На День Незалежності України, 24 серпня, щороку відзначається велике свято, яке має глибоке історичне значення для нашої нації. Цей день символізує проголошення Акту про державну незалежність України, ухваленого Верховною Радою УРСР у 1991 році. Цей документ став кульмінацією багатовікової боротьби українського народу за свою суверенність, свободу та право самостійно вирішувати свою долю.
24 серпня 1991 року: Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Ця подія стала історичним кроком, який відкрив нову сторінку в історії нашої держави. Акт підтвердив прагнення народу до свободи, демократії та створення власної суверенної держави.
1 грудня 1991 року: Відбувся Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян підтримали Акт проголошення незалежності. Це стало остаточним підтвердженням волі народу, а також свідченням загальнонаціональної підтримки суверенітету України.
Сучасне значення: Сьогодні День Незалежності — це не лише історична дата, а й символ національної єдності, гордості та незламності. Це свято вшановує пам'ять тих, хто віддав своє життя за незалежність, а також нагадує про цінності, за які ми боремося сьогодні: свободу, демократію, справедливість та право на самовизначення.
Традиції святкування
У цей день українці традиційно проводять урочисті заходи, присвячені цій важливій події.
Офіційні заходи: У Києві та інших містах проводять паради, концерти, виставки та святкові ярмарки. Президент України виступає з привітанням до народу, а також вручає державні нагороди видатним громадянам.
Вшанування героїв: Відбувається покладання квітів до пам'ятників видатним діячам, що боролися за незалежність України, зокрема до пам'ятника Тарасу Шевченку.
Народні гуляння: Люди одягають національний одяг (вишиванки), беруть участь у народних гуляннях та концертах, присвячених українській культурі та традиціям. Увечері міста часто прикрашають святковими вогнями.
День Незалежності України — це свято, що об'єднує всіх українців, де б вони не були. Це день, коли ми згадуємо нашу історію, пишаємося нашою державою та віримо в її майбутнє.
Щороку 23 серпня ми вшановуємо один із найважливіших символів нашої державності — синьо-жовтий прапор України.
Цей день — не просто дата в календарі. Це нагадування про шлях, який пройшла наша країна до свободи, гідності та незалежності. Синій колір — це мирне небо над головою, жовтий — стиглі лани, що годують народ. Разом вони — уособлення сили, єдності та віри в майбутнє.
📜 Історія свята
День Державного прапора було офіційно встановлено у 2004 році, але його коріння сягають глибше — до моментів, коли українці піднімали синьо-жовтий стяг як символ спротиву, надії та національного відродження. Особливо знаковим став 1991 рік, коли перед проголошенням незалежності прапор було урочисто внесено до сесійної зали Верховної Ради.
🎓 Прапор у серці освіти
Для освітян, учнів і студентів цей день — чудова нагода замислитися над значенням державних символів, провести тематичні уроки, творчі конкурси, флешмоби та патріотичні акції. Прапор — це не лише тканина, а цінність, яку ми передаємо наступним поколінням.
💙💛 Як долучитися
Одягніть щось синьо-жовте
Візьміть участь у місцевих заходах
Поділіться фото з прапором у соцмережах з хештегом #ДеньПрапора
Проведіть урок або виховну годину про історію прапора
Слава Україні! Героям слава!
Нехай наш прапор завжди майорить над вільною, сильною та єдиною Україною.
Заклад загальної середньої освіти № 2 Токмацької міської ради на 7 місці.
НАШІ діти - наша гордість! Такі високі результати доводять, що заклади освіти, в яких використовуються технології дистанційного навчання мають право на життя!!!
Випускники нашого закладу повністю виправдали результати НМТ та вступили в українські та закордонні ВУЗи. Серед спеціальностей, які обрала наша молодь - інженерія програмного забезпечення, менеджмент, психологія, інформаційні технології, архітектурно-ландшафтне середовище, туризм і рекреація, філологія!
Пишаюсь нашими учнями! Батьками! Колегами!
Дякуємо за довіру!
Шановні батьки!
Україною шириться небезпечне явище: діти за винагороду від росіян спалюють автівки наших військових, або вчиняють інші протиправні дії. Зазвичай це підлітки, які шукають легкі гроші та стають легкою здобиччю російських спецслужб.
У чатах різних месенджерів (наприклад "Telegram") неповнолітнім надходять повідомлення про те, що є нібито високооплачувана робота, даються протиправні завдання, а після їх виконання і фотопідтвердження обіцяється винагорода у 200-2000 доларів.
