«Якщо, ми будемо навчати сьогодні, так як ми навчали учора, то ми ризикуємо відібрати у наших дітей завтра!!!»
Джон Дьюі
(Слайд1) Доброго дня, шановні колеги!!!
Так от для того, щоб діти росли не індивідуалами, а креативно мислячими людьми, в освіті України продовжується реформування, спрямоване на оновлення змісту, удосконалення технології навчання і виховання. Це процес перманентний, бо пов'язаний з прогресом суспільства, і кожний етап його розвитку ставить перед школою різних рівнів специфічні завдання.
(Слайд2)Стержневою фігурою цих процесів у загальноосвітніх школах залишається особа вчителя. Без підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня неможливо реалізувати кардинальні претворення в галузі освіти.
Якими ж хочуть нас бачити учні.(Слайд3-8)
(Слайд9)Обов'язковим компонентом підготовки сучасного педагога є оволодіння ним сучасними технологіями, отримання і передачі учням нової інформації.. Двадцять – тридцять років тому і учень, і вчитель жили в досить повільному світі зі стабільними програмами, підручниками, державною системою забезпечення навчальними посібниками від розробок на весь курс планів уроків до таблиць, навчальних діафільмів, кінофільмів, навчального телебачення тощо. З однієї сторони це забезпечувало необхідний і, в середньому, досить високий рівень організації навчального процесу, а з іншого – не стимулювало творчості вчителя і самостійності в навчанні учня, пригнічувало їх ініціативу. За ці роки ми зрозуміли, що, крім звіданих шляхів, у освіті є ще багато стежок, які теж приводять до успіху і при цьому стимулюють ініціативу та творчість вчителя і що головне - учня. (Слайд10)Змінилися вимоги до освіти. Сучасне і майбутні покоління потребують динамічної системи освіти, яка була б тісніше пов`язана з їхнім життям, з тими проблемами, які це життя у всезростаючому темпі ставить перед людиною.(Слайд11,12,13)
Звичайно, використання інформаційних технологій не вирішить всіх питань як у освіті, так і в повсякденному житті. Але вони можуть допомогти вчителю найбільш ефективно використати навчальний час занять та час підготовки до уроку.
(Слайд 14)Комп`ютери стали невід`ємною частиною реальності. Їх використовують як на роботі, так і вдома в години дозвілля. Майбутня професійна діяльність більшості учнів буде пов`язана з використанням комп`ютерної техніки. Розв'язуючи певні завдання у трудовій діяльності та в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних пристроїв, що функціонують на основі ЕОМ. (Слайд15)Учневі слід звикнути до того, що комп’ютер це звичайний пристрій, використання якого допомагає йому отримувати нові знання. А з точки зору освіти і вчителя, який не навчає інформатиці, – універсальний технічний засіб навчання і універсальний засіб для підготовки методичного забезпечення уроку.
За висловом А.С.Макаренка, ми не можемо говорити про ефективність застосування будь-якого, найбільш науково обґрунтованого методу навчання або виховання без врахування тих умов, у яких він застосовується. (Слайд16)Тому використання обчислювальної техніки в навчальному процесі повинно бути логічно і методично обґрунтовано. А оскільки головною дієвою особою на уроці залишається (і мабуть ще довго буде залишатися) вчитель то йому і вирішувати яку роль повинна відігравати ЕОМ у справі допомоги учням у оволодінні знаннями на конкретному уроці.
(Слайд17) Формування інформаційно – технологічного суспільства, зміни в соціально – економічному розвитку країни потребують вчителя нової генерації, який повинен постійно вдосконалюватись.
В давнину кожен, хто хотів стати майстром і здобути визнання професійної спільноти, повинен був створити шедевр. Для вчителя - це кожний вдало проведений урок, яскраве шкільне свято. Це кожний його учень, який завдяки йому і разом з ним здобуває перемоги. Для цього вчителю потрібно постійно долати все нові і нові вершини професіоналізму і творчості.
(Слайд18)За данними союзу сімейних ассоціацій(Слайд19)Навчання в інформаційному суспільстві вимагає більшої активності самих учнів, які освоюють техніки, прийоми, методи самовдосконалення. (Слайд20)Навчання за новими принципами означає: самостійність, кооперацію(співробітництво), інтерактивність (взаємодію), креативність (творчість). Завдання вчителя. (Слайд21-22)Роль вчителя в освітньому процесі змінюється на тьютора(Слайд23) і модератора(Слайд24,25). Вчитель перетворюється на Педагог – інформатор, референт, координатор.
