Embedded Files
10 жовтня Всесвітній день Ментального здоров’я.Ментальне здоров’я- така ж важлива частина нашого життя, як і фізичне.
Напередодні цього дня у нашому ліцеї було проведено ряд заходів.
Корекційно-просвітницьке заняття «5 кроків до покращення психічного здоровʼя» ( 8-А,Б)
Заняття «Знайомимось з техніками підтримки ментального здоровʼя.» (7-А,Б)
Просвітницьке заняття «Стабільність психічного здоровʼя як знак якості життя» (11-ті класи)
У межах реалізації пріоритетного обласного проєкту «Ментальне здоров’я молоді: психоедукація та профілактика залежностей», у нашому закладі було проведено ряд заходів ,а саме:
Техніки підтримки ментального здоров’я ;
Заняття «Підтримка ментального здоров’я за допомогою арт-терапії та методами handmade» ;
Корекційно-розвиткові заняття «Свідомий вибір» .
У межах реалізації пріоритетного обласного проєкту «Ментальне здоров’я молоді: психоедукація та профілактика залежностей» з метою підвищення психологічної обізнаності учнівської молоді в Любомльському ліцеї №3 була проведена серія уроків з ментального здоров’я з учнями 8 - х класів.
Мета тематичних уроків:
• розповісти учням про те, як вони можуть піклуватися про власне ментальне здоров’я;
• навчити учнів розпізнавати свої емоції та пояснити, що робити, якщо вони не можуть впоратися з ними;
• навчити учнів деяких вправ та практик, щоб допомогти впоратись зі стресом, страхом, тривогою, опанувати злість, заспокоїтися, почуватися впевненіше.
На допомогу молодому учителю
На допомогу молодому учителю
Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!
Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.
Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.
Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.
Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.
Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАСТРОЮ
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАСТРОЮ
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).
3. Якщо в тебе з’явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.
4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам’ятайте: думати про себе – ваш головний обов’язок.
6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: ”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПЕДАГОГА
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПЕДАГОГА
1. Прийшов у школу - зроби розумне й шляхетне лице.
2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з'їж морозиво.
3. Гроші та педагогіка мало сумісні.
4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.
5. Не заходь в душу до дітей, якщо тебе про це не просили.
6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.
7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся.
8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу.
9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.
10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.
11. Намагайся їсти кожен день.
12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя.
13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.
14. Люби кого-небудь крім школи, і тоді у тебе буде все в порядку.
15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина.
16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.
17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше.
18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей.
19. Якщо ти вмієш самий звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.
20.Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.
21. Віддай школі все, а вийшовши зі стін школи, почни нове життя.
22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в це хтось не повірить.
23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: "Он вчителька пішла".
24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий.
25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.
26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.
27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє посмішка.
ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»
ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»
1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.
2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.
3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів. Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.
4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.
5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день.
6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.
7. Категоричним правилом має стати відмова від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.
8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.
4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
Що це за звір такий – шкільний психолог?
Що це за звір такий – шкільний психолог?
У наші часи майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми.
В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи, які жодного відношення до реальності не мають!
То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?
В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?
Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль такої собі “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, про які соромно або незручно розповісти мамі, таткові, а подруга чи друг потрібної поради не дадуть, адже самі не мають достатнього життєвого досвіду.
В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками, та й то тільки з твого дозволу, або за твоїм проханням.
Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей у наших школах цікавляться дослідженнями тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які турбують власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення. Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?
В основному це ситуації, пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.
Оскільки у нашій країні зараз, на превеликий жаль, ведуться активні бойові дії, у кожній школі, а, зокрема, й у нашій гімназії, є учні, яких війна змусила покинути все та починати все у новому місті. Вони покидали свої домівки за різних обставин, але все одно це – дуже складний період у їхньому житті. Саме психолог може тут статися у пригоді, може допомогти позбутися страхіть, допомогти знайти своє місце у новому колективі, новому житті. Тим паче, що новий психолог гімназії Олена Юріївна сама потрапила у таку ситуацію. В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?
Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.
Звертайтеся, не соромлячись, до гімназійних психологів Юліани Олегівни та Олени Юріївни і ми разом зможемо все та навіть трішечки більше!
Як втягнутися у навчання?
Як втягнутися у навчання?
Зазвичай у вересні багатьом необхідний час на розкачку - звикнути до розкладу, домашнім завданням, раннього підйому, обов'язків. А чи треба розгойдуватися? Давай просто пограємо!
