Rivne city sights

Чи не на кожній вулиці Рівного є куточок, який береже пам’ять про подію, явище людину. Місто – це люди , які в ньому живуть та працюють, які творять, розвивають його і вболівають за його майбутнє.  Цей перелік пам’ятних місць далеко не повний , з кожним роком їх  кількість зростає.

Вул. С.Бандери

Пам’ятний знак на місці розстрілу фашистами мирних громадян. Споруджено у 1967 році, реконструйовано в 1980 році

Вул. Біла

Могили солдатів російської армії, які загинули в роки першої світової війни (1914-1917)

Пам’ятник жертвам фашизму. Відкрито 20 січня 1968 року. Скульптори Б. Ричков та О. Пироженко

Вул. Відінська

Пам’ятник “Визволителі” на площі Перемоги. Відкрито 2 лютого 1972 року

Кладовище “Грабник”

Братські могили радянських військовополонених, розстріляних фашистами (19 тисяч). Впорядковано в 1967 році

Каплиця пам’яті Климу Савуру та героям національно-визвольних змагань 1918-1950рр.Архітектор В. Ковальчук (2001 р.)

Вул. Дубенська

Цвинтар – Братські могили, в яких поховано 1800 солдатів російської армії, в їх числі сотні українців – уродженців Волині, які загинули в роки І світової війни. Упорядковано в 1989 році

Братські могили радянських бійців, померлих від ран у рівненських госпіталях у 40-х роках. Впорядковано у 1950 році (південно-східна частина кладовища)

Меморіальний комплекс на братській могилі бійців Червоної Армії, які загинули в роки громадянської війни. Впорядковано в 1959 році, реконструйовано в 1975 році. Скульптор М. Фарина, архітектор М. Долганський

Пам’ятник на могилі командувача Дійовою Армією Української Народної республіки, генерал-хорунжового Василя Никифоровича Тютюнника. Споруджений у 1930-ті роки на кошти учнів Рівненської української приватної гімназії, реставрований у 1992 році

Могила полковника УНР Костя Вротновського-Сивошапки (1891-1929)

182 могили польських вояків, які загинули у 1920 році (північна частина кладовища). Впорядковано у 1929 році

Військовий меморіал, де поховано воїнів Червоної Армії, які загинули у 40-ві роки. Відкрито 9 травня 1976року після реконструкції. Архітектор М. Долганський, скульптор М. Фарина

Пам’ятник Герою Радянського Союзу розвіднику Миколі Кузнєцову. Скульптори І. Шаповал, В. Вінайкін, архітектор В. Гнєздилов. 1970 році. В 2003 році перенесено на Меморіальний комплекс (вул. Дубенська)

Вул. Київська

Меморіал “Сосонки” на місці розстрілу фашистами євреїв у листопаді 1941 року. Впорядковано у 1967 році, реконструйовано у 1990 році

Монумент “Слави”. Скульптор В. Вінайкін, архітектор Ю. Москальцов (1985 рік)

Пам’ятник на могилі радянських воїнів (при в’їзді у місто)

Майдан Короленка

Пам’ятний знак на честь від дня виходу у світ “Кобзаря” Тараса Шевченка. Споруджено у 1990 році

Вул. П. Могили

Пам’ятник на честь радянського комдива М. Богомолова, який там похований. Скульптор Л. Барвицький (1940)

Вул. Островського

Пам’ятний знак на місці загибелі радянських танкістів П. Абрамова та О. Голикова у червні 1941 року. Споруджено у 1965 році

Вул. Соборна, 16

Пам’ятний знак на місці розстрілу фашистами мирних жителів (біля швейної фабрики) (1967р.)

Пам’ятний знак на місці розстрілу фашистами радянських військовополонених (територія заводу №113) (1971 р.)

Пам’ятний знак на місці загибелі радянського артилериста П. Гончарова 1944р. (1958 р.)

Театральна площа

Стела Героїв радянського Союзу. Реконструйована в 1984 році.

Пам’ятний знак на місці страти українських патріотів гітлерівцями та енкаведистами (біля театру). Відкрито у 1997 році.

Пам’ятний знак на місці страти енкаведистами вояків УПА 1945 року. Відкрито у 1997 році.

Парк ім. Т. Шевченка

Погруддя Т. Шевченка. Відкрито у 1939 році. Реконструйовано згідно з рішенням міської Ради від 4 липня 1963 року №57 у зв’язку із 150-річчям від дня народження поета. Автори реконструкції скульптор Г. Шульман, архітектор В. Герасименко

Братська могила радянських воїнів та партизанів (біля концертного залу). Упорядкована в 1948 році

Пам’ятник-погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Реконструйовано у 1959 році згідно з рішенням міської ради від 28 серпня 1957 року №116, скульптор Л. Бізюк, архітектор В. Герасименко.

Вул. В’ячеслава Чорновола

Пам’ятник Гулі Корольовій- учасниці Великої Вітчизняної війни. Архітектор В. Ситников, скульптор М. Йорш. Відкрито у листопаді 1977 року. Реконструйовано у 1984 році

Майдан Незалежності

Пам’ятник Тарасу Шевченку. Скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк під керівництвом львівського професора Е. Миська (1999 рік)

Вул. Симона Петлюри

Пам’ятник Симону Петлюрі. Автор П. Подолець, скульптори В. Шолулько, В. Стасюк., архітектор Т. Мельничук (2001 р.)

Вул.Соборна

Пам’ятник Климу Савуру. Скульптор В. Шолудько, архітектори Т.Мельничук, В. Ковальчук (2002 р.)

Вул. В’ячеслава Чорновола, 28

Анотаційна дошка, яка увічнює перебування у Рівному видатного українського поета, вченого й політика Олега Ольжича-Кандиби. Скульптор В. Пєтухов (1994р.)

Колона Божої Матері. Споруджена в 1750 році в період чуми місцевим населенням, реставрована в 1856 році в час холери. Зруйнована комуністичною владою на Великдень з 21 на 22 квітня 1952 р. Відновлена за сприяння міського голови В. Чайки і посвячена 25 серпня 2003 року з нагоди відзначення 720-річчя першої письмової згадки про Рівне. Скульптор Володимир Стасюк, архітектор Леонід Закревський.

Вул. О. Теліги

Меморіальна дошка на корпусі Рівненського військового госпіталю, який увічнює світлу пам’ять генерал-хорунжого, командувача армією УНР Василя Тютюнника, який тут помер у 1919 р. (2001 р.)

Майдан магдебурзького права

Пам’ятник загиблим за Україну. Скульптор Василь Джабраїлов, архітектор Леонід Закревський (1994 р.)

Молодіжний парк

Пам’ятний знак загиблим у локальних війнах. Скульптор Микола Сівак у співавторстві з Володимиром Пєтуховим. Архітектори Віктор Бичківський та Олександр Ткачук

Перехрестя вулиць Ів. Мазепи та С. Петлюри

Пам’ятний знак “Жертвам Чорнобильської катастрофи”. Архітектор Л. Закревський (2001р.)

Новий Двір (вул. В’ячеслава Чорновола)

Пам’ятний знак односельцям, загиблим в роки Другої світової війни 1939-1945 рр. Скульптор М. Сівак, архітектори Л. Закревський та М. Пасічник (2002р.)

За матеріалами збірника “Рівне-720: від давнин до сучасності”