Музей школи №15 було відкрито 22 квітня 1960 року. Це був перший шкільний музей у Донецькій області. Його створення стало результатом клопіткої роботи учнів, вчителів, батьків, громадськості міста, яку очолив директор школи Волянський Віктор Антонович.
Велику допомогу надали посольства Китаю, Польщі, Румунії, Болгарії, Німецької Демократичної Республіки. Руками дітей та дорослих були зроблені макети, рамки для експозицій, зібрано багато фотодокументів, книжок тощо. Значну роботу по створенню музею провели вчителі Крамна Галина Борисівна, Середа Валентина Григорівна, Рубінчик Майя Антонівна, Максимова Ганна Іванівна, Плохіх Євген Іванович, Полосухіна Олександра Іванівна. Ініціативну групу очолила учитель хімії Васильєва Клавдія Андріївна . Музей було розміщено на другому поверсі школи.
Першим головою Ради музею стала Роза Голіцина, яка після закінчення школи багато років працювала у Центральному Комітеті комсомолу України. Відвідувачів зустрічали перші екскурсоводи: Кудряшова Лариса, Кулик Тетяна, Серебрякова Світлана, Левченко Галина, Фідор Надія, Асєєва Віра.
У 1963 році пройшла перша реконструкція музею. Для нього було виділене окреме приміщення. Незабутніми стали зустрічі з делегацією Німецької Демократичної Республіки з м. Браутцен, Монгольської Народної Республіки у 1963році, Республіки Куба в 1975 році . На базі музею з 1958 по 1976роки функціонував Клуб інтернаціональної дружби, який очолювала учитель німецької мови Надія Федорівна Дегтярьова. Багато експонатів музею подарував німецький емігрант, член КПН Бернард Екс.
У 1970 році музей було нагороджено Почесним кубком та Грамотою Міністерства освіти Української РСР та ЦК ЛКСМУ як переможця огляду роботи шкільних музеїв, залів і кімнат. Великий внесок у розвиток музею зроблено вчителями-керівниками Артамоновою Майєю Іванівною (історик) та Кириченко Анною Львівною (вчитель російської літератури).
У 1975 році за активну роботу члени Ради музею були нагороджені поїздкою у м. Ленінград. У 1980 році пройшла нова реконструкція музею.
З 1985 року роботу музею очолив учитель історії Заярний Олександр Борисович. З цього часу розпочалася велика робота з пошуку матеріалів з історії школи, створення експозицій з історії міста та нашого краю. До 30-річчя створення музею фактично були оновлені всі експозиції.
У квітні 1990 року після реконструкції музей урочисто відкрили Герой Соціалістичної праці Корякіна Ольга Данилівна, колишній директор школи Волянський Віктор Антонович, директор школи Журба Людмила Василівна, керівник ініціативної групи з питань реконструкції вчитель-ентузіаст Кондрахіна Лідія Василівна. У 1989 році голова Ради музею Ткаченко Олена, член Ради Сітьков Павло та керівник Заярний О.Б. стали учасниками I Республіканського зльоту представників шкіл у м. Вінниці , а 1990 році Олена представляла нашу школу на II зльоті музеєзнавців у м. Києві.
Після оптимізації системи освітніх закладів у місті, результатом чого стало закриття загальноосвітніх шкіл № 19 (2002 р.), №16 (2003 р.),а ще раніше школи №18 (1972р.), виникла необхідність провести практично стовідсоткову реконструкцію музею, складовою якого став і Музей Бойової Слави колишньої загальноосвітньої школи №19, який був створений під керівництвом ветерана війни Зінченка Бориса Дмитровича у 1974 році.
За ініціативи директора школи Кіщенко Світлани Іванівни було вирішено перенести музей у нове приміщення, яке складається з 4 залів. Робота над реалізацією проекту по створенню першого залу «Уклонимося Великим тим рокам» тривала три роки, велася велика пошукова робота, систематизація матеріалів Музею Бойової Слави, збір експонатів, присвячених довоєнному періоду та періоду Великої Вітчизняної війни.
Зал було урочисто відкрито 30 квітня 2010 року до 65-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.