(Слайд26)Тема над якою я працюю вже 4 рік дуже актуальна в наш час – це «Формування креативного мислення на уроках музики.» Світ навколо нас постійно змінюється. Розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.
Сьогодні гостро постає питання формування творчого потенціалу особистості, розвитку креативного мислення у підростаючого покоління. (Слад27)Сучасний світ – це світ нових прогресивних креативних ідей, креативних особистостей, адже вершин у ньому досягають лише ті, хто мислить не ординарно, творчо, хто нестандартно підходить до розв’язання будь-яких проблем.
І хоча на формування креативної особистості впливає багато чинників, успіхів у цій справі можна досягти, використовуючи засоби музичного виховання на уроках музики, під час гурткової роботи та на індивідуальних заняттях.(Слайд28) Музика формує художній смак, активізує потребу в неординарному мисленні, збагачує внутрішній світ, розвиває творчу уяву. А для дітей творча уява – одна з неодмінних умов формування креативності.
Поняття креативності і креативного мислення
(Слайд29)Креативне (творче) мислення - один з видів мислення, характерний створенням суб'єктивно нового продукту і новоутвореннями в ході самої пізнавальної діяльності по його створенню. (Слайд30)Креативність має і психологічний аспект - особистісний і процесуальний, який передбачає наявність у суб'єкта здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення сукупності психологічних процесів та властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуіції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей. У творчості особливе місце займає творча уява. Поряд з уявою творчість включає в себе інтенсивну роботу сприйняття, пам'яті, мислення, яка пронизана емоційністю і волею. Але воно не зводиться до однієї уяви, мислення, почуття.
Є два конкуруючих між собою види мислення: критичне (конвергентне — направлене на виявлення недоліків у думках інших людей) і творче (дивергентне — генералізуюче власні оригінальні ідеї).
Здатність особистості до дивергентного мислення наділяє її здібністю особливого роду — породжувати незвичайні ідеї, відхилятися в мисленні від традиційних схем, швидко вирішувати проблемні ситуації. Така здатність була названа креативною. На розвиток креативних здібностей дітей підліткового віку впливають наступні чинники: рівень інтелекту, знання, стиль мислення, індивідуальні риси, мотивація, зовнішнє середовище.
(Слайд31)Педагогічні технології, методи, прийоми, спрямовані на розвиток креативного мислення учнів
Для розвитку креативного мислення учнів я, насамперед, створюю сприятливі умови, а саме — особливу психологічну атмосферу довіри, співпраці та співтворчості. Я вірю у творчий потенціал, здібності та можливості своїх учнів, враховую їхні індивідуальні психічні й інтелектуальні особливості, допомагаю їм самовиразитися і самореалізуватися. Для того щоб на моїх уроках музичного мистецтва панувала доброзичлива атмосфера, даю учням можливість вільно висловлювати власні думки, толерантно ставлюся до їхніх поглядів, допускаю право на помилку тощо. Створюю емоційний настрій. (Слайд32) Нотки настрою. (Слайд33)Мотиваційні вправи: «Мікрофон»6 клас «Доля генія» Хто такий геній?, «Патріот Франції» Хто такий патріот? «Криголам.» 6 клас «Пісні твого краю.»
Всією душею, всім своїм серденьком
Люблю тебе, рідний краю, земленько рідненька.
І вас, ріки повноводні, маленькі струмочки...
Гарна, велика країна моя,
Є в ній озера, річки і моря,
Гори високі, степи та ліси,
- Скільки багатства і скільки краси!
П. Тичина
Активізувати креативне мислення школярів мені допомагають інноваційні технології навчання: інтерактивні, інформаційно-комунікативні, ігрові, проблемні, а також різноманітні педагогічні методи та прийоми. У своїй роботі перевагу надаю таким методам та прийомам.
Ігрові методи та прийоми
(Слайд34)Гра — творча дія, яка розгортається у світі символічних значень та живої фантазії, — сприяє виробленню у дітей «рефлексу свободи», формуванню креативного мислення. Плануючи кожен урок, я добираю ігри, які обов'язково відповідають вікові дітей, є зрозумілими й цікавими для них.
