Конвенція ООН про права дитини

На захисті прав дитини

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон No
2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
протидії булінгу», яким було внесено відповідні зміни до Кодексу України
про адміністративні правопорушення, Закону України «Про освіту» та інших
законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню).
19 січня 2019 року Закон про протидію булінгу в Україні набув
чинності. Напередодні відповідний документ був опублікований в
парламентській газеті «Голос України».
Так, законодавством визначено, що булінг (цькування) – діяння
учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному,
економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів
електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи
неповнолітньої особи або такою особою відносно інших учасників освітнього
процесу, внаслідок чого заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю
потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу),
спостерігачі (за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної
та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування
потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції
потерпілого.
Передбачено, що булінг каратиметься штрафом від 50 до 100 неоподаткованих
мінімумів доходів громадян (850-1700 гривень) або громадськими роботами на
строк від 20 до 40 годин.
Якщо цькування вчинене повторно або групою людей, покарання тягне за
собою накладення штрафу у розмірі від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян (1700-3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до
60 годин.
У разі вчинення правопорушення малолітніми або неповнолітніми
особами віком від 14 до 16 років, на їхніх батьків або опікунів накладається
штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850-1700
гривень) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Конвенція ООН про права дитини

Передусім, Конвенція — це угода. Текст Конвенції про права дитини готувався, обговорювався та узгоджувався більше десяти років. Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами. В ній записа­но, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Конвенція була прийнята та відкрита для підписання та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Цей особливий документ було ратифіковано 191 країною світу. Конвенція ООН про права дитини набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і з цього часу є частиною національного законодавства. Права дитини в Україні Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в перший же рік своєї незалежності. В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх, і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивіль­ного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими зако­нами, такими як закони «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про попередження насильства в сім’ї». Різні державні інституції та міністерства покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють на терені захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе захищеним законом повноцінним членом суспільства. Захисти себе Конвенція ООН про права дитини – це твої права. Вони знайшли своє відображення у чинному законодавстві України. Ти можеш не думати про них. Ти можеш не використовувати їх щодня. Втім, ти маєш знати, що вони існують і вони не­від’ємні від інших прав, гарантованих тобі державою. Закони різних країни різні. Йдеться зокрема про цифру повноліття і про вік, з якого підліток несе кримінальну відповідальність за скоєний злочин: в одних країнах це 7 років, в інших – 12, в Україні – 14-16 років. Але ти повинен знати, що є права, які не можна змінити. Наприклад, право на турботу і піклу­вання. Також незмінним є, твердження про те, що всі діти мають рівні права. Держава може бути більш чи менш демократичною, але змінити ці права вона не може. Вони – твої. Читай – дізнаєшся Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них ти знайдеш 40 прав, які має дитина. Нижче наведені тільки ті статті Конвенції, які стосуються твоїх прав. Всі права можуть бути класифіковані за певними принципами.

Класифікація прав:

• Всі діти мають право на життя.

• Всі діти мають право на піклування і турботу.

• Всі діти рівні у своїх правах Права «піклуйтеся-про-мене» Ти маєш право на достатнє та здорове харчування.

• Ти маєш право на освіту.

• Ти маєш право на медичну допомогу.

• Ти маєш право на розваги Права «не знущайтеся наді мною» Ти маєш право на захист від економічної експлуатації та примусової праці.

• Ти маєш право на захист від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для твого здоров’я.

• Ти маєш право не бути жертвою війни.

• Ти маєш право на захист від сексуальної експлуатації Права «я маю власну думку» Ти маєш право виражати свої погляди.

• Ти маєш право сповідувати свою власну релігію.

• Ти маєш право об'єднуватися з іншими.

• Ти маєш право на інформацію Права «спеціальних потреб»: життя деяких дітей є важчим, ніж у їхніх однолітків. Тому такі діти потребують спеціальної уваги і піклування: діти-інваліди, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-біженці, діти у конфлікті з законом.

Преамбула (вступ до Конвенції)

Преамбула Конвенції ООН про права дитини містить таку важливу інформацію, як: діти мають право на особливе піклування та допомогу; сім'я несе відповідальність за повний та гармонійний розвиток дитини; дитина потребує спеціальної охорони, піклування і захисту як до, так і після народження; діти, які живуть у виключно тяжких умовах, потребують особливої уваги; важливість традицій і культурних цінностей суспільства, в якому зростає дитина; важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя дітей в кожній країні.