У кого? Та хоча б в Шерлока Холмса, був такий знаменитий літературний сищик в позаминулому столітті. Придумав його англійський письменник Конан Дойль (його книги, до речі, й досі читати дуже цікаво ?).І відрізнявся цей геній надзвичайною уважністю, яка і допомагала йому розплутувати найскладніші і загадкові злочини.
Отже, граємо в Шерлока Холмса!
Зайшовши до школи, зауваж, що змінилося навкруги: що заново забарвлене, відремонтовано, перероблено, переставлено з місця на місце тощо. По вигляду однокласників спробуй зрозуміти, хто і де відпочивав на вихідних, чи задоволений відпочинком, чи радий зустрічі з тобою і, знову ж, що змінилося в зовнішності однокласників.
Попрацюй провісником і вгадай, хто і про що буде розповідати при зустрічі. Навичка спостережливості згодиться тобі і в житті, і в навчанні, і в умінні розпізнавати людей.
Золотошукач
Чи знаєш ти, як раніше добували золото? Золотоносний грунт промивали в ситі, пісок йшов, а крихти золота залишалися. Іноді траплялися й цілі злитки, які миттєво робили добувача багатієм. Твоє завдання - пошукати такі золоті крихти і злитки в нових підручниках. Все, що тебе зацікавить, - золото. Те, що не зачепить, - пісочок.
Золото - вельми корисна інформація. У підручниках вона неодмінно є. Пошукай її, - і тоді кожен урок буде захоплюючим, а домашні завдання не складуть жодних труднощів.
Пісочок теж знадобиться: з ним ти можеш тренувати волю і кожен день робити не менше двох нудних справ. Зможеш більше - взагалі герой, але два - обов'язково! І тоді твоя воля втягнутися в навчання буде зміцнюватись з кожним днем.
Погодинка
Ти - розподільник робіт, вказуєш, коли, що і кому потрібно зробити. Усередині тебе живуть Батько (Мати), Ледар (Ледарка), Відмінник (Відмінниця), Розумник (Розумниця), Дорослий (Доросла), Маленька Дитина.
Накажи Батькові (Матинці) забрати з садка братика або сестричку, Ледареві (Ледарці) - тренувати волю (попередня гра «Золотошукач»), Розумнику (Розумниці) - почитати, Відміннику (Відмінниці) - добре впоратися з домашніми завданнями, Дорослому (Дорослій) - допомогти батькам, а Маленькій Дитині дозволь пограти, тільки не дуже довго.
Виділи кожному певний час і не забудь нагородити за слухняність. Своій Дорослій частинки себе дозволь посидіти зайві півгодинки за комп'ютером (з дозволу батьків, звісно ;), Відмінника похвали, Дитині дай цукерку, а Ледар нехай поніжиться у ванні. Приємного тобі нового навчального року!
Щось із пам’яттю моєю стало… Або як розвинути пам’ять?
Щось із пам’яттю моєю стало… Або як розвинути пам’ять?
Інколи нам дуже важко запам’ятати сказане на уроці вчителями, задане домашнє завдання, номер телефону, якусь адресу, дату… З одного боку, зараз, у вік мережі Інтернет вся інформація завжди під рукою, але є багато ситуацій, коли все ж треба вміти використовувати особисті надбання. І ось тут нам все частіше приходиться не солодко ? Бо звичка одразу «щось нагуглити» при появі будь-якого запитання грає з нам погану штуку: ми майже нічого не можемо пригадати! Або пригадуємо не все та з великими труднощами. А все тому, що мозок, наче м’язи, потрібно постійно тренувати. Як? Нижче ми пропонуємо вам поради, які допоможуть покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.
Думайте!
За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції. Звично, самому це робити не дуже цікаво, тож залучай до цього цікавого процесу своїх друзів, однокласників, батьків, вчителів (але останніх тільки не посеред уроку ?). Можна, наприклад, зробити дискусійний клуб у когось вдома, у дворі, у класі…
Повір, це дуже захоплює!
Цікавтесь!
Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.
Будьте готові
Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання. До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.
Не топчіть сліди
Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.
Озирніться довкола
Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу. Або якийсь кумедний вираз може дуже здорово допомогти запам’ятати формулу, дату тощо… Наприклад: Піфагорови штани на усі боки рівні
Учіть від А до Я!
Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.
Дійдіть до суті
Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне!!!
Виберіть головне
Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Да і не потрібно. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.
Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»
Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб» (тобто зазубрити). Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.
