2025-2026 н.рік

Справжнє ім’я — Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля»).

Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. З початку 60-х років брав активну участь в українському театрально­музичному житті. Протягом тривалого часу входив до різних театральних труп, на основі яких склався так званий театр корифеїв. Один із засновників цього театру. З театром корифеїв також пов’язані імена Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх.

У 1900-1904 рр. Іван Карпович Тобілевич створив власну трупу. Виконував переважно комедійні акторські ролі.

1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр. Заслуга швидкого розвитку театру належить видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен з них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером.

І. Карпенко-Карий — автор багатьох п’єс. Справжню популярність йому принесли комедійні твори «Мартин Боруля» (1886 р.), «Сто тисяч» (1889 р.), «Хазяїн» (1900 р.). У них автор виступив проникливим спостерігачем життєвих процесів, що зумовлювали суттєві зміни в українському суспільстві. Драматург звернув увагу на викривлення селянської психології, спричинені маніакальною жагою збагачення. Моральна деградація, руйнування родинних і людських взаємин, самодурство й тупе чванство — такі негативні риси побачив Карпенко-Карий в українському селянському середовищі.

І. Карпенкові-Карому належить кілька п’єс на історичні теми. Серед них певний інтерес становить трагедія «Сава Чалий» — не перша в українському письменстві драматургічна обробка відомої народної пісні. На драматургічній практиці Карпенка-Карого суттєво позначився його власний театральний, передусім акторський досвід, що диктував пошук тих сценічних засобів, які б сприяли формуванню масового українського глядача.

Помер Іван Карпенко-Карий 15 вересня 1907 р. у Берліні, похований на хуторі Надія.

Пропоную переглянути відео про засновника українського театру

І.Карпенко-Карий- драматург з унікальним талантом

20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії. 

Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні. 

Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2025 році вшановуємо під гаслом:
«Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває».

Науковці Національного музею Революції Гідності підготували матеріали, де достовірно та стисло зібрано інформацію про 107 Героїв Небесної Сотні та їх ушанування, історичні матеріали про події Майдану та добірку рекомендованих фільмів, літератури й інтернет-ресурсів для глибшого вивчення теми.

https://drive.google.com/file/d/1mp-13tntH0JULgpE41Vb-zovtSZwL30z/view

До 90-річчя від дня народження одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття – Василя Симоненка викладачем української літератури Рябець Л.М. разом із бібліотекарем Нечистик О.В. для здобувачів освіти першого курсу був проведений  літературний онлайн вечір «Життя мов спалах блискавки».

На заході студенти згадали  творчість митця, сповнену людяності і патріотизму, обговорили  його роль в українській літературі. Лунали на зустрічі вірші поета-бунтаря, який не терпів несправедливості, прагнув не тільки свободи, але й визнання України самобутньою державою. Поет горів для українського народу, і полум’я його творчості осяяло мільйони сердець.

В читальній залі бібліотеки мажна ознайомитись з виставкою , присвяченою життю і творчості  В.Симоненку "Народ мій є! Народ мій завжди буде".

29 серпня Україна відзначає День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

•  Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.

• Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.

• Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні захисників України у боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Адже Україна для кожного із загиблих воїнів — це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім.

• 29 серпня 2014 року сотні наших захисників у соняшникових полях під Іловайськом поклали свої життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. За даними Українського інституту національної пам’яті 366 українських воїнів полягли там, 429 — зазнали поранень, 158 — зникли безвісти, 300 — опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він — не просто символ історичної мужності українських воїнів, це — символ життя України. 

У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Безперечно, це не єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Однак це нагода для всього суспільства разом зробити усе можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на багато поколінь вперед.

 Пам’ять про борців і їхні подвиги є найвищою цінністю у шкалі нашої національної ідентичності. А віра і впевненість, що в разі загибелі на полі бою жертовність воїна буде пошанована на державному рівні, є дуже важливою для підняття морального духу військовослужбовців. 

Пропонуємо і переглянути відео, присвячені трагічним подіям в Іловайську та початку російсько-української війни. 

2023-2024 н.р.

 Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – творців слов’янської писемності.

