РЕСУРСНА ТЕХНІКА "МІСЦЕ СИЛИ"
🍀Пригадайте 5 найсвітліших спогадів вашого дитинства, пов’язаних з родиною, домом та природою.
🍀Візьміть аркуш паперу та детально опишіть кожен з цих спогадів: скільки вам років, хто поряд, які у вас емоції, відчуття у тілі, які кольори, запахи і звуки навкруги. Пригадайте найменші деталі.
🍀Відчуйте спокій та радість у своєму тілі.
Не поспішайте. Ці спогади - місце вашої сили.
🍀Повторіть щось із цих спогадів у вашому житті зараз, для себе і для ваших дітей. Дітям можна розказати про свої спогади та розділити з ними свої емоції: це може бути гра, смак, відчуття, відкриття або просто теплі обійми...
(Розділити спогади можна і з іншими близькими людьми).
Усім підтримки й ресурсу щодня!
Дитинство – це час любові, тепла та безпеки. Кожна дитина має право жити у світі, де немає насильства. Ми, дорослі, відіграємо ключову роль у забезпеченні цього права.
Насильство може проявлятися не лише фізично, але й у словах, ставленні чи байдужості. У нашій спільній відповідальності – створити середовище, де діти зможуть рости щасливими, відчувати повагу та підтримку.
Закликаємо вас завжди пам’ятати:
Спілкування з дитиною має бути наповнене любов’ю та терпінням.
Виховання ненасильницькими методами сприяє гармонійному розвитку дитини.
Уважність до емоцій та потреб вашої дитини допоможе попередити конфлікти.
Давайте разом формувати культуру, в якій кожна дитина матиме право на життя без насильства. Адже це – найкраща основа для її щасливого майбутнього!
Ментальне здоров’я дітей та батьків під час війни – надзвичайно важлива і складна тема, оскільки війна впливає на всі аспекти життя людини, особливо на її психологічний стан. Діти та батьки під час воєнних конфліктів стикаються з фізичними і емоційними викликами, які можуть мати тривалі наслідки для їхнього здоров'я.
Діти є особливо вразливою групою під час війни. Вони можуть переживати страх, тривогу, невпевненість у майбутньому та емоційні травми через руйнування, втрату близьких, вимушені переселення та нестабільність. Дитяча психіка в цей час дуже вразлива, тому симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), нічні кошмари, дратівливість або емоційна відстороненість можуть стати поширеними проблемами. Важливо, щоб діти мали доступ до психологічної підтримки, безпечного простору та допомоги з боку дорослих, які можуть їм пояснити, що відбувається і як з цим справлятися.
Батьки також відчувають сильний стрес і психологічне навантаження під час війни. Крім власних страхів і тривог, вони несуть відповідальність за своїх дітей, що значно посилює їхній емоційний тягар. Втрата стабільності, робочих місць, житла або навіть життя близьких може викликати депресію, тривожні стани, емоційне виснаження. Батьки в таких умовах часто борються за виживання родини, що посилює їхнє відчуття вразливості.
Діти дуже чутливо реагують на емоційний стан своїх батьків, тому якщо батьки переживають стрес, діти можуть це відчути і також почати тривожитися. Навпаки, коли батьки демонструють стійкість та оптимізм, діти можуть знайти в цьому опору для свого психічного благополуччя. Війна вимагає від батьків великих зусиль для підтримки емоційного стану дітей, але водночас їм самим важливо не забувати про власне ментальне здоров’я.
Психологічна допомога – Як дітям, так і батькам важливо мати доступ до психологів, терапевтів або груп підтримки, щоб обговорювати свої емоції і почуття, знаходити шляхи подолання стресу.
Соціальна підтримка – Важливою є підтримка від громади, друзів і близьких, яка може створювати відчуття безпеки і взаємодопомоги.
Створення стабільності – Навіть в умовах війни батькам важливо створювати для дітей певний ритм життя, де є місце для навчання, гри та спілкування, що допомагає зберігати психічну рівновагу.
Комунікація – Відкрите спілкування між батьками та дітьми є ключовим. Діти повинні знати, що їхні почуття мають значення, і батьки готові їх підтримати.
Війна є надзвичайно травматичним явищем, але з правильними заходами підтримки можна мінімізувати її негативний вплив на ментальне здоров’я дітей та батьків.
Проведення Тижня ментального здоров'я "Ти як?" у дитячому садку є важливою ініціативою, що допомагає дітям розвивати навички саморефлексії з раннього віку. У цей тиждень вихователі й діти разом досліджують важливі теми: як розпізнати свої почуття, як говорити про них відкрито і чому важливо ділитися своїми емоціями з дорослими й однолітками.
Через різноманітні ігри, творчі завдання та обговорення діти вчаться розуміти себе та інших, розвивають емпатію і навички соціальної взаємодії. Важливо, що така програма враховує вікові особливості малюків і подає складні поняття у доступній та захопливій формі.