Дітям подобаються, зокрема, такі дидактичні ігри: «Голосно-тихо», «Луна», «Швидко-повільно», «Музичне змагання», «Актори і критики», «Аукціон», «Твір-казка», «Збери колекцію», «Склади кросворд» тощо.
На уроках музичного мистецтва особливу увагу приділяю проблемно-моделюючим іграм, в основі яких — нестандартні ситуації, з яких самостійно потрібно знайти творчий вихід. Так, на прохання педагога діти залюбки добирають мелодії, співзвучні явищам природи, охоче відтворюють у русі або на малюнку образи, навіяні під час слухання музичних творів тощо.(Слайд35)5 клас Пропоную послухати музичний твір В.А. Моцарта дивертисмент №11 для оркестру. Що побачили, аналіз твору.(Слайд36)який малюнок підходить? Придумайте сюжет рекламного ролика, прорекламуйте музику Моцарта. (Слайд37)Наступна гра «Композитор». (Слайд38)Фізкультхвилинка.
(Слайд39)Важливим засобом у досягненні ефективного результату, як музиканта, у своїй педагогічній діяльності бачу використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. ІКТ поєднують у собі багато компонентів, необхідних для успішного навчання школярів. Це і відео, й анімація, і графіка, і звук. Грамотне використання комп'ютера допомагає вирішити дефіцит наочного приладдя, перетворити традиційні навчальні предмети, оптимізувавши процеси розуміння й запам'ятовування навчального матеріалу, а головне, піднявши на незмірно вищий рівень інтерес до предмета «Музичне мистецтво». Крім того, фрагменти уроків, на яких використовуються мультимедійні технології, відбивають один з головних принципів створення сучасного уроку - принцип фасцинації (принцип привабливості). Приклади з флешки.
(Слайд40)У своїй практичній діяльності я широко використовую мультимедійний посібник - педагогічний програмний засіб «Музичне мистецтво» комплекти для 1-8 класів. Користуюсь зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом - програмою Microsoft Power Point , особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. У процесі вивчення нової теми значну допомогу і учням, і вчителям надають ресурси мережі Інтернет. Її використання дає можливість швидко знаходити й користуватися додатковою інформацією у підготовці до уроку.
Усі зазначені методи та прийоми спрямовані на поєднання емоційного, естетичного та раціонального у навчанні, вони ефективно розвивають творчу особистість дитини. Використовуючи їх на уроках музичного мистецтва, учитель не лише зробить цікавими ці уроки, а й сформує у своїх учнів необхідні для життя у сучасному світі якості особистості — мобільність, винахідливість та креативність. Свою роботу будую за такою схемою БАЧУ-ЧУЮ-ТВОРЮ (танцюю, співаю, імпровізую).
Тож вважаю себе вчителем нової генерації.
Актуальність теми
Світ навколо нас постійно змінюється. Розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.
Сьогодні гостро постає питання формування творчого потенціалу особистості, розвитку креативного мислення у підростаючого покоління. Сучасний світ – це світ нових прогресивних креативних ідей, креативних особистостей, адже вершин у ньому досягають лише ті, хто мислить не ординарно, творчо, хто нестандартно підходить до розв’язання будь-яких проблем.
І хоча на формування креативної особистості впливає багато чинників, успіхів у цій справі можна досягти, використовуючи засоби музичного виховання на уроках музики, під час гурткової роботи та на індивідуальних заняттях. Музика формує художній смак, активізує потребу в неординарному мисленні, збагачує внутрішній світ, розвиває творчу уяву. А для дітей творча уява – одна з неодмінних умов формування креативності.
Об'єкт дослідження: креативне мислення як умова розвитку креативної особистості.
Предмет дослідження: вплив музичного виховання на формування креативних здібностей учнів.
Поняття креативності і креативного мислення
Креативне (творче) мислення - один з видів мислення, характерний створенням суб'єктивно нового продукту і новоутвореннями в ході самої пізнавальної діяльності по його створенню. Креативність має і психологічний аспект - особистісний і процесуальний, який передбачає наявність у суб'єкта здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення сукупності психологічних процесів та властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуіції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей. У творчості особливе місце займає творча уява. Поряд з уявою творчість включає в себе інтенсивну роботу сприйняття, пам'яті, мислення, яка пронизана емоційністю і волею (додаток 1). Але воно не зводиться до однієї уяви,мислення,почуття.