 У День слов'янської писемності публікуємо маловідомі факти про слов'янські мови, які вас здивують:

• багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною праслов'янською мовою, є «Веллесова книга», однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-х років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.

• ймовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено;

• у ІХ столітті Кирило  Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка була заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували;

• у старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові;серед лінгвістів немає єдиної думки, чи були Кирило й  Мефодій творцями глаголиці і кирилиці. Найбільш поширена думка, що брати розробили глаголицю, а кириличну абетку створили пізніше їхні учні. Глаголиця в сучасних мовах не використовується 

З нагоди свята  студенти нашого коледжу підготували відеосюжет, яким продемонстрували шану до  мови, що є душею кожної нації, її найціннішим скарбом.

З нагоди свята  студенти нашого коледжу підготували відеосюжет, яким продемонстрували шану до  мови, що є душею кожної нації, її найціннішим скарбом.

12  травня - Всесвітній день медичних сестер

Міжнародний день медичної сестри відзначається у всьому світі щороку 12 травня, в день народження Флоренс Найтінгейл. Саме ця знаменита англійка започаткувала освіту та організувала перші у світі бригади медичних сестер. 

День медичної сестри відзначається з моменту об’єднання сестер милосердя з 141 країни в професійну громадську організацію - міжнародну раду медичних сестер.

Вперше служба сестер милосердя була організована під час Кримської війни англійкою Флоренс Найнтінгейл (12.05.1820 - 13.8.1910). Всесвітній день медичних сестер за рішенням Міжнародної організації Червоного хреста є саме в її честь, в день її народження - 12 травня. Тоді й сформувався стійкий стереотип: медсестра - це санітарка, яка виносить з поля бою поранених або стоїть біля операційного столу.

Цікаві факти: найбільше число медсестер в Фінляндії - на 100 000 осіб припадає 2162 медсестри. Для порівняння, на Гаїті на 100 000 осіб припадає 5 медсестер.

23 квітня

Міжнародний День книги

Інформаційна хвилинка

Найбiльше диво на свiтi — це книга. Тiльки подумай: ти читаєш про країну, в якiй нiколи не був, i нiби сам опиняєшся в цiй незнанiй країнi. Розгортаєш книжку про рицарiв, якi жили колись давно, декiлька столiть тому, — й ось вони перед тобою; чується передзвiн шабель, iржання бойових коней. Ти нiби стаєш незримим учасником усiх подiй, якимось дивом у минулому або майбутньому, мандруючи сторiнками фантастичних творiв, вiдкриваючи неземнi свiти, невiдкритi ще галактики.

Найперша в iсторiї людства книжка — це кам’яна книга наскельних зображень. А далi були книжки на берестi, глинi, пергаментi, паперi.

Найдавнiшою рукописною книгою, яка збереглася до наших днiв, є Остромирове Євангеліє. Написане воно було в 1050—1057 роках дяком Григорiєм. Саме на цiй книзi президенти України присягають українському народу при iнавгурацiї.

Виникнення книгодрукування у східнослов’янських народiв пов’язане з iменами трьох видатних першодрукарiв — Швайпольда Фiоля, Франциска Скорини, Iвана Федорова.

 Цікаві факти про книги

• Найтовстіша у світі книга – англійський  словник, що містить 8600 сторінок.

• Найбільшою книгою у  світі  є видана у 1976 році  у Денвері, штат Колорадо, США, “Суперкнига”, розмір якої становить 274х307 см, вага – 252кг 600г, яка налічує  300 сторінок.

• Однією з найменших книг є  томик віршів Т.Г.Шевченка “Кобзар”, який створив мікромайстер  Микола   Сядристий.  Книга   складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6  мм². Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем  людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки  безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він  народився.

• Найбільше видання у світі –  це багатотомна збірка “Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900  років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати,  потрібно понад 6 років.

• Однією з найбільших  старовинних книг є гігантський атлас вагою 120 кг, який знаходиться в Державній  бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170х110 см.

• Найдорожчою книгою у світі є Массачусетська книга псалмів. Надрукована у 1640 році, вона була продана на аукціоні у 2013 році за 14,2 мільйона доларів.

• Перша друкована книга  “Львівський Апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван  Федоров, який випередив іноземних майстрів, адже винайшов спосіб друкування  тексту двома фарбами одночасно.