Не все одразу!
Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.
Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного
Кожен із нас хоча б раз стикався з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.
Підготовка дитини до першого класу – це важливий етап, який вимагає уваги та підтримки з боку батьків. Ось декілька порад, які можуть допомогти вам підготувати свою дитину:
Розвивайте соціальні навички: Забезпечте можливості для дитини спілкуватись з однолітками та іншими дітьми. Ігри на майданчику, групові заняття та інші активності сприяють розвитку соціальних навичок.
Робіть читання частиною рутини: Звичка читати книжки дитині сприяє розвитку мови, уяви та концентрації. Робіть це весело та цікаво, обговорюйте ілюстрації та події у книжках.
Розвивайте моторику: Ручна моторика є важливою для письма та інших навичок. Разом з дитиною малюйте, ліпіть з пластиліну, вирізайте, складайте пазли.
Розвивайте навички самообслуговування: Навчіть дитину самостійно одягатися, зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, відвідувати туалет, самостійно обідати.
Розвивайте увагу та концентрацію: Гра в логічні ігри, головоломки, конструктори допоможуть розвивати ці важливі навички.
Практикуйте числа та літери: За допомогою ігор та розважальних активностей введіть дитину до основних понять чисел та літер.
Підтримуйте позитивне ставлення: Ставлення дитини до навчання має бути позитивним. Хваліть за зусилля та досягнення, підтримуйте у випадку труднощів.
Режим та сон: Встановіть режим дня, який буде близьким до шкільного. Забезпечте достатній сон, оскільки відпочинок є важливим для концентрації та навчання.
Підтримуйте інтереси: Дізнайтеся, що цікавить вашу дитину, та намагайтеся включити ці теми в розмови та заняття.
Позитивний приклад: Будьте позитивними та показуйте приклад, як ви навчаєтеся та розвиваєтесь.
Пам’ятайте, що кожна дитина індивідуальна, тому підлаштовуйте підходи до її потреб і темпу розвитку. Головне – створити підтримуюче та відкрите середовище, де ваша дитина зможе вільно досліджувати світ та навчатися новому.
16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. У 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала щорічно, 16 листопада, відзначати Міжнародний день толерантності.
Толерантність – це здатність людини без агресії сприймати думку, поведінку, форму самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від її власних.
Толерантне ставлення – це терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів тощо. Але це не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке саме право за іншими.
Кожне суспільство складається з людей, різних не тільки з погляду їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних поглядів, але і з погляду віку, статі, інтересів, виховання, матеріального становища тощо.
Якість будь-якого суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, від того, чи сприймають вони одне одного, чи поважають і підтримують, чи навчаються одне від одного, чи об'єднують свої зусилля в ім'я загального добра, для постійного поліпшення свого матеріального й духовного життя. В умовах соціальної розмаїтості дуже важливо встановити культуру миру, яка грунтується на принципах толерантності.
Як термін слово «толерантність» з’явилося не дуже давно, але цього не можна сказати про його зміст. У словниковому запасі наших дідів і прадідів вживалися слова «терпимість» та «миролюбність» ( які виражали здатність не проявляти негативних реакцій).
Українці миролюбні та толерантні до всіх, окрім своїх ворогів….
Щоб зв'язатися з психологом введіть код курсу в
Classroom (se5snfh)
Поради батькам
Поради шкільного психолога батькам щодо сімейного виховання школярів
1. Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.
2. Не слід вимагати від учня неможливого. Важко визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.
3. Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.
4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.
5. Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.
6. Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні 1-го класу повинні працювати не більше 1 год., 2-го – 1,5 год., 3-5-х класів – до 2 годин, 6–7- х класів – до 2,5 год, 8-х – до 3год., а учні 9-11-х класів – до 4 годин. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку.
7. Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кілька разів переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.
8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.
9. Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.
10. Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.
11. Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.
12. Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах та ін.
13. Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.
14. Батько й мати – найкращі вихователі, які, за словами А.С. Макаренка, повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.
Як забезпечити гармонійне навчання дитини з перших днів у школі?
Для того щоб полегшити період адаптації першокласника до школи батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»:
1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.
2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.
3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.
Як допомогти дитині успішно адаптуватися?
1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.
3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.
4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.
ПОРАДИ БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням наприклад: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте лише її досягнення.
10. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
11. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
12. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між її інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
13. Шановні батьки! У вас підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів. Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим. Зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.
14. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
Page updated
Google Sites
Report abuse