; 1893-1933), письменника, публіциста, літературного критика, громадського діяча, представника «Розстріляного Відродження». Неперевершений майстер малої прозової форми Микола Хвильовий витворив у письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. У 20-х роках ХХ століття він став визнаним лідером цілого літературного покоління.
• 100 років від часу видання збірки прозових творів Миколи Хвильового, «Сині етюди» (1923). Її поява була сприйнята найавторитетнішими тогочасними критиками як явище новаторське і знакове.
22 грудня – 190 років від дня народження Марка Вовчка (справжнє ім’я та прізвище – Марія Вілінська; 1833-1907), письменниці та перекладачки. За прикладом багатьох жінок-письменниць ХІХ століття Марія Олександрівна Вілінська, за першим чоловіком Маркович, обрала для себе чоловічий псевдонім – Марко Вовчок. В часи її дебюту – кінець 50-х років ХІХ століття – вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею.
26 грудня – 125 років від дня народження Євгена Павловича Плужника (1898–1936), українського письменника, драматурга, перекладача, жертви сталінського терору.
2022-2023 н.р.
14 травня - День матері
У більшості країн світу, у тому числі і в Україні, свято відзначається у другу неділю травня.
Відомо, що 1908 року американка Анна Джервіс запропонувала заснувати День матерів. Незадовго до цього померла мати Джервіс, і американка хотіла, щоб усі діти на Землі щороку вшановували своїх мам. Вона довго надсилала листи з ініціативою і досягла результату - в 1910 році штат американський Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Поступово свято набуло всесвітньої популярності.
Мама завжди залишається найважливішою людиною в нашому житті, нашою опорою та підтримкою, навіть якщо "малюку" вже більше 30 років. Порадуйте маму гарним привітанням.
Привітання з Днем матері - листівки і теплі побажання
Мамочко, мати, матуся,
Тебе привітаю, до тебе горнуся.
Хай щастя душу твою завоює,
Душа понад мріями мандрує.
Щоб кожен день щасливим був,
А якщо біда — він швидко промайнув.
Теплих спогадів, гарних друзів, добра,
Щоб у серці завжди буяла весна.
***
З днем матері, мила матуся,
Люба моя, найніжніша,
Будь завжди здорова та гарна,
сонечка, навіть, миліша,
Щедра, із серцем невтомним,
Добра, любов’ю зігріта,
Хай в твоїм домі щоденно
Квітнуть улюблені квіти!
***
Де взяти слів, щоб вдячність передати
За все добро, за ласку, за любов,
За світ оцей, що нам подарували,
І за тепло, що даруєте знов.
Нехай Вас пам'ятають внуки й діти,
Нехай в саду співають солов'ї,
Бажаєм Вам за сто в здоров'ї жити,
Добра і щастя в вашому житті!
23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права
Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості.
Повість минулих літ
23 квітня – доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги і авторського права.
Таким чином, починаючи з 1995 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо.
Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей. Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Йдеться про освіту, саморозвиток, творчість задоволення. Книга може зробити людину розумнішою і щасливішою. І як висловився Паскаль: «Кожну книжку треба вміти читати. Правильна література в руках у правильного читача у правильний час – це скарб». І не випадково народ створив про книгу стільки прислів’їв:
• Книга вчить, як на світі жить.
• Хто багато читає, той багато знає.
• Читання — ось краще навчання.
• Книга допоможе в труді — виручить в біді.
• З книгою подружишся — розуму наберешся.
• Книга — твій друг, без неї, як без рук.
Завершити розповідь хочемо словами Стефана Цвейга: “Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки”.
Всесвітній день серця
30 вересня Всеукраїнський день бібліотек
Перегляньте відео! Ви дізнаєтесь про різні цікаві факти про книги, та бібліотеки.
29-30 вересня в Україні відзначають День памяті трагедії Бабиного Яру
Крок за кроком відроджується історична память про визнання державних і культурних діячів нашої держави. Серед них чільне місце займає і Пилип Орлик. До нього можна віднести слова, сказані ним про Івана Мазепу: "...він знехтував і самим життям, аби піднести свою вітчизну і визволити її з-під московського ярма".
Пропоную передивитися відеоматеріали про Пилипа Орлика та його Конституцію – документ великої значущості в історії українського державотворення, перша українська та одна з перших європейських конституцій.
14 жовтня – одна дата – три свята
14 жовтня відзначаємо 3 великих свята – день Українського козацтва, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисника України.
Пресвята Богородиця в усі часи вважалась заступницею народу України, покровителькою українських козаків та військових, які боронили нашу рідну землю від ворогів.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Наша бібліотека щиро вітає усіх зі святами та запрошує переглянути віртуальну книжкову виставку про українських козаків. На виставці можна побачити перелік книжок, які найкраще передадуть дух українських козаків, розкажуть їх історію та познайомлять з культурою козачества. Приємного перегляд
Сковорода - джерело духовної величі для сучасників
(до 300 -річчя дня народження великого мислителя)
Величний, гордий мандрівник, філософ, письменник, музикант, Г. С. Сковорода зробив значний вклад в українську культуру і залишиться в пам’яті нації надовго. Також не забудеться його любов до свободи, викарбувана на могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав…»
Запрошуємо до перегляду матеріалів та ознайомлення із творчістю визначного українця
До Дня Соборності України та 105-ої річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки пропоную переглянути відеоісторію "Як творилася держава".
19 листопада – 1000 днів від початку повномаштабного
вторгнення російської федерації в Україну.
1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу.
1000 днів, протягом яких кожен українець , незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.
Цей день – нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу. Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!
24 лютого – чорна дата, яка назавжди закарбується в нашій пам’яті. Це той день, коли всі ми почули страшне – почалася війна. Це найдовший день нашого життя. Найважчий день нашої новітньої історії. Ми прокинулися рано й відтоді не засинаємо.