Турбота про себе – це обов’язок 24 години на добу 7 днів на тиждень, а особливо в умовах воєнного стану. Якщо ми не подбаємо про себе, то не зможемо допомогти комусь іншому. Тільки якщо ми будемо якісно дбати про себе, свій емоційний і психологічний стан, ми зможемо з мінімальними втратами для нашого життя і нервової системи впоратися з наслідками жахливих подій навколо.
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України» психологи нагадують про базові речі на кожен день, які дозволять підтримувати психоемоційний стан.
Дихайте
Дихання – це один із фізіологічних процесів, інтенсивність та глибину якого ми можемо контролювати. Глибоке дихання – це ефективний спосіб зменшення почуття тривоги та стресу. Стежте за диханням та періодично запитуйте себе «А як я дихаю?».
Покладіть одну або обидві руки на живіт.
Повільно вдихніть через ніс. Ваша рука і живіт повинні піднятися, оскільки повітря наповнює легені.
Повільно видихайте через рот. Ваша рука і живіт повинні опуститися під час видиху.
Робіть це протягом 1-2 хвилин. Подивіться, як ваша рука підіймається і опускається під час дихання.
Приймайте та нормалізуйте емоції
Іноді ми намагаємося приховувати або уникати неприємні емоції. Але насправді корисніше розпізнавати ці емоції та проживати їх. Якщо ви почуваєтеся пригніченими, тривожними, сумними або розлюченими — дайте собі знати, що це нормально. Скажіть: «Все, що я відчуваю, – нормально. Це навколо мене події не нормальні, війна – це не нормально. А все, що відбувається зі мною і з моїм тілом, це все нормально»
Знижуйте кількість негативних думок
Учені порахували, що кількість думок в голові людини сягає близько 6 тис. в день. До того ж більшість з них є негативними, особливо у нинішній ситуації. Щоб зменшити кількість саме негативних думок, варто виконувати такі вправи:
Вправа «Пошук предметів чорного кольору»
Подивіться навколо та знайдіть усі предмети чорного кольору.
Заплющіть очі. Ви запам’ятаєте все чорне, а якщо попросити назвати, що є у вашому оточенні, наприклад, блакитного кольору – навряд чи згадаєте.
Ми концентруємося на чорному (негативному) особливо у важких обставинах. Проте, щоб вистояти, – маємо бачити й те, задля чого йдемо до Перемоги.
Привчайте мозок помічати не лише негатив.
Протилежність негативному мисленню – ПОЗИТИВНЕ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ, навіть під час війни.
Три ключові ідеї позитивного світосприйняття:
«Так буде не завжди».
Це про віру. Війна також закінчиться, перемога буде. Проте тут важливо не встановлювати дати, адже ніхто не знає, коли саме.
«Не все так погано». Це про надію. Так, є безліч жахливих подій. Проте є й ті, за які можна триматися, щоб іти далі.
«Я люблю себе». А отже, не кажу собі: «Все погано – і я сам поганий, тому що не зробив…». Натомість ліпше говорити собі: «Так, мені болить. І іншим болить. Але я роблю все, що можу у цій ситуації».
Нагадаємо, психологи запрошують на закриті онлайн-групи у межах проєкту «Я сильна, вільна, незалежна».
У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки команда МОН спільно з психологами телеграм-каналу «Подбай про себе» продовжує надавати поради та рекомендації.
Сьогодні розповімо про типи реакцій на екстремальні ситуації. Вже довгий час українці проживають в умовах воєнного стану. Як психологічно підтримати людину, яка перебуває у стресовому стані?
1. Ступор і дезорієнтація – потребує термінового втручання. Може перейти в неконтрольовані хаотичні рухи.
Ознаки: людина мовчить, дихання уповільнене, бліда шкіра, завмирає в одній позі.
Що ви можете зробити:
Спитайте «Як тебе звати? Встань. Дай руку. Зараз ми йдемо до (назвати місце куди йдете). Сядь. Пий». Можна дати гарячу солодку рідину чи шоколад. Обов’язково проговорюйте покрокові дії – візьми, сядь.
Організуйте зайнятість: запропонуйте загорнутись в ковдру чи теплу куртку.
Якщо людина плаче – це нормальна реакція на гострий стрес.
2. Істерика
Ознаки: несподівані переходи від сміху до сліз.
Що ви можете зробити:
Дайте гарячий чай, це заспокоїть людину, заземлить її.
3. Плач
Що ви можете зробити:
Дайте гарячий чай, загорніть у теплу ковдру або куртку, хай людина виплачеться. Будьте присутнім під час плачу.
Час від часу контролюйте стан.
Не говоріть: «Не плач, заспокойся, перестань».
Можна сказати: «Я поруч. Я з тобою. Ти можеш розраховувати на мене».
4. Контакт і діяльність.
Якщо людина йде на контакт, запропонуйте техніки заземлення та саморегуляції.
Залучіть до продуктивної діяльності. Попросіть допомогти вам щось принести, поставити гріти воду на чай тощо. Дайте короткі чіткі інструкції.
Незалежно від екстремальної ситуації, вище названі реакції людини не варто сприймати як психічно нездоровий стан.
Нагадаємо, раніше розповідали, як «в очікуванні» зберігати спокій.
Міністерство освіти і науки України пропонує телефони гарячих ліній для надання першої психологічної допомоги тим, хто її потребує:
1. Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб — 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
2. Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
3. Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
4. Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
5. Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)- 721-04-63 (066)-219-09-73.
6. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» працює цілодобово, за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних). Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.
7. "ПОРУЧ" - проект психологічної підтримки для підлітків та їх батьків https://poruch.me/.