Куріння — один із найбільших викликів та загроз для громадського здоров’я. Глобальні зусилля з контролю над тютюном врятували вже десятки мільйонів життів. Попри це, проблеми залишаються.

Незважаючи на появу нових способів вживання тютюну та нікотину, безпечного способу їх вживання не існує. Усі форми — традиційне куріння, вейпінг, використання систем для нагрівання тютюну, кальяни чи бездимні вироби — шкідливі для здоров’я, викликають залежність і сприяють розвитку хронічних захворювань. Заяви про їхню «меншу шкоду» або «безпечність» не мають достатнього наукового підтвердження, особливо в контексті довгострокових наслідків для здоров’я. Поширеним залишається хибне уявлення, що новітні тютюнові та нікотинові вироби можуть стати кроком до повної відмови від куріння. Насправді, більшість таких засобів лише підтримують або поглиблюють залежність, а іноді навіть ускладнюють відмову.

Куріння — це залежність. Якщо ця залежність сильна, подолати її досить складно. Коли людина приймає рішення кинути курити, це зовсім не означає, що одразу зникнуть усі думки про сигарети, а процес пройде швидко й безболісно. У переважній більшості випадків доводиться робити більше однієї спроби, щоб досягти успіху. 

Не спалюй своє майбутнє!

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. 

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу. 

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ. 

https://mon.gov.ua/tag/protidiya-bulingu?&type=all&tag=protidiya-bulingu