Безпека дітей в Інтернеті

“Не можна ділитися та дивитися оголені фото та відео” 

Новий звіт британської організації Internet Watch Foundation повідомляє, що 92% матеріалів про сексуальне насильство над дітьми, який минулого року видалили з просторів інтернету, було зроблено самими дітьми. У деяких випадках злочинці шантажують дітей, обманюють або вимагають створювати та розповсюджувати сексуальні зображення або відео самих себе. Іноді діти ведуть пряму трансляцію або спілкуються по відеозв’язку й можуть не знати, що їх записують. Дітей не можна звинувачувати, коли їх обманом змусили зафіксувати власне насильство, адже вони не знають, що новий “друг” насправді є дорослим злочинцем і таємно робить запис.

На таких зображеннях і відео здебільшого зображені дівчата, віком від 11 до 13 років, у їхніх спальнях чи ванних кімнатах вдома. Під час карантину в усьому світі та з початком повномасштабного вторгнення в Україні кількість таких зображень значно зросла.

Чому діти діляться оголеними фото та відео?

Під час одного з опитувань у Британії з’ясувалось, що основні причини: дослідження власної сексуальності, спосіб налагодження відносин з хлопцем/дівчиною та встановлення довіри з кимось. Поки такий контент поширюється за згодою, є довіра та повага, діти не бачать у цьому проблем. Секстинг "нормалізується" дорослими людьми у стосунках, і часто дорослі не бачать у цьому нічого поганого, тому не завжди готові казати дітям про те, що секстинг має негативні наслідки.

Але стосунки між молодими людьми можуть зіпсуватися і хтось може захотіти помститися, або ж поділитися таким контентом з друзями, щоб похизуватися, а ті своєю чергою поширять фото у класі. То ж, чи є таке поширення контенту законним? Ні. 

Чи є законним перегляд та поширення такого контенту?

Перегляд, придбання, зберігання, переміщення, розповсюдження є забороненим, як і виготовлення та збут. Ці дії, згідно з Кримінальним кодексом України, Стаття 301-1, караються законом  у виді позбавлення волі від 8 до 12 років для людей, віком від 16 років.

До осіб від 11 до 16 років застосовуються примусові заходи виховного характеру, відповідно до статті 498 Кримінально-процесуального кодексу України. Разом із тим батьки такої дитини нестимуть адміністративну та цивільну відповідальність, зокрема у порядку відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Саме тому важливо розмовляти з дітьми на тему онлайн-ризиків, пояснювати, що не тільки створення контенту, ай перегляд та поширення його караються законом. Нагадайте, як діяти в таких ситуаціях і куди звертатися за допомогою. 

Куди звертатися за допомогою:

• Зупинити поширення та видалити онлайн фото та відео допоможе сервіс Take It Down, який запустили в Україні за підтримки телеком-оператора «Датагруп»: https://stop-sexting.in.ua/adult/zupynyty-poshyrennia/ 

• Інтернет-портал повідомлень Internet Watch Foundation допоможе видалити такий контент в інтернеті: https://stop-sexting.in.ua/adult/povidomyty/ 

• Консультаційна лінія 1545 (далі обрати “3”) для дітей та дорослих – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.

• Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг: https://stop-sexting.in.ua/adult/psykholoh/ та в Телеграм. 

• Діти та батьки можуть звернутися на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації ГО “ЛаСтрада” 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

• Діти можуть звернутися за психологічною консультацією у форматі “рівний-рівному” від ГО “Teenergizer”.

Чат-бот «КІБЕРПЕС» у Telegram і Viber допоможе дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу та анонімно отримати допомогу.

Також можна знайти матеріали для проведення уроків та квестів для різних вікових груп щодо безпечної поведінки в інтернеті.

Окрім того, у розділі розміщені рекомендовані Міністерством посібники для використання батьками та педагогами щодо навчання дітей безпечному користуванню інтернетом.

Хочемо повідомити, що діють телефони «гарячих ліній», за якими діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, в тому числі випадки, пов’язані із соціальними мережами. І Міністерство постійно звертає увагу у своїх зверненнях до департаментів освіти і науки ОДА, щоб насамперед діти знали, куди вони можуть анонімно звернутися за допомогою.

Національна дитяча гаряча лінія:

0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних)

116111 (безкоштовно з мобільних) 

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства – 15-47 

Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116-123 

На платформі цифрової освіти ДІЯ також можна знайти освітній Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» про те, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних інтернет-спілок, сексуального насильства.

На сайті Міністерства цифрової трансформації оприлюднено онлайн-посібник «COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів». У ньому розміщена інформація про найбільш актуальні проблеми віртуального життя дітей, способи розв’язання проблем та захист дітей онлайн під час карантину.

Ситуація в інтернеті є дуже небезпечною і швидко змінюється, тому маємо постійно відслідковувати нові тенденції в цифровому середовищі, вчасно на них реагувати та підвищувати обізнаність батьків, вчителів та дітей щодо можливих ризиків.

Наразі Міністерство спільно з Національною поліцією та громадськими організаціями готують лист до департаментів освіти і науки ОДА щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів із дітьми та батьками щодо безпечної поведінки в інтернеті.

МОН готує інформацію для батьків і вчителів щодо найбільш поширених серед підлітків та небезпечних челенджів у мережах, а також формує поради, як про це говорити з дітьми, які правила існують щодо користування інтернетом та соціальними мережами.