Тиждень "Ти як?" створює атмосферу підтримки та розуміння, нагадуючи дітям, що їхні почуття важливі, і вони не повинні боятися висловлювати свої емоції. Це маленький, але дуже значущий крок до створення більш уважного, чуйного та здорового суспільства в майбутньому.
"Психологічні хвилинки під час воєнного стану" залишає багато місця для роздумів та обговорення. Воєнний стан завжди є важким та напруженим періодом для будь-якого суспільства. Це не тільки час фізичних загроз і викликів, але і великий психологічний тест для людей.
Психологічний стан населення під час воєнного стану може бути дуже різним. Деякі люди можуть переживати страх і тривожність через загрозу власної безпеки та безпеки своїх близьких. Інші можуть відчувати втому від постійного напруження та нестабільності.
Однак важливо пам'ятати, що психологічна реакція на воєнний стан може відрізнятися від особи до особи. Деякі люди можуть виявити надзвичайну силу та внутрішній ресурс для подолання труднощів, тоді як інші можуть потребувати підтримки та допомоги в адаптації до нових умов.
У такий час важливо сприяти психологічному благополуччю населення. Психологи, соціальні працівники та інші фахівці можуть надавати підтримку та консультування для тих, хто цього потребує. Також важливо вести інформаційну кампанію з метою зменшення страху та незрозуміння.
Психологічний аспект воєнного стану - це серйозна тема для вивчення та обговорення, і важливо робити все можливе, щоб забезпечити психологічну підтримку та допомогу тим, хто цього потребує, для забезпечення психологічної стійкості та відновлення після таких важких переживань
День доброти - це спеціальний день, коли люди висловлюють і проявляють доброту один до одного. Це може бути невелика приємність, допомога у складну хвилину, слова підтримки або просто посмішка. Такий день нагадує нам, що навіть невеликі акти доброти можуть мати велике значення і змінювати світ навколо нас на краще.
День толерантності - це свято, яке відзначається 16 листопада, щоб підкреслити важливість поваги до різних культур, релігій, національностей та гендерів. Цей день нагадує нам про потребу приймати інших людей такими, які вони є, і відмовлятися від будь-яких форм дискримінації. Розуміння і підтримка толерантності сприяють побудові більш гармонійного і рівноправного суспільства.
Людина - це складна і загадкова істота. Навіть найближчі люди не завжди здатні зрозуміти всі аспекти її життя, думок і почуттів. Кожна людина має унікальний внутрішній світ, що складається з особистих досвідів, переживань, мрій і багатьох інших складових. Інколи навіть сама людина не може повністю розгадати себе.
Це може бути пов'язано з тим, що ми не завжди відображаємо усі свої думки і почуття навіть у найближчих стосунках. Багато з того, що ми відчуваємо або думаємо, може залишатися прихованим за маскою соціальних очікувань або навіть перед самими собою. Лише ми самі знаємо всі свої таємниці, переживання і спосіб бачення світу.
Зважаючи на це, важливо прагнути до розуміння і толерантності у відносинах з іншими, бо не завжди можемо повністю зрозуміти чи оцінити думки та почуття інших людей. Кожна людина - це унікальна історія, і вона сама є власним хранителем свого світу, доступного лише їй.
Вправи, за допомогою яких дитина може подолати свої страхи
Малюємо страх. (з 5 років)
Дитині можна запропонувати намалювати на альбомному аркуші паперу свій страх. По ходу малювання задаються питання, які спонукають її розвивати сюжет малюнка, збагачувати палітру використовуваних колірних тонів. Якщо питання не допомагають досягти цього результату, то даються прямі вказівки: «Давай поряд з будинком намалюємо хлопчика, який вийшов погуляти», «Давай зробимо одяг яскравим, різнобарвним» і т. д. Завдання полягає в якомога більш деталізованому розгортанні сюжету, підвищенні і яскравості кольору, виразності колірних поєднань, використанні широкої різноманітності колірних тонів. Дитину потрібно розпитати про те, що вона намалювала, таким чином познайомившись зі своїм страхом (дізнатись його слабкі і сильні сторони). Вкінці запитати: «А що тепер хочеш з ним зробити?»
Малюємо веселку сили.
На альбомному аркуші паперу дитині пропонується намалювати веселку за допомогою пластиліну. Спочатку слід підготувати з різних шматків пластиліну кольорові кульки. Потім потрібно запропонувати дитині розмазати кульки пластиліну по аркушу паперу, повторюючи вголос: «Я сильний», «Я сміливий». Можна сказати дитині, що коли їй знадобиться сила і захист, вона може згадати цю веселку.
Складаємо казку.
Можна скласти казку разом з дитиною про чарівну скриню, на дні якої лежить те, що завжди перемагає різні страхи. Цей предмет дитина повинна придумати сама і намалювати його на аркуші паперу.
Майструємо будинок для страху.
Запропонуйте дитині пару коробок різного розміру і скажіть: «Змайструй будинок для страху і замкни його в ньому». Можна організувати бесіду загалом про цей страх; чи існують шляхи виходу з будиночку; за яких умов…
Викидаємо страх.