У 2012 році у місті була створена ініціативна група «Відродження» (керівник - директор школи Світлана Павлівна Сукова), яка стала переможцем конкурсу грантів «Разом зробимо життя кращим» .
Це дало можливість реалізувати новий проект «Збережемо нашу історію» по створенню трьох нових залів музею. В результаті з'явилися нові експозиції , присвячені періоду повоєнної відбудови, участі наших учнів в освоєнні цілини в Казахстані в 60-ті роки, відомим спортсменам, воїнам-учасникам Афганської війни, педагогічним династіям, колишнім учням, які присвятили своє життя науці, медицині, службі у Збройних Силах, педагогічній праці.
Велику роботу провели разом з дітьми вчителі: Замша Ольга Леонідівна, Андрющенко Марина Євгенівна, Коник Олена Анатоліївна, Алєксєєва Олена Мухтараліївна, Зірка Оксана Олександрівна, Якименко Світлана Володимирівна, Трубеко Тетяна Василівна, Беззабарна Олена Іванівна.
Мета і завдання музею сьогодні — формування в учнів патріотизму, розширення їхнього світогляду, виховання пізнавальних інтересів і здібностей, розвиток суспільно-політичної активності, вироблення практичних навичок пошуково-дослідницької роботи, вдосконалення навчально-виховного процесу. Він є базою для здійснення краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні школярів.
У залах музею розміщено наступні експозиції:
(експозиції вміщують фотодокументи, військове обладнання, прапори, які розповідають про історію міста, історію шкіл, починаючи з 1900 року)
ЗАЛ №1
▪ Історія створення музею школи №15
▪ Історія створення музею Бойової Слави школи №19
▪ Клуб інтернаціональної дружби
ЗАЛ №2
▪ Початок розвитку освіти у місті Часів Ярі
▪ Історія ФЗД (1931-1936рр.)
▪ Історія СШ селища Часів Яр (1937-1938)
▪ Історія СШ імені С.Орджонікідзе (1938-1941рр.)
▪ Історія Фабрично-заводської трудової семирічної школи ім. XIX МЮДа (1933-1941рр.)
▪ «Вставай ,страна огромная!» (1941рік) ▪ Часовоярське підпілля. Звільнення міста від фашистів (1941-43рр.)
▪ Відновлення міста та краю (1943-1945)
▪ Герой Радянського Союзу Мироненко Олексій Миколайович : «У небі Батьківщини»
▪ Герой Радянського Союзу Кривонос Олексій Леонтійович : «Безстрашний сокіл»
▪ Герой Радянського Союзу Дубровський Георгій Олексійович : «Золота зірка комісара»
▪ Герой Радянського Союзу Холод Михайло Мефодійович : «Крок до безсмертя»
▪ Герой Радянського Союзу Недогибченко Олексій Васильович : «Десант у безсмертя»
▪ Герой штурму Берліна Олійник Василь Павлович
▪ Історія Скверу Бойової Слави ім.В.Олійника м. Часів Яра
▪ «Вы поверьте ,солдаты, Вас помнит Отчизна!» ( загиблим присвячуємо)
▪ Концтабори. Парад Перемоги. ▪ Наші учні – учасники Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр.
▪ Наші вчителі – учасники Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр.
ЗАЛ №3
▪ Історія школи №18 у повоєнний період
▪ Історія школи №19 у повоєнний період
▪ Історія школи №16 у повоєнний період
▪ Історія школи №15 у повоєнний період
▪ Учителі- ветерани
ЗАЛ №4
▪ Історія творчого об'єднання «Наш дім»
▪ Афганістан болить у моїй душі
▪ Наші медалісти
▪ Випускники , які присвятили своє життя науці
▪ Дитячий міжнародний центр «Артек» та Всеукраїнські змагання «Старти надій»
▪ Наші вчителі фізичної культури
▪ Заслужений тренер України з легкої атлетики Володимир Михайлович Мартинюк
▪ Наші чемпіони
. Спортивні досягнення.
В окремих вітринах виставлені декоративні вироби, макети, зразки елементів зброї часів Великої Вітчизняної війни, каски, прапори, книжки, значки, гроші різних часів, військова форма воїнів-афганців, кубки за спортивні перемоги, грамоти, привітальні листи тощо. В окремому куточку відкрита експозиція «Природа та птахи нашого краю».
