Наша історія
Було давно це, ой, давно, повірте,
Ще владу цар в своїх руках тримав
І кумачевий стяг не тріпотів на вітрі
«Аврори» залп іще не пролунав.
Ішов 15-й, в Чолівці, в церкві древній
Святий отець зібрав дітей малих
Учив Закону Божого він ревно
Лише два класи строку і молите.
Змінився лад, але в старій часовні
Незмінно була школа для малят
І дзвін шкільний, а не церковні дзвони
Скликав до себе «красних дьяволят»
Ось 31-й, 32-й-горе.
Спухали з голоду та йшли на навчання
Чотири класи мала тоді школа,
Але давала гарнії знання.
Бо слово вчителя було в той час законом,
Була повага, шана і любов.
Що перша літера, що складна аксіома
Впивались дітьми в душу, мозок, кров.
І Колоб'юк Тетяна — перший вчитель
За кожну дівчинку, за кожнеє хлоп'я
Тихенько слала Господу молитву
Щоб не померли з голоду бува.
Ось збудували перший корпус школи
Йшов 33-й, ще страшніший рік
Репресій жах і покотом погроми
Скільки невинних стратили тоді...
І знову відчай в вікна заглядає
Війна, фашисти, біль і забуття
Коли рідненьку землю захищаєш
Від ворогів, яке тут навчання?
Пройшла війна й салюти перемоги,
По всім союзі, відбудова йде
Гука дітей дзвінками наша школа
Науку й радість знову їм несе.
У 50-тім мудрий був директор —
Це Заболотний — «Скеля» - чоловік
Характер міцний, а душею — добрий
Він за дітей усім єством горів.
57-й-семирічна школа:
Усюди лад, країна процвіта
Доклали рук і Гутман, і Воловик
Дітей — чимало, школа замала.
61-й-в школі будівництво
Нам другий корпус зводили тоді
Був гарний час і щедре керівництво
То — Хомутовський, Литвинчук за ним.
Гриміла школа славою укрита
Знання давали кращі вчителі
Для них рідними поставали діти,
Що в стінах цих освіту здобули.
Дідківський Федір Олексійович —
директор у ті роки,
Шиян змінив його, і навчання
89-й — 10 років
Дає вже школа дітворі знання.
Кінець 20-го сторіччя, що ми мали?
Такую ж славу, як завжди була
В нас супер-школа, чи цього замало?
І в нашу школу Віра прибула
Ми почали із віри у часовні
Із віри в Бога, в кращеє життя
Йдемо із Вірою сьогодні у майбутнє
У нас директор — Волошенко Віра Миколаївна.
В 2001 — школа вже міськая
13 — добрий чи поганий знак?
Яка б не була, а для нас – рідная
І в нас попереду чимало славних дат!