Шановні батьки!
Наша спільна мета – щоб наш ліцей був для дитини місцем сили, а не стресу. Інколи діти мовчать про свої проблеми, тому нам, дорослим, важливо бути уважними до деталей.
Тривожними є такі ознаки:
Зміни у поведінці: дитина стала замкнутою, дратівливою або надто тихою без видимих причин.
Фізичні маркери: неохайний вигляд, зіпсовані речі, «загублені» гроші, незрозумілі синці чи подряпини.
Психосоматика: скарги на біль у животі чи головний біль саме перед школою, поганий сон, втрата апетиту.
Соціальна ізоляція: дитина нікого не запрошує в гості, не ходить на дні народження, уникає розмов про однокласників.
Зміни у використанні гаджетів: тривога після перегляду повідомлень, різке видалення профілів у соцмережах.
Якщо дитина розповіла про випадки цькування чи будь-які прояви насильства, НЕ ВАРТО говорити дитині:
«Просто не звертай уваги, вони відчепляться». (Це не працює з булінгом).
«А що ти такого зробив/зробила, що вони так з тобою?» (Це перекладає провину на дитину).
«Дай здачі, будь мужиком / сильнішою». (Це лише посилює агресію та страх дитини, якщо вона не може цього зробити).
Що ВАРТО зробити і сказати:
Вислухайте без оцінок: «Я бачу, що тобі важко. Я на твоєму боці».
Запевніть у підтримці: «Це не твоя провина. Ти не маєш з цим справлятися самотужки».
Зберіть факти: Спокійно з’ясуйте, що сталося, де і хто був залучений.
Повідомте ліцей:
Булінг – це системна проблема, яку неможливо вирішити без вчителя та адміністрації. Зверніться до класного керівника, щоб ми могли діяти разом.
❗ Важливо:
Якщо ви помітили, що ваша дитина сама проявляє агресію до інших – це також сигнал про допомогу. Дитина може копіювати чиюсь поведінку або таким чином виражати свій внутрішній біль. Вирішуймо це через діалог, а не через покарання.
Ми поруч і завжди готові до діалогу!
З повагою, педагогічний колектив ліцею