Стаття 1 Визначення поняття ДИТИНА Дитина – це людська істота до досягнення нею 18-річного віку. Дитина – це людина, яка зростає. Діти – це люди на шляху в доросле життя. Всі діти потребують повноцінних умов для розвитку і зростання.

Стаття 2 Усунення дискримінації Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Стаття 3 Якнайкраще забезпечення інтересів дитини Усі дії щодо дитини мають виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину, недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування.

Стаття 4 Здійснення прав дитини Держава має вживати всіх необхідних заходів для реалізації прав дитини. Держава не може залишати поза увагою права дитини. Всі країни мають співпрацювати для того, щоб права дитини реалізовувались у повсякденному житті. Більш розвинені країни мають допомагати бідним, економічно.

Стаття 5 Роль батьків Держава має поважати відповідальність, права та обов’язки батьків та родини. І, водно­час, держава повинна вимагати від батьків ростити та виховувати дітей належним чином.

Стаття 6 Право на життя та розвиток Держава визнає той факт, що кожна дитина має невід’ємне право на життя. Держава визнає, що кожна дитина має право на здоровий розвиток.

Стаття 7 Ім'я та громадянство Кожна дитина після народження має право на ім’я та громадянство. Кожна дитина після народження має право знати своїх батьків і має право на їхнє піклування.

Стаття 8 Право на індивідуальність Держава поважає індивідуальність дитини, її громадянство, ім'я та сімейні зв’язки.

Стаття 9 Розлучення дітей з батьками Дитина має право жити разом з батьками. Якщо батьки розлучені, дитина має право спілкуватися з обома батьками, за винятком тих випадків, коли це суперечить інтере­сам дитини.

Стаття 10 Воз'єднання сім’ї Держава сприяє воз’єднанню сім’ї. Держава дозволяє дітям та їхнім батькам в’їзд чи виїзд до іншої країни з метою воз’єднання сім’ї. Держава також дозволяє батькам, які проживають у різних країнах, спілкуватися з дитиною.

Стаття 11 Незаконний вивіз дитини Держава вживає всіх необхідних заходів для боротьби з незаконним вивозом дітей за кордон.

Стаття 12 Власні погляди дитини Держава забезпечує дитині (згідно з її віком і зрілістю) право формулювати та виражати власні погляди з усіх питань. Держава має приділяти належну увагу поглядам дитини. Дитина має право бути заслуханою в суді та адміністративних органах.

Стаття 13 Свобода вираження поглядів Дитина має право вільно виражати свої думки. Це право також включає свободу шукати, отримувати та передавати інформацію.

Стаття 14 Свобода думки, совісті і релігії Дитина має право на свободу думки, совісті і релігії. При цьому беруться до уваги відповідальність, права і обов’язки батьків та норми закону.

Реагування на доведені випадки булінгу

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор школи:

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2.  Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом та соціальним педагогом та затверджуються директором закладу.

3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

1. Ознайомлення учасників освітнього  процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням  представників  правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.

4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.

5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

7. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань  навчання і виховання, ухвалення рішень.

8. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

9. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

10.  Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих та нещасних випадків

Правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих та нещасних випадків

1.При виникненні аварійних ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків, робота,відпочинок припиняється до вияснення й усунення причин виникнення цих ситуацій.

2.При появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.

3.При виникненні пожеж, інших стихійних лих слід організовано без паніки залишити місце.

4.Для виклику пожежної команди необхідно зателефонувати за номером – 101, для виклику швидкої допомоги – 103.

5.Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити органи місцевого самоврядування, місцеві органи міліції, штаб ЦО(у разі необхідності):

6.У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру(землетруси, повені, затоплення, паводка, снігових лавин) населення буде оповіщено сигналом „УВАГА ВСІМ!” – завивання сирени, виробничі гудки та інші сигнальні засоби.