• “Німецький словник” вважається найбільшим в світі. Складати його почали брати Грімм в 1854 році, далі роботу продовжили інші, менш відомі автори. Праця була закінчена тільки в 1971 році. Словник налічує 34519 сторінок і виданий в 33 томах.

• У в’язницях Бразилії створена спеціальна програма, яка стимулює ув’язнених читати. Кожна прочитана книга зменшує термін на 4 дні, максимально можна скоротити собі термін на 48 днів на рік. Погодьтеся, ідея геніальна, а головне, небезкорисна!

• Нацією, що найбільше часу проводить за книгою вважається Індія. Здивовані? Але саме середньостатистичний індієць проводить по 10,7 годин на тиждень, просто читаючи книгу.

• Двадцять шостий президент США Теодор Рузвельт прочитував по одній книзі кожного дня!

• Люди проводять близько 14 годин на тиждень за переглядом телевізора, напротивагу читають вони лише  6,5 годин.

• Перша рукописна Біблія (з моменту винаходу друкарського верстата) була написана за 12 років і коштує зараз 8 млн доларів.

• Найбільш популярною книгою залишається Біблія. Друге місце займає «Книга рекордів Гіннесса».            

• Першим романом в історії вважається японська «Повість про Ґендзі» (близько 1007 року), авторство якої приписується Мурасакі Сікібу, дамі при дворі імператриці Сьосі.

• Найбільше творів написав іспанський драматург Лопе де Вега. Його перу належить 1800 п»єс.

• Дванадцять найменших книг світу вміщаються в одній столовій ложці. Серед них є мініатюрне видання Корану, словник англійської мови на 12 000 слів і Конституція Франції.

• Одна з найбільш незвичайних у світі книг – «Божественна комедія» Данте – була написана на аркуші паперу розміром 80х60 см ченцем Габріелем Чепані. Вона містить 14 000 віршів. Якщо подивитися на лист з деякої відстані, то можна побачити барвисту карту Італії. На цю працю Чепані витратив чотири роки.

• Найдорожчою книгою, що належить державі, вважають унікальний «Апокаліпсис», виданий французом Жозефом Форе. Вона оцінена в 100 млн. старих франків та виставлена в музеї сучасного мистецтва в Парижі.

• Найдорожчою книгою, що знаходиться в приватних руках, є так званий «Лестерський кодекс». Інша її назва – «Трактат про воду, землю і небесні тіла», створений Леонардо да Вінчі. У 1994 році її купив за 24 млн. доларів знаменитий засновник компаніі Microsoft   Білл Гейтс. Книга являє собою збірник думок, знахідок і висновків Леонардо да Вінчі на різні теми. Сама книга – це всього 18 пергаментних сторінок, скріплених між собою, причому прочитати таку книгу можна тільки за допомогою дзеркала.

• Письменник витрачає на написання свого роману приблизно 500 годин. Цікаво, за скільки таку книгу прочитає читач?

19 березня відмітить свій 94 день народження  славетна українська поетеса Ліна Василівна Костенко

Книги Л. Костенко “Над берегами вічної ріки” (1977), “Маруся Чурай” (1979), “Неповторність” (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток. Так, як вона подивилася на проблему жіноцтва, її одвічні болі, так ніхто й ніколи не наважувався говорити про стереотипність думок і традицій. “Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі!” – обман, жорстокість буденності – усе це пролунало в “Марусі Чурай”. Ліна Костенко була великим знавцем жіночої натури, незламним воїном за честь жінки, такий собі лицар у залізних обладунках під якими ховається чутлива, ніжна, красива жінка. За це її називають феміністкою середини ХХ століття.

У поезіях Ліни Костенко дзвенить безконечна пісня життя. Так добре і затишно всім, хто переступить поріг її творчості. Бо, переступивши раз, кожен з нас там залишаються назавжди!

29 січня минає 106-та річниця бою під Крутами.

 Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священиків; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту. Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ.

Саме цим подіям була присвячена бібліотечна година "Під Крутами пішли в безсмертя", яка пройшла в групі 1Л. Здобувачі освіти  переглянули фільм "Недооціненний урок історії. Герої Крут", прослухали доповіді про героїчну битву 1918 року та визначили роль молоді як рушійної сили на шляху народу до свободи. 