Що ж таке креативне мислення? Одним з перших спробував сформулювати відповідь на дане питання Дж. Гілфорд. Він вважав, що креативність мислення пов'язана з домінуванням у ньому чотирьох особливостей:
1. Оригінальність ( нетривіальність, незвичність висловлюваних ідей, яскраво виражене прагнення до інтелектуальної новизни).
2. Семантична гнучкість (здатність бачити об'єкт під новим кутом зору, виявляти його нове використання).
3. Образна адаптивна гнучкість (здатність змінити сприйняття об'єкта таким чином, щоб бачити його нові приховані від спостереження сторони).
4. Семантична спонтанна гнучкість (здатність продукувати різноманітні ідеї у невизначеній ситуації, зокрема в такій, яка не містить орієнтирів для цих ідей).
Є два конкуруючих між собою види мислення: критичне (конвергентне — направлене на виявлення недоліків у думках інших людей) і творче (дивергентне — генералізуюче власні оригінальні ідеї).
Здатність особистості до дивергентного мислення наділяє її здібністю особливого роду — породжувати незвичайні ідеї, відхилятися в мисленні від традиційних схем, швидко вирішувати проблемні ситуації. Така здатність була названа креативною. На розвиток креативних здібностей дітей підліткового віку впливають наступні чинники: рівень інтелекту, знання, стиль мислення, індивідуальні риси, мотивація, зовнішнє середовище.
Педагогічні технології, методи, прийоми, спрямовані на розвиток креативного мислення учнів
Для розвитку креативного мислення учнів я, насамперед, створюю сприятливі умови, а саме — особливу психологічну атмосферу довіри, співпраці та співтворчості. Я вірю у творчий потенціал, здібності та можливості своїх учнів, враховую їхні індивідуальні психічні й інтелектуальні особливості, допомагаю їм самовиразитися і самореалізуватися. Для того щоб на моїх уроках музичного мистецтва панувала доброзичлива атмосфера, даю учням можливість вільно висловлювати власні думки, толерантно ставлюся до їхніх поглядів, допускаю право на помилку тощо.
Активізувати креативне мислення школярів мені допомагають інноваційні технології навчання: інтерактивні, інформаційно-комунікативні, ігрові, проблемні, а також різноманітні педагогічні методи та прийоми. У своїй роботі перевагу надаю таким методам та прийомам.
Ігрові методи та прийоми
Гра — творча дія, яка розгортається у світі символічних значень та живої фантазії, — сприяє виробленню у дітей «рефлексу свободи», формуванню креативного мислення. Плануючи кожен урок, я добираю ігри, які обов'язково відповідають вікові дітей, є зрозумілими й цікавими для них.
Дітям подобаються, зокрема, такі дидактичні ігри: «Голосно-тихо», «Луна», «Швидко-повільно», «Музичне змагання»(додаток 3), «Актори і критики», «Аукціон»(додаток 2), «Твір-казка» (додаток 4), «Збери колекцію», «Склади кросворд» (додаток 5) тощо.
На уроках музичного мистецтва особливу увагу приділяю проблемно-моделюючим іграм, в основі яких — нестандартні ситуації, з яких самостійно потрібно знайти творчий вихід. Так, на прохання педагога діти залюбки добирають мелодії, співзвучні явищам природи, охоче відтворюють у русі або на малюнку образи, навіяні під час слухання музичних творів тощо (Додаток 6).
Важливим засобом у досягненні ефективного результату, як музиканта, у своїй педагогічній діяльності бачу використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. ІКТ поєднують у собі багато компонентів, необхідних для успішного навчання школярів. Це і відео, й анімація, і графіка, і звук. Грамотне використання комп'ютера допомагає вирішити дефіцит наочного приладдя, перетворити традиційні навчальні предмети, оптимізувавши процеси розуміння й запам'ятовування навчального матеріалу, а головне, піднявши на незмірно вищий рівень інтерес до предмета «Музичне мистецтво» (додаток 7). Крім того, фрагменти уроків, на яких використовуються мультимедійні технології, відбивають один з головних принципів створення сучасного уроку - принцип фасцинації (принцип привабливості).