6.1. Дії під час землетрусу: зберігати спокій, уникати паніки; діяти негайно, тільки будуть відчутні коливання ґрунту або споруди, головна небезпека – це предмети й уламки, що падають; швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі; негайно треба залишити кутові кімнати, перейти та стати в отворі внутрішніх дверей подалі від вікон і важких предметів; вибігати з будинку швидко, але обережно, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо; швидко відійти від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач; зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відкрити двері та залишитись в автомобілі до припинення коливань; якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, по можливості, допомогу.

6.2. Дії під час раптового затоплення, повені, паводка: зберігати спокій, уникати паніки; швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі; надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу; перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час—закрити вікна та двері першого поверху дошками; негайно треба залишити зону затоплення; відкрити хлів – дати худобі рятуватися; піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий зайняти горищні приміщення; до прибуття допомоги, залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швидко вас знайти; надати, по можливості, допомогу потерпілим; потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги; не переповнювати рятувальні засоби( катери, човни, плоти тощо).

6.3. Дії у разі сходження снігової лавини: зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності, надати допомогу потерпілим інвалідам, дітям дошкільного віку, людям, які знаходяться поруч; почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихаючи через одяг; коли лавина захопила і зносить спробувати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини – це допоможе диханню, коли зупиниться снігова лавина; не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам’ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу.

6.4. Дії під час стихійного лиха: зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям дошкільного віку та сусідам, зачинити вікна та відійти від них подалі, загасити вогонь у грубах, вимкнути електро- та газо- постачання. Зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках; перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами – це небезпечно. Електромережу можуть раптово вимкнути; обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійне лихо застало вас на вулиці. За можливості заховатися в підвалі найближчого будинку; на відкритій місцевості треба щільно притиснутися до землі, на дно яру, канави, захищаючи голову одягом або гілками дерева; зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатись у підвалі міцної споруди; уникати споруд підвищеного ризику-мостів, естакад, трубопроводів, ліній електропередач, водоймищ тощо.

7. У разі виникнення надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно-небезпечних речовин населення після сигналу „УВАГА ВСІМ!” буде оповіщено мовною інформацією „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!” або „ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!”. Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор та слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони з надзвичайних ситуацій. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф – усі ці засоби необхідно тримати постійно увімкненими.

Цивільний захист для здобувачів освіти

https://rada.info/upload/users_files/20556142/f979acd0ad2c0480b97fd2dd79392380.pdf

ДІЇ ПРИ РАПТОВОМУ АРТОБСТРІЛІ

Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди - вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: уже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас. Швидко й уважно озирніться навколо: де можна надійно сховатися? Не підходять для укриття: під'їзди будь-яких будівель, місця під технікою (вантажівкою або під автобусом), підвали будинків. Вони не пристосовані для укриття в часі авіанальотів або ракетно-артилерійських обстрілів. Можна сховатися в таких місцях: у спеціально обладнаному бомбосховищі; у підземному переході чи в метро (ідеально підходить); у будь-якій канаві, траншеї або ямі; у широкій трубі водостоку під дорогою; уздовж високого бордюру або фундаменту паркану; у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи); у підземному овочесховищі, силосній ямі і т.д., у оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаража або СТО; у каналізаційних люках поряд з вашим будинком; у ямах- «воронках», які залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів. /Files/images/001.jpg /Files/images/002.jpg У гіршому випадку - коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким рухом - просто лягайте на землю і не рухайтеся, закривши голову руками!