6 грудня виповнюється 110 років з дня народження видатного лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка Миколи Михайловича Амосова. 

Видатний український вчений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов. За результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний «великим українцем всіх часів», другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєною такого почесного звання. Микола Михайлович є одним  з основоположників легеневої та серцевої хірургії. Розробив нові методи операцій на легенях, хірургічного лікування вад серця. Створив і вперше у світі почав впроваджувати в практику антитромботичні протези серцевих клапанів. Автор оригінальних апаратів штучного кровообігу. Основоположник української школи біомедичної та психологічної кібернетики. 

•  За роки своєї кардіохірургічної практики Амосов провів понад 6 тисяч операцій на серці. Лікар, який врятував тисячі життів і до 80 років не випускав скальпеля з рук.

• Створював евристичні моделі особистості та моделі суспільства. В похилому віці він кинув виклик старінню і розробив власну систему навантажень та обмежень. Амосов писав книги, за що отримав визнання не лише в Україні, а й за кордоном. Його найвідоміші твори - «Роздуми про здоров’я», «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «Книга про щастя та нещастя», «Записки воєнного хірурга».

• Академік Амосов – геній світової медицини, новатор, людина-епоха - прожив велике сповнене сенсу життя на користь людству і дожив майже до 90 років. 

• Лікар-хірург є засновником  Національного інституту серцево-судинної хірургії, який зараз носить його  ім'я і  продовжує розвивати його справу– розбудову кардіохірургії України.   У стінах,  заснованого ним закладу, врятовано  понад 250 тисяч життів. 

 Справжній зорепад ювілейних дат українських  письменників очікує на нас у листопаді-грудні  2023 року

25 листопада – 185 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького (справж. – Левицький; 1838–1918), українського письменника, етнографа, фольклориста, перекладача, педагога. Кращі твори письменника увійшли в золотий фонд класичної спадщини української і світової літератури.

 • 145 років від часу видання соціально-побутової повісті Івана НечуяЛевицького «Микола Джеря», яка присвячена Миколі Лисенку. Твір було написано у 1876 році та видано в 1878 році. Повість оповідає про поневіряння кріпака Миколи Джері, який, виступаючи проти несправедливості, тікає зі свого села, покинувши родину.

 • 145 років від часу видання створення реалістичної соціально-побутової повісті Івана Семеновича Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я́», яка написана 1878 року та вперше надрукована 1879 року у львівському журналі «Правда» 

27 листопада – 160 років від дня народження Ольги Кобилянської (1863– 1942), письменниці, громадської діячки. 

Серед письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття одне з перших місць належить Ользі Юліанівні Кобилянській. В 1896 році вийшла в світ її повість «Царівна», яка засвідчила непересічний талант авторки і провістила нове ім’я в історії української літератури.

 • 115 років від часу створення поетичної повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» (1908). Твір розпочинається піснею «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», яка передає сюжетну колізію, навколо якої відбувається сама повість: дівоча помста за зраджене кохання. Повість співзвучна новітнім неоромантичним пошукам в світовій літературі початку ХХ століття, і поряд із «Лісовою піснею» Лесі Українки, «Тінями забутих предків» Михайла Коцюбинського є визначним надбанням української літератури 

29 листопада – 200 років від дня народження Матвія Номиса (справжнє прізвище – Симонов; 1823-1901), етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця. Найвизначніша праця М. Номиса – «Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М. Номис». Мета написання цієї збірки – «зберегти для нащадків розповіді бувалих, старосвітських людей, цікаві факти з минулого різних українських станів і тим самим сприяти розвитку національної самосвідомості».

 9 грудня – 160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863–1910), громадського діяча, письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, упорядника і видавця чотиритомного тлумачного «Словника української мови». Словник було видано у 1907-1909 роках у Киє

13 грудня – 130 років від дня народження Миколи Хвильового (справжнє прізвище – Фітільов; 1893-1933), письменника, публіциста, літературного критика, громадського діяча, представника «Розстріляного Відродження». Неперевершений майстер малої прозової форми Микола Хвильовий витворив у письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. У 20-х роках ХХ століття він став визнаним лідером цілого літературного покоління.

