Мета заходу:

• Поглибити знання учасників про історію України.

• Формувати національну свідомість та патріотизм.

• Розвивати критичне мислення та вміння аналізувати історичні події.

• Заохочувати командну роботу та активну участь у пізнавальних заходах.

Форма проведення:

• Історичний турнір або вікторина.

🎯 Тема: Гідність і свобода – найвищі цінності українського народу
🏛 Мета заходу:

• Формування в учнів почуття патріотизму, національної свідомості

• Ознайомлення з подіями, що стали основою цього свята (Помаранчева революція, Революція Гідності)

• Усвідомлення значення свободи, прав людини, демократії

Варіанти виховних годин

1. “Україна – територія гідності та свободи”

📌 Форма: Лекція-бесіда
📖 Зміст:

• Історія Дня Гідності та Свободи

• Події 2004 та 2013–2014 років: причини, перебіг, наслідки

• Герої Небесної Сотні: пам’ять і шана

2. “Що для мене означає гідність?”

📌 Форма: Дискусія
🗣 Питання для обговорення:

• Як ви розумієте поняття «гідність» та «свобода»?

• Чи є свобода абсолютною?

• Які події у світі свідчать про боротьбу за права та свободи?

3. “Людяність понад усе” (приклади громадянської відповідальності)

📌 Форма: Перегляд та обговорення відеоматеріалів
🎥 Матеріали:

• Відео про Революцію Гідності

• Реальні історії волонтерів, військових, лікарів, активістів

4. “Герої сьогодення”

📌 Форма: Зустріч із військовими, волонтерами або учасниками подій
🎤 Зміст:

• Особисті історії героїв

• Символіка українського спротиву

• Обговорення ролі молоді в захисті свободи

Заходи до Дня пам’яті жертв Голодоморів

📅 Дата: остання субота листопада
🏛 Тема: “Запали свічку пам’яті”
🎯 Мета заходів:

• Вшанування пам’яті жертв Голодоморів 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 років

• Ознайомлення учнів з історичними фактами Голодомору

• Формування національної свідомості, виховання патріотизму

• Відновлення історичної справедливості та запобігання повторенню подібних трагедій.

Пропоновані заходи

1. “Голодомор – біль України” (виховна година)

📌 Форма: Лекція-бесіда з презентацією
📖 Зміст:

• Причини та наслідки Голодомору

• Свідчення очевидців

• Визнання Голодомору як геноциду українського народу

2.“Голодомор у мистецтві” (перегляд кінофільмів)

📌 Форма: Перегляд та обговорення
🎥 Рекомендовані фільми:

• “Гіркі жнива”

• “Голод-33”

• Документальні фільми з архівних матеріалів

3. “Свідчення очевидців” (зустріч або перегляд відеоінтерв’ю)

📌 Форма: Усна історія
🗣 Зміст:

• Читання уривків із спогадів очевидців

• Відеосвідчення тих, хто пережив Голодомор

• Обговорення та висновки

Підсумок заходів

💛 Хвилина мовчання в пам’ять про жертв
🕯 Символічне запалення свічки пам’яті
📖 Обговорення історичних уроків Голодомору

Мета акцій:

✅ Підтримка українських військових та поранених захисників морально та емоційно
✅ Формування у дітей та молоді патріотичних почуттів, поваги до захисників України
✅ Виховання доброти, милосердя та бажання допомагати іншим
✅ Залучення учнів до волонтерської діяльності

Завдання акцій:

📌 «Лист пораненому»
✉️ Написання листів підтримки для поранених військовослужбовців
🎨 Створення малюнків із побажаннями якнайшвидшого одужання
💬 Висловлення вдячності за героїзм

📌 «Подарунок Миколая»
🎁 Передача подарунків військовим на День святого Миколая
🍬 Формування пакунків із солодощами, теплими речами
💌 Створення листівок і новорічних побажань

📌 «Подарунок воїнам Лозівщини»
🎨 Виготовлення власних виробів, сувенірів, амулетів-оберегів
🧥 Збір необхідних речей: теплих шкарпеток, рукавиць, термобілизни
🍪 Приготування смаколиків для підтримки духу захисників

Заходи до річниці Чорнобильської катастрофи

📅 Дата: 26 квітня
🏛 Тема: “Чорнобиль – трагедія, що змінила світ”
🎯 Мета заходів:

• Вшанування пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи

• Ознайомлення з причинами, наслідками та уроками трагедії

• Формування екологічної свідомості та відповідальності за довкілля

• Виховання поваги до ліквідаторів аварії

Завдання заходів:

✅ Розширити знання учнів про події 26 квітня 1986 року
✅ Ознайомити з впливом аварії на екологію, здоров’я людей та світ
✅ Вшанувати героїзм ліквідаторів катастрофи
✅ Формувати відповідальне ставлення до природи та атомної енергетики

Пропоновані заходи:

1. Виховна година “Чорнобиль – уроки трагедії”

📌 Форма: Лекція-бесіда
📖 Зміст:

• Причини та хронологія аварії

• Наслідки для України та світу

• Героїзм ліквідаторів

2. Хвилина мовчання та покладання квітів

📌 Форма: Вшанування пам’яті
🌿 Зміст:

• Запалення свічок пам’яті

• Покладання квітів до меморіалу ліквідаторам

• Читання віршів та спогадів очевидців

3. Перегляд фільмів та документальних матеріалів

📌 Форма: Кінопоказ
🎥 Рекомендовані матеріали:

• Документальні фільми про Чорнобиль

• Серіал “Чорнобиль” (HBO)

📅 Ключові дати:

• 8 травня – День пам’яті та примирення (вшановує жертв Другої світової війни)

• 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

• 22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні (початок німецько-радянської війни в 1941 році)

🎯 Мета заходів:
✅ Вшанування пам’яті жертв Другої світової війни
✅ Усвідомлення уроків війни та її наслідків
✅ Виховання у молоді почуття патріотизму, миру та поваги до історії
✅ Відзначення внеску українців у перемогу над нацизмом

Пропоновані заходи

1. Виховна година “Друга світова війна: пам’ятаємо, вшановуємо”

📌 Форма: Лекція-бесіда
📖 Зміст:

• Причини, хід та наслідки Другої світової війни

• Внесок українців у перемогу

• Вшанування пам’яті жертв Голокосту, концтаборів, цивільного населення

2. Акція “Мак пам’яті”

📌 Форма: Символічне вшанування пам’яті
🔴 Зміст:

• Виготовлення червоних маків – міжнародного символу пам’яті

• Розповіді про історію символу та його значення

3. “Запали свічку пам’яті”

📌 Форма: Меморіальна акція
🕯 Зміст:

• Запалення свічок біля пам’ятників або у класах

• Хвилина мовчання

• Читання спогадів ветеранів та очевидців війни

4. Перегляд документальних фільмів

📌 Форма: Кінопоказ
🎥 Рекомендовані матеріали:

• Документальні фільми про Другу світову війну

• Інтерв’ю з ветеранами та історичні свідчення

5. Виставка “Війна очима історії”

📌 Форма: Виставка
📚 Зміст:

• Архівні фото, історичні матеріали про події Другої світової війни

• Особисті історії учасників війни

Очікувані результати

🔹 Усвідомлення важливості пам’яті про жертв війни
🔹 Формування антивоєнного світогляду
🔹 Виховання патріотизму та поваги до історії

Пам’ять про Другу світову війну – це нагадування про необхідність миру у світі! 🕊️🌍

Українське писанкарство: характеристика та історія

Українське писанкарство – це традиційне мистецтво розпису яєць, яке має глибокі корені в культурі та духовності українського народу. Писанка, як символ життя, сонця, родючості та відродження, здавна займала особливе місце в обрядовій культурі.

Характеристика писанкарства:

• Основою писанкарства є нанесення орнаментів на яйце за допомогою воску та фарбування у кілька шарів.

• Візерунки та кольори писанок мають символічне значення: наприклад, червоний символізує любов і радість, жовтий – сонце й урожай, а чорний – землю та її таємничу силу.

• Орнаменти варіюються від геометричних фігур до рослинних і тваринних мотивів, кожен з яких має свою інтерпретацію.

Історія писанкарства:

• Витоки писанкарства сягають дохристиянських часів, коли яйце вважалося символом космосу та джерелом життя.

• Після прийняття християнства писанки стали невід'ємною частиною Великодніх традицій, символізуючи Воскресіння Христове.

• Протягом століть писанкарство розвивалося у різних регіонах України, що призвело до появи локальних стилів і технік, кожен з яких відображає унікальність місцевої культури.

Сьогодні українське писанкарство визнане не лише як ремесло, а й як форма народного мистецтва, яка поєднує глибокий символізм з майстерністю виконання.

Свято Різдва: Традиції та Історія

Історія Різдва

Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят, яке відзначається 7 січня (за юліанським календарем) або 25 грудня (за григоріанським календарем). Це свято символізує народження Ісуса Христа у Вифлеємі та є початком нової ери в християнстві.