ЯК ВИЖИТИ ПІД «ГРАДОМ» Система залпового вогню «Град» має репутацію грізної та страшної зброї, яка не залишає шансів на виживання. Однак, як показує досвід, можна залишитися живим і під «Градом». Головне - не впадати в паніку та знати кілька особливостей цієї зброї. Звичайну випущену міну, можна почути та встигнути відреагувати на неї. Натомість, снаряди з «Граду» летять вдвічі швидше за швидкість звуку, тож, ракети прилітають швидше, ніж долітають до вух звуки їхнього пострілу і польоту. Однак залп з «Граду» добре видно. Уночі це яскравий спалах на горизонті, удень - димні сліди випущених ракет. Тому потрібно організувати чергування спостерігачів, які вчасно попередять про початок обстрілу. Звичайна дальність стрільби - від 5 до 20 км. Тож після сигналу від спостерігача є всього декілька секунд, щоб сховатися. Людям, які знаходяться в зоні можливого обстрілу «Градами», дуже важливо виробити специфічну звичку: постійно тримати в полі зору оточуючі предмети, які можна використовувати, як укриття. Ракета «Граду» у рази потужніша за мінометні міни. Важкий снаряд на надзвуковій швидкості + 6 кг вибухівки легко пробивають стіни будинків і ламають міжповерхові перекриття. Тому в середині будівлі краще ховатися в підвалі або на підлозі першого поверху. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами (там менше шансів потрапити під завали, якщо впаде стеля) і недалеко від вікна чи дверей (щоб легше було залишити будівлю в разі потрапляння ракети). Осколково-фугасний снаряд «Граду» має контактний детонатор, який спрацьовує при ударі. Як і у випадку з мінометом, осколки після вибуху летять вгору і в сторони. Тому від осколків досить надійно захищають окопи, щілини, воронки, бліндажі. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю і притискайтеся до неї якомога щільніше. Вище 30 см над землею все буде всіяне уламками. На кожній пусковій установці «Град» - 40 снарядів, які можуть бути випущені всього за 20 секунд. Але часто дають залп приблизно з 10-30 снарядів, після чого уточнюють результати стрільби і коректують вогонь чи змінюють позицію. Можливий і масований обстріл: в артдивізіоні 18 бойових машин, які використовують і разом, і малими групами, і поодинці. Тому не поспішайте виходити з укриття, зачекайте хоча б 10 хвилин після закінчення обстрілу. Основні правила виживання при обстрілі з «Граду»: Організуйте постійне спостереження. Постійно тримайте в полі зору будівлі, споруди, предмети, які можна швидко використати як укриття. З часом це увійде в звичку. Окопи, воронки, щілини надійно захищають від осколків. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю. У будівлі краще ховатися в підвалі або на першому поверсі - у кутку, недалеко від вікна чи дверей. Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття. Зачекайте хвилин 10 - цілком імовірно, що обстріл продовжиться. УВАГА!

ЕВАКУАЦІЯ! Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення. Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об'єктовому рівні. Види евакуації: обов'язкова; загальна або часткова; тимчасова або безповоротна. Рішення про проведення евакуації приймають: на державному рівні - Кабінет Міністрів України; на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; на місцевому рівні - районні, районні в містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування; на об'єктовому рівні - керівники суб'єктів господарювання. Обов'язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози: аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин; катастрофічного затоплення місцевості; масових лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів; збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період). Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон: загальна евакуація можливого радіоактивного та хімічного забруднення; катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд. Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров'я в разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров'я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕВАКУАЦІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ЗАХИСНІ СПОРУДИ До захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів (укриттю підлягають працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, персонал атомних електростанцій, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я); протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості (укриваються працівники суб'єктів господарювання, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань, населення міст, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань); швидкоспоруджувана захисна споруда ЦЗ - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час в особливий період (укривається населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації в безпечне місце). Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають унаслідок надзвичайних ситуацій також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття. Споруда подвійного призначення - це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення. Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період. Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд захисних споруд. Утримання захисних споруд цивільного захисту в готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів. Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

ДІЇ У НАТОВПІ! Досвід ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф засвідчує, що паніка – це результат необізнаності, низької підготовки людей до дій у надзвичайних ситуаціях, відсутність психологічного загартування. Щоб попередити паніку, необхідно з самого початку надавати правдиву інформацію про надзвичайну ситуацію, про рятувальні роботи та ліквідацію наслідків лиха. Активно залучати людей до ліквідації аварії чи стихійного лиха, щоб усі відчували себе причетними до важливих подій. Якщо паніка виникла, необхідно приймати термінові і невідкладні дії для її подолання, тут важлива кожна хвилина. Невідкладні дії для подолання паніки: слід відволікти, хай на короткий термін, увагу людей від джерела страху або збудника паніки; дати постраждалим можливість хоч на мить забути про страх; у цю хвилину необхідно переключити увагу з дій панікера на людину мислячу, холоднокровну, носія спокою та розважливості; у такій ситуації необхідні владні й голосні команди, чіткі, обгрунтовані розпорядження; як тільки паніка спаде – у людей виникає підвищена активність. Її слід зразу використати, залучивши всіх до рятувальних або ліквідаційних робіт. При охопленні панікою значної кількості постраждалих необхідно об’єднати людей у менші групи. Дуже важливим є особистий приклад поведінки лідера, керівника групи: грамотні розпорядження, достовірне викладення фактів, підтримання порядку, особисті приклади мужності та гуманності.