 • 100 років від часу видання збірки прозових творів Миколи Хвильового, «Сині етюди» (1923). Її поява була сприйнята найавторитетнішими тогочасними критиками як явище новаторське і знакове. 

22 грудня – 190 років від дня народження Марка Вовчка (справжнє ім’я та прізвище – Марія Вілінська; 1833-1907), письменниці та перекладачки. За прикладом багатьох жінок-письменниць ХІХ століття Марія Олександрівна Вілінська, за першим чоловіком Маркович, обрала для себе чоловічий псевдонім – Марко Вовчок. В часи її дебюту – кінець 50-х років ХІХ століття – вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею.  

26 грудня – 125 років від дня народження Євгена Павловича Плужника (1898–1936), українського письменника, драматурга, перекладача, жертви сталінського терору. 

Євген Плужник 

2022-2023 н.р.

14 травня -  День матері

У більшості країн світу, у тому числі і в Україні, свято відзначається у другу неділю травня. 

Відомо, що 1908 року американка Анна Джервіс запропонувала заснувати День матерів. Незадовго до цього померла мати Джервіс, і американка хотіла, щоб усі діти на Землі щороку вшановували своїх мам. Вона довго надсилала листи з ініціативою і досягла результату - в 1910 році штат американський Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Поступово свято набуло всесвітньої популярності. 

Мама завжди залишається найважливішою людиною в нашому житті, нашою опорою та підтримкою, навіть якщо "малюку" вже більше 30 років.  Порадуйте маму гарним привітанням.

Привітання з Днем матері - листівки і теплі побажання

Мамочко, мати, матуся,

Тебе привітаю, до тебе горнуся.

Хай щастя душу твою завоює,

Душа понад мріями мандрує.

Щоб кожен день щасливим був,

А якщо біда — він швидко промайнув.

Теплих спогадів, гарних друзів, добра,

Щоб у серці завжди буяла весна.

***

З днем матері, мила матуся,

Люба моя, найніжніша,

Будь завжди здорова та гарна,

 сонечка, навіть, миліша,

Щедра, із серцем невтомним,

Добра, любов’ю зігріта,

Хай в твоїм домі щоденно

Квітнуть улюблені квіти!

***

Де взяти слів, щоб вдячність передати

За все добро, за ласку, за любов,

За світ оцей, що нам подарували,

І за тепло, що даруєте знов.

Нехай Вас пам'ятають внуки й діти,

Нехай в саду співають солов'ї,

Бажаєм Вам за сто в здоров'ї жити,

Добра і щастя в вашому житті!

23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права

Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості.

                                                                                                                                Повість минулих літ 

    23 квітня – доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги і авторського права.

             Таким чином, починаючи з 1995 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо.

Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей. Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Йдеться про освіту, саморозвиток, творчість задоволення. Книга може зробити людину розумнішою і щасливішою. І як висловився Паскаль: «Кожну книжку треба вміти читати. Правильна література в руках у правильного читача у правильний час – це скарб». І не випадково народ створив про книгу стільки прислів’їв:

• Книга вчить, як на світі жить.
• Хто багато читає, той багато знає.
• Читання — ось краще навчання.
• Книга допоможе в труді — виручить в біді.
• З книгою подружишся — розуму наберешся.
• Книга — твій друг, без неї, як без рук.

Завершити розповідь хочемо словами Стефана Цвейга: “Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки”.                                                                                                

Всесвітній день серця

30 вересня  Всеукраїнський день бібліотек

29-30 вересня в Україні відзначають День памяті трагедії  Бабиного Яру

Г.Сковорода 

   19 листопада – 1000 днів від початку повномаштабного 

вторгнення російської федерації в Україну. 

1000 днів стійкості, мужності та неймовірної  єдності всього українського народу. 

1000 днів, протягом  яких кожен українець , незалежно  від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.

Цей день – нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу. Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!

24 лютого – чорна дата, яка назавжди закарбується в нашій пам’яті. Це той день, коли всі ми почули страшне – почалася війна. Це найдовший день нашого життя. Найважчий день нашої новітньої історії. Ми прокинулися рано й відтоді не засинаємо.