В Україні святкування Різдва має глибоке коріння та поєднує християнські традиції з давніми язичницькими обрядами. Воно символізує перемогу світла над темрявою та початок нового життя.

Традиції святкування Різдва в Україні

1. Свята Вечеря (Святвечір,24 грудня)

   • Головним символом Святвечора є 12 пісних страв, серед яких обов’язковою є кутя – страва з пшениці, меду, маку та горіхів.

   • На стіл кладуть сіно, що символізує ясла, в яких народився Ісус.

   • Родина сідає до вечері після появи першої зірки на небі – символу Вифлеємської зорі.

   • Після вечері співають колядки та вітають один одного з народженням Христа.

2. Різдвяна літургія ( 25 грудня.)

   • У цей день віряни відвідують церкву, щоб взяти участь у святковому богослужінні.

3. Колядки та Вертеп

   • Групи колядників ходять по домівках, співаючи колядки – пісні, що прославляють народження Ісуса.

   • Театралізовані вистави вертепу зображують біблійну історію Різдва.

4. Щедрий вечір та Маланка (31 грудня)

   • Перед  Новим роком українці святкують Щедрий вечір, коли виконують щедрівки – пісні з побажаннями щастя та достатку.

   • Відзначають також Маланку – костюмовані дійства з переодяганням.

5. Святки (від Різдва до Водохреща, 06 січня)

   • Це період зимових свят, коли люди ходять у гості, ворожать та продовжують співати колядки й щедрівки.

Символіка Різдва

• Зірка – символ Вифлеємської зорі, що сповістила про народження Христа.

• Дідух – сніп пшениці, який ставлять у хаті як символ багатства і добробуту.

• Ялинка – прикрашене дерево, що уособлює вічне життя та радість.

• Колядки – народні пісні, що благословляють господарів і приносять добрі побажання.

Різдво в Україні – це не лише релігійне свято, а й важлива частина народної культури, яка передається з покоління в покоління, зберігаючи глибокий зміст і традиції.

Історія свята

День Соборності України відзначається щороку 22 січня на честь історичної події – Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що відбувся 22 січня 1919 року в Києві.

Ця подія стала символом єдності українських земель та прагнення народу до незалежності. Хоча в ті часи Україна не змогла втримати державну незалежність, ідея соборності залишалася живою та надихала наступні покоління борців за свободу.

Значення свята

День Соборності нагадує про:

• Необхідність єдності всіх українців незалежно від регіону, мови чи політичних поглядів.

• Важливість незалежності України, здобутої в 1991 році.

• Героїзм і самопожертву тих, хто боровся за об’єднання і незалежність держави.

Традиції святкування

1. Живий ланцюг єдності

   • Одна з найвідоміших традицій – створення живих ланцюгів, коли люди беруться за руки, символізуючи єдність українців.

   • Вперше така акція відбулася у 1990 році, коли сотні тисяч людей об'єднали Київ і Львів.

2. Офіційні заходи

   • Покладання квітів до пам’ятників борцям за незалежність.

   • Урочисті заходи, виступи посадовців та діячів культури.

3. Патріотичні акції

   • Вивішування державних прапорів.

   • Флешмоби, тематичні уроки та виховні години в школах.

   • Перегляд документальних фільмів про історію України.

Висновок

День Соборності – це не просто історична дата, а нагадування про те, що сила України – в її єдності. Це свято закликає українців берегти національну ідентичність, згуртовуватися перед викликами та працювати разом для зміцнення незалежної держави.

Дата: 24 серпня
Мета: Формування патріотичної свідомості учнів, виховання гордості за свою країну, ознайомлення з історією незалежності України, розвиток творчих здібностей дітей.

Заходи:
✅ Патріотична година «Україна – це ми!» – бесіда про значення незалежності, героїв, які боролися за свободу.
✅ Виставка дитячих малюнків «Моя Україна – моя гордість» – учні малюють символи України, її красу та велич.
✅ Майстер-клас з виготовлення патріотичних виробів – створення листівок, синьо-жовтих браслетів, оберегів для воїнів.
✅ Літературно-музична композиція «Україна в серці моїм» – декламування віршів, виконання пісень про Україну.
✅ Флешмоб «З Україною в серці» – спільне виконання Гімну України, створення «живого прапора» із синьо-жовтих стрічок.

Такі заходи сприяють вихованню любові до Батьківщини, єдності та патріотизму серед дітей. 💙💛

10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".