День молоді - це особливе свято, присвячене молодому поколінню, його енергії, потенціалу та внеску у розвиток суспільства.
У 2025 році День молоді в Україні відзначатиметься у вівторок, 12 серпня. Ця дата була змінена Указом Президента України від 28 липня 2021 року № 333/2021 "Про День молоді". До цього свято традиційно відзначали в останню неділю червня. Рішення про перенесення дати було прийнято для підтримки євроінтеграційних прагнень української молоді та гармонізації святкування з Міжнародним днем молоді, який також припадає на 12 серпня.
Міжнародний день молоді був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році за пропозицією Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді, що відбулася в Лісабоні (Португалія) у 1998 році. Його мета - привернути увагу до проблем, з якими стикається молодь у всьому світі, та підкреслити її роль у розбудові суспільства.
В умовах повномасштабної війни, роль молоді в Україні є надзвичайно важливою. Молоді люди активно волонтерять, захищають країну на фронті, розвивають нові технології та підтримують суспільство. Цей день є також вшануванням їхньої стійкості та незламності. Українська молодь, демонструє незламність духу, стійкість, патріотизм, а також свою роль у житті країни та відданість її майбутньому.
Українська молодь, як частина нашої незламної нації, стоїть на захисті єдиної демократичної Європи та цінностей, ціною власного життя виборює для людства свободу від тоталітаризму та тиранії. Цивілізаційний вибір України полягає у її європейській інтеграції, і активну роль в цьому процесі відіграє молодь.
23 серпня Україна відзначає День державного прапора. День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня.
Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє.
То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.
24 серпня Україна відзначить 34-ту річницю своєї незалежності.
У 2025 році День Незалежності України відзначатимуть 24 серпня. Саме цього дня у 1991 році Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, що стало ключовим моментом у новітній історії нашої держави.
29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність держави. День пам’яті встановлено на згадку про Іловайську трагедію 2014 року, коли під час виходу з оточення загинули сотні українських воїнів. Символом цього дня є квітка соняшника, адже саме на полях, засіяних соняхами, відбувалися трагічні події під Іловайськом.
Першого вересня – свято знань,
Всіх вітаємо, хто тягнеться до знань.
Вчителів шануємо, а учнів – любимо,
Й до нових звершень ми їх підтримуємо!
Нехай навчальний рік принесе багато,
І радість для кожної дитини та солдата!
Це свято покликане нагадати людям про важливість читання. Цей день створений, щоб підбадьорити тих, хто любить читати, або нагадати тим, кому такий процес зовсім не подобається.
Якщо ви не любите читати, то ось вам кілька науково обґрунтованих причин, чому потрібно переглянути своє ставлення до книг та впровадити ще одну корисну звичку в своє життя.
Читання “вмикає” мозок
Іспанські вчені довели, що читання стимулює наш мозок таким чином, ніби ви переживаєте прочитаний досвід у реальному житті.
Література допомагає пізнати один одного. Читання дає унікальну можливість повністю зануритись в думки та відчуття іншої людини. За даними вчених, це може покращити соціальні навички людини та робить її більш співчутливою до інших.
Книги – це каталізатор щастя
Вчені раніше довели, що пережитий життєвий досвід робить нас набагато щасливішими, ніж матеріальні речі.
Читання зменшує стрес. Британські вчені довели, що читання заспокоює краще, ніж прослуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю. Для того, аби зменшити стрес на 68% достатньо лише шести хвилин зосередженого читання.
Книги тренують мозок. Регулярне читання покращує пам’ять, розвиває логіку та збагачує уяву.
Тож День читання книг запрошує взяти книжку, і почати читати сьогодні і кожного дня хвилин 10 -15, наприклад перед сном. І через 3-4 тижні ви вже в рядах книголюбів.
Вітаємо вас, дорогі книголюби і книголюбчики зі святом і бажаємо вам завжди захопливого читання!
В день читання книг разом з учнями 6 класів прочитали книгу "Жирафи не танцюють". Виконали інтерактивні вправи, обговорили зміст книги та вирішили, що ми всі різні, але у кожного є свій талант, треба знайти підтримку, повірити в себе. Танцювати моде кожен, просто треба знайти свою мелодію.
Міжнародний день грамотності відзначається з 1966 року в системі Організації Об'єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найвидатніших педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.