Такі випадки - не рідкість, і, на жаль, траплялись і у Запоріжжі. Декілька підлітків вже отримали реальне покарання у вигляді позбавлення волі.
Так, за підпал військового авто, особа може отримати покарання позбавленням волі на строк до 8 років! (ст.114-1 та ст.194 Кримінального кодексу України).
Ми звертаємося до батьків! На ваших плечах відповідальність за дії дитини. Наслідки її неусвідомлених дій можуть бути непоправними.
Стежте за поведінкою ваших дітей! Контролюйте їх перебування у інтернеті і соцмережах. Помічайте найменші зміни у поведінці і настроях. Говоріть з дітьми щиро. Не дайте їм загубити своє майбутнє по вказівці ворога!
Зверніть увагу:
У дітей у месенджері «Телеграм» можуть бути групи з назвами: «StopGrave Запоріжжя», «StopGrave /ОСТАНОВИ МОБИЛИЗАЦИЮ», або ж інші групи. Після вербування дітей їм як правило надходять інструкції з завантаженням застосунку "Timemark", який під час фотографування відображає геопозицію, що було б підтвердженням виконання злочину.
Крім цього, вербування дітей відбувається в проросійських групах Телеграм-каналів та через оголошення в «Інтернеті» про надання роботи або на сайтах знайомств.
Якщо відчули небезпеку, дзвоніть:
Телефон поліції - 102
Телефон довіри Служби безпеки України - 080501482
(email:callcenter@ssu.gov.ua)
Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.
Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Декларація про державний суверенітет. Вінницька ОДА
Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про День проголошення незалежності України":
"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України".
17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних.
І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: "16 липня — День незалежності України" (статті 73).
Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.
Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путч — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад.
Тож 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.
День Державного прапора України відзначають щорічно 23 серпня, і цього року ми святкуємо його вже 20-й раз. Офіційний статус свято отримало завдяки Указу Президента Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року.
Історія державного прапора України налічує багато століть і є частиною української культури з давніх часів. Синьо-жовті кольори, які мають глибоке коріння, символізують важливі елементи української традиції та релігії.
Ще з часів Київської Русі та козацької доби ці кольори використовувалися на гербах і прапорах українських земель. А офіційно синьо-жовтий прапор був визнаний Центральною Радою 22 березня 1918 року.
Після проголошення незалежності України у 1991 році цей прапор став державним символом, що поєднує багатовікову історію і прагнення народу до свободи.
4 червня в усьому світі відзначається
Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії
8 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
1944 року в цей день, близько 5 ранку, радянською владою розпочалась операція з виселення кримських татар з Кримського півострова, яка відбувалася із застосуванням насильства. У більшості випадків кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині. Всього було депортовано 47 885 сімей. До цього числа не увійшли майже 6 тис. ув’язнених кримських татар до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації.
Депортація кримськотатарського народу — кульмінація колонізаторської політики РФ (на той час РСФСР) щодо кримських татар, корінного народу України, яка була розпочата ще Російською імперією і триває досі.
У 2024 році минає 80 років з моменту цього злочину радянського тоталітарного режиму. 2015 року Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Латвія та Литва у 2019 році, Канада у 2022 році визнали депортацію кримських татар — актом геноциду. Триває робота із визнання депортації актом геноциду в інших країнах.
Матеріали для офіційної комунікації Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу:
Більше матеріалів за посиланням.
Інформаційна платформа “Tamırlar” — матеріали про депортацію та збір історій кримських татар, які її пережили.
Другий рік поспіль Україна відзначає День Європи 9 травня разом із країнами Європейського Союзу. Відзначаючи День Європи сьогодні, ми підкреслюємо важливість нашої єдності та сили й спільного руху в майбутнє.
Попри триваючу війну, ми ні на крок не зупиняємось у наших європейських прагненнях, а навпаки дедалі глибше інтегруємось в європейський простір у всіх сферах. ЄС ухвалив рішення про відкриття переговорів з Україною про вступ, це дає є чітке розуміння подальших кроків та реформ, необхідних для досягнення критерії членства.
За два роки, подавши заявку на членство в Європейському Союзі на пʼятий день повномасштабної війни росії проти України, наша держава виконала низку рекомендацій ЄС та запустила фундаментальні реформи, які стосуються судової сфери, посилення боротьби з корупцією, антиолігархічних заходів, боротьби з відмиваннях коштів, прав національних спільнот та медіа ринку. Це все наближає нас до норм права Євросоюзу, інтегрує у велику родину країн ЄС.