У своїй практичній діяльності я широко використовую мультимедійний посібник - педагогічний програмний засіб «Музичне мистецтво» комплекти для 1-8 класів. Користуюсь зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом - програмою Microsoft Power Point (додаток 8), особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. У процесі вивчення нової теми значну допомогу і учням, і вчителям надають ресурси мережі Інтернет. Її використання дає можливість швидко знаходити й користуватися додатковою інформацією у підготовці до уроку (додаток 9).
Усі зазначені методи та прийоми спрямовані на поєднання емоційного, естетичного та раціонального у навчанні, вони ефективно розвивають творчу особистість дитини. Використовуючи їх на уроках музичного мистецтва, учитель не лише зробить цікавими ці уроки, а й сформує у своїх учнів необхідні для життя у сучасному світі якості особистості — мобільність, винахідливість та креативність. Свою роботу будую за такою схемою БАЧУ-ЧУЮ-ТВОРЮ (танцюю, співаю, імпровізую).
ІІ. Дослідно – експериментальна
перевірка впливу інноваційних технологій навчання на уроках музики та формування в учнів креативного мислення
2.1 Стан проблеми в шкільній практиці.
З метою визначення впливу інноваційних технологій навчання на уроках музики в загальноосвітній школі були використанні наступні методи: психолого–педагогічний експеримент, моніторинг навчальних досягнень, психологічна методика Джонсона «Опитувальник креативності», Ч.Д Спілберга «Шкала самооцінки тривожності».
Метод психолого –педагогічного експерименту забезпечує спостереження за змінами психологічних характеристик дитини в процесі педагогічного впливу на неї і є основним методом даного дослідження.
Експеримент відбувався поетапно.
І етап – констатуючий експеримент. На даному етапі проводилися бесіди, моніторинг, спостереження з учнями, з метою з’ясування наявності рівня дивергентного мислення та рівня тривожності у дітей. Дослідивши результати тестів, рівня дивергентного мислення та шкільної тривожності, було з’ясовано (додаток 10).
ІІ етап – формуючий експеримент, здійснювався за допомогою використання експериментальної моделі уроків музики з використанням інтерактивних технологій навчання, які представленні у даній роботі. У експерименті брали участь учні 8-А (30 учнів) та 8-Б (30) класів. Уроки розроблені з урахуванням психолого–педагогічних особливостей програмного матеріалу і проведені згідно робочого навчального плану даної школи.
З метою визначення ефективності уроків музики з використанням інтерактивних технологій навчання, був проведений контролюючий експеримент, який мав на меті здійснити фіксацію формуючих впливів після закінчення експерименту (додаток 10). Показники контрольної вибірки були використані як еталон для з'ясування формуючого ефекту, якого було досягнуто при роботі з основною групою.
З діаграм та таблиці ми бачимо, що в процесі формуючого експерименту відбулися значні зміни. Наявність високого рівня дивергентного мислення зросло на 12%. Тривожність школярів за даними тесту знизилася 14%.
З вище сказаного ми можемо зробити висновок, що впровадження інноваційних технологій мало позитивний вплив на формування дивергентного мислення, зацікавленості, глибокого пізнавального інтересу та потреби в творчості. Результати формуючого експерименту узагальнені та представлені у таблиці (Додаток 10). Згідно моніторингу, заняття музикою сприяло підвищенню знань учнів з інших предметів (додаток 11). Результати формуючого експерименту доводять ефективність використання інноваційних технологій у формуванні креативності, основою якої являється креативне (дивергентне) мислення.
Висновок психологічної методики та зрізу навчальних досягнень учнів в ході контролюючого експерименту показали значний формуючий вплив. А саме, інноваційні технології сприяли створенню позитивного емоційного настрою, активізували пізнавальний інтерес, сприяли збільшенню рівня продуктивності пам'яті (сенсорної, образної, кінестетичної), збільшилася кількість учнів з дивергентним мисленням. Інноваційні технології мають значний потенціал для збільшення продуктивності запам’ятовування, розвитку сприйняття та уяви, креативного мислення, а отже ефективного формування креативної особистості.