Дитині пропонується з пластиліну зробити маленьку кульку – це буде страх, потім зробити велику кульку з отвором всередині – це буде темниця. Після чого кульку під назвою «страх» посадити до в’язниці, звідки вона не зможе вибратися на волю. Потім дитина може викинути зроблену кульку у відро для сміття, промовляючи при цьому: «Я викидаю страх і більше не боюся».
Відпускаємо страх.
Надуйте різнокольорові повітряні кульки разом з дитиною, запропонуйте їй вибрати одну або кілька кульок її улюбленого кольору, потім відпустіть кульки в небо, повторюючи при цьому: «Повітряна кулька, відлітай і страх мій забирай». Повторювати кілька разів, поки куля не підніметься високо в небо. На самій кульці можна намалювати страх.
Закопуємо страх.
Дитині пропонується зліпити з пластиліну кілька кульок, а потім запитати: «Як цей страх буде називатися?» (Страх шуму, страх темряви і т.д.). Потім запропонуйте дитині на аркуші паперу намалювати сторожа, який охоронятиме страх і не випустить його на волю. Після виконаної роботи запропонуйте малюкові покласти страх в картонну коробочку разом зі сторожем, вийти на вулицю і закопати коробочку в землю.
Пальчиковий ляльковий театр.
Розігруйте з дитиною різноманітні сценки, в яких один герой всього боїться, а інші допомагають йому подолати його страх.
Затопчемо страх.
На підлозі рекомендується розстелити ватман і запропонувати дитині намалювати на ньому свій страх. Потім у тарілочку потрібно налити пальчикові фарби і запропонувати дитині занурити туди свої ніжки і затоптати свій страх, при цьому промовляючи: «Страх я затопчу, бо відважним бути хочу».
Складаємо страшилку.
Психолог починає, а дитина повинна додавати речення або слово. Наприклад: «На вулиці ніч … На нічну прогулянку вийшов величезний собака … Він збирався когось вкусити … і т.д.». Закінчити страшилку необхідно смішно: «Несподівано з неба спустився величезний торт. Собака завиляв своїм хвостом, і всі зрозуміли, що він добрий, і дали йому шматочок торта ».
Робимо намисто.
З солоного тіста дитині пропонується накатати багато кульок, пластмасовою спицею зробити в них дірочки. Потім дати їм час трохи підсохнути, після чого покрити їх клеєм з блискітками. Дорослий тримає один край ниточки, а дитина нанизує намистини, примовляючи при цьому: «Я розумний, я сміливий, я добрий, я веселий і т.д.». Потім дитина може одягти ці буси.
Справжній герой.
Запитайте у дитини: «Хто такий справжній герой?» Вислухайте відповідь і запитайте: «Як ти думаєш, а у героя є улюблений колір?». Після відповіді дитини запропонуйте їй намалювати щось на папері цього кольору.
Вебінар - практикум 1-ч. "Кроки до Перемоги"
Допомога у стабілізації, зменшення страху та тривожності є дуже важливими в умовах війни. Профілактика провокуючих травматичних подій може зменшити ризик розвитку психологічних проблем у людей, які переживають воєнні події. Налагодження підтримки та допомоги для людей, які постраждали внаслідок війни, допоможе повернутися до нормального життя після пережитих травматичних подій.
День психолога - це чудова нагода вшанувати та відзначити важливу роль психологів у сучасному світі. Гра "Шлях до розуміння" - це захоплюючий квест, який допомагає кожному учаснику краще зрозуміти себе та інших, розвивати емпатію та сприяти психологічному самовдосконаленню. Ця гра не лише цікавий спосіб провести час, але й можливість поглибити свої знання про психологію та власну психіку. Кожен, хто взяв участь у грі "Шлях до розуміння", знайшов нові відкриття та перспективи для особистісного зростання.
Ось основні складові квесту-гри до Дня Психолога: "Шлях до розуміння"
Опис: Учасники проходили через ряд інтелектуальних завдань та виконували різні завдання, що пов'язані з психологією. Кожне завдання веде їх далі по шляху до розуміння один одного, а головне, - розуміння себе самого.
Етапи гри:
1. Перший етап - "Розминка мозку":
Учасники вирішували легкі загадки та головоломки, що сприяють активації мозкової діяльності.
2. Другий етап - "Розвиток емпатії":
Учасники отримали завдання на виявлення емпатії та співчуття, наприклад, вимагаючи розгляду ситуацій з позиції іншої людини.
3. Третій етап - "Розвиток психологічних знань":
Учасники відповідали на питання з психології, які допомогли їм зрозуміти основні концепції та терміни.
4. Четвертий етап - "Креативне розв'язання завдань":
Учасники отримали завдання на креативне розв'язання проблем, що сприяє розвитку креативного мислення.
5. Фінальний етап - "Пошук ключа до розуміння":
Учасники шукали ключ, який символізує розуміння та підтримку один одного у їхній важливій роботі.
Гра була організована у форматі групового змагання, де переможцями стали ті, хто пройшов всі етапи та зрозуміє важливість розуміння як себе, так і інших людей у сучасному світі.