Щорічно 8 вересня в ході офіційної церемонії з нагоди Міжнародного дня грамотності присуджуються Міжнародні премії ЮНЕСКО в області грамотності: Премія ЮНЕСКО імені Короля Сечжона за поширення грамотності та Премія ЮНЕСКО імені Конфуція за поширення грамотності.
Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.
Протягом останніх десятиліть спостерігається значний прогрес у розповсюдженні грамотності. Зокрема, у 1950 році в половині країн світу 50% або більше дорослого населення (старших 15 років) були неграмотними. На сьогодні такий стан справ існує лише у 25 країнах світу, у решті країн рівень неграмотності населення в середньому не перевищує 10%. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими, у 1990 році — троє з п'ятьох, а станом на 2006 рік — четверо з п'ятьох.
На сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою. За оцінками ООН 781 мільйон дорослих людей не вміють читати й писати. Рівень грамотності в розвинутих країнах високий — в середньому 99,2%, натомість найбільше неписьменних мешкають в Південній та Західній Азії, а також в африканських країнах на південь від Сахари.
В Україні рівень грамотності високий — за даними ООН він становить 99,8%.
Програми ЮНЕСКО щодо підвищення грамотності надають людям відомості про захист навколишнього середовища, про гігієну, про шкоду наркотиків, а також вчать використовувати і застосовувати інформаційні технології. З цією метою розроблені численні програми: "Гуманітарна освіта", "Освіта і права людини", "Освіта і інформаційні технології", "Освіта, наука і техніка" тощо.
В міжнародний день грамотності разом з учнями 6 класів проходили перевірку на грамотність. Учні справились зі всіма завланнями Квеста!
День фізкультури і спорту - свято України. Відзначається щорічно в другу суботу вересня.
Історія свята. Цей день засновано у 1994 році указом президента Леоніда Кравчука на підтримку ініціативи фізкультурних і спортивних організацій. Він відзначається щорічно в другу суботу вересня.
Щорічно в Києві та обласних центрах проводять спортивно-масові заходи, присвячені до Дня фізичної культури і спорту. Зокрема, турніри, естафети, змагання, чемпіонати з окремих видів спорту, легкоатлетичні пробіги, олімпійські уроки в школах тощо. Також традиційно напередодні свята в меріях влаштовуються урочисті прийоми за участю спортсменів, тренерів, ветеранів спорту, переможцями та призерами міжнародних змагань.
За даними Міністерства молоді та спорту, на території країни налічується 1118 стадіонів, 39058 спортивних майданчиків, 11433 футбольних поля, 1245 тенісних кортів, 512 плавальних басейнів, 4 велотреки, 47 кінноспортивних баз, 47 споруд зі штучним льодом, 74 гребно-спортивні бази, 99 лижних баз.
20 вересня 2025 року Україна долучиться до Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day» — наймасштабнішої екологічної події планети, яка щороку об’єднує понад 114 мільйонів учасників у 211 країнах. Ініціатива покликана формувати культуру чистоти, свідоме ставлення до довкілля, відповідальне споживання та правильне поводження з відходами.
Формати участі у Всесвітньому дні прибирання 2025:
Традиційні толоки – прибирання в місцях відпочинку, на прибудинкових територіях, у парках, скверах, на територіях установ, закладів освіти, підприємств. Участь можлива індивідуально, в родинному колі або колективно, за умови дотримання безпеки та на локаціях, погоджених з органами місцевого самоврядування.
Цифрове прибирання – видалення непотрібної інформації з мобільних пристроїв, електронної пошти, хмарних сховищ, очищення робочих столів, папок і браузерів для зменшення цифровогосліду: letsdoitukraine.org/digitalcleanup.
Сортування вторинної сировини – участь у всеукраїнському проєкті «Знайди. Сортуй. Здавай», а також внесення даних на Національну мапу пунктів прийому вторинної сировини: recyclingpoints.org.
Українці за кордоном – можуть організовувати прибирання онлайн або офлайн, дякувати приймаючим містам та підтримувати Україну на відстані.
У День партизанської слави в Україні вшановують відважних патріотів, які боролися за нашу свободу. 22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської слави. Раніше в це свято згадували в основному партизанів Другої світової війни. Але з 2014 року та у 2022 році багато партизан з'явилося серед наших сучасників. Ці хоробрі люди протистоять озброєним солдатам на тимчасово окупованих Росією територіях.
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.