УВАГА! ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ! Тероризм - це метод, за допомогою якого організована група або партія прагне досягти проголошеної нею мети через систематичне використання насильства. Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту: не торкайте у вагоні поїзда або на вулиці безхазяйні пакети (сумки). Повідомите про знахідку співробітників міліції; у присутності терористів не висловлюйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, плачу й стогонів; при погрозі застосування зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів; у випадку поранення рухайтеся; використайте будь-яку можливість для порятунку; намагайтеся запам'ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб. Дії під час перестрілки: якщо стрілянина застала Вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам'ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль - не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під'їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки; вжийте заходів для порятунку дітей, при необхідності прикрийте їх своїм тілом; якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку - укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу. ЯК

ПІДГОТУВАТИСЯ ДО НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ У сім'ї треба розробити план дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій чи обставин. У всіх членів сім'ї повинні бути номери телефонів, адреси електронної пошти один одного для термінового зв'язку. Подбайте про наявність коштів на телефонах. Ці ж номери та адреси повинні бути у вчителів школи, де навчаються ваші діти, на роботі, у ваших родичів і близьких, знайомих. Необхідно домовитися про те, кому дзвонити в екстреній ситуації. Краще за все обрати родича, що живе на іншому кінці міста, тому що при теракті або при НС у мікрорайоні часто переривається зв'язок, унаслідок чого додзвонитися один до одного неможливо. Родичу, який живе в іншій частині міста (села), у разі лиха треба повідомити, де ви знаходитесь, у якому ви стані, чи все з вами гаразд. Він передасть це членам вашої родини. Обов’язково призначте місце зустрічі, де ви зможете зустрітися з членами вашої родини в екстреній ситуації. У разі евакуації, обов'язково візьміть із собою ваш набір предметів першої необхідності та документи. Набір для виживання У кожній сім'ї необхідно мати готовий і упакований набір предметів першої необхідності. Він може суттєво допомогти виживанню в разі екстреної евакуації або забезпечити виживання сім'ї, якщо лихо застало її в будинку. Для пакування речей скористайтеся водонепроникними сумками чи рюкзаками, що застібаються на «блискавки». Комплект повинен бути максимально компактним, щоб його легко можна було захопити із собою. Орієнтовний перелік речей, які можуть забезпечити виживання, щонайменше протягом 72 годин: протигази з додатковими фільтрами, дитячі протигази, киснева маска, респіратори; аптечка: анальгін, ацетилсаліцилова кислота, гіпотермічний (охолоджуючий) пакет, сульфацил натрію, пакет кровоспинний, бинт стерильний, бинт нестерильний, лейкопластир бактерицидний, серветки кровоспинні, розчин брильянтового зеленого, бинт еластичний трубчастий, вата, нітрогліцерин, пристрій для проведення штучного дихання, аміаку розчин, вугілля активоване, корвалол, ножиці; суха їжа (галети, печиво), енергетичні батончики, горіхи, мультивітаміни; казанок; запас води; предмети гігієни; запальнички та герметично запаковані сірники, свічки, сухий спирт; два ліхтарі з додатковими батарейками; міцна довга мотузка; ніж; комплект столового приладдя; радіоприймач; дощовики, одяг, шкарпетки, капелюхи, сонцезахисні окуляри, рукавички, водонепроникне взуття; голки, нитки.

https://rada.info/upload/users_files/20556142/b41f2d4d4bb8486b4579a9a764da8c4a.docx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/27f3b18779bb985d1e0e8256752a793b.docx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/7436390e16a64894cf0c6f18fbb75586.docx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/20bbf1cb8c4aa49425d3900952d98cef.docx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/3f1629b62dee4d4333d9285a93aa6f95.docx