Музей має окрему кімнату, де зберігаються архівні матеріали, альбоми, інші речі, робота над якими продовжується та готуються нові експозиції музею та пересувні виставки.
Координує роботу музею його Рада , яка складається зі старшокласників, вчителів - ентузіастів. Керує музеєм учитель історії Заярний Олександр Борисович. З моменту відкриття реконструйованого музею він став центром виховної роботи в школі, місцем зустрічі ветеранів, колишніх випускників, юних краєзнавців. За вимогами та рекомендаціями МОН України та управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації особлива увага приділяється патріотичному вихованню учнів. Були розроблені та реалізовані проекти, присвячені:
▪65-ій річниці перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років; ▪70-ій річниці трагедії у Бабиному Яру ; ▪ 70-річчю Голодомору 1932-33 років в Україні; ▪80-річчю Донецької області; ▪ 70-річчю визволення від фашистів Донбасу; ▪ 50- річчю поїздки на цілину перших з України школярів; ▪ «Афганістан болить у моїй душі» (до 26-ої річниці виводу військ із Афганістану) .
. Проводилася плідна дослідницька робота ,реалізація проектів, присвячених 90-річчю з дня народження Героїв Радянського Союзу Недогибченка О.В., Кривоноса О.Л., Мироненка О.М.- випускників нашої школи. ▪ Рада музею систематично готує разом з керівником матеріали для публікацій у місцевій газеті «За огнеупоры».
▪ Традиційними стали проведення тематичних екскурсій для учнів навчальних закладів, громадськості міста.
▪ Рада музею бере активну участь у форумах, конференціях,які організовує виконком Часовоярської міської ради, міський історико - промисловий музей з питань історії та краєзнавства. Продовжується велика пошукова робота над створенням нових експозицій. За 55 років існування наш шкільний музей є однією з форм розвитку творчої самодіяльності і громадської активності учнів у процесі збирання, дослідження, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів з історії школи, міста, нашого краю, які мають виховну і науково-пізнавальну цінність
Школа наша - священна колиска
Науки, любові, добра.
Де б не були ми: далеко чи близько,
Наснагу черпаємо з твого джерела.
Часовоярському закладу загальної середньої освіти
( раніше Часовоярській загальноосвітній школі) І-ІІІ ступенів №15 виповнилося 90 років
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика сім'я: наші старші наставники, ветерани педагогічної праці, які зараз на заслуженому відпочинку. Дорогі ветерани! Ваша праця мудра і благородна. Розум, серце і здоров'я своє впродовж багатьох років нелегкої праці ви віддавали своїм вихованцям. Сьогодні Вам слова щирої шани та сердечної вдячності:
Ваше слово – мудрість України,
Ваша праця – доля трударя.
Гронами червоної калини
Вам за це вклоняється земля.
Школа – велика родина, і в кожного вихованця своя дорога в майбутнє. Важко порахувати, скільки учнів розлетілося протягом 90 років зі стін рідної школи у різні куточки України. Ми пишаємося вами, наші дорогі випускники. Ви – наша гордість, майбутнє нашої країни.
А ще наша школа –це синій птах творчих пошуків всього колективу. І горить, не згасає полум’я свічки творчості, торкаючись найтонших струн дитячої душі, надихаючи на творення нової особистості незалежної держави.
А все завдяки вчителям нашим рідним.
У нас 37 їх прекрасних і гідних.
Щодня вони диво несуть в наші душі,
Знаннями наш розум наповнити мусять
Таланти і здібності нам розвивають,
На конкурсах різних їх представляють.
І лине до Києва слава про нас,
Бо й там ми показуєм найвищий клас!
Час летить невпинно, але наша школа не старіє. Вона відроджується з кожним навчальним роком. І зараз вступила в пору зрілої мудрості.
Прекрасна імениннице, з днем народження!
Хай роки летять зорепадом! Щоб збулися найзаповітніші мрії і бажання! Щоб наша школа з року в рік ставала молодшою і кращою, повною сил, енергії та натхнення, красуючись на все місто.