Століттями російська імперія, радянська влада, а потім і рф намагались будь-якими способами відірвати Україну від європейської спільноти. З перших років незалежності українці боролися за демократичний шлях розвитку та протистояли всім спробам підводити європейське майбутнє України.
Сьогодні Україна повертається до родини європейських держав зі спільними цінностями та прагненнями.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Суїциди серед дітей є завжди темою серйозною та тривожною.
Зважаючи на періодичну системність дитячих самогубств, працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснили безвиїзний моніторинг випадків суїциду серед дітей.
Відповідно до інформації Державної служби статистики України, від навмисного самоушкодження померли протягом:
- 2017 року — 106106 дітей;
- 2018 року – 82 дітей;
- 2019 року – 88 дітей;
- 2020 року – 94 дитини;
- 2021 року – 94 дитини.
За оперативними даними обласних військових адміністрацій, у 2022 році дітьми скоєно 127 спроб самогубства, станом на 15 листопада 2023 за неповний рік сталися 116 випадків суїцидів серед дітей.
За оперативними даними обласних військових адміністрацій, у 2022 році дітьми скоєно 127 спроб самогубства, станом на 15 листопада 2023 за неповний рік сталися 116 випадків суїцидів серед дітей.
За даними Єдиного реєстру досудових розслідувань упродовж 2022-2023 років у Запорізькій
області зареєстровано понад 30 фактів вчинення дітьми самогубств та їх спроб.
Національна поліція поінформувала, що стосовно кожного випадку самогубства або спроби порушуються кримінальні провадження. У 2023 році за статтею «Умисне вбивство» було порушено 75 проваджень, з яких 38 закриті. Також 65 кримінальних проваджень було порушено за статтею «Доведення до самогубства», з яких 40 вже закриті.
Окрім того, щодо кожного випадку поліція інформує соціальні служби та служби у справах дітей з метою надання необхідної психологічної допомоги. Регулярно проводяться профілактичні заходи та індивідуальні бесіди в закладах освіти.
Проте, кількість трагічних випадків, на жаль, не зменшується. Часто дитячі самогубства є наслідком багатьох проблем, з якими неповнолітні впоратися не змогли. Це недостатня турбота про їхнє психологічне здоров’я та добробут, стрес та емоційна рівновага, пошук своєї ідентичності та опори, булінг, насильство, недостатня підтримка рідних та шкільного оточення. Також серед основних причин – повномасштабне воєнне вторгнення РФ та його вплив на психічний стан дітей.
Якою б не була причина, що спонукала дитину позбавити себе життя, питання потребує комплексного підходу, що включає підвищення уваги до психічного здоров’я дітей, впровадження систем превентивних заходів та підтримки, які спрямовані на створення безпечного й сприятливого середовища для розвитку кожної особистості
Зимові канікули 2023-2024 навчального року триватимуть з 29.12.2023 по 14.01.2024.
До навчання приступаємо з 15.01.24.
- З 1 по 12 вересня триває адаптаційний процес. За цей час учні вирішують всі технічні питання, приєднуються до класрумів, психологічно налаштовуються на освітній процес, повторюють навчальний матеріал разом з педагогами.
2. Яка платформа для дистанційного навчання буде використовуватись ?
Для розміщення навчальних матеріалів та завдань буде використовуватись платформа GoogleClassroom, коди до класрумів повідомлять класні керівники. Також ми продовжуємо працювати з платформою «Нові знання», де у дітей та батьків буде доступ до електронного щоденника. Паролі до електронного щоденника повідомлять класні керівники.
3. Якщо з технічних умов не буде можливості відвідати онлайн-урок?
- Нічого, вчителі –предметники будуть готувати уроки таким чином, що учень буде мати доступ до навчального матеріалу у будь-який час. І завжди може звернутись до свого вчителя по індивідуальну консультацію.
4. Як буде відбуватись оцінювання навчальних досягнень учнів у середніх та старших класах?
- Педагогічна рада нашого закладу освіти вирішила, що у вересні буде застосовуватись тільки формувальне оцінювання (бали не виставляються), що дасть можливість вчителям адаптувати освітній процес, опираючись на дані відстеження особистісного розвитку учнів. А з жовтня – оцінювання буде бальне.